Ухвала суду № 20979650, 06.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2011 р.Справа № 2а-8979/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняТрофімової Н.С.

представник позивача: Мельник Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Маяк" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2011р. по справі№2а-8979/10/1870

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Маяк" <Список ><Текст >

до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, сільськогосподарське закрите акціонерне товариство «Маяк», яке в процесі розгляду справи було перетворене у товариство з додатковою відповідальністю "Маяк", звернувся до суду з вимогами про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції від 03 жовтня 2010 р. №0000052301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 40068 грн. та стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 40068 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2011 року в задоволенні позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про те, що ним дійсно було сплачено суму податкового кредиту у розмірі 40068,00 грн., тому в податковій декларації за березень 2010 року ця сума бюджетного відшкодування була визначена на підставі отриманих податкових накладних. Віднесений до бюджетного відшкодування податок на додану вартість було сплачено у вартості придбаних запасних частин, пально-мастильних матеріалів, ветеринарних препаратів, жому, які були використані у діяльності товариства у процесі вирощування і відгодівлі рогатої худоби та свиней. Спираючись на вимоги п.1.8. ст.1Закону України "Про податок на додану вартість", позивач вимагає скасування судового рішення та прийняття нового про задоволення позову.

Відповідач заперечує проти доводів та вимог поданої апеляційної скарги, стверджуючи про законність та обгрунтованість прийнятого судового рішення. Зокрема, відповідач зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 року №596 була виключена норма, яка дозволяла відносити суми ПДВ по придбаних товарах (роботах, послугах), пов'язаних з виробництвом молока та м'яса в живій вазі, що поставляються сільгосппідприємствами переробним підприємствам, до складу податкового кредиту, який відображався в Декларації з розрахунків з бюджетом (загальна декларація), і відповідно отримувати відшкодування з бюджету за цією декларацією. Просить залишити без задоволення подану апеляційну скаргу, а прийняте судове рішення без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, вивчивши доводи поданої позивачем апеляційної скарги, дійшла до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування прийнятого судового рішення з наступних підстав.

В ході судового розгляду було встановлено, що Охтирською МДПІ було проведено позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувався позивачем з 01.02.2007 року по 31.04.2007 року. За результатами якої складено акт № 153/2332/03779142 від 21.10.2010 (далі акт перевірки). На підставі акту перевірки від 21.10.2010 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000052301/0, яком зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 40068 грн.

Сума бюджетного відшкодування в розмірі 40068 грн.00 коп., виникла в зв'язку з тим, що 20.04.2010 року СЗАТ „Маяк" до Охтирської МДШ подано податкову декларацію з ПДВ та 26.02.2010 року подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2007 року, березень 2007 року , квітень 2007 року.

Подання уточнюючих розрахунків обгрунтовується позивачем тим, що ним помилково в податковій декларації з податку на додану вартість, де відображалися операції, що підпадають під спеціальний режим оподаткування, передбачений пунктом 11.29 статті 11 Закону «Про податок на додану вартість», було включено суму податкового кредиту, який виник при придбанні товарів, робіт та послуг, які фактично були використані для здійснення операцій з поставки, що оподатковуються за нульовою ставкою та повинні відображатися в декларації за загальною формою. З метою виправлення таких помилок позивачем було здійснено перерозподіл податкового кредиту між податковими деклараціями з податку на додану вартість за скороченими формами, складеними у відповідності до норм пунктів 11.29 Закону, та податковою декларацією з податку на додану вартість за загальною формою.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, виходив з необгрунтованості заявлених позовних вимог, зважаючи на дію Постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 року № 596, з чим погоджується колегія суддів, зважаючи на фактичні обставини справи та вимоги діючого на час спірних правовідносин законодавства України.

Нормами п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 р. (надалі Закон України №168/97-ВР), у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, визначено бюджетне відшкодування як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (зокрема у випадках, вказаних у п.п.7.7.2 п.7.7 ст. Закону України №168/97-ВР бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг)).

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8№ цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї ж статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

За змістом наведених норм наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Згідно пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до вимог п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР (в редакції, яка діяла на момент подання декларації за березень 2010 року разом з уточнюючими розрахунками податкових зобов"язань та розрахунком суми бюджетного відшкодування), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів.

