Ухвала суду № 20992246, 20.01.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ УХВАЛА

20.01.12 Справа № 20/108б.

За заявою

кредитора - Публічного акціонерного товариства «Перший Український

Міжнародний банк», м. Донецьк,

до боржника - Відкритого акціонерного товариства «Росток», м. Стаханов

Луганської області,

про визнання грошових вимог

суддя Т.С. Кірпа,

представники:

від кредитора ОСОБА_1, дов. № 527 від 01.03.2011, ПАТ «Перший Український Міжнародний банк»;

- ліквідатор Мучінський І.Д.,

обставини справи: банкрутство, ліквідаційна процедура відповідно до положень ст.ст. 6, 7 Закону України від 14.05.1992. №2343-ХІІ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, (в редакції Закону від 30.06.1999 №784-ХІV), розгляд заяви кредитора, Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»до боржника, Відкритого акціонерного товариства «Росток»про визнання кредитором по справі 20/108б у сумі 55827607 грн. 86 коп.

в с т а н о в и в:

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 16.01.2012 оголошувалася перерва до 19.01.2012, до 12 год. 00 хв. та до 20.01.2012 до 15 год. 00 хв.

За заявою боржника, Відкритого акціонерного товариства «Росток», м. Стаханов Луганської області, 25.10.2010 господарським судом Луганської області порушено провадження у справі про банкрутство щодо боржника у відповідності ч. 5 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у звязку з неспроможністю останнього сплатити борг перед кредиторами у встановлений Законом термін, а саме, задоволення вимог одного або декількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобовязань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

З урахуванням вищевикладеного, відповідно до ст. ст. 1, 2, 4, п.1 ст.11, п.1, 2 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, господарським судом ухвалою від 15.11.2010 №20/108б введено процедуру розпорядження майном боржника строком на шість місяців, тобто до 15.05.2011, та з метою забезпечення грошових вимог кредиторів призначено на цей же термін розпорядником майна Відкритого акціонерного товариства «Росток», м. Стаханов Луганської області, ідентифікаційний код 00381255, вул. Лобачевського, буд. 27, арбітражного керуючого Мучінського Ігоря Дмитровича, ліцензія на право здійснення діяльності арбітражних керуючих, серія АВ №НОМЕР_1 від 09.08.2010, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на якого покладено повноваження та обовязки, передбачені ст.ст. 1, 31, 13, 14, 15, 16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Водночас, суд зобовязав боржника, Відкрите акціонерне товариство «Росток»опублікувати за свій рахунок, у 10-ти денний строк оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Росток», м. Стаханов Луганської області, ідентифікаційний код 00381255, вул. Лобачевського, буд. 27, в офіційному друкованому органі Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України (газети “Голос України” або “Урядовий курєр”), примірник газети з надрукованим оголошенням надати суду та розпоряднику майна боржника Мучінському І.Д. у строк до 25.11.2010.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання ухвали господарського суду від 15.11.2010 №20/108б боржником надано докази публікації оголошення про банкрутство останнього в газеті «Урядовий курєр »№221 (4372) від 25.11.2010.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, конкурсні кредитори по вимогам, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів з дня публікації в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобовязані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” 30-денний термін звернення до господарського суду конкурсних кредиторів з грошовими вимогами до боржника сплинув 27.12.2010.

Ухвалою господарського суду від 04.04.2011 затверджений реєстр вимог кредиторів до боржника.

Постановою господарського суду Луганської області від 12.05.2011 по справі №20/108б боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, до 12.05.2012 та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Мучінського І.Д., якого зобовязано провести ліквідаційну процедуру, відповідно до вимог ст.ст. 16, 22-32 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, надати суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута.

Крім того, вищезазначеною постановою скасовано арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом та інші обмеження по розпорядженню майном Відкритого акціонерного товариства "Росток", м. Стаханов Луганської області, вул. Лобачевского, 27, ідентифікаційний код 00381255. Накладення нових арештів чи інших обмежень по розпорядженню майном боржника не допускається.

Як свідчать матеріали справи, на адресу господарського суду кредитором, Публічним акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний банк», м. Донецьк, подано заяву від 23.06.2011. № 1255 (надійшла до господарського суду 30.06.2011 вх. № 285) про визнання грошових вимог до Відкритого акціонерного товариства «Росток» у сумі 55827607 грн. 86 коп.

Враховуючи зазначене, суд призначив розгляд даної заяви у судовому засіданні.

