Ухвала суду № 20974835, 09.08.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2011 р.Справа № 2а-1670/278/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Верман А.М. < Секретар >

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2011р. по справі№2а-1670/278/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтан" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтан", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0003821502/0/56 від 18.06.2010 року, № 0003821502/1/157 від 03.09.2010 року, № 0003821502/2/246 від 15.11.2010 року, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010 року на 41 921 грн.

Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначив, що зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснено відповідачем за результатами документальної невиїзної перевірки поданої за квітень 2010 року податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтан", оформленої актом від 10.06.2010 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 1.3 ст. 1, п. 1.8. ст. 1, пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, у результаті чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2010 року в сумі 41 921 грн. Зазначений висновок позивач вважає необґрунтованим, оскільки право на бюджетне відшкодування у позивача підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, накладними, рахунками-фактурами, актами наданих послуг, що отримані від його контрагентів, та банківськими виписками за березень 2010 року.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

У запереченнях відповідач посилався на те, що в ході проведеної 10.06.2010 року документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтан" має рівень податкового навантаження значно нижчий середньогалузевого, а саме: податкове навантаження по деклараціям з податку на додану вартість за 2009 рік, січень - квітень 2010 року становить 0%, що свідчить про недостатнє надходження коштів до Державного бюджету України, суперечить пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”. Крім того, головні контрагенти позивача - ТОВ "Яшіна" та ПП "Макс-авто" - протягом березня 2010 року сплачували незначні суми ПДВ до бюджету при великих обсягах поставок і проводили коригування, що призводять до заниження податкових зобов`язань та завищення податкового кредиту. У зв`язку з цим Товариством з обмеженою відповідальністю "Олтан" порушено п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2010 року на 41 921 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтан" задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування», ст. 9 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі вважає за необхідне, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтан" (код ЄДРПОУ 21056692) є платником податку на додану вартість.

13.05.2010 року позивачем подано до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції (№ 9001653822) податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року, в якій відображено, що різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного податкового періоду (р. 18.2.) становить 30754 грн. (відємне значення), залишок від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду (р. 23) 41921 грн., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 25.1.) 41921 грн.

До податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року позивачем подано розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення відповідної суми бюджетного відшкодування, зазначеної у податковій декларації (р. 25.1).

Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Олтан", поданої за квітень 2010 року, за результатами якої складено акт від 10.06.2010 року № 40/15-322/21056692.

В акті перевірки від від 10.06.2010 року № 40/15-322/21056692 зафіксовано, що позивачем порушено п. 1.3 ст. 1, п. 1.8. ст. 1, пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, у результаті чого завищено бюджетне відшкодування по ПДВ за квітень 2010 року у сумі 41 921 грн.

На підставі акта перевірки Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення рішення № 0003821502/0/56 від 18.06.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлену у квітні 2010 року, на 41 921 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Полтавської області. За наслідками розгляду такої скарги податкове повідомлення рішення № 0003821502/0/56 від 18.06.2010 року залишилось без змін та було винесене податкове повідомлення рішення № 0003821502/1/157 від 03.09.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлену у квітні 2010 року, на 41 921 грн.

Податкове повідомлення рішення № 0003821502/1/157 від 03.09.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Олтан" оскаржене до Державної податкової адміністрації Полтавської області.

За наслідками розгляду повторної скарги податкове повідомлення рішення № 0003821502/1/157 від 03.09.2010 року залишилось без змін та було винесене податкове повідомлення рішення № 0003821502/2/246 від 15.11.2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлену у квітні 2010 року, на 41 921 грн.

Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що висновок перевірки про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за квітень 2010 року на 41 921 грн. не ґрунтується на вимогах Закону України “Про ПДВ” та достовірно встановлених обставинах, натомість спростовується дослідженими судом матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення № 0003821502/0/56 від 18.06.2010 року, № 0003821502/1/157 від 03.09.2010 року, № 0003821502/2/246 від 15.11.2010 року, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлену у квітні 2010 року, на 41 921 грн., винесено Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією необґрунтовано та всупереч положенням Закону України “Про ПДВ”

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), строки проведення розрахунків, регламентовані п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон “Про ПДВ”).

Згідно пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про ПДВ” (в редакції, яка діяла на момент подання позивачем податкових декларацій з ПДВ за жовтень 2010 року) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 зазначеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пп. 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону).

