Ухвала суду № 21008045, 10.01.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2012 року м. КиївК-24236/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАТ»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2009 року

у справі № А18/629-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАТ»

до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області

про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Київської області від 14 лютого 2008 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАТ»(далі позивач) до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області (далі відповідач) задоволено повністю. Скасовано рішення № 0001232301/0/3045 від 27 грудня 2006 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «ДАТ»3,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач помилково кваліфікував роздрібний продаж скрапленого газу фізичним і юридичним особам із стаціонарної колонки за наявності пільгового торгового патенту як торговельну діяльність без придбання торгового патенту, заперечуючи при цьому право позивача на придбання пільгового торгового патенту.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2009 року апеляційну скаргу ДПІ у Обухівському районі Київської області задоволено. Постанову Господарського суду Київської області від 14 лютого 2008 року скасовано та ухвалено нову, якою відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права ставиться питання про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2009 року та залишення в силі постанови Господарського суду Київської області від 14 лютого 2008 року.

В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «ДАТ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2003 року по 30 вересня 2006 року, за результатами якої складено акт № 1227/23-1/24253562 від 26 грудня 2006 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0001232301/0/3045 від 27 грудня 2006 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7349,68 грн.

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишено без задоволення, а оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій без змін.

Перевіркою встановлено порушення частини 1 статті 3 Закону України від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 98/96-ВР), оскільки, позивачем придбано пільговий торговий патент на торгівлю вітчизняним скрапленим газом для населення терміном дії з 11 липня 2005 року по 30 червня 2006 року, а фактично ТОВ «ДАТ» здійснювало інший вид діяльності реалізацію скрапленого газу із стаціонарної автогазозаправної станції фізичним та юридичним особам, на яку необхідно придбавати звичайний торговий патент.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанцій виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 98/96-ВР патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється субєктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Частиною 3 статті 3 Закону № 98/96-ВР передбачено, що до пунктів продажу товарів, зокрема, належать стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом.

Згідно з частиною 3 статті 2 Закону № 98/96-ВР торговий патент видається за плату субєктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих субєктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, субєктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а субєктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих субєктів.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 98/96-ВР субєкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності субєктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

Частиною 6 статті 3 Закону № 98/96-ВР передбачено, що пільговий торговий патент видається субєктам підприємницької діяльності або їх структурним (відокремленим) підрозділам, які здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва, зокрема, вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, газ освітлювальний і газ скраплений, торф паливний кусковий, торфяні брикети і дрова для продажу населенню.

Як встановлено судами, позивач здійснював торгівлю скрапленим газом із стаціонарної колонки як фізичним, так і юридичним особам.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2009 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАТ» відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіГолубєва Г.К.

Карась О.В.

Федоров М.О.

Шипуліна Т.М.

Суддя А.О. Рибченко