В обґрунтування поданої заяви кредитор посилається на наступне.

24.06.2009 між кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лотуре», було укладено кредитний договір № 7.6-79 від 24.06.2009 відповідно до умов якого, банк зобовязався надати ТОВ «Лотуре» кредит у розмірі 6592408,47 грн., а ТОВ «Лотуре», в свою чергу, зобовязалось прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі, не пізніше 26.03.2010.

Кредитор належним чином виконав свої зобовязання за кредитним договором 1, відкривши ТОВ «Лотуре»позичковий рахунок та надавши йому обумовлені кредитним договором 1 грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером № 1010085299 від 25.06.2009 та Випискою операцій та оборотів за позичковим рахунком ТОВ «Лотуре».

24.06.2009, з метою забезпечення виконання зобовязань Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотуре»перед банком за кредитним договором 7.6-79 від 24.06.2009 між кредитором та Відкритим акціонерним товариством “Росток” укладено договір іпотеки № 7.6-79/80/ІР-5 від 24.06.2009 з договором про внесення змін № 1 до Іпотечного договору № 7.6-79/80/ІР-5 від 13.10.2010. Відповідно до вищезазначеного договору іпотеки, іпотекодавець боржник поручився перед банком за виконання ТОВ «Лотуре»своїх зобовязань за кредитним договором 1, зокрема, відповідно до умов договору іпотеки, боржник зобовязався відповідати перед установою банку за виконання ТОВ «Лотуре»наступних зобовязань, що випливають з кредитного договору 1:

1.Повернути кредит в повному обсязі в строки та в розмірах відповідно до графіку;

2.Щомісячно, не пізніше 1 банківського дня, наступного за 24 числом кожного місяця, сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 28,0 % річних (з розрахунку 365 днів на рік), а у випадках, передбачених кредитним договором, сплачувати проценти за користування кредитом за іншою, підвищеною ставкою, розрахованою відповідно до умов кредитного договору;

3.У випадках, передбачених кредитним договором, сплатити неустойку (пеню, штраф) в розмірах, в порядку та у строки, передбачені кредитним договором;

4.У випадках, передбачених кредитним договором, повернути кредит та здійснити плату за кредит достроково, або в інші строки, передбачені кредитним договором, а також здійснити інші платежі, передбачені кредитним договором.

ТОВ «Лотуре»взяті на себе зобовязання перед установою банку з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом не виконало. Станом на 08.06.2011 загальна сума простроченої заборгованості за кредитним договором № 7.6-79 від 24.06.2009 з повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, а також пені за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків, склала 8 118924,02 грн. 02 коп.

24.06.2009 між кредитором та Відкритим акціонерним товариством «Коровай», укладено кредитний договір № 7.6-80 від 24.06.2009, відповідно до умов якого банк зобовязався надати ВАТ «Коровай»кредит у розмірі 36666014.00 грн., а ВАТ «Коровай», в свою чергу, зобовязалося прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені кредитним договором 2, але не пізніше 28.12.2011.

Кредитор належним чином виконав свої зобовязання за кредитним договором 2, відкривши ВАТ «Коровай»позичковий рахунок та надавши йому обумовлені кредитним договором 2 грошові кошти в повному обсязі, що підтверджується меморіальними ордерами № 1010085624 від 26.06.2009, № 1010504606 від 15.10.2010 та Випискою операцій та оборотів за позичковим рахунком ВАТ «Коровай».

24.06.2009, з метою забезпечення виконання зобовязань Відкритого акціонерного товариства «Коровай» перед банком за кредитним договором № 7.6-80 від 24.06.2009, між кредитором та Відкритим акціонерним товариством “Росток” укладено договір іпотеки № 7.6-79/80/ІР-5 від 24.06.2009 з договором про внесення змін № 1 до іпотечного договору № 7.6-79/80/ІР-5. Відповідно до вищезазначеного договору іпотеки, іпотекодавець боржник поручився перед банком за виконання ВАТ «Коровай» своїх зобовязань за кредитним договором 2, зокрема, відповідно до умов договору іпотеки боржник зобовязався відповідати перед банком за виконання ВАТ «Коровай»наступних зобовязань, що випливають з кредитного договору 2: 1.Повернути кредит в повному обсязі в строки та в розмірах відповідно до графіку;

2.Щомісячно, не пізніше 1 банківського дня, наступного за 24 числом кожного місяця, сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 28,0 % річних (з розрахунку 365 днів на рік), а у випадках, передбачених кредитним договором 2, сплачувати проценти за користування кредитом за іншою, підвищеною ставкою, розрахованою відповідно до умов кредитного договору);

3.У випадках, передбачених кредитним договором 2, сплатити неустойку (пеню, штраф) в розмірах, в порядку та у строки, передбачені кредитним договором 2;

4.У випадках, передбачених кредитним договором 2, повернути кредит та здійснити плату за кредит достроково, або в інші строки, передбачені кредитним договором 2, а також здійснити інші платежі, передбачені кредитним договором 2.

