Постанова № 20992865, 16.01.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2012                                                                                           № 4/703

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Поляк О.І.

суддів:           Кропивної Л.В.

          Рудченка С.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Зеленецька І.М.

від відповідача: не з’явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський лізинг»

на рішення господарського суду міста Києва

від 06.10.2011 року (дата підписання – 14.10.2011 року)

у справі №4/703 (суддя – Борисенко І.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський лізинг»

про звернення стягнення на предмет застави

Суть рішення і апеляційної скарги:

У жовтні 2009 року ТОВ «Український промисловий банк» звернулося до господарського суду з позовною заявою до ТОВ «Європейський лізинг», у якій (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 22.09.2011 року) просило стягнути з ТОВ «Європейський лізинг» поточну заборгованість за кредитом - 73 410,00 гривень; прострочену заборгованість за кредитом - 138 153,09 грн.; поточну заборгованість за процентами - 4 112,18 грн.; прострочену заборгованість за процентами - 109 782,97 грн.; поточну заборгованість за щомісячною комісією за управління кредитною лінією – 608,61 грн.; прострочену заборгованість за щомісячною комісією за управління кредитною лінією - 16791,57 грн.; пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів - 2009,08 грн.; пеню за несвоєчасну сплату відсотків - 775,11 грн.; пеню за несвоєчасну сплату щомісячної комісії за управління кредитною лінією – 190,73 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.10.2011 року (дата підписання – 14.10.2011 року) у справі №4/703 (суддя – Борисенко І.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський лізинг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» поточну заборгованість за кредитом - 73410,00 грн.; прострочену заборгованість за кредитом - 138153 грн. 09 коп.; поточну заборгованість за процентами - 4112 грн. 18 коп.; прострочену заборгованість за процентами - 109782 грн. 97 коп.; поточну заборгованість за щомісячною комісією за управління кредитною лінією – 608 грн. 61 коп.; прострочену заборгованість за щомісячною комісією за управління кредитною лінією - 16791 грн. 57 коп.; пеню за несвоєчасне погашення кредитних коштів - 2009 грн. 08 коп.; пеню за несвоєчасне погашення відсотків –775 грн. 11 коп.; пеню за несвоєчасне погашення щомісячної комісії за управління кредитною лінією – 190 грн. 73 коп., 3 458 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Європейський лізинг» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм процесуального права судом першої інстанції, зокрема, ст. ст. 22, 69, 77 ГПК України. Так, апелянт зазначає, що місцевий господарський суд, залишивши поза увагою положення ст. 77 ГПК України про відкладення розгляду справи, ухвалив оскаржуване рішення у судовому засіданні 06.10.2011 року за відсутності повноважного представника відповідача, що має своїм наслідком порушення процесуальних прав останнього, закріплених ст. 22 ГПК України. До того ж, відповідач стверджує, що про час та місце розгляду справи не був повідомлений належним чином, про що свідчить відсутність у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2011 року відновлено пропущений строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.01.2012 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду № 01-22/1/3 від 12.01.2012 року «Про зміну складу колегії суддів» у зв’язку із зайнятістю судді Алданової С.О. в інших судових процесах до складу судової колегії для розгляду даної справи замість судді Алданової С.О. було внесено суддю Кропивну Л.В.

У судове засідання 16.01.2012 року з’явився лише представник позивача, представник відповідача в призначене судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Київський апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Європейський лізинг» було укладено кредитний договір № 24/К-08 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії, з урахуванням змін та доповнень, відповідно до п. 1.1 якого банк відкриває позичальнику відкличну невідновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти в сумі 372690,00 грн., а позичальник зобов'язується в порядку, передбаченому кредитним договором, повернути кредит, сплатити проценти у розмірі 19% річних, щомісячну комісію за управління кредитною лінією.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту.

Сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28 числа по останній робочий день поточного місяця (п. 4.4 договору).

Згідно з п. 4.6 договору у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту позичальник сплачує у строки, передбачені п. 4.4 цього договору, проценти з розрахунку 21 % річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

У п. 8.1 договору сторони погодили, що у випадку порушення термінів повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним, та/або сплати комісії за управління кредитною лінією позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 9.2 договору передбачені випадки, з якими пов’язане виникнення права банку зупинити подальше кредитування та вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій, що передбачені даним договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання, зокрема, позичальником умов даного договору.

Як встановлено місцевим господарським судом, на виконання умов кредитного договору позивачем були надані відповідачу кредитні кошти, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача та меморіальними ордерами.

Як слідує зі змісту позовної заяви, звертаючись до господарського суду, позивач зазначив, що відповідач взяті на себе зобов’язання належним чином не виконав, у зв’язку з чим прострочена заборгованість останнього за кредитом складає 138153,09 грн., крім того, у відповідача утворилася поточна заборгованість за кредитом у сумі 73410,00 грн.

Встановивши вказані обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку, позовні вимоги про стягнення вказаних сум боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

За змістом ст. 174 ГК України договір є однією з підстав виникнення господарських зобов’язань, які згідно зі ст. 193 ГК України та ст. 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

За правилами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 статті 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов’язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Матеріалами справи доведено належне виконання позивачем взятих на себе зобов’язань за кредитним договором, однак, докази сплати відповідачем простроченої заборгованості по кредиту в сумі 138153,09 грн., так само як і докази сплати ним поточної заборгованості по кредиту в розмірі 73410,00 грн. у матеріалах справи відсутні та останнім не надані.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача 138153,09 грн. простроченої заборгованості по кредиту та 73410,00 грн. поточної заборгованості по кредиту.

Крім того, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача простроченої заборгованості по процентах в сумі 109782,97 грн. та поточної заборгованості по процентах у розмірі 4112,18 грн.

