Постанова № 20987004, 02.11.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-1278/10/2201

Головуючий у 1-й інстанції: Герасимчук Н.П.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2011 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів:Голоти Л.О.

Курка О.П. <Довідник >

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Білогірського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_3, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76 та ОСОБА_77 до управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області про перерахунок пенсії,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Білогірському районі Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання виплатити підвищення до пенсій позивачам у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" з врахуванням ст.28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.

Постановою Білогірського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2010 року позов задоволено частково.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог.

Апеляційну скаргу також подано позивачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. В свої апеляційних скаргах апелянти просять скасувати постанову Білогірського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2010 року в частині відмови у задоволенні їхніх позовних вимог та просять суд прийняти нове рішення в цій частині, а саме про задоволення позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги належить частково задовольнити, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачі відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" мають статус дітей війни, що підтверджується відмітками в пенсійних посвідчень і мають право відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на підвищення до пенсій в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

На момент звернення позивачів до суду, нарахування доплати до їх пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень статті 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у звязку з чим вони звернулися до суду за захистом своїх прав.

Всупереч статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачам щомісячне підвищення до пенсій виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Своїми діями відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивачів, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Виходячи з приписів частини 2 статті 152 Конституції України та дати ухвалення рішень Конституційним Судом України, колегія суддів погоджується з висновками суду, щодо наявності у відповідача обовязку нараховувати та сплачувати позивачам доплату до пенсій, передбачену статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

При цьому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Право позивачів на отримання підвищення до пенсій відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку органи Пенсійного фонду України, і несе обовязок по своєчасній та повній виплаті підвищення до пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.

Стосовно апеляційних скарг ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 колегія суддів вважає за потрібне відмітити наступне.

Апелянти звернулися до суду першої інстанції 02 та 03 грудня 2010 року.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправомірно відмовив в задоволенні позовних вимог даним позивачам.

Судом першої інстанції не враховано, що необхідною передумовою виплати пенсії є її нарахування, і лише в такому випадку невиплачені з вини органів пенсійного фонду пенсії підлягають стягненню без обмеження строку.

Згідно частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про пропущення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи, що законодавець визначив можливість суду першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі вирішувати одночасно і питання про поновлення строків, за наслідками якого суд, якщо не знайде підстав для його поновлення, залишає позов без розгляду, що в свою чергу не позбавляє особу права на повторне звернення до суду з аналогічними вимогами.

Таким чином, враховуючи положення ч. 2 ст. 99 КАС України, право позивача на отримання щомісячної державної соціальної допомоги у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком підлягає захисту за період з 02 та 03 червня 2010 року, оскільки позов подано до суду 02 та 03 грудня 2010 року, а тому їх апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Суд першої інстанції ухвалюючи оскаржувану постанову не розглянув усі позовні вимоги. У постанові Білогірського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2010 року не вмотивовано відмовив у задоволені частини позовних вимог апелянтів.

Апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області також підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Постановою Білогірського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2010 року стягнуто з управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області на користь позивачів кошти, які ними сплачені для оплати судового збору. Колегія суддів вважає, що це не правомірно.

Суд першої інстанції ухвалюючи оскаржувану постанову не вірно вирішив питання щодо розподілу судових витрат, постановивши віднести всі судові витрати на рахунок відповідача, чим допустив порушення ч. 1 ст. 94 КАС України, де чітко визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Також суд першої інстанції, при вирішені даної справи допустив грубі порушення вимог процесуального закону.

Так, відповідно до ст. 116 КАС України суд може своєю ухвалою об'єднати для спільного розгляду і вирішення кілька адміністративних справ за однорідними позовними заявами одного й того ж позивача до того ж відповідача чи до різних відповідачів або за позовними заявами різних позивачів до одного й того самого відповідача, а також роз'єднати одну чи декілька поєднані в одне провадження позовні вимоги у самостійні провадження, якщо їхній спільний розгляд ускладнює чи сповільнює вирішення справи.

Між тим, суддею обєднано в одне провадження справи за позовними вимогами, які не є однорідними. Позивачі звернулися до суду про проведення перерахунку підвищення до пенсії, як дітям війни, за різні періоди.

Колегія суддів зазначає, що позовні заяви позивачами подавалися у різні дні, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суд першої інстанції вирішував не у відповідності до п. 4 ст. 107 КАС України, а саме відкривав провадження по справам не протягом трьох днів з дня надходження позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.

За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги - підлягають частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Білогірського районного суду Хмельницької області від 27 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_3, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76 та ОСОБА_77 до управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області про перерахунок пенсії, - змінити.

Викласти резолютивну частину в наступній редакції.

Позови ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15. ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29., ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_3, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43 ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62., ОСОБА_63., ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенайного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області по невиплаті ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9., ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13., ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24., ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29., ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_30, ОСОБА_31., ОСОБА_32, ОСОБА_3, ОСОБА_33, ОСОБА_34., ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 ОСОБА_38., ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41., ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46 ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63., ОСОБА_64 ОСОБА_66., ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_1, ОСОБА_30, ОСОБА_3 підвищення до пенсії, ж особам, що мають статус дітей війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в межах строку позовної давності та на даний час неправомірними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області здійснити перерахунок пенсії з врахуванням підвищення, як дітям війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 з 29 травня 2010 року, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 - з 30 травня 2010 року, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 ОСОБА_22 - з 01 червня 2010 року, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_2, ОСОБА_1 ОСОБА_30, ОСОБА_1 ОСОБА_2 - з 02 червня 2010 року, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_3, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_3 - з 03 червня 2010 року, ОСОБА_38, ОСОБА_39 - з 06 червня 2010 року, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_46, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50 ОСОБА_51, ОСОБА_52 ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55 ОСОБА_56 ОСОБА_57 ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60 ОСОБА_61 ОСОБА_62, ОСОБА_63 ОСОБА_64, ОСОБА_65 - з 07 червня 2010 року, ОСОБА_7 ОСОБА_67, ОСОБА_68 ОСОБА_69 ОСОБА_70, ОСОБА_71 ОСОБА_72 ОСОБА_73, ОСОБА_74 ОСОБА_75 ОСОБА_76 та ОСОБА_77 - з 08 червня 2010 року, всім по 27 грудня 2010 року.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29., ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43 ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63., ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76 та ОСОБА_77 відмовити.

Повернути ОСОБА_15 (квитанція Білогірського відділення Хмельницької філії ЗАТ КБ "ПриватБанку" №326.349.1 від 15.09.2010р.) та ОСОБА_43 (квитанція Білогірського відділення Хмельницької філії ЗАТ КБ "ПриватБанку" №3920.173.1 від 06.12.2010р.) надмірно сплачене при подачі позовної заяви державне мито в розмірі 5,10 грн. (п'ять гривень десять копійок) та 2,00 (дві гривні) на рахунок № 31413537700009 в ГУДКУ у Хмельницькій області МФО 815013, код ЄДРПОУ 23566632, одержувач - місцевий бюджет Білогірської селищної ради.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 212, 254 КАС України

Головуючий суддя< Список >Совгира Д. І.

Судді< Список >Голота Л. О.

< Список >Курко О. П.

<Список >

<Список >