Єдиний державний реєстр судових рішень УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2011 р.Справа № 2а-1670/869/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.
за участю секретаря судового засіданняБукар Х.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Радамант" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2011р. по справі№2а-1670/869/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Радамант" <Список ><Текст >
до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >
про визнання рішення нечинним,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Радамант", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000042301/60 від 17.01.2011
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2011р. по справі №2-а-1670/869/11 в задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2011р. по справі №2-а-1670/869/11 позивач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.
Відповідач вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2011р. по справі №2-а-1670/869/11прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для скасування відсутні.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю доповідача колегія суддів встановила, що за наслідками перевірки позивача працівниками відповідача був складений акт № 7421/23-209/33081893 від 30.12.2010, в якому зроблені висновки про порушення позивачем вимог підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в наслідок чого занижено податок на додану вартість за березень, травень, червень, листопад 2009 року на загальну суму 53334,00 грн. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000042301/60 від 17.01.2011, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 53334,00 грн та штрафні санкції у розмірі 13335,00 грн.
Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.
Матеріали справи свідчать про те, що позивачем на підставі податкових накладних № 37-1 від 20.03.2009, № 60 від 31.05.2009, № 68 від 30.06.2009 включено до складу податкового кредиту у березні, травні, червні та листопаді 2009 року суму податку на додану вартість у розмірі 53334,00 грн., що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами. Перевіркою виявлено безпідставне збільшення податкового кредиту на підставі вказаних податкових накладних, внаслідок чого занижено податок на додану вартість за березень, травень, червень, листопад 2009 року на загальну суму 53334,00 грн.
Відповідно до статті 9 Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996 від 16.07.1999 (далі - Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Приєднані позивачем до матеріалів справи документи на підтвердження правомірності формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Київнафтобуд" за договорами про надання консультаційно-посередницьких послуг від 19.02.2009, про надання інформаційно-консультаційних (маркетингових) послуг від 01.04.2009, свідчать про те, що акти про надання послуг від 20.03.2009, 31.05.2009, 30.06.2009 не містять усіх необхідних реквізитів, зокрема, змісту та обсягу господарської операції, в них не вказані кількість, вартість та різновид наданих послуг, а констатується лише факт виконання робіт із зазначенням їх вартості.
Крім того, в акті про надання послуг від 30.06.2009 (а.с. 23) зазначено, що виконавець (ТОВ "Київнафтобуд") надав замовнику (ТОВ "Радамант") послуги по дослідженню ринку бензину А-76, А-92, дизельного палива, проте, в частині визначення вартості наданих послуг вказується вартість послуг по проведенню маркетингових досліджень ринку бензину моторного А-80 у розмірі 160000 грн., в тому числі ПДВ - 26666,67 грн.
Слід зазначити, що відповідно до пунктів 1-7 акту про виконання консультаційно-посередницьких послуг від 20.03.2009 (а.с. 12) сумарна вартість наданих послуг становить 50000 грн., проте в підсумковому визначення загальної вартості наданих послуг фігурує сума в 60000 грн. В пункті 2 цього акту відображено виконання умов договору в частині аналізу статутних документів та усних пропозицій щодо їх вдосконалення за відсутності зафіксованих фактів внесення до них змін.
Пунктом 3.2 договору про надання консультаційно-посередницьких послуг від 19.02.2009 передбачено, що підставою для проведення розрахунків є відповідний акт. Пунктами 6.2, 6.3 договору про надання інформаційно-консультаційних (маркетингових) послуг від 01.04.2009 визначено, що замовник зобов'язаний оплатити послуги протягом 15 банківських днів з моменту підписання акту про надання послуг. Підставою для оплати є акти про надання послуг, однак докази на підтвердження оплати в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до пункту 3.1 договору про надання інформаційно-консультаційних (маркетингових) послуг від 01.04.2009 виконавець (ТОВ "Київнафтабуд") зобовязаний надати результати досліджень з детальним та повним описом усіх питань у відповідності до узгоджених напрямків досліджень в строк чотири місяці з моменту укладання даного Договору, проте документи на підтвердження виконання даного пункту позивачем на надано.
Крім того, пунктом 1.4 договору про надання інформаційно-консультаційних (маркетингових) послуг від 01.04.2009 визначено, що розширені відомості щодо маркетингових досліджень визначені сторонами у завданні, що є додатком до даного Договору, однак вказаний додаток до договору відсутній.
Не може бути визнано обґрунтованим посилання позивача на наявність належним чином оформлених податкових накладних № 37-1 від 20.03.2009, № 60 від 31.05.2009, № 68 від 30.06.2009 як на підтвердження правомірності формування податкового кредиту, оскільки за приписами підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР наявність податкової накладної є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.
Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Суд першої інстанції правомірно зазначив, що ненадання позивачем для перевірки належних первинних бухгалтерських документів, які б вказували на фактичне отримання консультаційно посередницьких послуг від ТОВ "Київнафтабуд" та їх використання у господарській діяльності, свідчить про правильність висновків відповідача щодо завищення позивачем суми податкового кредиту за березень, травень, червень, листопад 2009р. на 53334,00 грн.
Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Частиною 1 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу визначено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.
З оглядом на викладене донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 53334,00 грн, штрафними санкціями у розмірі 13335,00 грн. є обґрунтованим, а тому підстави для задоволення позову та апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Радамант" залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2011р. по справі№2а-1670/869/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя<підпис >Філатов Ю.М.
Судді<підпис >
<підпис >Водолажська Н.С. Тацій Л.В. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 30.08.2011 р.
Судове рішення № 20978247, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.08.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1670/869/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: