Ухвала суду № 20977531, 23.08.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2011 р.Справа № 2а-1670/4111/11 Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Боришполець Я.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Кінаш Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від15.06.2011р. по справі№2а-1670/4111/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Полтавакондитер»

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПАТ «Полтавакондитер», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0000662305 від 04.05.11 р. про зменшення розміру відємного значення суми ПДВ за лютий 2011 р. в сумі 119684,0 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.11 р. по справі № 2а-1670/4111/11 позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.11 р. по справі № 2а-1670/4111/11 і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що ПАТ «Полтавакондитер»зареєстроване 10.12.91 р. виконавчим комітетом Полтавської міської ради, взято на податковий облік в ДПІ у м. Полтаві та є платником ПДВ.

Підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 3020/23-6/00382208 від 11.04.11 р. документальної камеральної перевірки підприємства позивача щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Веспрем»у лютому 2011 р., в якому зафіксоване завищення платником податку ПАТ «Полтавакондитер» податкового кредиту за лютий 2011 р. на суму ПДВ 119684,0 грн., у т. ч. завищення суми від'ємного значення за підсумками лютого 2011 р. в розмірі 119684,0 грн.; завищення від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду за лютий 2011 р. в розмірі 119684,0 грн.

Виявлені порушення відповідач повязує з віднесенням до податкового кредиту суму ПДВ по операції з ТОВ «Веспрем», у якого відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, з чого перевіряючі побачили проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. В акті перевірки ці висновки обґрунтовані посиланням на копію протоколу допиту керівника ТОВ «Веспрем» ОСОБА_3, отриманого від ВПМ ДПА у м. Полтаві, допитаного в якості свідка, та на акт від 08.04.11 р. камеральної перевірки ТОВ «Веспрем»працівниками ДПІ м. Полтави.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав на те, що ним був досліджений договір поставки № 129/06-10 від 22.06.10 р., укладений позивачем (покупець) та ТОВ «Веспрем»(постачальник), предметом якого є поставка товару, вид, асортимент, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю, загальна вартість окремої партії товару визначаються специфікаціями, які є невідємною частиною договору. Поставка окремої партії товару здійснюється на умовах DDU м. Полтава, а оплата партії товару здійснюється протягом 30 банківських днів з дати отримання товару.

На виконання умов договору ТОВ «Веспрем»виписано позивачу накладні та податкові накладні на загальну суму 718102,07 грн., в т.ч. ПДВ 119683,68 грн. Розрахунок за отриманий товар проводився позивачем у безготівковій формі та його проведення підтверджується банківськими виписками. Транспортування товару здійснювалося на склад ПАТ «Полтавакондитер»та підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких наявні у матеріалах справи.

Позивачем на підставі податкових накладних включено до складу податкового кредиту до податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 р. ПДВ в сумі 119684,0 грн., що підтверджено реєстром виданих та отриманих податкових накладних, при цьому порушень в оформленні податкових накладних судом не встановлено, зауваження до їх змісту та форми відсутні і в акті перевірки.

Оприбуткування позивачем товару (насіння соняшнику) підтверджується прибутковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи. Згідно карток складського обліку матеріалів соняшник приймався на склад ПАТ «Полтавакондитер»та відпускався у борошняний цех товариства для подальшого використання у виробництві.

З урахуванням наведених обставин суд першої інстанції зробив висновок про те, що реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Веспрем»підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використаний у господарській діяльності ПАТ «Полтавакондитер». На момент здійснення господарських операцій та видачі податкових накладних ТОВ «Веспрем»мало свідоцтво платника ПДВ, яке не було анульовано, та було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому формування позивачем податкового кредиту від цього підприємства є правомірним.

Дані висновки судом першої інстанції були вмотивовані посиланням на приписи п. 14.1.181 ст. 14, п. 198.1 «а», п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, де вказано, що податковий кредит визначено як суму, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). Податкова накладна, відповідно до абз. 1 п. 201.10 ст. 201 видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Крім того, суд першої інстанції визнав безпідставним посилання відповідача на протокол допиту свідка, оскільки відповідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Колегія суддів вважає доцільним додати, що відповідачем до матеріалів даної справи не надані докази того, що ці показання свідка були відібрані в межах розслідування кримінальної справи і відповідним судом при розгляді цієї кримінальної справи їм була надана оцінка, яка відображена у відповідному вироку суду. З урахуванням того, що відповідно приписам ст. 72 КАС України обовязковим для адміністративного суду є лише вирок суду в кримінальній справі, яка набрала законної сили, і лише щодо питання, чи мало місце діяння та чи вчинено воно особою, відносно якої розглядається адміністративна справа про правові наслідки дій або бездіяльності такої особи.

Також суд першої інстанції визнав безпідставними посилання відповідача на можливість формування податкового кредиту виключно при наявності сплати цих сум до Державного бюджету України, оскільки норми ПК України не містять вимог про необхідність коригування платником податку правомірно визначеного податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з тим, що підприємства, з якими мав правові відносини контрагент такого платника податку, порушують вимоги податкового законодавства. Крім того, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця, оскільки право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, так як це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Оскільки позивач виконав всі умови для формування податкового кредиту, передбачені ПК України, формування податкового кредиту по вищевказаній операції є цілком правомірним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Зважаючи на те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 15.06.11 р. по справі № 2а-1670/4111/11 прийнята з дотриманням приписів чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від15.06.2011р. по справі№2а-1670/4111/11 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від15.06.2011р. по справі№2а-1670/4111/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Полтавакондитер»до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

Л.В. Тацій

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 29.08.2011 року.