Ухвала суду № 20977525, 11.08.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2011 р.Справа № 2а-1870/1782/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Рєзнікової С.С.

Ральченка І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Ульяненко А.Г.

представника позивача Садикова В.В.

представника відповідача Сіренко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.04.2011 р. по справі№2-а-1870/1782/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства виробничо-енергетична компанія «Сумигазмаш»

до Державної податкової інспекції в м. Суми, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство виробничо-енергетична компанія «Сумигазмаш» (далі ВАТ ВЕК «Сумигазмаш»), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі - ДПІ в м. Суми), Головного управління Державного казначейства України в Сумській області, в якому просив

-визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції в м. Суми;

-стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства виробничо-енергетична компанія «Сумигазмаш» суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 700 536.00 (Сімсот тисяч п'ятсот тридцять шість) гривень 00 копійок, в тому числі 151307,00 грн. по декларації за грудень 2009 р.; 114598,00 грн. по декларації за лютий 2010 р.; 103109,00 грн. по декларації за травень 2010 р.; 93937,00 грн. по декларації за червень 2010 р., 79663,00 грн. по декларації за липень 2010 р.; 157922,00 грн. по декларації за вересень 2010 р., а також 1 703,40 гри. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

В обґрунтування позову зазначив, що відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість постачальниками по ланцюгам постачання товару не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

На думку позивача, Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання усіма постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань зі сплати ними сум податку.

Враховуючи зазначені обставини, позивач вважав, що дії посадових осіб податкового органу, щодо ненадання позитивного висновку про відшкодування з бюджету податку на додану вартість є протиправними.

28.04.2011 року позивачем подано до Сумського окружного адміністративного суду заява про залишення без розгляду позовні вимоги щодо стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ по декларації за липень 2010 року у сумі 12706,81 грн. (а. с. 1, том 2)

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 28.04.2011 року позовну заяву ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» залишено без розгляду в частині вимог про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 12706,81 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28.04.2011 року адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства виробничо-енергетична компанія "Сумигазмаш" задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства виробничо-енергетична компанія "Сумигазмаш" суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 687829,19 грн. в тому числі по декларації за грудень 2009 року - 151307,00 грн.; по декларації за лютий 2010 року - 114598,00 грн.; по декларації за травень 2010 року 103109,00 грн.; по декларації за червень 2010 року 93937,00 грн. ; по декларації за липень 2010 року - 66956,19 грн.; по декларації за вересень 2010 року 157922,00 грн.

За рахунок Державного бюджету України відшкодовано Відкритому акціонерному товариству виробничо-енергетична компанія "Сумигазмаш сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 1669,33 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач, Державна податкова інспекція в м. Суми, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 7, 10 Закону України «Про податок на додану вартість», ч. 1 ст. 86, ч. 1 ст. 159 КАС України.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив задовольнити апеляційну скаргу, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, заперечуючи проти апеляційної скарги, наполягав на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 20.01.2010 року ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» подав до Державної податкової інспекції в м. Суми податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 року, в якій до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку позивачем було заявлено 151 307,00 грн. (а. с. 9-17, том 1).

За результатами проведеної податковим органом позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2009р. по 30.11.2009р., було складено акт перевірки № 1820/23-6/04542778/56 від 16.03.2010 р. (а. с. 18-27, том 1).

Відповідно до висновку, викладеному в акті, підтверджено відображене ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» по декларації за грудень 2009 року бюджетне відшкодування в сумі 151307,00 грн.

Актом перевірки № 1820/23-6/04542778/56 від 16.03.2010 р. встановлено, що протягом останніх 12-ти місяців суб'єкт господарювання мав обсяги оподатковуваних операцій у сумі 9299512,00 грн., які більше від заявленої суми бюджетного відшкодування. За результатами перевірки не встановлено наявність взаємовідносин ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнано недійсними, не встановлено також укладення суб'єктом господарювання нікчемних (недійсних) правочинів.

19.03.2010 позивач подав до ДПІ в м. Суми, податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010 року, в якій до бюджетного відшкодування було заявлено 114598,00 грн. (а. с. 28-36, том 1).

За результатами проведеної податковим органом позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2010р. по 31.01.2010р., було складено довідку № 3523/23-6/04542778 від 30.04.2010р. (а. с. 37-47, том 1).

Відповідно до висновку вказаної Довідки, було підтверджено відображене ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» по декларації за лютий 2010 року бюджетне відшкодування в сумі 114 598,00 грн.

