Ухвала суду № 20982404, 08.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2011 р.Справа № 2а-4114/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засіданняВолкової А.М.,

представників сторін: позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2011р. по справі№2а-4114/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська виробничо-комерційна фірма "Влад та Б" <Список ><Текст >

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області <Текст ><3 особи ><3 особа >

про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська виробничо-комерційна фірма «Влад та Б» (далі по тексту ТОВ СВКФ «Влад та Б») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту ХОДПІ, відповідач), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції № 0002302340/0 від 15.11.2010 року, № 0002302340/1 від 09.12.2010 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2011 року по справі № 2а-4114/11/2070 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарської виробничо-комерційної фірми "Влад та Б" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними та скасовано повідомлення - рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції за № 0002302340/0 від 15.11.2010 р. № 0002302340/1 від 09.12.2010 р.

Стягнуто з Державного бюджету України (отримувач: УДК у Червонозаводському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134113, банк одержувач: ГУДКУ в Харківській області, МФО: 851011, рахунок: 31412537700008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарської виробничо-комерційної фірми "Влад та Б" (62459, Харківська область, Харківський район, смт. Високий, Автотурбаза "Кемпінг") держмито у розмірі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2011 р. по справі № 2а-4114/11/2070, у задоволенні позовних вимог ТОВ СВКФ «Влад та Б» відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанов норм ст.ст.7, 9 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.3, ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, п.1.7 ст.1, пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч.2 ст.9 Бюджетного кодексу України. Посилаючись на дані «Системи співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», стверджує, що контрагентом позивача ПП «Еліт-Агро-Транс» не в повному обсязі задекларовано податкові зобов`язання, що виникли за результатами відносин з позивачем. Зазначив, що вказаний контрагент за юридичною адресою не знаходиться, про що фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова складено відповідний акт; на вимогу ДПІ у Жовтневому районі ПП «Еліт-Агро-Транс» не надано документів до перевірки; відсутні достатні адміністративні та трудові ресурси для укладення спірної угоди. Такі обставини, на думку відповідача, свідчать про нікчемність угоди між позивачем та вказаним контрагентом, а також про відсутність правових підстав для формування ТОВ СВКФ «Влад та Б» податкового кредиту за операціями з придбання товарів від ПП «Еліт-Агро-Транс». З огляду на викладене, не вбачає підстав для скасування податкових повідомлень-рішень № 0002302340/0 від 15.11.2010 р. та № 0002302340/1 від 09.12.2010 р., якими позивачеві визначено податкове зобов`язання по податку на додану вартість в сумі 16830 грн., в т.ч. за основним платежем 11220 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 5610 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2011 р. по справі № 2а-4114/11/2070, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ СВКФ «Влад та Б» відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін. Зазначив, що позивачем цілком правомірно було віднесено до складу податкового кредиту суму в розмірі 11220 грн. по реальній господарській операції із ПП «Еліт-Агро-Транс», яка повністю підтверджена відповідними первинними документами (видатковими накладними, податковими накладними, квитанціями до прибуткових касових ордерів, актами виконаних робіт із транспортування товару). Наполягає на тому, що викладені в акті перевірки висновки про нікчемність укладеної позивачем угоди із вказаним контрагентом не підкріплені жодними доказами, зроблені відповідачем без посилання на відповідні первинні документи та носять характер суб`єктивних припущень. За таких обставин, вважає податкові повідомлення-рішення № 0002302340/0 від 15.11.2010 р. та № 0002302340/1 від 09.12.2010 р. про визначення ТОВ СВКФ «Влад та Б» податкового зобов`язання по податку на додану вартість в загальній сумі 16830 грн., таким, що підлягає скасуванню.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська виробничо-комерційна фірма "Влад та Б" зареєстроване Харківською районною державною адміністрацією Харківської області 30.04.1998 року № 14711200000000833 та знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) у Харківській об'єднаній державній податковій інспекції (а.с.25-27).

Як вбачається з матеріалів справи, державним податковим інспектором відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб проведена невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарської виробничо-комерційної фірми "Влад та Б" з питань правомірності формування податкового кредиту у серпні 2009 року по взаємовідносинам з ПП "Еліт - Агро - Транс" та правильності обчислення ПДВ за серпень 2009 року, за результатами якої складений акт від 02.11.2010 р. за №4496/234/25470801 (а.с.31-39).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ СВКФ "Влад та Б" п.п. 7.3.2 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97- ВР від 03.04.1997 р. зі змінами та доповненнями в результаті чого занижено суму податку на додану вартість до сплати на суму 11220,00 грн., в т.ч. в серпні 2009 року - на суму 11220,00 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки від 02.11.2010 р. за №4496/234/25470801 Харківською ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення № 0002302340/0 від 15.11.2010 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобовязання в розмірі 16830,00 грн., з яких 11220 грн. - за основним платежем та 5610 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.29).