Разом з тим, у період лютого-квітня 2007 року (за який позивачем було подано 26.02.2010 року уточнюючі розрахунки податкових зобов"язань у зв"язку з виправленням самостійно виявлених помилок) редакція п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР передбачала бюджетне відшкодування частини від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Тобто, позивач намагається скористатися умовами податкового законодавства щодо правил визначення суми бюджетного відшкодування у 2010 році, які не діяли на момент здійснення фактичних господарських операцій у 2007 році. Крім того, позивачем не надано доказів, що ним було сплачено ПДВ постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді, що передує поданню розрахунку суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податку.

В обґрунтування своїх вимог апелянт вказує на безпідставність висновку відповідача про те, що суми відємного значення податку на додану вартість, що виникли у сільськогосподарських товаровиробників у результаті здійснення операцій з поставки переробним підприємствам молока та мяса живою вагою за нульовою ставкою, включаються до спеціальної декларації, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом.

Колегія суддів вважає таке твердження позивача необґрунтованим.

Як вставлено в ході судового розгляду, основним видом підприємницької діяльності позивача є вирощування великої рогатої худоби, а його основні покупці молока - переробні підприємства.

У відповідності до пп. 11.21 та 11.29 статті 11 Закону України №168/97-ВР, встановлено спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість сільськогосподарських товаровиробників та переробних підприємств.

Так, згідно п. 11.21 ст. 11 вказаного Закону до 1 січня 2008 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовуються виключно для виплати дотацій підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарським підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних цехах, повністю залишаються у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємствах і спрямовуються на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Відповідно п. 12 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 року за №805 (надалі по тексту Порядок № 805) залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість із реалізованої зазначеної продукції, тобто різниця між податком на додану вартість, отриманим від покупців, та податком на додану вартість, сплаченим постачальникам, перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок.

Відповідно до зазначеного Порядку та з метою підвищення ефективності контролю за цільовим використанням сум податку на додану вартість сільськогосподарськими товаровиробниками, які скористалися спеціальним режимом оподаткування, спільним листом ДПА України та Мінагрополітики від 24.09.2003 p. N 14884/7/15-2317, N 37-21-1-12/10699 доведено форму та зміст Довідки щодо цільового використання сум ПДВ, яка подається до органу податкової служби одночасно з декларацією з податку на додану вартість (спеціальною) за скороченою формою (далі - Довідка).

Пунктом 12 постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2007 року N 596 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 p. N 271 і від 12 травня 1999 p. N 805» передбачено, що на підставі даних бухгалтерського обліку сільськогосподарські товаровиробники щомісяця складають окрему податкову декларацію з податку на додану вартість поставлених ними молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах.

Залишок податкових зобов'язань відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість із зазначеної продукції перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок, а залишок податкового кредиту покривається податковими зобов'язаннями наступних податкових періодів.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 року № 596 по 02.04.2009 року з Порядку 805 виключена норма, яка дозволяла відносити суми податку на додану вартість по придбаних товарах (роботах, послугах), пов'язаних з виробництвом молока та м'яса в живій вазі, що поставляються сільгосппідприємствами переробним підприємствам, до складу податкового кредиту, який відображався в Декларації з розрахунків з бюджетом (загальна декларація), і відповідно отримувати відшкодування з бюджету за цією декларацією.

Отже, з моменту внесення змін до Порядку № 805 (тобто з березня 2007 року) операції з поставки молока та м»яса в живій вазі сільгоспвиробниками на переробні підприємства за нульовою ставкою та податковий кредит,пов'язаний з придбанням товарно-матеріальних цінностей для виробництва зазначених товарів, підлягають відображенню у спеціальній декларації № 1.

З наведеного випливає, що законодавством розроблена спеціальна форма декларації для сільськогосподарських товаровиробників, за якою не здійснюються розрахунки з бюджетом. До спеціальної декларації включаються суми від'ємного значення податку на додану вартість, що виникли в результаті здійснення операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'ясо живою вагою за нульовою ставкою.

Таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач як сільськогосподарський товаровиробник незаконно та безпідставно вніс дані до декларації з податку на додану вартість, а не до спеціальної декларації, що свідчить про відсутність передбачених Законом України №168/97-ВР підстав для бюджетного відшкодування відповідного податку. Відповідно є правомірним висновок суду про обгрунтованість зменшення заявленої позивачем до відшкодування суму податку на додану вартість.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що при вирішенні справи судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи та вірно застосовні норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для зміни чи скасування прийнятого судового рішення. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Маяк" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2011р. по справі№2а-8979/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Гуцал М.І.

Судді<підпис >

<підпис >Зеленський В.В. Пянова Я.В. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 12.09.2011 р.