Довідкою № 3523/23-6/04542778 від 30.04.2010р. встановлено, що протягом останніх дванадцяти місяців суб'єкт господарювання мав обсяги оподатковуваних операцій у сумі 11808157,00 грн., які більше від заявленої суми бюджетного відшкодування. За результатами перевірки не встановлено взаємовідносини ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, первинні й інші документи яких в судовому порядку визнано недійсними та не встановлено укладення суб'єктом господарювання нікчемних (недійсних) правочинів.

18.06.2010 року позивач подав до ДПІ в м. Суми, податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, в якій до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку було заявлено 103109,00 грн. (а. с. 48-53, том 1).

20.07.2010 року позивач подав до ДПІ в м. Суми, податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року, в якій до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку було заявлено 93937,00 грн. (а. с. 54-59, том 1).

За результатами проведеної податковим органом позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень та червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2010р. по 31.05.2010р., було складено акт перевірки № 7065/23-6/04542778 від 07.09.2010 р. (а. с. 60-71, том 1).

Актом перевірки № 7065/23-6/04542778 від 07.09.2010 р. (стор. 24) було підтверджено відображене ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» по декларації за травень 2010 року бюджетне відшкодування в сумі 103109,00 грн. та по декларації за червень 2010 року в сумі 83775,00 грн.

На суму, що була не підтверджена в акті перевірки по декларації за червень 2010 року, Державною податковою інспекцією м. Суми винесено податкове повідомлення-рішення № 0001672306/0/72232 від 20.09.2010р. про зменшення бюджетного відшкодування в розмірі 10162,00 грн. з підстав включення позивачем до податкового кредиту поточного періоду податкових накладних попереднього податкового періоду.

Вказане податкове повідомлення-рішення скасовано постановою Сумського окружного адміністративного суду від 15.11.2010 р. по справі № 2а-8071/10/1870, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011р. (а.с. 72-76, том 1).

Загальний розмір суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» по декларації за червень 2010 року складає 93937,00 грн.

Актом перевірки № 7065/23-6/04542778 від 07.09.2010 р. не встановлено укладення суб'єктом господарювання нікчемних (недійсних) правочинів.

19.08.2010 року позивач подав до ДПІ в м. Суми, податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року, в якій до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку позивачем заявлено 84089,00 грн. (а. с. 72-85, том 1).

17.09.2010 року позивач подав до ДПІ в м. Суми податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року, в якій до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку позивачем заявлено 131242,00 грн. (а.с. 88-91, том 1).

За результатами проведеної ДПІ в м. Суми позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за червень 2010 р. та за серпень 2010 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за липень 2010 рок складено акт перевірки № 9375/23- 6/04542778 від 17.11.2010р. (а. с. 92-103).

Актом перевірки № 9375/23- 6/04542778 від 17.11.2010р. (стор.23) підтверджено відображене ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» у декларації за липень 2010 року бюджетне відшкодування в сумі 79663,00 грн. Бюджетне відшкодування по декларації за серпень 2010 року перевіркою не підтверджено.

На суму, що була не підтверджена актом перевірки, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0001952306/0/89982 від 25.11.2010р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ розмірі 4426,00 грн. - за липень 2010 р. та 131242,00 грн. - за серпень 2010 р. з підстав включення позивачем до податкового кредиту поточного періоду податкових накладних попереднього податкового періоду.

Позивачем оскаржено вищезазначене податкове повідомлення-рішення, а тому сума, що була знята податковим оргнаом з бюджетного відшкодування у розмірі 135668,00 грн., до відшкодування не заявлена.

Актом перевірки № 9375/23- 6/04542778 від 17.11.2010р. не встановлено укладення суб'єктом господарювання нікчемних (недійсних) правочинів.

20.10.2010 року позивач подав до ДПІ в м. Суми, податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року, в якій до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку позивачем заявлено 157922,00 грн. (а. с. 104-109, том 1 ).

За результатами проведеної податковим органом позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2010р. по 31.08.2010р., було складено акт перевірки № 10692/23-610/04542778/281 від 27.12.2010р. (а. с. 110-116, том 1).

Актом перевірки № 10692/23-610/04542778/281 від 27.12.2010р. (стор. 14) підтверджено відображене ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» у декларації за вересень 2010 року бюджетне відшкодування в сумі 157 922,00 грн.

Зазаначеним актом перевірки не встановлено укладення суб'єктом господарювання нікчемних (недійсних) правочинів.

Таким чином, загальна сума бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, з урахуванням відмови позивача від частини вимог, складає 687829,19 грн.

