Ухвала суду № 20982865, 12.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2011 р.Справа № 2а-1712/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Мінаєвої О.М. , Жигилій С.П.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЄС" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від06.04.2011р. по справі№2а-1712/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЄС"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про визнання рішення незаконним,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЄС" (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова (надалі- відповідач), в якому просить:

-визнати рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 16 та 21 лютого 2011 року стосовно ТОВ «ЛЄС»незаконними,

-зобов'язати ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова зареєструвати ТОВ «ЛЄС»як платника ПДВ та платника спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності за ставкою єдиного податку 6 відсотків.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від06.04.2011р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме: п.180.1 ст.180, ст.182 Податкового кодексу України, Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" № 727 від 03.07.1998р.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЄС»пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, 1 лютого 2011 р. зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради, набуло правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, отримало Свідоцтво серії А01 № 427719, код ЄДРПОУ 37461312. Як платник податків та зборів (обовязкових платежів) з 4 лютого 2011 р. ТОВ «ЛЄС»перебуває на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

10 лютого 2011 року ТОВ "ЛЄС" подало до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м Харкова лист, в якому просило зареєструвати книгу обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, заяву про видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку та реєстраційну заяву платника податку на додану вартість.

16.02.2011 року Державна податкова інспекція у Дзержинському м. Харкова, листом №2830/10/15-223 повідомила ТОВ "ЛЄС" про залишення реєстраційної заяви платника податку на додану вартість без виконання, оскільки відповідач не підпадає під визначення платника податку ПДВ згідно з пунктом 5 розділу І Наказу № 978 "Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", відповідно до п. 180.1 ст. 180 розділу У Податкового кодексу.

21.02.2011 року Державна податкова інспекція у Дзержинському м. Харкова листом №3195/10/15-129 відмовила ТОВ "ЛЄС" в переході на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності за ставкою 6 відсотків з посиланням на те, що платник єдиного податку, який обирає ставку єдиного податку 6 %, обов'язково повинен бути зареєстрований платником податку на додану вартість.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з правомірності рішення відповідача щодо відмови зареєструвати ТОВ «ЛЄС»як платника ПДВ та платника спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності за ставкою єдиного податку 6 відсотків.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 10 лютого 2011 року подав до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова заяву про реєстрацію його як платника податку на додану вартість у добровільному порядку.

Відповідно до п.181.1 ст.180 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно з п. 182.1 ст.182 Податкового кодексу України якщо особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої зазначеною статтею суми та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Таким чином, відповідно до зазначеної вище статті добровільно зареєструватися як платник податку на додану вартість може лише та особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу не є платником податку на додану вартість у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої статтею 181 розділу V Кодексу суми (300 тис. грн.) та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку на додану вартість за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Отже, добровільна реєстрація платником податку можлива за умови одночасного дотримання таких умов:

- зареєстрована суб'єктом господарювання не менше 12 календарних місяців;

- за попередні 12 календарних місяців обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку на додану вартість сукупно становить 50 і більше відсотків загального обсягу постачання.

За таких обставин, можливість реєстрації у добровільному порядку щойно створеної юридичної особи як платника податку на додану вартість виключається.

Згідно з п. 11 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N 978 передбачено, що податковий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу (пункт 5 розділу I, пункти 3, 4, підпункт 5.1 пункту 5 розділу III Положення), або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 розділу V Кодексу (пункт 1 розділу V Положення).

Оскільки відповідачем - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова під час розгляду заяви позивача було встановлено, що ТОВ "ЛЄС" не підпадає під визначення платника ПДВ згідно з п. 5 розділу І Наказу № 978 (відповідно до п. 180.1 ст. 180 розділу У Податкового кодексу), реєстраційна заява ТОВ "ЛЄС" правомірно була залишена без виконання.

Щодо видачі позивачу Свідоцтва про сплату єдиного податку за ставкою 6 відсотків колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 3 Указу Президента України від 03.07.98р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності" субєкт підприємницької діяльності - юридична особа, яка перейшла на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну зі ставок єдиного податку, в даному випадку 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість. Виходячи з наведеного, платник єдиного податку, який обирає ставку єдиного податку 6 %, обовязково повинен бути зареєстрований платником податку на додану вартість.

Враховуючи, що ТОВ "ЛЄС" не зареєстрований в установленому законом порядку як платник податку на додану вартість, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова правомірно відмовила у задоволенні заяви ТОВ "ЛЄС" про видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку за ставкою 6 % .

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЄС" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від06.04.2011р. по справі№2а-1712/11/2070- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Мінаєва О.М. Жигилій С.П. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 19.09.2011 р.