Ухвала суду № 21008080, 10.01.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2012 року м. КиївК-24963/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаРибченка А.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2009 року

у справі № 11/464/07

за позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрейдагро»,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Квебек»

про застосування наслідків недійсності правочинів, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва (далі позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрейдагро» (далі відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Квебек» (далі відповідач-2), в якому просила застосувати наслідки нікчемності правочинів та стягнути, відповідно до статті 208 Господарського кодексу України (далі ГК України), з ТОВ «Квебек»на користь ТОВ «Укртрейдагро»474,90 грн. вартості отриманого від ТОВ «Укртрейдагро»за договором про надання послуг з ремонту компютера; стягнути з ТОВ «Укртрейдагро»в доход держави 474,90 грн. вартості отриманого від ТОВ «Квебек»за договором про надання послуг з ремонту компютера; стягнути з ТОВ «Квебек»на користь ТОВ «Укртрейдагро»18878,40 грн. вартості отриманого від ТОВ «Укртрейдагро»за договором поставки шерсті в кількості 8 208 кг; стягнути з ТОВ «Укртрейдагро»в доход держави 18878,40 грн. вартості отриманого від ТОВ «Квебек»за договором поставки шерсті в кількості 8 208 кг; стягнути з ТОВ «Квебек»на користь ТОВ «Укртрейдагро»3360,00 грн. вартості отриманого від ТОВ «Укртрейдагро»за договором про надання послуг з пошуку постачальників немитої овечої шерсті, її класировки, пресовки, зберігання та доставки в кількості 2 800 кг; стягнути з ТОВ «Укртрейдагро»в доход держави 3360,00 грн. вартості отриманого від ТОВ «Квебек»за договором про надання послуг з пошуку постачальників немитої овечої шерсті, її класировки, пресовки, зберігання та доставки в кількості 2 800 кг; стягнути з ТОВ «Квебек»на користь ТОВ «Укртрейдагро»35220,00 грн. вартості отриманого від ТОВ «Укртрейдагро»за договором про надання послуг з підготовки та розробки пакета документів, а також пошуку та доставки немитої шерсті масою 21 000 кг.; стягнути з ТОВ «Укртрейдагро»в доход держави 35220,00 грн. вартості отриманого від ТОВ «Укртрейдагро»за договором про надання послуг з підготовки та розробки пакета документів, а також пошуку та доставки немитої шерсті масою 21 000 кг.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 10 липня 2007 року в позові відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки, позивачем не ставилось питання про визнання оспорюваних правочинів недійсними (нікчемними), то відсутні підстави для застосування правових наслідків недійсності правочинів, передбачених частиною 1 статті 208 ГК України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2009 року апеляційну скаргу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва задоволено частково. Постанову Господарського суду Миколаївської області від 10 липня 2007 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Квебек»на користь ТОВ «Укртрейдагро»отримані за договором про надання послуг з пошуку постачальників немитої овечої шерсті, її класировки, пресовки, зберігання та доставки кошти в розмірі 3360,00 грн. Стягнуто з ТОВ «Укртрейдагро»в доход держави отримані за договором про надання послуг з пошуку постачальників немитої овечої шерсті, її класировки, пресовки, зберігання та доставки кошти в розмірі 3360,00 грн. Стягнуто з ТОВ «Квебек»на користь ТОВ «Укртрейдагро»отримані за договором про надання послуг з підготовки та розробки пакета документів, а також пошуку та доставки немитої шерсті кошти в розмірі 35220,00 грн. Стягнуто з ТОВ «Укртрейдагро»в доход держави отримані за договором про надання послуг з підготовки та розробки пакета документів, а також пошуку та доставки немитої шерсті кошти в розмірі 35220,00 грн. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2009 року в частині відмови в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем проведено виїзну планову перевірку відповідача-1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2003 року по 30 вересня 2006 року, за результатами якої складено акт № 260/23-300/32188685 від 19 грудня 2006 року.

Перевіркою встановлено, що протягом 2005 2006 років між ТОВ «Укртрейдагро»та ТОВ «Квебек» укладено ряд договорів поставки товарів та надання послуг.

Разом з тим, постановою Господарського суду Миколаївської області від 13 вересня 2005 року у справі № 6/254/05 припинено юридичну особу ТОВ «Квебек».

Актом Центральної МДПІ у м. Миколаєва № 113 від 28 вересня 2004 року Свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Квебек»анульовано.

Задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 207 ГК України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За змістом частини 1 статті 208 ГК України, якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобовязання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязанням, а в разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК України визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку про наявність у ТОВ «Квебек»наміру на вчинення названих вище правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме з метою приховування доходів від здійснення підприємницької діяльності від оподаткування.

В свою чергу, органи державної податкової служби, вказані в абзаці 1 статті 10 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Відповідно до частини 1 статті 208 ГК України, передбачені нею санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки, зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать до адміністративно-господарських як такі, що відповідають визначенню, наведеному в частині 1 статті 238 ГК України. Тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених статтею 250 ГК України.

Таким чином, звернення з позовом в червні 2007 року з вимогою про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення правил здійснення господарської діяльності внаслідок укладання договорів протягом серпня вересня 2005 року здійснено поза межами строків, встановлених статтею 250 ГК України.

В свою чергу, вимоги позивача в частині застосування до ТОВ «Квебек»та ТОВ «Укртрейдагро»адміністративно-господарських санкцій за порушення, що мали місце протягом липня серпня 2006 року, заявлено в межах строку, встановленого статтею 250 ГК України, у звязку з чим суд апеляційної інстанцій дійшов вірного висновку про задоволення позову в зазначеній частині.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2009 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва відхилити, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіГолубєва Г.К.

Карась О.В.

Федоров М.О.

Шипуліна Т.М.

Суддя А.О. Рибченко