Ухвала суду № 20980393, 07.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2011 р.Справа № 2а-1670/2287/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняЛаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Трансексімцентр" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2011р. по справі№2а-1670/2287/11

за позовом Приватного підприємства "Трансексімцентр" <Список ><Текст >

до Кременчуцька обєднана державна податкова інспекція у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство " Трансексімцентр" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області та просило суд постановити рішення, згідно якого визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 22.02.2011 № 0000561502/0/369 та від 22.02.2011 №0000551502/0/14.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.11 в задоволенні позову відмовлено .

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріли справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 19.01.2011 по 31.01.2011 інспектором Кременчуцької ОДПІ проведено документальну (камеральну) невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Приватного підприємства "Трансексімцентр", поданої за листопад 2010 року (дата реєстрації в податковому органі 17.12.2010, вх.№9005678210) та уточнюючого розрахунку поданого за листопад 2010 року дата реєстрації в податковому органі 20.01.2011, вх.№900000024677)

За результатами перевірки складено акт від 31.01.2011 № 351/51-3222/33672476 за висновками якого встановлено порушення позивачем підпункту 1.7. статті 1, підпункту 7.4.1, 7.4.5, пункту 7.4, статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого завищено податковий кредит на суму ПДВ 16654,00 грн та відповідно завищення залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 11916 грн, занижена сума ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 4738 грн, а саме: за листопад 2010 року на суму 4738 грн.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято 22.02.2011 податкові повідомлення рішення:

№0000561502/0/369 яким визначено ПП "Трансексімцентр", суму податкового зобовязання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 5922,50 грн (в тому числі за основним платежем 4738,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1184,50 грн).

№0000551502/0/14 яким ПП "Трансексімцентр" зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі: 11916 грн за платежем податок на додану вартість по декларації за листопад 2010 року (вх. №9005678210 від 17.12.2010) та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2979,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийнято Кременчуцькою ОДПІ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 цього ж Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем сформовано податковий кредит в листопаді 2010 року на суму 16654 грн на підставі податкових накладних від 02.11.2011 № 170, від 09.11.2010 № 171, від 09.11.2010 № 172, від 16.11.2010 № 167, від 18.11.2010 № 168, виписаних Приватним підприємством "Нафта-Капітал".

Між позивачем та ПП "Нафта-Капітал" було укладено договір №01/11 від 01.11.2010. Відповідно до пункту 1 Продавець зобовязується поставити, а Покупець прийняти та оплатити Продукцію на умовах даного договору. Кількість, асортимент і номенклатура Продукції зазначається у вантажних документах (пункт 2.1. Договору). Транспортування Товару відбувається Покупцю автомобільним транспортом Продавця та/або автомобільним транспортом Покупця (пункт 3.1.Договору). Датою поставки вважається дата передачі продукції у відповідності з вантажними документами (пункт 3.2. Договору).

ПП "Нафта-Капітал" на виконання договору надано видаткові накладні та рахунки фактури:

від 02.11.2010 згідно із якою постачається «Скло рідке натрієве модуль 2,9-3,0»кількістю 17.4 тонн вартістю без ПДВ 1116,67 грн, в сього на суму 19430,00 грн та ПДВ 3886,00 грн;

від 09.11.2010 - згідно із якою постачається «Скло рідке натрієве модуль 2,9-3,0»кількістю 17.4 тонн вартістю без ПДВ 1116,67 грн, в сього на суму 19430,00 грн та ПДВ 3886,00 грн;

від 09.11.2010 згідно із якою постачається «Компонент пічного палива»1850,00 літрів варістю300 грн без ПДВ, всього на суму 5550,00 грн та ПДВ 1110,00 грн;

від 16.11.2010 згідно із якою постачається «Скло рідке натрієве модуль 2,9-3,0»кількістю 17.4 тонн вартістю без ПДВ 1116,67 грн, в сього на суму 19430,00 грн та ПДВ 3886,00 грн;

18.11.2010 згідно із якою постачається «Скло рідке натрієве модуль 2,9-3,0»кількістю 17.4 тонн вартістю без ПДВ 1116,67 грн, в сього на суму 19430,00 грн та ПДВ 3886,00 грн;

А також, податкові накладі, які і стали підставою для формування податкового кредиту позивача за листопад 2010 року: від 02.11.2011 № 170, від 09.11.2010 № 171, від 09.11.2010 № 172, від 16.11.2010 № 167, від 18.11.2010 № 168.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені первинні документі не підтверджують реальність здійснення господарської операції з поставки товару (скло натрієве,компонент пічного палива), придбаного саме у ПП «Нафта-капітал», оскільки договори з ТОВ «Сіоліт Плюс»та ТОВ «Юніоннафтопродукт» укладені 01.10.2010 та 01.08.2010 відповідно, раніше аніж позивачем укладений договір з ПП «Нафта капітал»(01.11.2010), також вартість товару (скло натрієве та компонент пічного палива) зазначена видаткових накладних і податкових накладних на ім'я вказаних контрагентів відрізняється від вартості цього ж товару вказану у товарно - транспортних накладних де фігурує ПП "Нафта -Капітал", також відрізняється кількість товару компоненту пічного палива, вказану у видаткових/податкових накладних від ПП «Нафта Капітал»1850,00 літрів від кількості вказаної у видаткових /податкових накладних від позивача - 8850,00 літрів.

Видаткова та податкова накладні та рахунок від ПП «Єколінія»(Дніпропетровськ) на продаж ПП «Трансексімцентр»7000,00 літрів пічного палива, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки у відповідності до товарно-транспортної накладної від 09.11.2010, то відвантаження саме: 8850 літрів компоненту пічного палива здійснювалося 09.11.2011 із м. Дніпродзержинська до м. Першотравневськ саме від вантажовідправника ПП «Нафта капітал», а не від ПП «Єколінія».

У видатковій накладній № РН-153 від 09.11.2011 від ПП «Трансексім центр» мова йде про 8850 літрів «Компенету пічного палива», водночас у податковій накладній від цього ж 09.11.2011 зазначено 850 літрів цього ж товару, при цьому у товарно транспортній накладній від 09.11.2011 вказано 8850,00 грн і при цьому за іншою ціною.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій свідчать підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин, як відсутність у постачальника позивача ПП «Нафта капітал» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Таким чином колегію суддів погоджується з ви новком суду першої інстанції про те, що надані позивачем до суду первинні бухгалтерські документи не підтверджують фактичне отримання товарів від ПП "Нафта-Капітал" та їх використання у господарській діяльності, а тому це свідчить про правильність висновків податкового органу щодо завищення ПП "Трансексімцентр" податкового кредиту в розмірі 16654 грн, внаслідок чого позивачем завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 11916 грн, занижена сума ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 4738 грн, а саме: за листопад 2010 року на суму 4738 грн.

Доводи апелянта про порушення порядку оформлення результатів перевірки, через ненадання позивачу відповіді на заперечення до актів перевірки в триденний термін з дня їх подання, та порушення податковим органом строку прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень, встановленого п. 86.8 ст. 8 Податкового кодексу України не спростовують факту порушення позивачем податкового законодавства та правомірності визначеного податкового зобов"язання, відповідно не приймаються до уваги колегією суддів в якості обставин, які тягнуть за собою скасування спірних рішень, оскільки ці порушення самі по собі не впливають на законність їх прийняття.

Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Трансексімцентр" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2011р. по справі№2а-1670/2287/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Кононенко З.О.

Судді(підпис)

(підпис)Бондар В.О. Донець Л.О. <Список >Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 12.09.2011 р.