Ухвала суду № 20979953, 31.08.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2011 р.Справа № 2а-1670/2878/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засіданняЛаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2011р. по справі№2а-1670/2878/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Атол" <Список ><Текст >

до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Атол", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення Полтавської МДПІ від 01.04.2011 № 0000182301 про зменшення ТОВ НВП «Атол» суми бюджетного відшкодування за червень та липень 2010 року на загальну суму 384 139,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2011 року адміністративний позов задоволено.

Полтавська міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що фактичною підставою для зменшення товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробничому підприємству "Атол" (код ЄДРПОУ 30296771) бюджетного відшкодування за червень 2010 року на 341 986,00 грн. та за липень 2010 року на 42 153,00 грн. згідно спірного податкового повідомлення-рішення від 01.04.2011 № 0000182301 слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки про результати документальної невиїзної позапланової перевірки з питання достовірності декларування суми бюджетного відшкодування за червень, липень 2010 року від 21.03.2011 № 243/23/30296771, про порушення ТОВ НВП «Атол» пунктів 1.3, 1.8 статті 1, підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок заявлення товариством до бюджетного відшкодування за вказані звітні податкові періоди податку на додану вартість при відсутності надмірної сплати цього податку до бюджету за червень та липень 2010 року.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на бюджетне відшкодування, а відповідач не довів правомірності прийняття спірного податкового повідомлення - рішення від 01.04.2011р. № 0000182301.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкових зобовязань звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту цього звітного періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої у такий спосіб, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду; при відємному враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, колегія суддів зазначає, що підставами, з якими положення підпункту 7.7.1, підпункту “а” підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” повязують виникнення та існування права на отримання платником податку бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, є факти правомірного декларування платником сум податкових зобовязань та податкового кредиту за звітний податковий період, що передує податковому періоду, за який заявлене бюджетне відшкодування, та фактичної сплати податку його платником постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів того, що позивач з порушенням податкового законодавства декларував суми податкових зобовязань та податкового кредиту за звітні податкові періоди травень та червень 2010 року, суду відповідачем не надано.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, та підтверджено у суді апеляційної інстанції, відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача по господарським взаємовідносинам зі своїми контрагентами і безтоварності господарських операцій поставки товарів (послуг) між цими суб'єктами та й ТОВ НВП «Атол». Зауважень до змісту податкових накладних, що стосується змісту оподатковуваної господарської операції, її вартісних та кількісних показників або ідентифікації її учасників, при складанні акта перевірки від 21.03.2011 № 243/23/30296771 та під час розгляду справи з боку податкового органу не надходило.

Таким чином, оскільки право платника податку покупця товарів (послуг) на отримання з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку обумовлено лише (у разі відсутності сумніву щодо реальності поставки товарів (послуг) фактичною сплатою цього податку постачальникам товарів (послуг) платникам податку на додану вартість та засвідчення платником податку покупцем факту придбання товарів (послуг) податковими накладними, то обставина, яка слугувала фактичною підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування - несплата позивачем до бюджету суми податку через відсутність такого обовязку (позитивного значення суми ПДВ у податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень та липень 2010 року), знаходиться поза межами вимог пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Вимога вказаного пункту щодо надмірної сплати податку на додану вартість, як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам .

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що перевіркою позивача не встановлено недотримання ним умов бюджетного відшкодування за червень та липень 2010 року, а матеріалами справи, зокрема платіжними дорученнями про сплату позивачем на користь своїх контрагентів податку на додану вартість на загальну суму 384139,00 грн., підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування у зазначеній сумі, колегія суддів дійшла висновку про неправомірне зменшення позивачу заявлених сум до бюджетного відшкодування.

Крім того, колегія суддів зазначає, що при проведенні перевірки позивача, за результатами якої складено акт від 21.03.2011 № 243/23/30296771 та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, відповідачем допущено порушення норм Податкового кодексу України у зв'язку з наступним.

Відповідно до положень підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки .

Податковий орган не надав доказів того, що платнику податків позивачу надсилався запит про надання ним пояснень і їх документального підтвердження з приводу заявлення до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень та липень 2010 року та що позивач у встановлений кодексом строк не виконав вимогу відповідача та не надав відповідні документи, а отже того, що у відповідача були законні підстави для проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ НВП «Атол».

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що наказ про проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ НВП «Атол» від 21.03.2011 № 254 прийнятий пізніше ніж повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 18.03.2011 № 1086/10/23-050, хоча згідно відповідної норми кодексу прийняття наказу передує оформленню письмового повідомлення.

Разом з тим, зазначене письмове повідомлення було надіслано позивачу разом з актом перевірки від 21.03.2011 № 243/23/30296771, тобто після закінчення проведення самої перевірки.

Копія наказу про проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ НВП «Атол» від 21.03.2011 № 254 взагалі не вручалася та не направлялася позивачу, що також суперечить нормам Податкового кодексу України.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, колегія суддів дійшла висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 01.04.2011 № 0000182301.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.05.2011р. по справі№2а-1670/2878/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Кононенко З.О.

Судді(підпис)

(підпис)Бондар В.О. Донець Л.О. <Список >Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 05.09.2011 р.