Ухвала суду № 20985279, 08.12.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/3986/11

Головуючий у 1-й інстанції: Чудак О.М.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сапальової Т.В.

суддів: Білої Л.М., Смілянця Е.С.

при секретарі: Погребняк О.Ю.

за участю представників сторін:

представника позивача: Фролова Володимира Олександровича,

представника відповідача: Марусич-Чекан Лілії Володимирівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Немирівлатінвест" до державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

в серпні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Немирівлатінвест" (Позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області (Відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 25 березня 2011 року № 0000162301 (форма "В1") на суму 147651 грн., від 25 березня 2011 року №0000152301 (форма "Р") на суму 874386 грн., від 25 березня 2011 року №0000172301 (форма "В4") на суму 2437807 грн. (з урахування заяви про зміну позовних вимог).

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник Позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечив.

Представник Відповідача в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 09 лютого 2011 року №11 та від 23 лютого 2011 року працівниками ДПІ у Немирівському районі Водзяновським А.В. й Непийводою С.М. згідно з підпунктами 78.1.1 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 та абзацу 2 пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ДПІ у Немирівському районі від 08 лютого 2011 року №25 проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ “Немирівлатінвест” з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт №90/23/35365643 від 10 березня 2011 року, яким встановлено порушення ТОВ “Немирівлатінвест”

підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, пунктів 7.4.1, 7.4.2, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 743976 грн, в тому числі за вересень 2010 року в сумі 135243 грн, за листопад 2010 року в сумі 44667 грн, за грудень 2010 року в сумі 564066 грн;

підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7, підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, наказу №166 від 30 травня 1997 року “Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання”, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування на загальну суму 147651 грн, в тому числі за вересень 2010 року в сумі 147651 грн;

підпункту 7.1.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого, завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 2714714 грн, в тому числі за грудень 2010 року в сумі 2714714 гр (а. с. 7-25).

На підставі висновків акту перевірки від 10 березня 2011 року, ДПІ у Немирівському районі прийнято податкові повідомлення - рішення від 25 березня 2011 року №000152301, яким Позивачу визначено зобовязання з податку на додану вартість в сумі 743976 грн за основним платежем та 185994 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а. с. 46), №0000162301, яким зменшено суму бюджетного відшкодування 147651 грн (а. с. 48) та №0000172301, яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість в сумі 2714714 грн (а. с. 50).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що платник податку може сформувати свій податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (послуг), в податкову періоді, в якому такі податкові накладні отримані, з урахуванням строків давності, при цьому Законом в обовязковому порядку не зобовязано платника податків оскаржувати дії контрагентів щодо затримки у видачі і невидачі податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Так, актом перевірки встановлено, що Позивач включив до складу податкового кредиту по деклараціях суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, фактичне отримання яких відбулось в податкових періодах, наступних за тим податковим періодом, в якому податкові накладні були виписані.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.5. п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

П. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Закон України "Про податок на додану вартість" не містить заборони на включення сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) платником податку в минулих звітних періодах, до складу податкового кредиту майбутніх звітних періодів у разі отримання від постачальника належним чином оформленої податкової накладної.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження відмови з боку постачальників товарів ТОВ "Немирівлатінвест" надати податкові накладні, а п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначає, що платник податків має право, а не зобов'язаний подавати скаргу на постачальника, який відмовляється надати податкову накладну. Невикористання Позивачем прав, наданих йому Законом, не може являтися підставою для притягнення останнього до фінансової відповідальності.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковий кредит сформований ТОВ “Немирівлатінвест” на підставі належних податкових накладних, жодних зауважень перевіряючих до їх оформлення не було, інших обставин щодо непідтвердження сум податку на додану вартість під час перевірки не встановлено, а відтак винесені ДПІ у Немирівському районі податкові повідомлення - рішення від 25 березня 2011 року №0000162301, №0000152301 та №0000172301, яким визначено Позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість, зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ та зменшено розмір відємного значення суми ПДВ підлягають частковому скасуванню.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального тапроцесуального права, а відтак постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Немирівлатінвест" до державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області про скасування податкових повідомлень-рішень без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 13 грудня 2011 року .

Головуючий /підпис/ Сапальова Т.В.

Судді/підпис/ Біла Л.М.

/підпис/ Смілянець Е. С.

З оригіналом згідно:

секретар