Ухвала суду № 20977512, 11.08.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2011 р.Справа № 2а-1670/3230/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Катунова В.В.

суддів: Рєзнікової С.С.

Ральченка І.М.

розглянувши в письмовому провадженні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2011 р. по справі№2-а-1670/3230/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод»

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про визнання нечинним та скасування у частині рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Полтавський турбомеханічний завод» (далі ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод»), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі - ДПІ у м. Полтаві), в якому просив визнати нечинним та скасувати рішення ДПІ у м. Полтаві № 0000762202/0 від 28.09.2010 р. в частині застосування штрафних санкцій на суму 9911,13 грн. та рішення № 0000752202/0 від 28.09.2010 р. в частині застосування штрафних санкцій на суму 722698,51 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що при визначенні сум пені за прострочення встановленого строку надходження валютної виручки за експортними контрактами та здійснення поставки продукції (робіт, послуг) за імпортними контрактами контролюючий орган допустив порушення положення статті 250 Господарського кодексу України та статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

На думку позивача, спірні рішення є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2011 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у м. Полтаві від 28.09.2010 № 0000752202/0 у частині визначення Публічному акціонерному товариству "Полтавський турбомеханічний завод" пені у сумі 722698,51 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у м. Полтаві від 28.09.2010 № 0000762202/0 у частині визначення Публічному акціонерному товариству "Полтавський турбомеханічний завод" пені у сумі 9911,13 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 250 ГК України, ч. 1 ст. 86, ст.ст. 7, 9, 159 КАС України, ст. 129 Конституції України.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а постанову суду першої інстанції без змін.

Сторони у судове засідання суду апеляційної інстанції не зявились, про дату, час та місце апеляційного перегляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, представник відповідача просив справу слухати за його відсутності. Представник позивача про причини неявки не повідомив.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в період з 30.07.2010 року по 10.09.2010 року ДПІ у м. Полтаві проведена перевірка ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р., за результатами якої складено акт № 8536/23-2/00110792 від 17.09.2010 року (а. с. 85-122, том 1).

Актом перевірки від 17.09.2010 № 8536/23-2/00110792 встановлено порушення суб'єктом господарювання статей 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» внаслідок перевищення 180-денного терміну зарахування валютної виручки на валютний рахунок позивача за експортними контрактами від 28.01.2004 № 342/04 з ТОВ «Ветеран-Спецназ-Поддержка»/Росія/, від 28.01.2004 № 348/04 з ЗАТ «Індустріальний союз Белогорья»/Росія/, від 23.05.2008 № 5-16/2008 з ТОВ «Анкор»/Росія/, від 04.06.2008 № 5257 з ТОВ «Старкрафт»/Росія/, від 07.11.2007 № 5128 з ТОВ «Лорітранс»/Росія/, від 10.01.2008 № 9800 з СП ТОВ «Орелкомпресормаш»/Росія/ та від 10.01.2008 № 9801/зч з СП ТОВ «Орелкомпресормаш»/Росія/ та перевищення 180-денного терміну здійснення поставки продукції (робіт, послуг) на користь позивача за імпортними контрактами від 04.06.2008 № Т08-603 з компанією «Eges Elektrik Ve Elektronik Gerecler San Ve Tic.A.S»/Туреччина/, від 30.04.2008 р. № 2008/061 з компанією «Shanghai Italiano Import Export & Co.LTD»/Китай/ та від 22.11.2006 № 0785 з Металургійним заводом «Електросталь»/Росія/ (а. с. 120, том 1).

28.09.2010 р. податковим органом прийнято рішення № 0000752202/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» на суму 727977,52 грн. (а.с. 10, том 1).

28.09.2010 р. податковим органом прийнято рішення № 0000762202/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» на суму 10626,06 грн. (а.с. 11, том 1).

Вказані рішення позивачем були оскаржені в адміністративному порядку, але за результатами розгляду, скарги ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» залишені без задоволення, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій без змін (а.с. 12-13, 14-17, 18-20).

