Ухвала суду № 20974890, 09.08.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2011 р.Справа № 2а-1870/517/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Курило Л.В.

<за участю секретаря ><Секретар >

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.04.2011р. по справі №2а-1870/517/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Пиво" <Список ><Текст >

до Державної податкової інспекції в м. Суми <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АС Пиво", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми, в якому просив суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми №0000542305/0/50530 від 06.07.2010 р. та №0000542305/3/50530 від 17.01.2011 р. про донарахування ТОВ “АС - Пиво” податку на прибуток у сумі 434252,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 217126,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що посадовими особами ДПІ в м. Суми неправомірно були зроблені висновки про завищення ТОВ “АС - Пиво” валових витрат за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р. у сумі 1590634 грн. з посиланням на п. 5.3.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в частині включення до валових витрат грошових коштів, витрачених на будівництво торгівельного центру за адресою: вул. Воскресенська між будинками 2 та 4, як витрат на створення основних засобів, у той час як позивач проводив дане будівництво з метою його подальшого продажу, тому на законних підставах відносив вартість виконаних робіт до складу валових витрат.

Представник відповідача з позовом не погодився, мотивуючи свої заперечення тим, що ТОВ “АС - Пиво” безпідставно включено до валових витрат кошти, витрачені на будівництво торгівельного центру по вулиці Воскресенській до моменту введення будівлі в експлуатацію, оскільки в його розумінні витрати на будівництво даного будинку є витратами повязаними зі створенням основних засобів. Крім того, оскільки ТОВ “АС - Пиво” не є будівельною організацією, його господарська діяльність взагалі не повязана з будівництвом, тому термін “виготовлення для продажу” взагалі не може бути використано по відношенню до торгового центру. Відповідно до п.п. 8.1.2, 8.1.3 п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), витрати на самостійне виготовлення основних фондів підлягають амортизації. Не підлягають амортизації, а відносяться до валових витрат витрати на придбання основних фондів (товари) з метою їх подальшого продажу з обовязковим веденням податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості таких основних фондів-товарів.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.04.2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Пиво" задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми № 0000542305/0/50530 від 06 липня 2010 року про донарахування ТОВ "АС Пиво" податку на прибуток підприємств в сумі 434252,00 грн. за основним платежем та 217126, 00 грн. за штрафними санкціями, а всього 651378 грн. 00 коп. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено за необгрунтованістю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст. 86, 159 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи за без їх участі.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ “АС - Пиво” з 17.06.1997 року зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сумської міської ради, та взято на податковий облік в ДПІ в м. Суми 17.06.1997 р. за №01930784.

Посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Суми проведено виїзну планову перевірку ТОВ “АС - Пиво” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р., в ході проведення якої було складено акт за № 4947/2305/22979303/40 від 22 червня 2010 року (а.с. 7-47).

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000542305/0/50530 від 06.07.2010 р., яким ТОВ “АС - Пиво” було визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 651378,00 грн., з яких: за основним платежем 434252,00 грн. та за штрафними санкціями 217126,00 грн.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, ТОВ “АС - Пиво” оскаржило податкове повідомлення-рішення № 0000542305/0/50530 від 06.07.2010 р. до ДПІ в м. Суми. Рішенням від 17.01.2011 р. про результати розгляду скарги, ДПІ в м. Суми залишило без змін податкове повідомлення-рішення № 0000542305/0/50530 від 06.07.2010 р., а скаргу без задоволення, та винесло податкове повідомлення-рішення №0000542305/3/50530 від 17.01.2011 р.

Підставою для винесення вищезазначеного рішення ДПІ в м. Суми послугував той факт, що посадовими особами податкового органу при перевірці ТОВ “АС - Пиво” було зроблено висновок про те, що торгівельно-офісний центр будується для подальшого використання у власній господарській діяльності, тому даний обєкт незавершеного будівництва належить до основних фондів підприємства, відповідно витрати на його будівництво мають відображатися в податковій звітності відповідно до вимог п.п.5.3.2 п.5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

На підставі такого висновку з урахуванням відємного значення обєкта оподаткування перевіркою визначено заниження на 434252,00 грн. податку на прибуток.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем безпідставно були донараховані позивачеві зобовязання з податку на прибуток у сумі 434252,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 217126,00 грн., тому податкове повідомлення-рішення №0000542305/0/50530 від 06.07.2010 р. підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ “АС Пиво” здійснює будівництво торгівельно-офісного центру за адресою: м. Суми, вул. Воскресенська 2-4.

Пунктом. 5.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Разом з тим, підпунктом 5.3. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, зокрема, що не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Посадовими особами податкового органу витрати на будівництво торгівельно-офісного центру були визначені як пов'язані з виготовленням “основних засобів для власних цілей”, відповідно вони повинні бути відображені на бухгалтерському рахунку 15 “капітальні інвестиції”, тому дані витрати було виключено зі складу валових витрат підприємства до моменту введення обєкту в експлуатацію і подальшим визначенням його призначення.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував наведені твердження посадових осіб податкового органу, з огляду на наступне.

