Постанова № 20977560, 23.08.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2011 р. Справа № 2а-1014/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засіданняБоришполець Я. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "ТД СОФІ ПЛЮС" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2011р. по справі№2а-1014/11/2070

за позовом Приватного підприємства "ТД СОФІ ПЛЮС" <Список ><Текст >

до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПП «ТД СОФІ ПЛЮС», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Красноградської МДПІ Харківської області № 0000122310/0 від 05.08.10 р., № 00001223/10/1 від 20.09.10 р., № 0000122310/2 від 29.10.10 р. та № 0000122310/3 від 25.01.11 р. про визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 646290,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 323145,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.11 р. по справі № 2-а-1014/11/2070 було відмовлено у задоволенні позову.

Позивач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.11 р. по справі № 2-а-1014/11/2070 та прийняти нову про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Сторони в судове засідання не зявились, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином. У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000122310/0 від 05.08.10 р. є акт № 937/23/36085094 від 28.07.10 р. документальної невиїзної перевірки підприємства позивача з питання взаємовідносин з контрагентом, ПП «Павлоград - Агро - Снаб» у березні 2010 р.

Надані до матеріалів справи документи свідчать про те, що позивач скористався правом оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративній процедурі, для чого ним були подані до Красноградської МДПІ Харківської області первинна скарга від 10.08.10 р., до ДПА Харківської області та до ДПА України повторні скарги відповідно від 11.10.10 р. та від 09.11.10 р. Рішеннями вказаних органів ДПС від 15.09.10 р., від 20.10.10 р. та від 06.01.11 р. скарги платника податків були залишені без задоволення, а оскаржене податкове повідомлення-рішення без змін.

Проте відповідачем були прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 00001223/10/1 від 20.09.10 р., № 0000122310/2 від 29.10.10 р. та № 0000122310/3 від 25.01.11 р., які є тотожними оскарженому податковому повідомленню-рішенню № 0000122310/0 від 05.08.10 р. в частині визначеного податкового зобовязання та застосованих штрафних санкцій.

Колегія суддів вважає необхідним зауважити, що підстави та порядок прийняття нового податкового повідомлення-рішення за результатами розгляду скарг платника податків в межах адміністративної процедури були встановлені ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яка не передбачала прийняття такого повідомлення в разі незадоволення (часткового) скарги платника податків та без здійснення додаткового нарахування податкового зобовязання та/або застосування штрафних санкцій. За таких підстав у відповідача не було законних підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень № 00001223/10/1 від 20.09.10 р., № 0000122310/2 від 29.10.10 р. та № 0000122310/3 від 25.01.11 р., які є тотожними оскарженому податковому повідомленню-рішенню № 0000122310/0 від 05.08.10 р., тому позов в цій частині підлягає задоволенню, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.11 р. по справі № 2-а-1720/11/2070 скасуванню.

В наданому до матеріалів справи акті перевірки № 937/23/36085094 від 28.07.10 р. відображені порушення позивачем вимог п. 7.2.3, п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», повязані з включенням до податкового кредиту суму ПДВ по операціям з ПП «Павлоград - Агро - Снаб» за договором поставки № 02-03/П від 02.03.10 р., який відповідно приписам ч. 1 ст. 270 ГК України та ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України є нікчемною угодою. Дані висновки відповідача ґрунтуються на тому, що операції з придбання та реалізації товару мали не товарний характер, документи, які б посвідчували рух товару від продавця до постачальника, відсутній, товарно-транспортні накладні теж відсутні. Таким чином відсутній об'єкту оподаткування у цей період відносно операцій щодо вказаного контрагента, з огляду на неналежне документальне підтвердження реальності зазначених господарських операцій.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції послався на положення п. 7.4.1, п. 7.2.6, п. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», які встановлюють, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту і датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Також суд першої інстанції погодився з висновками відповідача щодо неправомірності включення ПП "ТД Софі-Плюс" суму ПДВ, сплачену у виконання господарських зобов'язань з ПП «Павлоград - Агро - Снаб» у звязку з відсутністю об'єкту оподаткування у цей період відносно операцій щодо вказаного контрагента, з огляду на неналежне документальне підтвердження реальності зазначених господарських операцій.

Роблячи такий висновок, суд першої інстанції в судовому рішенні описав досліджений ним договір поставки № 02-03/П від 02.03.10 р., укладений позивачем з ПП «Павлоград - Агро - Снаб», предметом якого є поставка соняшника на суму 4116000,0 грн. (ПДВ 686000,0 грн.).

В акті перевірки перевіряючим наведений перелік видаткових та податкових накладних (акт справи 16 т. 1) на суму 3231450,0 грн. (ПДВ 646290,0 грн.). Також вказано, що розрахунки за поставлений товар проведені готівкою (арк. справи 17 т. 1) і станом на 01.04.10 р. заборгованість складає 343409,5 грн. Вказані документи до матеріалів справи не надані, але їх наявність при перевірці сторонами не заперечувалася.