Листами № 74368/10/23-610 від 27.09.2010 р. і № 87683/10/19.074 від 17.11.2010 р. Державною податковою інспекцією м. Суми та листом № 06-35/750-6409 від 04.11.2010 року Головним управлінням Державного казначейства України у Сумській області підтверджено факт не відшкодування підприємству заявленої суми (а. с. 117-119).

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції вважав, що відмова податкового органу у відшкодуванні з Державного бюджету заявленої ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» суми податку на додану вартість є необґрунтованою, оскільки проведеними перевірками підтверджені заявлені позивачем суми до відшкодування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку із надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

З наведеною нормою кореспондуються положення підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, яка передбачає, що бюджетне відшкодування це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податко на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) то бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 зазначеного пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку , що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетномувідшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послу г);

б) залишоквід'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналогічний порядок закріплено і в пунктах 200.1-200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Законом України «Про податок на додану вартість» встановлено наступні строки проведення бюджетного відшкодування надмірно сплаченого ПДВ.

Відповідно до пп. 7.7.4. п. 7 ст. 7 вказаного Закону, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, та який прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення іакої суми бюджетного відшкодування, яка відображається в податковій декларації.

Відповідно до пп.7.7.5 п. 7 ст. 7 цього Закону, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїшу перевірку' (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, іцо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати орган) державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно пп.7.7.6 п. 7 ст. 7 Закону України «про податок на додану вартість», на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу, орган державного казначейства надає платнику податку вказану в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний рахунок в обслуговуючому банку на протязі 5 (п'яти) операційний днів після отримання висновку податкового органу.

Отже, у відповідності з вимогами Закону України «Про податок на додану вартість», податковий орган зобов'язаний був провести перевірку достовірності зробленого позивачем розрахунку сум бюджетного відшкодування виключно в межах шістдесяти денного строку, від дня отримання декларації з ПДВ, до закінчення якого зобов'язаний був надати Головному управлінню Державного казначейства України в Сумській області висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, а Державне казначейство провести таке відшкодування протягом 5 операційних днів після отримання висновку.

Стаття 200 Податкового кодексу України містить подібний порядок отримання платником ПДВ надмірно сплаченого податку на додану вартість (окрім автоматичного відшкодування), включаючи строки проведення бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом строку визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкоду вання податку на додану вартість.

Як свідчать письмові документи, податковий орган посилається на відсутність підстав для відшкодування суми бюджетної заборгованості по податку на додану вартість, обґрунтовуючи дане твердження відсутністю остаточного висновку щодо заявлених сум, який може бути зроблений лише після проведення зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу до виробника та встановлення фактичної сплати даної суми до державного бюджету (а. с. 117, 119, 126-127, том 1).

