Ухвала суду № 21011622, 17.01.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" січня 2012 р. м. КиївК-44567/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаРибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

при секретарі судового засідання: Шкляр А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_5

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2008 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року

у справі № 6/94

за позовом ОСОБА_5

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000562390/0 від 14 листопада 2005 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2008 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_5 є учасником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроукр-торг».

В свою чергу, відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів) ТОВ «Агроукр-торг»за період з 29 вересня 2004 року по 13 серпня 2005 року, за результатами якої складено акт № 1515/23-205-33149647 від 10 листопада 2005 року.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000562390/0 від 14 листопада 2005 року, яким ТОВ «Агроукр-торг»визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 5788010,00 грн. (4504900,00 грн. основний платіж, 1283110,00 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Висновки акту перевірки № 1515/23-205-33149647 від 10 листопада 2005 року стали підставою для порушення Прокуратурою Кіровоградської області кримінальної справи стосовно ОСОБА_5 за ознаками складу злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

З огляду на викладене, на думку позивача, неправомірні дії співробітників податкового органу призвели до необґрунтованого висновку про порушення ТОВ «Агроукр-торг» вимог Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який став підставою для порушення проти позивача кримінальної справи.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 1.1 статті 1 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус субєктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Отже, обовязок сплати суми, визначеної податковим повідомленням-рішенням № 0000562390/0 від 14 листопада 2005 року, покладено на ТОВ «Агроукр-торг».

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення ОСОБА_5 з позовною заявою) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

При цьому, правові акти індивідуальної дії породжують права і обовязки у тих конкретних субєктів, яким вони адресовані у конкретному випадку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що, оскільки, оскаржуване податкове повідомлення-рішення породжує правові наслідки саме для юридичної особи ТОВ «Украгро-торг», то позивач в даному випадку не є особою, права якої порушено.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіГолубєва Г.К.

Карась О.В.

Федоров М.О.

Шипуліна Т.М.

Суддя А.О. Рибченко