Постанова № 20950597, 17.01.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2012                                                                                           № 48/345

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Сухового В.Г.

суддів:           Агрикової О.В.

          Чорногуза М.Г

при секретарі:                    Марвано А.Т.

розглянувши апеляційну скаргу Заступника Київського транспортного прокурора

на рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2011р.

у справі № 48/345 (суддя Р.В. Бойко)

за позовом Заступника Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради

до 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

2) Приватного підприємства «Одиссей»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні:

позивача: Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт»

відповідача: 1) Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт»

           2) Міністерства інфраструктури України

про визнання недійсним договору оренди,

ВСТАНОВИВ:

Заступник Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (далі – відповідач 1) та Приватного підприємства "Одиссей" (надалі – відповідач 2) про визнання недійсним договору оренди.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2011 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Відкрите акціонерне товариство "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" (далі – третя особа 1), на стороні відповідачів – Відкрите акціонерне товариство "Київський річковий порт" (далі – третя особа 2).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.08.2011 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Міністерство інфраструктури України (далі – третя особа 3).

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.10.2011р. у справі № 48/345 у позові відмовлено повністю. У вказаному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про те, що складовою частиною причалу є частина укріплення берегу в межах такого причалу, а у даній справі це частина берегоукріплення причалу Парк Примакова (60 пог. метрів). Суд зазначив, що майно, яке передано за спірним договором, є державною власністю і в комунальну власність не передавалося. З цих підстав, та з огляду на те, що на момент укладення спірного Договору від 23.07.2004 р. не існувало заборони на передачу в оренду майна, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Заступник Київського транспортного прокурора подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду м. Києва від 03.10.2011р. у справі № 48/345 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на те, що оскаржуване рішення є незаконним і необґрунтованим, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, прокурор зазначає, що суд не врахував тієї обставини, що майно, передане в оренду відповідачу 2, а саме берегоукріплювальна споруда, перебуває на балансі третьої особи 1 та є комунальною власністю територіальної громади м. Києва і, відповідно, відповідач 1 не був уповноважений на розпорядження майном, яке не є його власністю.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржуване судове рішення скасувати.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач 1 просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Відповідачем 2 відзиву на апеляційну скаргу не подано.

УхвалоюКиївського апеляційного господарського суду від 04.11.2011р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.11.2011р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2011р. розгляд справи відкладено на 13.12.2011р. у зв’язку з необхідністю витребування додаткових документів та неявкою у судове засідання представників відповідача 2 та третьої особи 1.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2011р. розгляд справи відкладено на 27.12.2011р. у зв’язку з неявкою у судове засідання представників відповідача 2 та третьої особи 1.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2011р. розгляд справи відкладено на 17.01.2012р. у зв’язку з неявкою у судове засідання представників позивача, відповідача 2 та третьої особи 1.

У судове засідання 17.01.2012р. представники відповідача 2 та третьої особи 1 не з’явились. Про час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином. Про поважність причин неявки суд не повідомили.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням приписів ГПК України, апеляційний перегляд даної справи можливо здійснювати у відсутності представників відповідача 2 та третьої особи 1 за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, законність та обґрунтованість прийнятого рішення, вислухавши пояснення прокурора, представників сторін та третіх осіб, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

23.07.2004 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та Приватним підприємством "Одиссей" (орендар) укладено договір оренди № 778 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі – Договір, т.1, а.с.35-39).

Відповідно до п.1.1 Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно – частину укріплення берега р. Дніпро у м. Києві довжиною 30 п.м., розміщене за адресою: м. Київ, Набережне шосе, парк "Наводницький", що знаходиться на балансі ВАТ "Київський річковий порт" (змінене найменування - Публічне акціонерне товариство "Київський річковий порт") і не увійшло до його статутного фонду, вартість якого становить за експертною оцінкою станом на 30.06.2004 р. 81 464,40 грн. Майно передано в оренду з метою розміщення стоянки плавзасобів.

Договір укладено строком на 11 місяців до 23.06.2005р. включно (п.10.1 Договору).

23.07.2004р. вказане нерухоме майно передано орендодавцем орендарю на підставі акту приймання – передачі (т.1, а.с.41).

06.11.2006р. між орендодавцем та орендарем укладено додатковий договір № 1 до Договору, згідно з яким сторони домовились зокрема продовжити дію Договору на 5 років (т.1, а.с.42).

26.06.2008р. між орендодавцем та орендарем укладено Договір № 778/2 про внесення змін до Договору та додаткового договору № 1, згідно з яким сторони домовились зокрема продовжити дію Договору до 06.11.2021 року (т.1, а.с.47).