Проте, як свідчать письмові докази, позивачем надано документи на підтвердження реальності укладених угод з контрагентами, фактичності їх виконання і сплати податку на додану вартість, а саме, податкові накладні видані ТОВ «Клінкманн Україна» № 20055516-1 від 12.11.2009р., № 20058075 від 30.11.2009 р. № 20062497-1 від 30.04.2010р., накладні від 16.11.2009 р, 27.11.2009 р., 02.12.2009 р., 21.12.2009 р., 26.05.2010 р., ; податкові накладні видані ТОВ «З-Е-В-С» № 116 від 30.11.2009р., № 125 від 25.12.2009 р. , видаткова накладна від 20.01.2009 р., 27.01.2010 р., рахунки до оплати від 19.01.2010 р.; податкові накладні видані Сумським міжрайонним відділенням «Енергозбут» ВАТ «Сумиобленерго» № 2721/22 від 19.01.2010р., № 2736/22 від 19.01.2010 р.; податкові накладні видані ТОВ «Галузеве підприємство «Промсервіс» № 1041 від 19.01.2010 р., № 1045 від 21.10.2010 р., № 28 від 30.12.2009р., № 1072 від 29.01.2010 р., видаткова накладна № Ц-00000269 від 14.04.2010 р.; податкові накладні видані ВАТ «Центролит» № Ца0249 від 14.04.2010 р., № Ца0250 від 14.04.2010 р., № 281 від 29.04.2010 р., № 286 від 29.04.2010 р., видаткова накладна № Ц-00000395 від 26.05.2010 р.; податкова накладна видана ТОВ «АПС-Суми» № НН-0000012 від 30.04.2010 р., видаткова накладна № От-00000014 від 17.06.2010р.; податкові накладні видані ФОП ОСОБА_4 № 10701 від 07.04.2010 р., № 42905 від 29.04.2010 р., № 43003 від 30.04.2010 р., видаткові накладні № РЛ-0001823 від 13.05.2010 р., № РЛ-0001969 від 21.05.2010 р., № РЛ-0001968 від 21.05.2010 р., № РЛ-0001967 від 21.05.2010 р., № РЛ-0002034 від 26.05.2010 р.; податкові накладні видані ТОВ «Газтех» № 00119 від 02.06.2010 р., № 00126 від 07.06.2010 р., № 00141 від 18.06.2010 р., № 00152 від 29.06.2010 р., видаткові накладні № ОтГТ-000132 від 16.06.2010 р., № ОтГТ-000118 від 03.06.2010 р., № ОтГТ-000152 від 01.06.2010 р., № ОтРА-000274 від 31.08.2010 р., № ОтРА-000271 від 31.08.2010 р., № ОтРА-000270 від 31.08.2010 р., № ОтРА-000269 від 31.08.2010 р., № ОтРА-000261 від 28.08.2010 р., № ОтРА-000258 від 26.08.2010 р., № ОтРА-000241 від 16.08.2010 р., № ОтРА-000238 від 11.08.2010 р., № ОтРА-000237 від 11.08.2010 р., № ОтРА-000233 від 09.08.2010 р., № ОтРА-000232 від 09.08.2010 р., № ОтРА-000231 від 09.08.2010 р., № ОтРА-000228 від 03.08.2010 р.№ ОтРА-000225 від 02.08.2010 р., № ОтРА-000226 від 02.08.2010 р., № ОтРА-000227 від 02.08.2010 р., податкові накладні видані ТОВ «Радемі» № 225 від 27.08.2010 р., № 267 від 26.08.2010 р., № 268 від 26.08.2010 р., № 269 від 26.08.2010 р., № 270 від 26.08.2010 р., № 264 від 26.08.2010 р., № 262 від 26.08.2010р., № 254 від 20.08.2010 р., № 229 від 05.08.2010 р., № 230 від 05.08.2010 р., № 226 від 27.07.2010 р.; податкова накладна видана ТОВ «Єврогозтрейд-експо» № 1 від 27.08.2010 р., видаткова накладна № РН-0000001 від 23.09.2010 р.; податкові накладні видані ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» № 0000067 від 31.03.2010 р. з розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, № 0000022 від 27.01.2010 р., № 0000078 від 06.04.2010 р. з розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, № 0000502 від 29.10.2009 р. з розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, № 0000009 від 21.01.2010 р., (а. с. 149-154,157-159,161-164, 165, 174-176, 177-181, 183-184, 188-198, 200-201, 203, 205, 207, 209, 210-228, 241-251, 235-254, 257, 261-262, 264, 266, 269-270, 274, 276, 279), а також банківські виписки руху по особовим рахункам позивача (а. с. 144-148, 155-156, 159-160, 166-176, 176-178, 182, 189-187, 199, 202, 204, 206,208,229-240, 252, 255-256, 259-260, 263, 265, 268, 271-273, 275, 278, том 1).

Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту та подальшого відшкодування ПДВ з бюджету, в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», не передбачається обов'язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанцій інших доказів, які б свідчили про порушення позивачем порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відповідачем не надано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо безпідставності зменшення податковим органом заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми ПДВ.

Із системного аналізу норм Закону «Про податок на додану вартість», а також Податкового кодексу України, вбачається, що проведення зустрічних перевірок є обов'язком податкових органів, проте законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами перевірок по ланцюгу постачальників до товаровиробника, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом строк відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

Крім того, законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утримуватися від виконання своїх обов'язків, а тому у межах спірних відносин у податкового органу відсутні будь-які підстави утримуватися від надання висновку органам казначейства про бюджетне відшкодування, яке рахується у складі бюджетної заборгованості.

Як свідчать письмові докази, за результатами проведених податковим органом перевірками не встановлено взаємовідносин ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнано недійсними. За результатами перевірок не встановлено укладення позивачем (недійсних) правочинів.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність у податкового органу будь-які правових підстав для відмови позивачеві у відшкодуванні з Державного бюджету заявленої суми податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок, щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції відповідачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження правомірності, законності та обґрунтованості своїх дій.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 28.04.2011 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків,щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.04.2011 р. по справі№2-а-1870/1782/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства виробничо-енергетична компанія «Сумигазмаш» до Державної податкової інспекції в м. Суми, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Катунов В.В.

Судді<підпис >

<підпис >Рєзнікова С.С. Ральченко І.М. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 16.08.2011 р.