Із системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що платник податків має право на бюджетне відшкодування тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив у попередніх податкових періодах, за наявності у нього від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом у поточному та попередньому податковому періоді.

Як встановлено судом, висновок перевірки в акті від 10.06.2010 року про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за квітень 2010 року на суму 41 921 грн. ґрунтується на тому, що основні постачальника позивача ТОВ "Яшіна" та ПП "Макс-Авто" сплачують незначні суми ПДВ до бюджету при великих обсягах поставок, проводять коригування, що призводять до заниження податкових зобов'язаннях та завищення податкового кредиту, а позивач має рівень податкового навантаження значно нижчий середньогалузевого, що свідчить про недостатнє надходження коштів до Державного бюджету України.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України “Про ПДВ” встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про ПДВ” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про ПДВ” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом встановлено, що основними видами діяльності позивача ТОВ "Олтан" за довідкою з ЄДРПОУ, зокрема, є: 63.40.0. - організація перевезення вантажів, 60.24.0 - діяльність автомобільного вантажного транспорту, про що зазначено в акті перевірки.

Позивач має ліцензію серії АВ № 532372 на внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами, міжнародні перевезення вантажів автомобілями, причепами та напівпричепами, видану Головавтотрансінспекцією 29.04.2010 року, використовує у господарській діяльності 25 транспортних засобів, про що свідчать наявні у справі копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів.

Як свідчать матеріали справи, позивачем укладено з ТОВ “Яшіна” договір на технічне обслуговування, ремонт автомобільної техніки і поставку запасних частин № 01/09 від 05.01.2009 року, згідно яких ТОВ “Яшіна” (Виконавець) зобов'язувалось надавати ТОВ "Олтан" (Замовник) послуги з сервісного обслуговування і ремонту рухомого складу на станції технічного обслуговування Виконавця.

Відповідно до роздруківки з офіційного сайту Державної податкової адміністрації України ТОВ “Яшіна” є платником податку на додану вартість з 18.11.2003 року.

Із реєстру отриманих податкових накладних за березень 2010 року, декларації з ПДВ позивача за березень 2010 року вбачається, що податкові накладні, виписані ТОВ "Яшіна", включені позивачем до податкового кредиту з ПДВ за березень 2010 року.

Факт надання послуги з сервісного обслуговування і ремонту рухомого складу на станції технічного обслуговування Товариством з обмеженою відповідальністю “Яшіна” позивачу протягом березня 2010 року, а також проведення оплати підтверджується наданими позивачем податковими накладними, оформленими належним чином, видатковими накладними, актами здачі - прийняття робіт, рахунками-фактурами, банківськими виписками Відділення "Кременчуцька філія" Філії "Полтавське головне регіональне управління "Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", Кременчуцької філії АКБ "Індустріалбанк" по розрахунковим рахункам позивача за березень 2010 року.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по господарським операціям із ТОВ "Яшіна", які були підтверджені належними документами та пов'язані із здійсненням господарської діяльності позивача, а сплачені суми ПДВ у березні 2010 року та інших попередніх звітних періодах у відповідності до вимог Закону України "Про ПДВ" заявлено до бюджетного відшкодування у квітні 2010 року.

Крім того, відповідно до результатів автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагенту ТОВ “Яшіна” вбачається, що відхилення суми ПДВ по контрагенту позивача складає нуль.

Що стосується суми ПДВ за результатами господарських операцій з ПП “Макс-Авто”, колегія суддів зазначає наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олтан" та Приватним підприємством “Макс-Авто” 23.02.2004 року укладений договір довгострокового постачання № 23/02, згідно яких ПП “Макс-Авто” (Постачальник) зобов'язувалось протягом дії договору поставляти ТОВ "Олтан" (Покупець) товар (в тому числі, але не виключно - запасні частини для вантажних автомобілів та напівпричепів (причепів), автохімію, мастила (оливи), супутні товари для автотранспорту та інше) за його замовленням окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що остаточно погоджується сторонами в накладних, які є невід`ємною частиною Договору, а Покупець зобов`язується приймати товар та оплачувати його на встановлених Договором умовах.

Відповідно до роздруківки з офіційного сайту Державної податкової адміністрації України ПП “Макс-Авто” є платником податку на додану вартість з 05.02.2004 року.

Із реєстру отриманих податкових накладних за березень 2010 року, декларації з ПДВ позивача за березень 2010 року вбачається, що податкові накладні, виписані ПП "Макс-Авто", включені позивачем до податкового кредиту з ПДВ за березень 2010 року.