Позивач із вказаним податковим повідомленням-рішенням не погодився і оскаржив його згідно з процедурою адміністративного оскарження, встановленою ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Податковими органами первинна та повторна скарги позивача залишені без задоволення, податкове повідомлення-рішення № 0002302340/0 від 15.11.2010 року без змін, та винесене податкове повідомлення - рішення № 0002302340/1 від 09.12.2010 року (а.с.30, 48-69).

Позивач, не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фактичною підставою для відображення в акті порушення п.п. 7.3.2 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97- ВР від 03.04.1997 р. зі змінами та доповненнями та винесення спірних податкових повідомлень рішень слугував викладений в акті висновок відповідача про нікчемність угод, укладених з ПП "Еліт - Агро - Транс" з контрагентами останнього, в тому числі і з позивачем. Даний висновок зроблений відповідачем виходячи з того, що у ПП "Еліт - Агро - Транс" відсутні необхідні умови для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ та фактично здійснюваного протягом перевіряємого періоду, а саме: відсутні трудові ресурси та необхідні основані фонди та обладнання для виконання укладених угод, які виконувались протягом перевіряємого періоду щодо здійснення придбання та продажу сільськогосподарської продукції, у звязку з чим відповідач дійшов висновку, що вчинені правочини між позивачем та ПП "Еліт - Агро - Транс" не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказані твердження Харківської ОДПІ помилковими, безпідставними та такими, що не можуть бути підставою для висновку про завищення позивачем суми податкового кредиту, з огляду на таке.

Частиною 1 ст.203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідно до частини 5 зазначеної статті, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, між ПП "Еліт - Агро - Транс" (Продавець) та ТОВ СВКФ "Влад та Б" (Покупець) укладено договір № б/н від 03.08.2009 р., відповідно до умов якого ПП "Еліт - Агро - Транс" зобовязується здійснити продаж, а покупець ТОВ СВКФ "Влад та Б" - прийняти та оплатити товар сільськогосподарську продукцію. Прийом - передача товарів покупцю ТОВ СВКФ "Влад та Б" здійснюється зі складу продавця ПП "Еліт - Агро - Транс", продаж по даній угоді вважається здійсненою з моменту передачі товару покупцю (а.с.80-81).

На підставі вказаної угоди від 03.08.2009 р. позивачем отримано пшеницю від ПП "Еліт - Агро - Транс", в рамках вказаної господарської операції продавцем виписано позивачеві видаткові накладні № 407 від 05.08.2009 р. на суму 28000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5600,00грн., № 409 від 06.08.2009 р. на суму 28100,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5620,00грн., які оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та скріплені печаткою ПП «Еліт-Агро-Транс» (а.с.83, 85).

Господарські операції з поставки останнім пшениці позивачеві відображені у податкових накладних № 407 від 05.08.2009 р. на суму 28000,00 грн., у т. ч. ПДВ - 5600,00грн., № 408 від 06.08.2009 р. на суму 28100,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5620,00грн. (а.с.84, 86).

Матеріалами справи підтверджено, що вищевказані податкові накладні внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних в серпні 2009 року, сума ПДВ по даним накладним включена до складу податкового кредиту в декларації по ПДВ за серпень 2009 року (№ 9001064700 від 17.09.2009).

Слід відмітити, що спірні податкові накладні № 407 від 05.08.2009 р., № 408 від 06.08.2009 року відповідають вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», зауваження перевіряючих щодо оформлення податкових накладних в акті перевірки відсутні.

Розрахунок за договором проведено в повному обсязі у готівковій формі, про що свідчать надані позивачем до матеріалів справи копії квитанцій до прибуткових касових ордерів № 801, № 803, №805, №806 (а.с.87-90).

Фактична поставка пшениці в рамках угоди між позивачем та ПП «Еліт_Агро-Транс» від 03.08.2009 року також підтверджується договором про надання транспортних послуг від 02.01.2009 р., укладеним між ФОП ОСОБА_3 (Перевізник) та ТОВ СВКФ "Влад та Б" (Замовник), відповідно до умов якого перевізник зобов'язується надавати замовнику послуги з перевезення вантажу (пшениці), пункт призначення - м. Харків, вул. Цементна,2 , відповідальність за збереження вантажу несе перевізник, вантаження та розвантаження надається перевізником (а.с.91-92).

Відповідно до ліцензії серії НОМЕР_1 строком дії з 21.06.2006р. по 20.06.2011р. ФОП ОСОБА_3 має право здійснювати господарську діяльність по наданню послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування ( крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі).

