Ухвала суду № 20987105, 28.12.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4362/11

Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2011 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сторчака В. Ю. , Сапальової Т.В.

при секретарі: Павловій С.С.

за участю представників сторін:

позивача - Кукуть О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вінакольд" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінакольд" (далі - ТОВ ""Вінакольд") з позовом до Державної податкової інспекції у м.Вінниці (далі ДПІ у м.Вінниці) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Позовні вимоги мотивував протиправністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001342310 про збільшення ТОВ “Вінакольд” розміру грошового зобов`язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за основним платежем 132992 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн., оскільки останнє суперечать чинному законодавству, не ґрунтується на жодних законних підставах та винесене з порушенням вимог законодавства.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 01.11.2011 року вказаний позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Зокрема, апелянт наголошував на тому, що судом першої інстанції не взято до уваги факт проведення позивачем транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Відтак, апелянт зауважував, що господарські операції ТОВ ""Вінакольд" не мають реального товарного характеру, а отже є нікчемними.

У судове засідання представник апелянта не зявився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник позивача - ТОВ ""Вінакольд" у судовому засіданні проти доводів апелянта заперечив та просив суд у їх задоволенні відмовити, водночас посилаючись на правомірність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01.11.2011 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04.04.2011р. головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок стратегічних галузей економіки управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м.Вінниці Шаталюком С.В. проведена позапланова невиїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "Вінакольд" за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р., за наслідками якої складено акт №1212/2301/23104647 від 04.04.2011 року.

В ході вказаної вище перевірки податковим органом констатовано порушення законодавства, допущені товариством, про які зазначено в акті №1212/2301/23104647 від 04.04.2011 року.

Зокрема, вказано, що ТОВ “Вінакольд” порушено п. 198.1 ст. 198, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено суму податку на додану вартість за січень 2011 року, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, на суму 132991 грн.

На підставі вищезазначеного акту, ДПІ у м.Вінниці прийнято податкове повідомлення - рішення №0001342310 від 12.04.2011 року, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов`язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за основним платежем на суму 132992 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням, ТОВ "Вінакольд" в порядку адміністративного оскарження, звернувся зі скаргою Вих№27\04-01 від 27.04.2011 року на зазначене податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Вінниці до державної податкової адміністрації у Вінницькій області.

Згідно з Рішенням від 20.06.2011 року №13140/10/25-009 про результати розгляду первинної скарги Державною податковою адміністрацією у Вінницькій області, скарга Позивача була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Вінниці №0001342310 від 12.04.2011р. - без змін.

01.09.2011р. ДПА України прийнято рішення №15832/6/25-0115 за результатами розгляду повторної скарги Позивача Вих№30\06-01 від 30.06.2011р. (а.с. 24-28), яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Вінниці №0001342310 від 12.04.2011р. та рішення ДПА у Вінницькі області №13140/10/25-009 від 20.06.2011р., прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Суд першої інстанції, при ухваленні спірної постанови та задовольняючи позов, виходив з того, що податковим органом не доведено правомірність своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001342310 від 12.04.2011 року, яким ТОВ “Вінакольд” збільшено розмір грошового зобов`язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за основним платежем на суму 132992 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 грн.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Так, основним аргументом на якому базується позиція апелянта та на підставі якого винесено оскаржуване рішення, є те, що в результаті аналізу та співставлення розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за січень 2011 року встановлено, що TOB „Вінакольд" в додатку 5 „Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" в розділі II „Податковий кредит" відобразило обсяг придбання в сумі 664953,67 грн., суму ПДВ 132990,73 грн. по платнику податку (постачальнику) TOB „Біотехнології 2000", яке знаходиться на обліку в ДПІ у Обухівському районі Київської області (стан платника TOB „Біотехнології 2000" - фактична адреса не встановлена).

За результатами аналізу звітності, перевіркою встановлено, що 21.02.2011р. TOB “Біотехнології 2000”подано до ДПІ у Обухівському районі податкову декларацію з ПДВ за січень 2011 року №5103, у додатку 5 до даної декларації суму податкових зобов'язань з ПДВ 132990,73 грн. сформовано щодо взаєморозрахунків із TOB „Вінакольд".