Факт надання послуги з постачання товару Приватним підприємством “Макс-Авто” позивачу протягом березня 2010 року, а також проведення оплати підтверджується наданими позивачем податковими накладними, оформленими належним чином, рахунками-фактурами, видатковими накладними, актами здачі - прийняття робіт, банківськими виписками Відділення "Кременчуцька філія" Філії "Полтавське головне регіональне управління "Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", Кременчуцької філії АКБ "Індустріалбанк" по розрахунковим рахункам позивача за березень 2010 року.

Отже, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по господарським операціям із ПП "Макс-авто", які були підтверджені належними документами та пов'язані із здійсненням господарської діяльності позивача, а сплачені суми ПДВ у березні 2010 року та інших попередніх звітних періодах у відповідності до вимог Закону України "Про ПДВ" заявлено до бюджетного відшкодування у квітні 2010 року.

Відповідно до результатів автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагенту ПП “Макс-Авто”, що відхилення суми ПДВ по вказаному контрагенту позивача складає нуль.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач, який фактично сплатив ТОВ “Яшіна”, ПП “Макс-Авто”, а також іншим контрагентам у попередньому податковому періоді (березень 2010 року) суму ПДВ 41 921 грн., що підтверджується наявними у справі копіями банківських виписок, за умови, що господарські операції мали реальний та товарний характер, за наявності у попередньому та наступному податковому періоді від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом, мав право включити до суми бюджетного відшкодування ПДВ у квітні 2010 року суму ПДВ в розмірі 41 921 грн.

При цьому колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував посилання відповідача в акті перевірки на те, що головні контрагенти позивача - ТОВ “Яшіна”та ПП “Макс-Авто”протягом березень 2010 року сплачували незначні суми ПДВ до бюджету при великих обсягах поставок і проводили коригування, що призводять до заниження податкових зобов`язань та завищення податкового кредиту, оскільки вказані доводи не можуть бути підставою для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема, в частині нарахування, сплати та заявлення до бюджетного відшкодування ПДВ, оскільки позивач не може нести відповідальності за порушення податкового законодавства, допущені його контрагентами.

Крім того, суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги твердження відповідача в акті перевірки про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Олтан" має рівень податкового навантаження значно нижчий середньогалузевого, а саме: податкове навантаження по деклараціям з податку на додану вартість за 2009 рік, січень - квітень 2010 року становить 0%, що свідчить про недостатнє надходження коштів до Державного бюджету України, суперечить пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, з огляду на наступне.

Одним із основних видів діяльності ТОВ "Олтан" є міжнародні вантажні перевезення.

Згідно з п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про ПДВ", при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування. Поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва. Податкова звітність таких підприємств та організацій надається в порядку, встановленому згідно із законодавством.

Згідно пояснень бухгалтера ТОВ "Олтан", позивач отримує кошти за здійснення міжнародних перевезень, по яким ставка ПДВ складає "0", разом з тим, здійснює закупівлю товарів та послуг на територію України, тому сплачує суми ПДВ в ціні товарів (послуг), що і є причиною виникнення у позивача від'ємного значення ПДВ.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про відсутність порушень Закону України "Про ПДВ" у господарській діяльності позивача. Нормами Закону України "Про ПДВ" можливість відшкодування ПДВ не обумовлюється рівнем податкового навантаження платника ПДВ.

Колегія суддів також зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував посилання відповідача в акті перевірки на порушення позивачем п. 1.3 ст. 1, п. 1.8. ст. 1, пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки п. 1.3 дає визначення платнику податку, п. 1.8. Закону дає визначення поняття бюджетного відшкодування, а пп. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону встановлює лише джерело сплати бюджетного відшкодування.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що висновок перевірки про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за квітень 2010 року на 41 921 грн. не ґрунтується на вимогах Закону України “Про ПДВ” та достовірно встановлених обставинах, натомість спростовується дослідженими судом матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення № 0003821502/0/56 від 18.06.2010 року, № 0003821502/1/157 від 03.09.2010 року, № 0003821502/2/246 від 15.11.2010 року, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлену у квітні 2010 року, на 41921 грн., винесено Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією необґрунтовано та всупереч положенням Закону України “Про ПДВ”, а отже, позовні вимоги є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2011 року по справі№2а-1670/278/11 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, <пункт >205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2011р. по справі №2а-1670/278/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Калиновський В.А. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 15.08.2011 р.