Крім того, на підтвердження фактичної поставки пшениці від ПП «Еліт-Агро-Транс» позивачем надано первині документи щодо перевезення товару, а саме: протокол про згоду по договірній ціни, акти прийому - сдачі робіт (послуг), прибуткові накладні, накладні вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів) (а.с.93-105).

Придбана у ПП «Еліт-Агро-Транс» пшениця озима була перероблена позивачем, вироби з неї реалізовані ТОВ «Хлібозавод «Ново-Баварський», про що свідчать наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних № 298 від 08.08.2009 р., № 295 від 06.08.2009 р. (а.с.119-120), а також протоколу випробувань № 8 від 05.08.2009 р., в якому об`єктом випробування зазначено пшеницю ІІІ класу 28т., постачальником ПП «Еліт-Агро-Транс», виробником (заявником ТОВ СВКФ «Влад та Б» (а.с.222-224).

Відповідно до Довідки АА №322902 з Головного управління статистики у Харківській області Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська виробничо-комерційна фірми "Влад та Б" займається наступними видами діяльності: виробництво продуктів борошномельно - круп'яної промисловості, виробництво сухарів, печива, пирогів і тістечок тривалого зберігання, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що господарська операція з придбання ТОВ СВКФ «Влад та Б» пшениці у ПП «Еліт-Агро-Транс» повністю підтверджена первинними документами, оформленими належним чином (видатковими накладними, квитанціями до прибуткових касових ордерів, актами прийому-сдачі транспортних послуг, накладних на передачу готової продукції), а також податковою накладною, заповненою у відповідності до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а придбаний товар (пшениця) використаний позивачем у власній господарській діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір між позивачем та ПП "Еліт - Агро - Транс" укладений відповідно до вимог діючого законодавства та не суперечить вимогам ч.1 ст.205, ч.2. ст.207, ч.1 ст.208, ч.1 ст. 638, ч.3 ст.639 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 181 ГК України. Сторонами за договором погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, виконання цього договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто відбулася фактична поставка товару, а відтак, договір між позивачем і ПП "Еліт - Агро - Транс" мав реальний характер.

Фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, відповідачем не надано, та не встановлено судами як першої, так і апеляційної інстанцій.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів вважає висновок відповідача про нікчемність правочину, як такого, що не спричиняє реального настання правових наслідків, помилковим, та таким, що спростовується встановленими обставинами та дослідженими у справі доказами.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що на час здійснення господарських операцій ПП «Еліт-Агро-Транс» було зареєстроване як платник податку на додану вартість (анулювання свідоцтва платника ПДВ відбулося 30.10.2009 року, тобто, в період, що настав після здійснення спірних господарських операцій за участю ТОВ СВКФ «Влад та Б».

Таким чином, на час здійснення господарської операції по придбанню товару (пшениці) за договором від 03.08.2009 року як позивач, так і його контрагент мали статус платника податку на додану вартість та відповідний обсяг право- та дієздатності для проведення даної господарської операції та виписування спірної податкової накладної.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 зазначеного пункту встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до п.п.7.2.6 Закону України “Про податок на додану вартість”податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підсумовуючи викладене, оскільки всі твердження відповідача про відсутність реальних господарських стосунків в спірних правовідносинах між позивачем та ПП «Еліт-Агро-Транс» не підтверджені жодними належними доказами, що містять предмет доказування (неотримання позивачем від свого контрагенту товару, невикористання отриманого товару в господарській діяльності, внесення завідомо недостовірних даних до податкової звітності тощо), колегія суддів дійшла висновку про те, що правочин між вказаними контрагентами не може бути визнаний нікчемним.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту у серпні 2009 року суму податку на додану вартість по реальній господарській операції, повністю підтвердженій відповідними первинними документами, сплачену в зв`язку із придбанням товару пшениці від ПП «Еліт-Агро-Транс» в розмірі 11220,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення належним чином не довів.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Крім того, колегія суддів зауважує, що актом перевірки від 02.11.2010 р. за №4496/234/25470801 зафіксовано порушення пп.7.3.2 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а в податкових повідомленнях-рішеннях № 0002302340/0 від 15.11.2010 року, № 0002302340/1 від 09.12.2010 року, які прийняті на підставі цих висновків, зазначено про порушення позивачем, зокрема, пп.7.2.3 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке не було встановлено під час здійснення перевірки.

За таких обставин, факти вказаних в акті перевірки від 02.11.2010 р. за №4496/234/25470801 порушень, слід вважати недоведеними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення Харківської ОДПІ №0002302340/0 від 15.11.2010 р, №0002302340/1 від 09.12.2010 р. про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість є протиправними та підлягають скасуванню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.06.2011р. по справі№2а-4114/11/2070 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Дюкарєва С.В.

Судді<підпис >

<підпис >Жигилій С.П. Перцова Т. С. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 13.09.2011 р.