Заявляючи позов у даній справі, прокурор посилається на те, що відповідач 1 безпідставно передав в оренду відповідачу 2 комунальне майно, що перебуває на балансі ВАТ «СУППР» (третя особа 1). При цьому, у судових засіданнях прокурор свій позов підтримав, зазначаючи, що відповідач 1 не мав повноважень розпоряджатись майном, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, оскільки на балансі ПАТ «Київський річковий порт» перебуває причал, а фактично відповідач 1 передав в оренду відповідачу 2 частину берегоукріплення набережної р. Дніпро, яка належить до власності м. Києва і як частина гранітної набережної, перебуває на балансі ВАТ «СУППР». З вказаних підстав, прокурор просить суд визнати спірний договір оренди недійсним.

Частиною 1 ст. 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Згідно ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Судом встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 07.08.1972р. №1193 «Про відведення земельної ділянки...» Київському річковому порту під будівництво пасажирського річкового причалу в Печерському районі було відведено земельну ділянку площею біля 0,2 га по Набережному шосе. Земельну ділянку вирішено відвести за рахунок прибережної смуги парку ім. Примакова (на даний час – парк «Наводницький», т.1, а.с.193).

Згідно з планом земельної ділянки від 16.03.1973р. площа ділянки 1 340 кв.м (т.1, а.с.194).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 1006 від 05.07.1982р. «Про введення в експлуатацію благоустрою дільниці набережної в парку ім. Примакова в Печерському районі м. Києва» спеціалізованому управлінню підземних протизсувних робіт передано на баланс частину набережної р. Дніпро (т.1, а.с.67). При цьому, замовником благоустрою набережної р. Дніпро вздовж парку ім. Примакова згідно робочого проекту та названого рішення Київради є Спеціалізоване управління підземних протизсувних робіт (т.1, а.с.69-86).

Згідно технічного паспорта гранітної набережної р. Дніпро та довідки про балансову належність ВАТ «СУППР» вказане майно довжиною 428 м. обліковується за інвентарним номером 7549 (т.1, а.с.62-64).

Підприємство спеціалізоване управління підземних протизсувних робіт (ПСУППР) на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991р. передано з підпорядкування Державного комітету України по житлово-комунальному господарству за станом на 01.01.1992р у комунальну власність Київського міськвиконкому згідно з Актом прийому-передачі (т.1, а.с.51).

13.01.1992р. виконавчим комітетом Київради прийнято рішення № 26 «Про формування комунального майна міста та регіонів», згідно з яким затверджено перелік комунального майна, яке перебуває у власності міста Києва, до якого, зокрема включено Спеціалізоване управління підземних протизсувних робіт.

Рішенням Київської міської ради № 21/1076 від 22.01.2009р. ВАТ «СУППР» безоплатно передано у володіння на 5 років майно комунальної власності міста Києва – гранітну набережну на Набережному шосе (інвентар. №№7543-7550). На виконання рішення КМР № 21/1076 від 22.01.2009р. між виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) та ВАТ «СУППР» укладено угоду на володіння та користування майном територіальної громади м. Києва (т.1, а.с.54, 59-60), до переліку якого включено гранітну набережну на Набережному шосе (інвентар. №№7543-7549).

У своєму рішенні у даній справі суд першої інстанції суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що з документів, які наявні у матеріалах справи, вбачається, що складовою частиною причалу є частина укріплення берегу в межах такого причалу, а у даній справі це частина берегоукріплення причалу Парк Примакова (60 пог. метрів). При цьому, суд зазначив, що майно, яке передано за спірним договором, є державною власністю і в комунальну власність не передавалося, а на момент укладення Договору від 23.07.2004 р. заборони на передачу в оренду майна не існувало.

Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з інформацією, викладеною у листі ВАТ «Київський річковий порт» № 01-29-426 від 20.04.2011р. на адресу заступника Київського транспортного прокурора, на балансі підприємства перебуває 31 об’єкт, серед яких причал «Парк Примакова» (інвентарний № 1599), який знаходиться між мостами Метро та ім. Є. Патона (парк ім. В. Примакова, на даний час – парк «Наводницький» по Набережному шосе, т.1, а.с.95).

Інших об’єктів, що знаходяться на балансі ПАТ «Київський річковий порт» в районі парку Примакова немає (т.2, а.с.126).