ВАТ «Коровай»взяті на себе зобовязання перед банком з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом не виконало. Станом на 08.06.2011 загальна сума простроченої заборгованості за кредитним договором № 7.6-80 від 24.06.2009 з повернення основної суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, а також пені за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків, склала 47708683,84 грн.

В забезпечення виконання зобов`язань ВАТ “Коровай” та ТОВ «Лотуре»перед кредитором за кредитними договорами між кредитором та боржником - ВАТ “Росток” був укладений договір іпотеки № 7.6-79/80/ІР-5 від 24.06.2009, предметом іпотеки за яким, відповідно до п.2.1. ст.2 вказаного договору іпотеки, є нерухоме та рухоме майно, опис та перелік якого наведені в додатках № 1, № 2 та № 3 до цього договору, загальною оціночною вартістю 9350826,00 грн.

За таких обставин, кредитор просить суд:

- визнати вимоги Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»до Відкритого акціонерного товариства “Росток”, в загальному розмірі 55827607,86 грн.;

- внести до реєстру вимог кредиторів вищенаведені грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»та включити його до складу кредиторів у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Росток”;

- внести до реєстру вимог кредиторів відомості про майно, яке є предметом іпотеки за укладеним між кредитором та боржником договором іпотеки № 7.6-79/80/ІР-5 від 24.06.2009.

Як вбачається із матеріалів справи, уточненням до заяви від 03.10.2011 за №1908 кредитор, Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк», повідомив наступне.

Банк є кредитором ВАТ «Росток», вимоги якого забезпеченні заставою (іпотекою) майна, що належить ВАТ «Росток»; підстава встановлення між банком і ВАТ «Росток»правовідносин, де банк є кредитором - іпотечний договір № 7.6-79/80ІР-5 від 24.06.2009, укладений між банком і ВАТ «Росток», засвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 3513.

Пунктом 2.1. іпотечного договору визначено, що предметом іпотеки за іпотечним договором є:

-нерухоме майно, наведене в додатку № 1 до іпотечного договору (місцезнаходження: м. Стаханов Луганської області, вул. Лобачевського, 27),

-рухоме майно - обладнання і транспортні засоби, перелік яких наведено у додатку № 2 і додатку № 3 до іпотечного договору.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»відокремлює чотири категорії можливих кредиторів у справі про банкрутство боржника: конкурсні, поточні, кредитори з вимогами про виплату заробітної плати, аліментів та інш.; кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника.

Таким чином, вимоги банка підпадають під останню четверту категорію.

Абзацом другим ч. 6 ст. 14 Закону передбачено, що кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника мають право пред'являти свої заяви з вимогами після порушення справи про банкрутство боржника, при цьому, 30-денний строк, згідно ч. 1 ст. 14 Закону на кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, не розповсюджується.

Це означає, на думку кредитора, що банк, згідно зазначеної норми Закону має право на будь-якій стаді процедури банкротства ВАТ «Росток»заявити свої вимоги, а арбітражний керуючий повинен, незалежно від звернення кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, самостійно виявити такого кредитора згідно даних обліку боржника, а також відповідно даних Державного реєстру застав, підстава ч. 4 ст. 31, ч. 6 ст. 14 Закону, п. 49 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№ 15 від 18.12.2009.

Також, абз. 2 ч. 6 ст. 14 і ст. 26 Закону передбачено, що вимоги кредиторів, що забезпечені заставою майна боржника окремо вносяться арбітражним керуючим до реєстру вимог кредиторів і задовольняються в першочерговому порядку.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк», на думку кредитора, має статус кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, Відкритого акціонерного товариства «Росток», які, згідно п. 1 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»підлягають задоволенню у першу чергу.