Виходячи з вищевикладеного TOB „Вінакольд" в січні 2011 року сформовано податковий кредит на суму ПДВ 132990,73 грн. з сумнівним платником податків, а саме: стан платника TOB „Біотехнології 2000" - фактична адреса не встановлена, основні засоби, в тому числі власні складські, торгівельні, виробничі та інші приміщення, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності відсутні. Окреслюючи наведене, апелянт стверджує, що TOB “Вінакольд” завищено податковий кредит з податку на додану вартість в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року, поданої до ДПІ у м.Вінниці за №12354 від 18.02.2011р. на суму ПДВ 132991 грн., чим порушено п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України в частині придбання товарів (послуг) від TOB „Біотехнології 2000", та як наслідок, занижено суму податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України в рядку ІІІ “Розрахунки з бюджетом за звітний період” Декларації з податку на додану вартість за 2011 року, подану до ДПІ у м. Вінниці за №12354 від 18.02.2011р. на суму 132991 грн.

Проте, з наведеними твердженнями ДПІ у м.Вінниці, суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на нижченаведене.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Як зясовано під час апеляційного розгляду, між TOB “Вінакольд” та TOB “Біотехнології 2000” укладено договір № 0244-02 від 01.01.2011 року поставки нафтопродуктів.

Як свідчить зміст апеляційної скарги, податковий орган вважає даний договір нікчемним правочином, згідно ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України.

Зазначені твердження апелянт мотивує тим, що ТОВ “Біотехнології 2000” є сумнівним платником податків, оскільки не встановлена його фактична адреса, у даного контрагента відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, основні фонди, виробничі активи, складські приміщення.

В силу ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання апелянта на те, що договір укладений між позивачем та TOB “Біотехнології 2000”не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним та не має реального товарного характеру, виходячи з наступного.

Так, питання товарності операції досліджувалось судом першої інстанції та підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема: укладеним належним чином між ТОВ "Біотехнології 2000" та ТОВ "Вінаколь" договором поставки нафтопродуктів №0244-02 від 01.01.2011 року, податковими накладними від 27.01.2011 року, від 19.01.2011 року, від 25.01.2011 року, видатковими накладними №012711 від 27.01.2011 року, №011907 від 19.01.2011 року, №012514 від 25.01.2011 року, карткою рахунку: 63 1 за 1 квартал 2011 року контрагенти: ТОВ “Біотехнології 2000”договора: придбання.

Крім того, всупереч твердженням апелянта, у матеріалах справи містяться платіжні доручення, що підтверджують факт оплати нафтопродуктів, на підставі договору поставки №0244-02 від 01.01.2011 року, а саме: № 84 від 25.01.2011р. (а.с. 150), № 91 від 26.01.2011р. (а.с. 151), №97 від 27.01.2011р. (а.с. 152), №107 від 28.01.2011р. (а.с. 153), №116 від 31.01.2011р. (а.с. 154), №120 від 01.02.2011р. (а.с. 155), №125 від 02.02.2011р. (а.с. 156), №135 від 03.02.2011р. (а.с. 157), №144 від 07.02.2011р. (а.с. 159), №150 від 08.02.2011р. (а.с. 160), №155 від 09.02.2011р. (а.с. 161), №176 від 14.02.2011р. (а.с. 163), №189 від 15.02.2011р. (а.с. 164), №227 від 23.02.2011р. (а.с. 165), №234 від 24.02.2011р. (а.с. 166), №257 від 25.02.2011р. (а.с. 167).

Крім того, реальне настання правових наслідків за укладеним договором, підтверджується також реалізацією ТОВ “Вінакольд” отриманих у ТОВ "Біотехнології 2000" нафтопродуктів, що стверджується картками рахунку:28.1 за 1 кватал 2011р. номенклатура: дизпаливо, номенклатура: бензин А-92, номенклатура: бензин А-76, що також містяться у матеріалах справи та спростовують твердження скаржника про безтоварність здійснених позивачем операцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що ТОВ “Вінакольд” в січні 2011 року правомірно сформовано податковий кредит по податку на додану вартість на суму 132990,73 грн., а відтак податкове повідомлення - рішення №0001342310 від 12.04.2011 року, яким ТОВ “Вінакольд” збільшено розмір грошового зобов`язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за основним платежем на суму 132991 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01.11.2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 03 січня 2012 року .

Головуючий <Список >Смілянець Е. С.

Судді< Список >Сторчак В. Ю.

< Список >Сапальова Т.В.