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції вважав, що пеня за спірними рішеннями нарахована контролюючим органом поза межами строку, встановленого статтею 250 ГК України для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності, а тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в оскаржуваній частині підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (у редакції, яка діяла до 24.11.2009), виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 2 цього Закону встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно ст. 4 цього ж Закону, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Як свідчать письмові докази, дати фактичного здійснення поставок за експортними контрактами від 28.01.2004 № 342/04, від 28.01.2004 № 348/04, від 23.05.2008 № 5-16/2008, від 04.06.2008 № 5257, від 07.11.2007 № 5128, від 10.01.2008 № 9800 та від 10.01.2008 № 9801/зч згідно вивізних вантажних митних декларацій, дати граничних термінів надходження виручки в іноземній валюті за такими контрактами та дати фактичного надходження виручки наведено у таблицях позивача та відповідача і спору щодо цього між сторонами немає, фактичні обставини ними визнано (а.с. 198 -209, 216- 219, том 2).

Крім того, за імпортними контрактами від 30.04.2008 № 2008/061 та від 22.11.2006 № 0785 дати здійснення авансових платежів згідно банківських виписок, дати граничних термінів здійснення поставки продукції (робіт, послуг) та дати фактичного здійснення поставки продукції (робіт, послуг) наведено у таблицях позивача та відповідача і спору щодо цього між сторонами немає, фактичні обставини ними визнано (а.с. 210-211,219- 220, том 2).

Відповідно ст. 250 ГК України (у редакції, діючій до 01.01.2011), адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за своєю суттю пеня за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті при здійсненні господарської діяльності є адміністративно-господарською санкцією, а тому її нарахування повинно здійснюватися з урахуванням строку, встановленого статтею 250 ГК України.

Оскільки порушення терміну зарахування виручки в іноземній валюті та здійснення поставки продукції (робіт, послуг) на користь резидента України є триваючим, то строк, встановлений статтею 250 ГК України, за таке порушення застосовується за таким правилом, що пеня може бути нарахована не більш ніж за один рік до дати прийняття контролюючим органом рішення про нарахування пені при умові, що це порушення було виявлено в межах шестимісячного строку.

Як свідчать копії позовних заяв, які були подані до арбітражних судів з метою стягнення з контрагентів своєчасно несплачених сум за поставку товарів, датою їх прийняття до провадження суду, у відповідності з вимогами ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинно бути припинено нарахування пені (а. с. 54, 60, 65, 158, 162, 169, 176, том 2).

Як свідчать письмові докази, згідно розрахунку пеня за порушення термінів надходження валютної виручки за експортними контрактами та здійснення поставки продукції (робіт, послуг) за імпортними контрактами по строкам нарахування:

-за контрактом від 28.01.2004 № 342/04 нарахована за період з 28.01.2009 по 13.09.2009,

-за контрактом від 28.01.2004 № 348/04 нарахована за період з 18.03.2009 по 23.03.2009,

-за контрактом від 23.05.2008 № 5-16/2008 нарахована за період з 11.03.2009 по 20.05.2009,

-за контрактом від 04.06.2008 № 5257 нарахована за період з 18.02.2009 по 17.07.2009,

-за контрактом від 07.11.2007 № 5128 нарахована за період з 05.03.2009 по 12.06.2009,

-за контрактом від 10.01.2008 № 9800 нарахована за період з 19.02.2009 по 07.05.2009,

-за контрактом від 10.01.2008 № 9801/зч нарахована за період з 19.02.2009 по 05.05.2009,

-за контрактом від 30.04.2008 № 2008/061 нарахована за період з 03.02.2009 по 17.02.2009,

-за контрактом від 22.11.2006 № 0785 нарахована за період з 11.05.2009 по 14.05.2009.

Проте, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000752202/0 та № 0000762202/0 прийняті ДПІ у м. Полтаві 28.09.2010 (а. с. 10, 11, том 1).

З урахуванням викладеного, правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що пеня у сумі 722698,51 грн., згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.09.2010 № 0000752202/0, та у сумі 9911,13 грн., згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.09.2010 № 0000762202/0, нараховано контролюючим органом поза межами строку, встановленого статтею 250 ГК України для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в оскаржуваній частині підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок, щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції відповідачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження правомірності, законності та обґрунтованості своїх дій щодо прийняття оскаржуваних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій у відношенні позивача.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 30.05.2011 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків,щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.05.2011 р. по справі№2-а-1670/3230/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Полтавський турбомеханічний завод» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання нечинним та скасування у частині рішень про застосування штрафних (фінансових) санкційзалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Катунов В.В.

Судді<підпис >

<підпис >Рєзнікова С.С. Ральченко І.М. <Список ><Текст > <повний текст ><Дата ><р. >