Зазначене підтверджується Протоколом результатів інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ «Київський річковий порт», затвердженого начальником РВ ФДМ України по м. Києву 23.10.1998 р. (т.1, а.с.117) та Актом інвентаризації майна від 19.06.2006р. (т.1, а.с.124-131).

Відомостей про те, що на балансі ПАТ «Київський річковий порт» перебуває такий інвентарний об’єкт як укріплення берегу р. Дніпро (предмет спірного договору оренди) в парку «Наводницький» (раніше парк ім. Примакова) названі Протокол та Акт не містять.

Зазначений у Протоколі результатів інвентаризації державного майна та Акті об’єкт – укріплення берега р. Дніпро у м. Києві інвентарний № 1591 (т.1, а.с.117, 127) включає причали №1,2,4,5,6 за іншою адресою і не стосуються парку «Наводницький».

Відповідно до Технічного звіту 1996 року по встановленню зовнішніх меж землекористування АТ «Київський річковий порт» Причал «Наводницький парк»/Парк ім. Примакова/вул. Набережне шосе Печерський район, Акту установлення та узгодження зовнішніх меж від 20.10.1996р. та доданого до них Плану встановлення меж, площа земельної ділянки складає 269,34 кв.м. (т.1, а.с.196-203), тобто 0,0269 га.

З пояснень, наданих ПАТ «Київський річковий порт» (т.2, а.с.126) та матеріалів Техно-робочого проекту «Причал пасажирської переправи в парку ім. Примакова в м. Києві» 1973р. (т.2, а.с.64-113) вбачається, що за змістом пп.2.1 і 2.2 проекту (т.2, а.с.81, 82) та згідно з експлікацією (т.2, а.с.110) причал складається з 8 елементів: причального пристрою-1 та накопичувальної площадки-3, які між собою з’єднані перехідним мостиком-2, лавка для сидіння-4, бетонної огорожі-5, металевої огорожі-6, доріжки – 7 та мощеного відкосу – 8.

Відомостей про наявність у складі причалу укріплення берегу р. Дніпро або його частини, що є предметом спірного договору оренди, проект не містить.

Згідно з п. 1.1 Проекту (т.2, а.с.77) причал розташовано на території парку ім. В.Примакова приблизно за 400-450 м. вище моста ім. Патона.

В матеріалах робочого проекту благоустрою набережної р. Дніпро від ПК 14+60 до ПК 18+80 впродовж парка ім. Примакова (т.1, а.с.69) міститься звернення заступника начальника Головного управління річкового флоту при Раді Міністрів УРСР від 10.03.1981р. № УПП-5/14 на адресу виконкому Київської міської ради народних депутатів та Спеціалізованого управління протизсувних підземних робіт, згідно з яким назване управління просить врахувати збереження причалу для пасажирських суден в парку ім. Примакова при проектуванні благоустрою набережної у м. Києві від мосту «Метро» до мосту ім. Патона (т.1, а.с.80).

Гранітна набережна, яка передана ВАТ «СУППР» (т.1, а.с. 60), згідно з Технічним паспортом (інвентарним № 7549) за своїм призначенням (т.1, а.с.62-64) є укріпленням берегової лінії р. Дніпро, тобто його берегоукріпленням.

Гідротехнічною частиною Проекту благоустрою (т.1, а.с.82) передбачено укріплення берегової смуги на відрізку від скульптурної композиції «Ладья» до існуючого кріплення устоїв моста ім. Патона, захист ґрунтового ряда від розмивання паводковими водами р. Дніпро.

Набережна запроектована у вигляді підпірної стінки з променадом вздовж р. Дніпро, при цьому підпірна стінка облицьована гранітними блоками, а променад (нижня тераса) з гранітними сходами, що ведуть до води (т.1, а.с.84). В проекті розроблено перевлаштування посадочної (накопичувальної) площадки існуючого причала в парку ім. Примакова, який розташовано на цьому відрізку (т.1, а.с.85).

Наведене дає підстави дійти висновку, що збудована гранітна набережна за проектом благоустрою набережної р. Дніпро вздовж парку ім. Примакова від ПК 14-60 до ПК 18-80 гідротехнічною захисною спорудою (укріплення берегової смуги та захист від розмивання, т.1, а.с.82).

Також з наведеного вбачається, що в результаті проведеного забудовником – СУППР благоустрою набережної в парку ім. Примакова у 1982-84рр. існуючий за Техно-робочим проектом причалу мощений відкіс – 8 (т.2, а.с.110-112) був замінений підпірною стінкою набережної (т.2, а.с.114-120) вздовж парка ім. Примакова від ПК 14+60 до ПК 18+88, всього 428 метрів погонних, в тому числі й вздовж накопичувальної площадки причалу (т.2, а.с.110).

З урахуванням Плану встановлення меж земельної ділянки та Абрису меж земельної ділянки причал «Наводницький парк» (т.1, а.с.203-205) розмір причалу вздовж р. Дніпро (довжина причалу) становить близько 35 пог.м. (відстань від кута 4 до кута 5 – 26,03 м).

Проте, зазначена підпірна стінка причалу, як частина берегоукріплення р. Дніпро (30 пог.м) не може бути об’єктом оренди за спірним Договором, оскільки напроти неї в акваторії р. Дніпро розміщено причальний пристрій (т.1, а.с.201, т.2, а.с.110, 111, 116, 118, 132), який не є об’єктом оренди за спірним Договором.

Регіональним відділенням ФДМУ по м. Києву надано в суд апеляційної інстанції Додаток до Договору оренди, погоджений з ВАТ «Київський річковий порт» (т.2, а.с.133), де схематично зображено об’єкт оренди за спірним договором (30 пог. м.), який, як вбачається зі схеми, розташований посередині між мостом ім. Патона та причалом (з урахуванням схеми розташування земельної ділянки, т. 1, а.с.201) на відстані приблизно 170 метрів від кожного, що не заперечується представниками сторін, а отже, місцезнаходження об’єкта оренди (30 пог.м. – частина берегоукріплення річки Дніпро) та місцезнаходження причалу (інвентарний № 1599) не співпадають.

Слід зазначити, що зі змісту спірного договору оренди не вбачається, що об’єкт оренди (частина укріплення берега р. Дніпро в м. Києві по Набережному шосе) взагалі має відношення до причалу «Наводницький парк» з інвентарним номером 1599 (є його частиною).

Також, у спірному договорі оренди не зазначено, крім Додатку (т.2, а.с.133), наданого до суду орендодавцем, в якому саме місці Набережного шосе (набережної Наводницького парку) розміщується об’єкт оренди – 30 погонних метрів частини берегоукріплення, з огляду на те, що набережна (укріплення берегу р. Дніпро) Наводницького парку тягнеться від мосту «Метро» до мосту ім. Є. Патона.

Посилання відповідача 1 на розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 р. № 306-р, де зазначено про передачу берегоукріплення причалу Парк Примакова (60 пог. метрів) під інвентарним номером 1599 відхиляються судом апеляційної інстанції, як необґрунтовані, оскільки облікові (інвентаризаційні) документи (Відомість, т.1, а.с.113, Протокол, т.1, а.с.117, Акт, т.1, а.с.124), надані суду ПАТ «Київський річковий порт», підтверджують, що під інвентарним номером 1599 значиться лише «причал» у парку Наводницькому (раніше парк ім. Примакова), а не «укріплення берегу причалу Парк Наводницький».

Колегія суддів вважає помилковим зазначення в названому розпорядженні Кабінету Міністрів України слова «берегоукріплення» з огляду на вище викладене, а також наступне.

На виконання розпорядження КМ України від 23.05.2007 р. № 306-р "Про передачу майна до сфери управління Мінтрансзв'язку" і спільного наказу ФДМ України та Мінтрансзв'язку від 19.07.2007 р. № 1211/614 "Про передачу державного майна" (зі змінами, внесеними спільним наказом ФДМ України та Мінтрансзв'язку від 19.09.2007 р. № 1514/827), 19.09.2007р. складено Акт приймання-передачі державного майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ «Київський річковий порт», до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України (т.2, а.с.165-171).

До названого Акту додається Перелік майна (додаток № 1 до Акту, т.2, а.с.172), з якого вбачається, що до сфери управління Мінтрансзв'язку, згідно з п.4 Переліку, передано саме «Причал «Парк Примакова» інвентарний номер 1599. Водночас, з Переліку (додаток № 1) до акту приймання-передачі державного майна від 19.09.2007р. вбачається, що майно - частина укріплення берегу р. Дніпро, як інвентарна одиниця до сфери управління Мінтрансзв'язку не передавалося.

Слід звернути увагу на те, що у даному випадку причальний пристрій, до якого можуть швартуватися судна, розташовано (винесено) в акваторії р. Дніпро на відстані 20 метрів (т.2, а.с.85) від підпірної стінки набережної (накопичувальної площадки).

Даний причал не є портовим причалом, де причальна стінка співпадає або може співпадати з берегоукріпленням річки.