Відзивом на заяву кредитора від 03.10.2011 за №1908 ліквідатор банкрута Мучінський І.Д. повідомив наступне.

Як на підставу своїх вимог кредитор посилається на зміст абз. 2 ч. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У вказаній нормі права, зокрема, зазначено:

«Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.»

Частиною 2 статті 15 вказаного Закону встановлено:

«У попередньому засіданні арбітражний суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду арбітражний суд виносить ухвалу, в якій зазначає розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів...»

Таким чином, формування реєстру вимог кредиторів, яке відбувається за участю розпорядника майна, розгляд та затвердження судом вимог кредиторів (усіх, крім поточних) є можливим лише на стадії розпорядження майном боржника.

Повноваження ліквідатора щодо розгляду кредиторських вимог, встановлені ч. 1 ст. 25 Закону. Згідно припису вказаної статті, ліквідатор може заявляти заперечення виключно по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство.

На стадії ліквідації банкрута, на думку ліквідатора, ліквідатор не має повноважень щодо розгляду кредиторських вимог, крім поточних, а внесення змін до реєстру є виключною прерогативою суду.

Крім того, листом від 19.01.2012 № 20/108б, ліквідатор повідомив наступне.

При розгляді заяви та уточнень до неї ПАТ «ПУМБ»щодо грошових вимог до ВАТ «Росток» у розмірі 55 827 607, 86 грн., включення ПАТ «Перший Український Міжнародний банк»до складу кредиторів, внесення до реєстру вимог кредиторів відомостей про майно, яке є предметом іпотеки за договором №7.6-79/80/ІР-5 від 24.06.2009, ліквідатор просить суд врахувати правову позицію господарських судів в аналогічних справах. Так, наприклад, в постанові Донецького апеляційного господарського суду від 23.05.2011 по справі №12/1136, постанові Вищого господарського суду України від 30.06.2011 по справі №Б-50/245-07(24/110-б, Б11/367-07), постанові Верховного суду України від 18.01.2008 в справі №7-5/297-06-07817 зазначено, що відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про заставу" застава, - це спосіб забезпечення зобов'язань і є похідним від основного зобов'язання. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем), забезпеченого заставою зобов'язання, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Аналогічне положення міститься в ст.ст. 1, 7 Закону України «Про іпотеку». Відтак, право застави є речовим, основою вимог в даному випадку є річ, яка належить заставодавцю на праві власності.

Відповідно до абзацу 5 ст.1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитором у справі про банкрутство є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

На підставі зазначеного ліквідатор вважає, що ПАТ «ПУМБ»не може бути кредитором, вимоги якого забезпечені заставою, в справі про банкрутство ВАТ «Росток».

Одночасно ліквідатор зазначив, що необхідним звернути увагу на ту обставину, що відповідно до ч. 6 статті 14 Закону розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника.

Вимоги ПАТ «ПУМБ», які виникли з іпотечного договору у майнового поручителя, не мають ознак грошових, не підлягають бухгалтерському обліку, з відповідною заявою на стадії розпорядження банк не звертався, а відтак, у розпорядника майна були відсутні підстави для включення вимог ПАТ «ПУМБ»до реєстру кредиторів.

Відображення в реєстрі вимог кредиторів заставного майна на підставі витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Єдиного реєстру заборон в об'єктів нерухомого майна ускладнювалося через неможливість визначення конкретного переліку майна зі змісту вказаних витягів. Після надання ПАТ «ПУМБ»переліку заставного майна, є можливість його відображення в реєстрі вимог кредиторів.

Одночасно ліквідатор повідомив, що права ПАТ «ПУМБ», як заставодержателя, під час здійснення ліквідаційної процедури не були порушені в зв'язку з відсутністю реалізації заставного майна в ліквідаційної процедурі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши та оцінивши доводи кредитора та ліквідатора у їх сукупності, суд вважає кредитора такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України від 14.05.1992 №2343-ХІІ Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (в редакції Закону від 30.06.1999 №784-ХІV), Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Закон містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосовуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченого цим Кодексом.

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В забезпечення виконання зобов`язань ВАТ “Коровай” та ТОВ «Лотуре»перед кредитором за кредитними договорами між кредитором та боржником - ВАТ “Росток” укладено договір іпотеки № 7.6-79/80/ІР-5 від 24.06.2009, предметом іпотеки за яким, відповідно до п.2.1. ст.2 вказаного договору іпотеки, є нерухоме та рухоме майно, опис та перелік якого наведені в додатках № 1, № 2 та № 3 (аркуші справи 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79) до цього договору, загальною оціночною вартістю 9350826,00 грн.

