Ухвала суду № 20978187, 25.08.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2011 р.Справа № 2а-1870/116/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Макаренко Я.М., Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засідання Григорєвої Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від17.02.2011р. по справі№2а-1870/116/11

за позовом Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Техносервіс"

до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Техносервіс" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (надалі по тексту - відповідач), в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000581531/0 від 29.11.2010 року на суму 2774грн.88 коп.; податкове повідомлення-рішення № 0001461501 /0 від 30.11.2010 року на суму 851грн.48 коп.; податкове повідомлення-рішення № 0001451501/0 від 30.11.2010 року на суму 151 грн. 12 коп.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від17.02.2011р. зазначений позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення №0000581531/0 від 29.11.2010 р. на суму 2774,88 грн.; №0001461501/0 від 30.11.2010 р. на суму 851,48 грн.; №0001451501/0 від 30.11.2010 р. на суму 151,12 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального права, а саме п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п.п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.11.2010 р. Глухівською МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету СП у формі ТОВ "Техносервіс" за період з 02.03.2010 р. по 18.11.2010 р., за результатами якої складено акт перевірки №1476/15-21113435 від 23.11.2010 р. (а. с. 10).

29.11.2010 р. на підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення рішення №0000581531/0, яким за затримку сплати на 261 календарний день узгодженої суми податкового зобовязання визначено суму штрафу в розмірі 50% від суми несплати, що становить 2774,88 грн. (а.с.9).

Крім того, 23.11.2010 р. Глухівською МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку на прибуток за І квартал 2010 р., за результатами якої складено акт перевірки №1475/15/211/3435 від 23.11.2010 р. (а.с.12).

30.11.2010 р. на підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення рішення від 30.11.2010 р. №0001465101/0, яким за затримку сплати на 181 календарний день узгодженої суми податкового зобовязання визначено суму штрафу в розмірі 50% від суми несплати, що становить 805,48 грн. (а.с.11).

Також, 23.11.2010 р. Глухівською МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку на прибуток за І квартал 2010 р. та І півріччя 2010 р., за результатами якої складено акт перевірки №1474/15/211/3435 від 23.11.2010 р. (а.с.14).

30.11.2010 р. на підставі зазначеного акту перевірки прийняте податкове повідомлення рішення від 30.11.2010 р. №0001455101/0, яким за затримку сплати на 90 календарних днів узгодженої суми податкового зобовязання визначено суму штрафу в розмірі 20% від суми несплати, що становить 151,12 грн. (а.с.13).

Судом також встановлено, що позивачем були визначені податкові зобовязання з ПДВ за січень 2010 року відповідно до Декларації №1826 від 19.02.2010 року на суму 150 грн., за лютий 2010 року відповідно до Декларації № 2336 від 19.03.2010 року на суму 740 грн., березень 2010 року відповідно до Декларації № 3694 від 16.04.2010 року на суму 530 грн., за квітень 2010 року відповідно до Декларації №5230 від 20.05.2010року на суму 1548 грн., травень 2010 року відповідно до Декларації №9002283173 від 21.06.2010 року на суму 800 грн., за червень 2010 року відповідно до Декларації № 9002832509 від 20.07.2010 року на суму 1966 грн., та податкові зобовязання з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року відповідно до Декларації №4806 від 07.05.2010 року на суму 2458 грн., Декларації №9003179192 від 09.08.2010 року на суму 5548грн., Декларації №4806 від 07.05.2010 року на суму 2458 грн.

Зазначені суми податкових зобовязань своєчасно та у визначені законодавством термін сплачені позивачем в повному обсязі (платіжне доручення № 7 від 01.03.2010 року на суму 150 грн.( січень), платіжне доручення № 31 від 25.03.2010 року на суму 740 грн. ( лютий), платіжне доручення № 27 від 20.04.2010 року на суму 530 грн.( березень), платіжне доручення № 32 від 27.05.2010 року на суму 1548 грн. ( квітень), платіжне доручення № 33 від 25.06.2010 року на суму 800 грн.( травень), платіжне доручення № 34 від 23.07.2010 року на суму 1970 грн.( червень), платіжне доручення № 26 від 20.04.2010 року на суму 1000 грн. (за 1 квартал 2010 року), платіжне доручення № 37 від 11.05.2010 року на суму 1500 грн.( за 1 квартал 2010 року), платіжне доручення № 69 від 16.08.2010 року на суму 3090 грн.( за 2 квартал), платіжне доручення № 26 від 20.04.2010 року на суму 1000 грн.( за 1 квартал 2010 року), платіжне доручення № 37 від 11.05.2010 року на суму 1500 грн.( за 1 квартал 2010 року).

Проте сплачені позивачем суми ПДВ та податку на прибуток за вищезазначені періоди були зараховані відповідачем, всупереч призначенню платежу, на першочергове погашення наявної заборгованості платника податків у порядку календарної черговості виникнення.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно відносились платежі позивача всупереч зазначеного платником податку призначення платежу на погашення податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суми податкових зобов'язань або податкового боргу слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Таким чином, з моменту сплати податкових зобовязань за визначений платником податку період, обовязок платника щодо сплати цього податку припиняється.

Пунктом 7.7. ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Між тим, Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" серед визначених цим законом заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, зміна призначення платежу, визначена платником податків, не передбачена.

Отже, у разі недотримання платником податків порядку та строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Таким чином, змінюючи призначення платежу, визначене Спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Техносервіс" в платіжних документах та зараховуючи суми сплачених позивачем податкових зобовязань в рахунок погашення податкових зобовязань за попередні періоди, податковий орган діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені діючим законодавством України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 N 2181-III підставою для застосування встановлених цим пунктом штрафних санкцій є несплата платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, у відсотковому розмірі, який обчислюється виходячи із несплаченої суми і залежить від періоду затримки.

Оскільки, у податкової інспекції не було правових підстав направляти у рахунок погашення податкового боргу сплачені позивачем суми податку на додану вартість за інші періоди, визначення відповідачем періоду протягом якого відбулася затримка сплати узгодженого податкового зобов'язання, є неправомірним.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено штрафні санкції за затримку сплати узгодженої суми зобовязання є протиправними та підлягають скасуванню.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на норми Податкового кодексу України, оскільки дані правовідносини між сторонами виникли до набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від17.02.2011р. по справі№2а-1870/116/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Макаренко Я.М. Водолажська Н.С. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 30.08.2011 р.