Ухвала суду № 20978227, 25.08.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2011 р.Справа № 2а-1670/1529/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засіданняБукар Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-технічний центр "Електроприлад" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2011р. по справі№2а-1670/1529/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-технічний центр "Електроприлад" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-технічний центр "Електроприлад", звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0005451503/0/1927 від 18.06.2010 року, № 0005451503/1/2717 від 30.08.2010 року, № 0010851503/2/3803 від 15.11.2010 року, № 0010851503/2/81 від 21.01.2011 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2011р. по справі №2-а-1529/11/1670 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2011р. по справі №2-а-1529/11/1670 позивач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином. У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача та представника позивача колегія суддів встановила, що Відповідно до договору оренди землі від 24.01.2007 року ТОВ Торгівельно-технічний центр "Електроприлад" є орендарем земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 3660 кв. м. за адресою: м. Кременчук, вул. Переяславська, 55а.

Позивачем до Кременчуцької ОДПІ було подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2008 рік, у якій декларантом самостійно визначено суму орендної плати згідно з договором оренди земельних ділянок за 2008 рік в розмірі 15 707 грн. 28 коп.

Працівниками Кременчуцької ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності ТОВ Торгівельно-технічний центр "Електроприлад" за 2008 рік.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 21 Закону України "Про оренду землі", у звязку з чим занижено суму орендної плати за землю за січень - грудень 2008 року в розмірі 9 732 грн. 46 коп. Дані порушення зафіксовано в акті № 2800/15-227/13945203 від 09.06.2010 року, що складений за результатами перевірки.

На підставі акту перевірки відповідачем 18.06.2010 року прийнято податкове повідомлення - рішення № 0005451503/0/1927, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з орендної плати за землю в загальному розмірі 14 598 грн. 69 коп., в тому числі за основним платежем - 9 732 грн. 46 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 4 866 грн. 23 коп.

Дане податкове повідомлення - рішення було оскаржено позивачем до Кременчуцької ОДПІ, однак рішенням податкового органу його залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

За результатами адміністративного узгодження Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0005451503/1/2717 від 30.08.2010 року, яким позивачу повторно визначено суму податкового зобовязання з орендної плати за землю в загальному розмірі 14 598 грн. 69 коп., в тому числі за основним платежем - 9 732 грн. 46 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 866 грн. 23 коп.

Рішенням ДПА у Полтавській області від 03.11.2010 року, що залишене без змін рішенням ДПА України від 14.01.2011 року, вищезазначені податкові повідомлення - рішення було скасовано в частині визначення ТОВ Торгівельно-технічний центр "Електроприлад" податкового зобовязання в сумі 3928 грн. 18 коп. (в т.ч., 2618 грн. 79 коп. - основний платіж та 1309 грн. 39 коп. - штрафна (фінансова) санкція). В іншій частині податкові повідомлення - рішення № 0005451503/0/1927 від 18.06.2010 року та № 0005451503/1/2717 від 30.08.2010 року було залишено без змін.

За результатами адміністративного узгодження Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення - рішення № 0010851503/2/3803 від 15.11.2010 року, № 0010851503/3/81 від 21.01.2011 року, якими позивачу визначено суму податкового зобовязання з орендної плати за землю в загальному розмірі 10 670 грн. 51 коп., в тому числі за основним платежем - 7 113 грн. 67 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 556 грн. 84 коп.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що між Кременчуцькою міською радою Полтавської області (орендодавець) та ТОВ Торгівельно-технічний центр "Електроприлад" (орендар) 24.01.2007 року було укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення для експлуатації і обслуговування будівель та споруд комерційного та виробничого призначення по вул. Переяславській, 55а, м. Кременчук.

Відповідно до п. 9 вказаного договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5 % від грошової оцінки землі за земельну ділянку площею 630 кв. м. (офіси та магазин); 2% від грошової оцінки землі за земельну ділянку площею 148 кв. м. (склади); 1,5 % від грошової оцінки землі за земельну ділянку площею 1792 кв. м. (виробництво); 1,5% від грошової оцінки землі за земельну ділянку площею 1090 кв. м. (ремонтні роботи) щорічно.