Суд першої інстанції наведеного не врахував, а тому дійшов помилкового висновку, що у даному спорі частина берегоукріплення річки є складовою частиною причалу.

Навіть якщо допустити, що частина берегоукріплення річки є частиною причалу, то колегія суддів вважає, що не може бути передано в оренду частину майна, яка не є окремим інвентарним об’єктом, а є складовою частиною іншого інвентарного об’єкта, на який відсутнє посилання в Договорі оренди.

Наведене свідчить про те, що РВ ФДМУ по м. Києву не мало права передавати в оренду об’єкт (його частину) , який не перебував на балансі у ВАТ «Київський річковий порт» та не є державною власністю, а належить до комунальної власності м. Києва у складі майна ВАТ «СУППР».

Крім того, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з вимогами п. 1 ст. 83 ГПК України, якщо у вирішенні спору буде встановлено, що зміст договору суперечить чинному законодавству, то господарський суд повинен за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині. Така позиція відповідає судовій практиці Судової плати у господарських справах Верховного Суду України (постанова від 20.01.2004р. у справі № 8/113-2003).

На час укладення спірного договору оренди від 23.07.2004р., діяв Декрет Кабінету Міністрів України «Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається» від 31.12.1992р. № 26-92, згідно з Додатком № 2 якого не допускається передача в оренду, зокрема гідротехнічних захисних споруд, до яких належать берегоукріплювальні споруди.

Частина укріплення берегу р. Дніпро у м. Києві (предмет спірного договору оренди) є не що інше, як гідротехнічна захисна споруда, передача якої в оренду суперечить законодавству України, чинному на час укладення спірного договору оренди.

Таку ж позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 31.08.2011р. у справі № 30/376 зі спору про передачу в оренду аналогічної частини берегоукріплення р. Дніпро.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

За приписами ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного позовні вимоги про визнання недійсним спірного Договору оренди підлягають задоволенню.

Даний позов подано прокурором в інтересах Київської міської ради, як власника майна, яке без його відома було передано в оренду іншою особою, що не мала на це права.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, у тому числі шляхом звільнення (передачі, повернення) цього майна.

Оскільки відповідачем 1 передано відповідачу 2 частину укріплення берега р. Дніпро у м. Києві довжиною 30 пог.метрів (майно), розміщене за адресою: м. Київ, Набережне шосе, парк «Наводницький», яке фактично, як зазначено вище, є частиною гранітної набережної, що перебуває на балансі ВАТ «СУППР» та є комунальною власністю м. Києва, а не державною власністю, тому з урахуванням викладеного вимоги прокурора про звільнення набережної та передачі ВАТ «СУППР» також підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції наведеного не врахував, дійшовши помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.

Таким чином, оскаржуване судове рішення прийнято судом першої інстанції за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, при цьому судом було неправильно застосовано норми матеріального права. Зазначене, на думку колегії суддів, відповідно до ст.104 ГПК України є підставою для скасування рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2011р. у справі № 48/345 та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог. У зв’язку з цим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судові витрати розподіляються згідно зі ст. 49 ГПК України

Керуючись ст. ст. 34, 83, 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника Київського транспортного прокурора на рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2011р. у справі № 48/345 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2011р. у справі № 48/345 скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Заступника Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, Приватного підприємства «Одиссей» задовольнити.

4. Визнати недійсним договір № 778 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 23.07.2004р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Приватним підприємством "Одиссей", припинивши його дію на майбутнє.

5. Зобов’язати Приватне підприємство «Одиссей» (04215, м. Київ, просп. Георгія Гонгадзе, 20, код 32249464) звільнити самовільно зайняте комунальне майно: гранітну набережну по Набережному шосе вздовж Наводницького парку в м. Києві (інвентарний номер 7549), передати його Відкритому акціонерному товариству «Спеціалізоване управління протизсувних та підземних робіт» у первинному стані.

6. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (код 19030825) в дохід Державного бюджету України 42,50 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7. Стягнути з Приватного підприємства «Одиссей» (код 19030825) в дохід Державного бюджету України 42,50 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (код 19030825) в дохід Державного бюджету України 21,25 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

9. Стягнути з Приватного підприємства «Одиссей» (код 19030825) в дохід Державного бюджету України 21,25 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

10. Доручити господарському суду м. Києва видати накази.

11. Матеріали справи № 48/345 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      Суховий В.Г.

Судді                                                                                          Агрикова О.В.

                                                                                          Чорногуз М.Г

20.01.12 (відправлено)