В обґрунтування висновків судового рішення суд першої інстанції вказав на те, що ним було встановлено, що предметом укладеного між сторонами договору був товар - соняшник. Здійснення поставки на користь ПП «ТД Софі-Плюс» відбувалось частинами, що підтверджується видатковими та податковими накладними, загальний обсяг 1400 тонн, згідно договору. Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у підприємства виникають витрати, пов'язані із транспортуванням такої кількості товару, що також мають бути підтверджені документально. Наявні документи не дають можливості визначити вид транспорту, розмір витрат, особу яка понесла дані витрати, здійснення таких операцій взагалі.

В обґрунтування зроблених висновків суд першої інстанції також послався на положення ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", де встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства обумовлені тим, що його контрагент, ПП «Павлоград - Агро - Снаб», порушив порядок звітування перед органом ДПС по власній фінансово-господарській діяльності за березень 2010 р. і на підставі співставлення показників в розрізі контрагентів були виявлені розбіжності на суму 453914,13 грн. Але ставлячи право позивача на формування податкового кредиту по ПДВ у залежність від того, чи дотримався його контрагент по операціям вимог податкового законодавча при формуванні податкових зобовязань, відповідач тим самим переклав на платника податків функції контролюючого органу, що не передбачено ні Конституцією України, ні законами України «Про державну податкову службу в Україні» та «Про ПДВ».

Також слід відмітити, що твердження суду першої інстанції про можливість підтвердити реальність господарських операцій виключно ТТН є помилковими, оскільки положення відносно визначення ТТН в якості бланку строгої звітності скасовані шляхом виключення з Державного реєстру нормативно-правових актів з 31.05.06 р. Інструкції «Про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи» на підставі висновку Міністерства юстиції України № 10/68 від 15.05.06 р., а до Правил перевезення були внесені зміни згідно наказу Мінтрансу України № 493 від 22.05.06 р., які виключили п. 11.2 щодо віднесення до документів строгої звітності ТТН.

За таких підстав твердження відповідача та висновки суду першої інстанції про відсутність документів, а саме ТТН, які є обовязковими для податкового кредиту, є безпідставними.

В акті перевірки відповідачем на підтвердження висновків про нікчемність правочину, укладеного позивачем з ПП «Павлоград - Агро - Снаб», зроблене посилання на положення ст. 207 ГК України, де вказано, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. І одночасно зроблений висновок про укладений позивачем правочин є нікчемним, оскільки порушує моральні засади суспільства (п. 1 ст. 203 ЦК України) і його недійсність не встановлюється судом.

Проте застосовані відповідачем норми визначають різний порядок встановлення недійсності господарського зобовязання та визнання правочину недійсним або нікчемним.

Доказів того, що господарське зобовязання за договором поставки № 02-03/П від 02.03.10 р.визнано недійсним в судовому порядку відповідачем не надано, що спростовує твердження відповідача про невідповідність цих зобовязань моральним засадам суспільства. Також не надано жодного обґрунтування висновкам про те, що зміст даного договору (правочину) суперечить приписам ст. 712 ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, оскільки даний договір містить всі суттєві умови, передбачені ЦК України для договорів поставки (договорів купівлі-продажу).

Слід відмітити, що відповідно приписам п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» право на формування податкового кредиту виникає на підставі належним чином оформлених податкових накладних по операціям, які використовуються у власній господарській діяльності, які виписані зареєстрованим платником ПДВ. Відповідачем не заперечувалося те, що і позивач, і його контрагент зареєстровані платниками ПДВ, будь-яких вад в оформленні податкових накладних при перевірці не виявлено, а придбаний товар був використаний у власній господарській діяльності позивача.

Оскаржене податкове повідомлення-рішення відповідачем було прийнято у звязку з виявленими порушеннями позивачем вимог п. 7.2.3 ст. 7 Закону України, який передбачає, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, та п. 7.4.1 вказаної норми, де визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Проте ні в акті перевірки, ні в подальших документа відповідач не вказує в чому саме він вбачає порушення наведених норм з урахуванням того, що в п. 7.3.1 ст. 7 цього Закону встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Надані до матеріалів справи видаткові накладні підтверджують дату відвантаження товарів постачальником і саме на ці дати були видані податкові накладні, що спростовує висновки акту перевірки, з якими погодився суд першої інстанції, а тому колегія суддів дійшла до висновку про відсутність у суду першої інстанції підстав для відмови у задоволенні позову.

Враховуючи те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.11 р. по справі № 2-а-1014/11/2070 прийнята з порушенням вимог чинного матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ТД СОФІ ПЛЮС" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2011р. по справі№2а-1014/11/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Красноградської МДПІ Харківської області № 0000122310/0 від 05.08.10 р., № 00001223/10/1 від 20.09.10 р., № 0000122310/2 від 29.10.10 р. та № 0000122310/3 від 25.01.11 р. про визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 646290,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 323145,0 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

<Звіт про виконання >

Головуючий суддя<підпис >Філатов Ю.М.

Судді<підпис >

<підпис >Водолажська Н.С. Тацій Л.В. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 29.08.2011 р.