Факт будівництва торгівельно-офісного центру з метою його подальшого продажу, а не з метою використання у господарській діяльності підтверджується наказом директора ТОВ “АС-Пиво” № 03 від 05.01.2008 р. (а.с. 64), де чітко зазначено, що договір з генеральним підрядником укладається для ведення будівельних робіт фірмового торгового центру з метою його подальшого продажу. Крім того, мета продажу торгівельного центру підтверджується договором підряду від 09.01.2008 р. (а.с. 110-112), витягами з сайту в мережі інтернет (а.с. 116-120) та оголошеннями про продаж в друкованому засобі масової інформації газеті “Шанс плюс” (а.с. 121), а також копією попереднього договору від 03.09.2008 року, укладеного між позивачем та фізичною особою ОСОБА_1

Крім того, суд першої інстанції правомірно вказав на те, що твердження ДПІ в м. Суми про те, що ТОВ “АС - Пиво” не є будівельною організацією, а тому термін “виготовлення для продажу” взагалі не може бути використано по відношенню до торгового центру, що будується, не відповідає дійсності, оскільки у статуті ТОВ “АС-Пиво” визначено, що окрім основної цілі діяльності підприємства, товариство також здійснює такий вид діяльності, як організація будівництва обєктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду, франшизу. Тобто, у статуті ТОВ “АС-Пиво” передбачено можливість такого виду діяльності як будівництво з метою подальшого продажу обєкта будівництва.

Разом з тим, згідно п. 8.2 ст. 8 Закону України №283/97-ВР, термін основні фонди визначено як матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у звязку з фізичним або моральним зносом.

Відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 7 “Основні засоби”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 92 від 27.04.2000, встановлено, що основні засоби це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що відповідачем безпідставно при визначенні податкових зобовязань позивачеві використовувались положення підпункту 5.3. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, де визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону, оскільки зазначений вище обєкт незавершеного будівництва не можливо віднести до основних фондів у розумінні Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Крім того, у підпункті 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону №283/97-ВР чітко визначено, що під терміном “основні фонди” слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку. Тобто законом чітко встановлено, що платник податку самостійно визначає ті матеріальні цінності, які будуть використовуватись ним у подальшій господарській діяльності як основні засоби.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги посилання посадових осіб податкового органу на те, що валові витрати ТОВ “АС - Пиво” за 2008 рік підлягають зменшенню на суму 159273 грн. - сплати відсотків за користування кредитними коштами, витраченими на будівництво торгівельно-офісного центру, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивачем отримано кредитні кошти за договором №0809/03-1 від 03.09.2008 р. від СФ КБ "Західінкомбанк" для добудови торгівельно-офісного центру. Відповідно до п.п. 5.5.1. п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

В той же час, ДПІ в м. Суми проводить власний розрахунок коефіцієнту використання кредитних коштів, і частину відсотків за користування кредитом відносить до рахунку 15 “капітальні інвестиції”, спираючись на висновок, що ТОВ “АС - Пиво” будує торгівельно-офісний центр для подальшого використання у власній господарській діяльності.

Однак, закріплена у п.п. 5.5.1 п. 5.1. ст. 5 Закону №283/97-ВР норма не передбачає проведення розрахунку коефіцієнта використання кредитних коштів, тим більше, що будівництво об'єкта нерухомості здійснюється позивачем з метою подальшого продажу, про що зазначалось вище.

Відповідно до п.п. 1.7. “Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, що був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Крім того, відповідно до положень п.п. 2.3.2., зазначеного вище порядку, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Підпунктом 2.3.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства встановлено, що не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

При цьому, не зважаючи на наведені приписи Порядку, посадовими особами податкового органу при проведенні перевірки та формуванні її висновків не було наведено будь-яких обгрунтованих даних, з посиланням на первинні документи, що будівництво об'єкту нерухомості проводилось позивачем з метою подальшого використання у власній господарській діяльності, а не з метою продажу.

В своєму позові позивач просить суд визнати протиправними податкові повідомлення-рішення №0000542305/0/50530 від 06.07.2010 р. та №0000542305/3/50530 від 17.01.2011 р., тобто первинне та похідне, що було винесено за наслідками адміністративного оскарження. При цьому податковим повідомленням рішенням № №0000542305/3/50530 від 17.01.2011 р. позивачеві було лише змінено термін сплати податкових зобовязань, однак їх розмір залишився незмінним.

Похідні повідомлення-рішення формуються на підставі рішень про розгляд скарги платника податків, і не є окремими актами індивідуальної дії.

Правова природа таких повідомлень-рішень визначена “Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків”, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року №253, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 липня 2001 р. за №567/5758.

Так, пунктом 5.3 вищезгаданого Порядку №253 встановлено, що з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного у раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер раніше надісланого податкового повідомлення та через дріб номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.

Отже, похідні повідомлення-рішення, формуються на підставі рішень про розгляд скарги платника податків і призначені лише для доведення нових термінів сплати раніше встановленого зобов'язання.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем безпідставно були донараховані позивачеві зобовязання з податку на прибуток у сумі 434252,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 217126,00 грн., тому податкове повідомлення-рішення №0000542305/0/50530 від 06.07.2010 р. підлягає скасуванню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 06.04.2011 року по справі№2а-1870/517/11 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.04.2011р. по справі№2а-1870/517/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Калиновський В.А. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. <повний текст >