Ухвала суду № 20980297, 31.08.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2011 р.Справа № 2а-6440/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ємельянової В.І.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засіданняАнтоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2011р. по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Кононівський елеватор», звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, у якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві:

1) № 0000702302/0 від 26.08.2010 р.;

2) № 0000702302/1від 10.11.2010 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на безпідставність висновку відповідача про заниження позивачем податку на прибуток, оскільки такий висновок ґрунтується не на підставі записів головної книги, яка ведеться підприємством в електронному вигляді, а на підставі книги валових витрат, що велась колишнім бухгалтером підприємства як особисті записи, яка не є бухгалтерським реєстром та не передбачена чинним законодавством.

Відповідач проти позову заперечував та вказав, що оскаржувані позивачем рішення прийняті на підставі чинного законодавства за результатами проведеної перевірки діяльності позивача.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від07 лютого 2011 року задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кононівський елеватор».

Даним рішенням визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0000702302/0 від 26.08.2010 р. та № 0000702302/1від 10.11.2010 р. Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Кононівський елеватор» зареєстровано Драбівською районною державною адміністрацією Черкаської області 19.02.2003 р. № 155, здійснено заміну свідоцтва про державну реєстрацію 27.11.2009 р. у зв'язку із зміною місцезнаходження юридичної особи, свідоцтво від 27.11.2009 р. серії А01 № 626042.

Позивача взято на податковий облік в ДПІ у Драбівському районі 11.03.2003 р. за № 313, у зв'язку зі зміною місцезнаходження юридичної особи взято на податковий облік в ДПІ у м. Полтаві за № 32700 від 29.01.2010 р.

В період з 30.06.2009 р. по 10.08.2010 р. працівниками Державної податкової інспекції у м. Полтаві була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Кононівський елеватор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 31.03.2010 р.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 17.08.2010 року № 7417/23-6/32284263 (а.с. 37-87, т. 1).

На думку відповідача, під час проведення перевірки були встановлені наступні порушення товариством вимог податкового законодавства:

- п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9, п. 5.10 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» (в редакції, що була чинною на момент виникнення правовідносин), в результаті чого позивачем завищено відємне значення обєктів оподаткування в сумі за 2009 рік 1847086 грн., 1 квартал 2010 року 703812 грн., внаслідок чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 413766 грн., в тому числі по періодах 3 квартали 2009 р. 158323 грн., 2009 рік 127892 грн., 1 квартал 2010 року 285874 грн.;

- п.п. 7.3.1 п 7.3, ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.2, 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо завищення суми бюджетного відшкодування;

- п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6, п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1 п. 8.1 ст. 8, п.п. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4, ст. 9, п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 19.2 ст. 19 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на загальну суму 505,62 грн.;

- п. 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», в результаті чого встановлено проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 2012,55 грн.

На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Полтаві було прийнято податкове повідомлення рішення № 0000702302/0 від 26.08.2010 року, яким ТОВ «Кононівський елеватор» визначено суму бюджетного зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 534 270 грн.

За результатами оскарження позивачем вказаного повідомлення-рішення в адміністративному порядку, скарга товариства була залишена без задоволення та прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0000702302/1від 10.11.2010 р. (а.с. 21, т. 1).

Приймаючи рішення та скасовуючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суд виходив з необґрунтованості та неправомірності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32 статті 1 вищевказаного Закону встановлено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат відносяться, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Частиною 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, ТОВ «Кононівський елеватор» бухгалтерський облік здійснюється в електронному вигляді із використанням програмного забезпечення 1-С «Бухгалтерія», а відтак і бухгалтерська та податкова звітність формується програмою автоматично.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, підставою для включення підприємством витрат до складу валових витрат є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем підтверджено те, що бухгалтерський облік на підприємстві здійснюється в електронному вигляді із використанням програмного забезпечення 1-С «Бухгалтерія», а відтак і бухгалтерська та податкова звітність формується програмою автоматично, що унеможливлює задвоєння витрат.

Доводи ДПІ у м. Полтаві із посиланням на встановлення порушень на підставі книги валових витрат, записи у якій вчинялись бухгалтером підприємства колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Позивачем підтверджено, що на підприємстві відсутня така книга, оскільки обовязковість ведення такої книги не передбачена жодним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Книга валових витрат, що велася попереднім бухгалтером як особисті записи, не є бухгалтерським реєстром, а тому висновки перевіряючих повинні були ґрунтуватися на підставі записів головної книги, яка ведеться підприємством в електронному вигляді (програма 1-С «Бухгалтерія»). Колегія суддів зазначає, що особисті записи бухгалтера не можуть бути підставою для висновку податкового органу про задвоєння витрат позивачем.

Також колегія суддів зазначає, що в Додатку № 4 до акту перевірки «Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки» взагалі відсутнє зазначення про дослідження працівниками Державної податкової інспекції у м. Полтаві головної книги підприємства та, навіть, книги валових витрат, на яку ревізори посилаються в акті та на підставі якої було зроблено висновки.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками ДПІ у м. Полтаві в ході перевірки не вилучались у підприємства копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчили б про приховування (заниження) об'єктів оподаткування або несплату податків та зборів (в тому числі і книгу валових витрат, на підставі якої дійшли висновку про наявність вищевказаних порушень, обротно-сальдові відомості та ін.), письмові пояснення посадових осіб з приводу зазначених обставин не відбирались, акти про відмову в наданні таких пояснень не складались. Матеріали перевірки містять лише розрахунки перевіряючих ревізорів без жодного документального підтвердження, а відтак не можуть бути належним обґрунтуванням виявлених порушень.

На вимогу суду позивачем було надано необхідну первинну документацію на підтвердження понесених витрат, аналізи рахунків, оборотно-сальдові відомості, головну книгу підприємства та ін.

Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення були винесені відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для їх прийняття, тобто необґрунтовано, та є неправомірними

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2011р. по справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Ємельянова В.І.

Судді(підпис)

(підпис)Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Ємельянова В.І. Повний текст ухвали виготовлений 05.09.2011 р.