Вимоги кредитора забезпечені заставою (іпотекою) майна, що належить ВАТ «Росток»; підстава встановлення між банком і ВАТ «Росток»правовідносин, де банк є кредитором - іпотечний договір № 7.6-79/80ІР-5 від 24.06.2009, укладений між банком і ВАТ «Росток», засвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 3513.

Пунктом 2.1. іпотечного договору визначено, що предметом іпотеки за іпотечним договором є:

-нерухоме майно, наведене в додатку № 1 до іпотечного договору (місцезнаходження: м. Стаханов Луганської області, вул. Лобачевського, 27),

-рухоме майно - обладнання і транспортні засоби, перелік яких наведено у додатку № 2 і додатку № 3 до іпотечного договору.

Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що кредитором у справі про банкрутство є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, а у разі заявлення їх після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлення взагалі, такі вимоги не розглядаються і вважаються погашеними.

Відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Відповідно до вимог Закону, заставні кредитори є привілейованими, і, незалежно від того, заявили вони свої вимоги до боржника чи ні, їх вимоги включаються розпорядником майна (згідно з даними обліку боржника) в реєстр вимог кредиторів до першої черги, так як на них не розповсюджується присічний тридцятиденний строк, передбачений ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно ст. ст. 26, 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом застави, у повному обсязі повинні бути використані для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Крім того, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено майнового поручителя як особу, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (ст. 11 цього Закону).

Частиною 1 ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України - у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від основного боржника за грошовим зобов'язанням, так і від майнового поручителя.

Отже, майновий поручитель за іпотечним договором несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання як солідарний боржник, якщо договором іпотеки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а іпотекодержатель як кредитор має право вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, при цьому у разі пред'явлення таких вимог до майнового поручителя останній відповідає в межах взятих на себе зобов'язань перед іпотекодержателем.

Відхилення судом вимог ПАТ «Перший Український Міжнародний банк»за даною заявою в межах справи про банкрутство ВАТ «Росток»ніяким чином не порушує права та охоронювані законом інтереси банку на отримання задоволення за рахунок заставленого майна майнового поручителя з огляду на наступне.

Згідно з новою редакцією абзацу 24 ст. 1 Закону про банкрутство в редакції Закону №3795-17 від 22.09.2011, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

За змістом абз. 7 ст. 1 Закону про банкрутство грошове зобов'язання зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

За приписами п. 8 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" (із змінами, внесеними згідно із Законами N 3319-VI ( 3319-17 ) від 12.05.2011, N 3674-VI ( 3674-17 ) від 08.07.2011), однією з підстав зупинення виконавчого провадження визначено порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі, одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно.

Таким чином, оскільки правова природа відносин між банком, як іпотекодержателем, та майновим поручителем не містить ознак грошового зобов'язання у розумінні приписів ст. 1 Закону про банкрутство, на вимоги банку не розповсюджується дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, банк не позбавлений можливості отримати задоволення своїх вимог за рахунок реалізації предмету застави у встановленому законодавством порядку поза межами судового провадження у справі про банкрутство.

Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 24.10.2011 по справі №10/194б.

Так, відповідно до ч. 5 ст. З Закону України "Про іпотеку", іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Частиною 2 ст. 543 ЦК України встановлено, що солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

За таких обставин, дія ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відповідно до якої вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, не поширюється на зобов'язання майнового поручителя боржника, оскільки майновий поручитель несе солідарну відповідальність, настання якої не пов'язується із заявленням кредитором вимоги до основного боржника у справі про банкрутство № 20/108б.

Враховуючи зазначене, заяву кредитора, ПАТ «Перший Український Міжнародний банк»від 23.06.2011 № 12/55 з грошовими вимогами до боржника, ВАТ «Росток»у загальній сумі 55827607,86 грн. суд відхиляє.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1, 31, 5, 7, 22, 24, 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 1, 4-1, 38, 43, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

1. Заяву кредитора, Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»від 23.06.2011 № 12/55 з грошовими вимогами до боржника, Відкритого акціонерного товариства «Росток»у сумі 55827607,86 грн., відхилити.

2. Дану ухвалу надіслати: кредитору, банкруту, ліквідатору Мучінському І.Д.

Суддя Т.С. Кірпа