Рішення № 20992529, 13.12.2011, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2011 р. Справа № 5027/1302/2011. За позовомПриватного підприємця ОСОБА_1 до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю “Берегометська лісова компанія”

простягнення заборгованості 122838,61 грн..

Суддя Швець Микола Васильович

Представники :

Від позивачаОСОБА_2 представник (дов. від 15.10.2011р.)

Від відповідачане зявився

Згідно з розпорядженням про призначання повторного автоматичного розподілу справ від 13.12.2011 року, справу № 5027/1302/2011 розглядає суддя Швець М.В.

СУТЬ СПОРУ :

Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Берегометська лісова компанія” заборгованості за договором підряду в сумі 122838,61 грн., в тому числі сума основного боргу -98326,92 грн., сума 3% річних - 6222,88 грн. та інфляційні втрати - 18288,81 грн..

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обємі.

Відповідач належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, проте явку свого представника в два судових засідання не забезпечив, правом наданим ст. 59 ГПК України на подання відзиву не скористався.

Незявлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив:

01 жовтня 2007 року року між позивачем приватним підприємцем ОСОБА_1 (підрядчиком) та відповідачем ТзОВ “Берегометська лісова компанія”(замовником) було укладено договір підряду № 01-10-07, згідно якого підрядник зобовязався виконати будівельно-монтажні роботи в цеху строганих виробів та налагодити обладнання за завданням замовника та у відповідності до умов договору, а замовник зобовязався прийняти цю роботу та оплатити її. Термін виконання робіт з 01.02.2008 року по 31.08.2009 року (п. 4 договору).

Пунктом 5. договору передбачено, що замовник зобовязується проводити оплату виконаних робіт на протязі 5 днів з дня підписання акту приймання виконаних робіт.

Згідно акту приймання виконаних робіт за серпень 2010 року зобовязання передбаченні договором позивачем було виконано на загальну суму 98326,92 грн., а відповідачем без будь яких заперечень прийнято виконану роботу 31.08.2009 року, тож строк оплати згідно п.5 договору настав 05.09.2009 року. Проте в порушення умов укладеного договору відповідач взяті на себе зобовязання щодо оплати прийнятих робіт не виконав, що в свою чергу спричинило виникненню основного боргу в сумі 98326,92 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На цій підставі позивач з врахуванням Листа ВСУ № 62-97Р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»правомірно заявив вимогу про стягнення з відповідача за порушення грошового зобов'язання (за період 06.09.2009р. 15.10.2011р.): інфляційні втрати в розмірі 18288,81 грн. та 3% річних від простроченої суми, які становлять 6222,88 грн.. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова ВСУ від 16.05.2006 у справі №10/557-26/155).

Станом на день розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед позивачем складає 122838,61 грн. у т.ч.: (основного боргу 98326,92 грн., 3% річних 6222,88 грн. та інфляційні 18288,81 грн.), що підлягає стягненню. Дана заборгованість підтверджується двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.05.2011 року та іншими матеріалами справи.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав доказів зменшення або погашення заборгованості.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір відшкодовується позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 44, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з активів Товариства з обмеженою відповідальністю “Берегометська лісова компанія” (Чернівецька область, Вижницький район, смт. Берегомет, вул. Комсомольська, 5А; код 31507581)

на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1)

- заборгованість в сумі 122838,61 грн. у т.ч.: (основного боргу 98326,92 грн., 3% річних 6222,88 грн. та інфляційні 18288,81 грн.);

- відшкодування судового збору в сумі 2456,77 грн..

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

СуддяМ.В. Швець