Статтею 2 Закону України “Про плату за землю” від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Відповідно до п. 8 частини 1 статті 14 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ (в редакції, яка діяла з 31.03.2005 року, після внесення змін Законом України від 25.03.2005 року № 2505) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів).

Згідно ч. 1 ст. 17 вказаного Закону сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.

Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до загальнодержавних податків і зборів, порядок нарахування та сплати якої регламентований положеннями Закону України “Про плату за землю”, Закону України “Про оренду землі”.

Так, ст. 13 Закону України “Про плату за землю” визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 13 Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998 року № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України “Про оренду землі” орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частиною 4 ст. 21 Закону України “Про оренду землі” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, було передбачено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюєтьсяЗаконом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Разом з тим, підпунктом 4 п. 8 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року № 107-VІ було внесено зміни до ч. 4 ст. 21 Закону України “Про оренду землі” (набрали чинності з 01.01.2008 року), у зв'язку з чим встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Зміни, внесені підпунктом 4 пункту 8 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.

Проте Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів” від 03.06.2008 року № 309- VI частина 4 ст. 21 Закону України “Про оренду землі” знову була викладена у редакції, яка передбачала аналогічний мінімальний розмір орендної плати трикратний розмір земельного податку. Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень вказаного Закону, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування 04.06.2008 року та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Зазначений Закон неконституційним не визнавався та є чинним на даний час.

Враховуючи викладене, норми податкового законодавства щодо визначення мінімального розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної форми власності не менше трикратного розміру земельного податку, діяли з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року (до дня визнання їх конституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008), а також з 22.05.2008 року, тобто протягом всього 2008 року та підлягали виконанню платниками вказаного податку.

З огляду на те, що згідно ст. 7 Закону України “Про плату за землю” ставки земельного податку із земель населених пунктів, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі 1 відсотка від їх грошової оцінки, розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в межах населених пунктів у 2008 році повинен був складати не менше 3 відсотків від грошової оцінки земель.

Перевіркою позивача встановлено та підтверджено в ході розгляду справи, що п. 9 вказаного договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5 % від грошової оцінки землі за земельну ділянку площею 630 кв. м. (офіси та магазин); 2% від грошової оцінки землі за земельну ділянку площею 148 кв. м. (склади); 1,5 % від грошової оцінки землі за земельну ділянку площею 1792 кв. м. (виробництво); 1,5% від грошової оцінки землі за земельну ділянку площею 1090 кв. м. (ремонтні роботи) щорічно.

Таким чином, зміст вказаного договору в частині визначення розміру орендної плати в сумі 2 %, 1,5 % та 1,5 % від грошової оцінки землі не відповідав вимогам чинного законодавства у 2008 році, якими було встановлено мінімальний розмір орендної плати не менше 3 % від грошової оцінки земель.

Статтею 14 Закону України “Про плату за землю” встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про плату за землю” контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач у 2008 році в порушення вимог ст. 21 Закону України “Про оренду землі” здійснював нарахування і сплату орендної плати за землі комунальної власності по договору оренди від 24.01.2007 р. в розмірі 2 % , 1,5 % та 1,5 % від грошової оцінки землі, замість встановлених Законом 3 % від грошової оцінки, а висновок перевірки про заниження позивачем у 2008 році суми орендної плати за землю на 7 113 грн. 67 коп. є законним та обґрунтованим.

Колегія суддів не приймає доводи позивача на те, що зміна умов договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати може здійснюватися лише за взаємною згодою сторін, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків і зборів, порядок нарахування та сплати якого регламентований положеннями спеціальних Законів, а відповідно до ст.. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-технічний центр "Електроприлад" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2011р. по справі№2а-1670/1529/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Філатов Ю.М.

Судді<підпис >

<підпис >Водолажська Н.С. Тацій Л.В. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 30.08.2011 р.