Ухвала суду № 20980210, 07.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2011 р.Справа № 2а-2949/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняЛаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2011р. по справі№2а-2949/11/2070

за позовом Науково-виробничого обєднання "Новые технологии" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Науково виробниче обєднання «Новые технологии»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова та просило суд постановити рішення, згідно якого скасувати податкове повідомлення-рішення №0000092301/2 від 29.12.2010 року, яким підприємству донараховано податок на додану вартість в розмірі 523333,0 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 261666,5 грн., на загальну суму 784999,5 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.11 позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норми процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що що фахівцями державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка НВО «Новые технологии» у формі ТОВ з питань правомірності формування податкового кредиту з ПДВ за квітень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Мелон лтд», за червень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Камбей».

Відповідно до висновків акту від 27.08.2010 р. № 4067/23-310/31236842, складеного за наслідками перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2 та п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого було занижено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 759333,33 грн.

10.09.2010 р. ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення №0000042301/0 про стягнення податкового зобов'язання на загальну суму 1091799,50 грн., з яких 759333,00 грн. складають основний платіж, а 332466,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Вказане податкове повідомлення-рішення НВО «Новые технологии»у формі ТОВ отримано 15.10.2010 р.

19.10.2010 р. НВО «Новые технологии»у формі ТОВ звернулось зі скаргою до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, в якій просило скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 10.09.2010 р. № 0000042301/0.

05.11.2010 р. ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова прийнято рішення, яким залишило без змін податкове повідомлення-рішення № 0000042301/0, а скаргу НВО «Новые технологии»у формі ТОВ без задоволення.

26.11.2010 р. НВО «Новые технологии» у формі ТОВ звернулось зі скаргою до ДПА у Харківській області, в якій просило скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 10.09.2010 р. № 0000042301/0.

14.12.2010 р. ДПА у Харківській області ухвалила рішення, яким скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова від 10.09.2010 р. № 0000042301/0 (від 08.11.2010 р. № 0000042301/1) в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ у загальній сумі 306800,0 грн. (основний платіж 236000,0 грн., штрафна санкція 70800,0 грн.), в іншій частині вказані рішення залишила без змін, а скаргу - без задоволення.

На підставі цього рішення ДПА ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова винесло податкове повідомлення-рішення №0000092301/2 від 29.12.2010 року, яким підприємству донараховано податок на додану вартість в розмірі 523333,0 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 261666,5 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган не довів правомірність рішення щодо визначення податкового зобов"язання з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо говірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих «сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з мстою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. вищезазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.7.5. Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: 7.5.1. дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків ;або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата втримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ «Мелтон лтд" було укладено договір поставки товару № НТ.ТМЦ 01-04/10 та на виконання зазначеного договору позивачем було сплачено ТОВ «Мелтон лтд"» у період, що перевіряється, грошові кошти, а останнім було здійснено поставку товару позивачеві, який було повністю використано у власній господарській діяльності позивача, що підтверджується актами виконаних будівельних робіт.

Враховуючи вищезазначене, позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) у ТОВ "Мелтон лтд", які підтверджені належними податковими накладними.

При цьому, судовою колегією критично оцінено твердження відповідача, що укладені між позивачем та ТОВ «Мелтон лтд" договори є недійсними (нікчемними) відповідно до приписів статті 228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В процесі розгляду даної справи, зазначені факти судами встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, пятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2011р. по справі№2а-2949/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Кононенко З.О.

Судді(підпис)

(підпис)Бондар В.О. Донець Л.О. <Список >Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 12.09.2011 р.