За приписами ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як уже зазначалося, у п. п. 1.1, 4.2 договору сторони погодили, що відсотки за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році, а також встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 19 % річних.

Сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28 числа по останній робочий день поточного місяця (п. 4.4 договору).

У разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту позичальник сплачує у строки, передбачені п. 4.4 цього договору, проценти з розрахунку 21 % річних, що нараховуються на суму прострочено заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення (п. 4.6 договору).

В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з цим, доказів сплати відповідачем 109782,97 грн. простроченої заборгованості по процентах та 4 112,18 грн. поточної заборгованості по процентах матеріали справи не містять.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача вказаних сум простроченої та поточної заборгованості по процентах за користування кредитними коштами.

Крім того, позивачем також була заявлена вимога по стягнення з відповідача простроченої заборгованості за щомісячною комісією за управління кредитною лінією в сумі 16791,57 грн. та поточної заборгованості за щомісячною комісією за управління кредитною лінією у розмірі 608,61 грн.

У п. 1.1 договору (в редакції договору про внесення змін і доповнень № 2 до кредитного договору від 30.07.2008 року) сторони погодили обов’язок позичальника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитною лінією із розрахунку 3 % річних від фактичної суми заборгованості позичальника, починаючи з дати укладення договору про внесення змін.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом обґрунтовано та правомірно стягнуто з відповідача 16791,57 грн. простроченої та 608,61 грн. поточної заборгованості за щомісячною комісією за управління кредитною лінією.

Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що господарським судом міста Києва також задоволені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2009,08 грн. пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів, 775,11 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за його використання та 190,73 грн. пені за несвоєчасну сплату щомісячної комісії за управління кредитною лінією.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як зазначалося вище, у п. 8.1 договору сторони погодили, що у випадку порушення термінів повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним, та/або сплати комісії за управління кредитною лінією позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перерахувавши розмір пені за несвоєчасно сплачену суму кредиту та відсотків за його використання, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом правомірно стягнуто з відповідача 2009,08 грн. пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів і 775,11 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за його використання за розрахунком позивача.

Перевіривши розмір пені, заявленої до стягнення за несвоєчасну сплату щомісячної комісії за управління кредитною лінією, колегія суддів вважає, що судом правомірно стягнута з відповідача пеня в сумі 190,73 грн.

Звертаючись до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою на рішення суду у даній справі, ТОВ «Європейський лізинг», як на підставу його скасування, посилалося на порушенням норм процесуального права судом першої інстанції, зазначивши при цьому, що не було належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи, оскільки відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи відсутнє.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2009 року порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 17.11.2009 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.12.2009 року провадження у справі №4/703 було зупинено до вирішення пов’язаної з нею справи № 13/502.

З матеріалів справи слідує, що ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2011 року поновлено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 22.09.2011 року.

За змістом п. 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75, ухвала про призначення справи до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення.

Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи.

Так, відмітка про відправку документа, проставлена на звороті у лівому нижньому куті ухвали господарського суду першої інстанції від 25.07.2011 року, свідчить, що остання була направлена сторонам у справі 02.08.2011 року, однак, поштові повідомлення на підтвердження її вручення як позивачу, так і відповідачу в матеріалах справи відсутні.

З протоколу судового засідання від 22.09.2011 року вбачається, що у призначене судове засідання з’явився лише представник позивача, представник відповідача у судове 22.09.2011 року не з’явився, про що також зазначено в ухвалі господарського суду міста Києва від 22.09.2011 року, якою на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 06.10.2011 року.

За приписами ст. 87 ГПК України, зокрема, ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Хоча відмітка про відправку документа, проставлена на звороті у лівому нижньому куті ухвали господарського суду першої інстанції від 22.09.2011 року, свідчить, що остання була направлена сторонам у справі 26.09.2011 року, разом з цим, матеріали справи не містять поштового повідомлення на підтвердження її вручення, зокрема, відповідачу.

Оскільки у судове засідання, призначене на 06.10.2011 року, представник відповідача не з’явився, у той час як у матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення останнього про час та місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку, що вказана обставина свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та в розумінні п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України у будь-якому випадку є підставою для скасування рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2011 року у даній справі.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський лізинг» підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2011 року у справі №4/703 – скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В силу ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський лізинг» частково задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2011 року у справі №4/703 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський лізинг» (03038, м. Київ, вул.. Ямська, 28-А, код ЄДРПОУ 33934787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325) поточну заборгованість по кредиту - 73410 (сімдесят три тисячі чотириста десять) грн. 00 коп.; прострочену заборгованість по кредиту - 138153 (сто тридцять вісім тисяч сто тридцять п’ять) грн. 09 коп.; поточну заборгованість по процентах - 4112 (чотири тисячі сто дванадцять) грн.. 18 коп.; прострочену заборгованість по процентах - 109782 (сто дев’ять тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 97 коп.; поточну заборгованість по щомісячній комісії за управління кредитною лінією – 608 (шістсот вісім) грн. 61 коп.; прострочену заборгованість по щомісячній комісії за управління кредитною лінією - 16791 (шістнадцять тисяч сімсот дев’яносто одну) грн. 57 коп.; пеню за несвоєчасне погашення кредитних коштів - 2009 (дві тисячі дев’ять) грн. 08 коп.; пеню за несвоєчасне погашення відсотків – 775 (сімсот сімдесят п’ять) грн. 11 коп.; пеню за несвоєчасне погашення щомісячної комісії за управління кредитною лінією – 190 (сто дев’яносто) грн. 73 коп., 3 458 (три тисячі чотириста п’ятдесят вісім) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи скерувати до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Головуючий суддя                                                                      Поляк О.І.

Судді                                                                                          Кропивна Л.В.

                                                                                          Рудченко С.Г.