Постанова № 20974628, 11.08.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2011 р. Справа № 2а-3662/10/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засіданняБукар Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Приватного підприємства "Нафто-Кретор" та Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2011р. по справі№2а-3662/10/1670

за позовом Приватного підприємства "Нафто-Кретор" <Список ><Текст >

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Нафто-Кретор" (далі- ПП "Нафто-Кретор"), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення рішення № 0003982301/0/2418 від 04.08.2009 року, № 0003982301/1/3337 від 26.10.2009 року, № 0003982301/2/4128 від 29.12.2009 року, № 0003982301/3/954 від 30.03.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2201755 грн., в тому числі основний платіж 1115826 грн. та штрафні санкції 1049929 грн.; та № 0003952301/0/2419 від 04.08.2009 року, № 0003952301/1/3338 від 26.10.2009 року, № 0003952301/2/953 від 29.12.2009 року, № 0003952301/3/953 від 30.03.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1585818 грн., в тому числі основний платіж 1057212 грн. та штрафні санкції 528606 грн..

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2011р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасувано податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0003982301/0/2418 від 04.08.2009 року, № 0003982301/1/3337 від 26.10.2009 року, № 0003982301/2/4128 від 29.12.2009 року, № 0003982301/3/954 від 30.03.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 54 167,1 грн., в тому числі основний платіж - 41 667 грн. та штрафні санкції - 12 500,1 грн.; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0003952301/0/2419 від 04.08.2009 року, № 0003952301/1/3338 від 26.10.2009 року, № 0003952301/2/953 від 29.12.2009 року, № 0003952301/3/953 від 30.03.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 49 999,5 грн., в тому числі основний платіж - 33 333 грн. та штрафні санкції - 16 666,5 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2011р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в цій частині, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач, не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2011р. в частині задоволення позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просить її в цій частині скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 11.08.2011 року, не прибули, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.

Слід також відмітити, що справа призначалась судом апеляційної інстанції на 02.06.2011 р., в яке представник позивача не прибув, надіславши телеграму про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 16.06.2011 року. 16.06.2011 р. представник позивача також не прибув, надіславши телеграму про відкладення справи. При цьому, жодного разу позивачем не було надано суду доказів поважності неприбуття представника в судове засідання. 04 серпня 2011 року представник позивача прибув в судове засідання, яке було відкладено на 11.08.2011 року у зв'язку з витребуванням колегією суддів у позивача додаткових доказів. Між тим, представник позивача в судове засідання 11.08.2011 року не прибув, заяву про відкладення справи не надав, та не надав докази, які були витребувані судом.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представника відповідача та представника позивача не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач, ПП "Нафто-Кретор", пройшов, передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правовий статус субєкта господарювання-юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців з ідентифікаційним кодом 34607790 на обліку, як платник податків, зборів (обовязкових платежів), знаходиться в Кременчуцькій об'єднаній Державній податковій інспекції Полтавської області. Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

В період з 15.06.2009 року по 20.07.2009 року Кременчуцькою обєднаною державною податковою інспекцією (далі КОДПІ) проведено планову виїзну перевірку ПП «Нафто Кретор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року.

Результати перевірки оформлені актом № 4288/23 209/34607790 від 27.07.2009 року.

Відповідно до висновків, викладених в акті перевірки, контролюючим органом встановлено порушення позивачем п.п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податкове зобовґязання з податку на прибуток підприємств в сумі 1151826 грн., а також п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого занижено податкове зобовґязання з податку на додану вартість в розмірі 1057212 грн.

За результатами перевірки та на підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення 0003952301/0/2418 від 04.08.2009 року, відповідно до якого ПП «Нафто Кретор» визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 1585818 грн., у тому числі 1057212грн. основний платіж та 528606грн. - штрафна (фінансова) санкція з посиланням на встановлене порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, Закону України «Про податок на додану вартість» та податкове повідомлення-рішення за № 0003982301/0/2418 від 04.08.2009 року відповідно до якого ПП «Нафто Кретор» визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 2201755 грн., у тому числі 1151826грн. основний платіж та 1049929грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Означені податкові повідомлення рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку шляхом подання скарг послідовно до Купянської обєднаної Державної податкової інспекції, Державної податкової адміністрації в Полтавській області, Державної податкової адміністрації України.

За результатами оскарження податкових повідомлень рішень, скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення 0003952301/0/2418 від 04.08.2009 року та № 0003982301/0/2418 від 04.08.2009 року без змін.

При цьому, скарги позивача на податкові повідомлення рішення № 0003952301/0/2418 від 04.08.2009 року та № 0003982301/0/2418 від 04.08.2009 року були залишені без задоволення у звязку з чим Купянською об'єднаною Державною податковою інспекцією Полтавської області прийнято податкові повідомлення рішення № 0003982301/1/3337 від 26.10.2009 року, № 0003982301/2/4128 від 29.12.2009 року, № 0003982301/3/954 від 30.03.2010 року та № 0003952301/1/3338 від 26.10.2009 року, № 0003952301/2/953 від 29.12.2009 року, № 0003952301/3/953 від 30.03.2010 року з ідентичним первинному розміром податкового зобовязання та штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що порядок та підстави прийняття нових податкових повідомлень-рішень після розгляду скарг платників податків в межах процедури адміністративного оскарження визначені в ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», і дана норма не передбачає прийняття нових рішень в разі залишення скарги без задоволення та без донарахування податкових зобовязань та/або штрафних санкцій.

Оскільки за результатами розгляду скарг не відбулося донарахування зобовязань та штрафних санкцій, а скарги на податкові повідомлення рішення 0003952301/0/2418 від 04.08.2009 року та № 0003982301/0/2418 від 04.08.2009 року були залишені без задоволення, то у Купянської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області не було законних підстав приймати нові податкові повідомлення-рішення № 0003982301/1/3337 від 26.10.2009 року, № 0003982301/2/4128 від 29.12.2009 року, № 0003982301/3/954 від 30.03.2010 року та № 0003952301/1/3338 від 26.10.2009 року, № 0003952301/2/953 від 29.12.2009 року, № 0003952301/3/953 від 30.03.2010 року.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині є законними та такими, що підлягають задоволенню, а податкові повідомлення-рішення № 0003982301/1/3337 від 26.10.2009 року, № 0003982301/2/4128 від 29.12.2009 року, № 0003982301/3/954 від 30.03.2010 року та № 0003952301/1/3338 від 26.10.2009 року, № 0003952301/2/953 від 29.12.2009 року, № 0003952301/3/953 від 30.03.2010 року визнанню протиправними і скасуванню в повному обсязі.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновку відповідача і винесених на підставі такого висновку спірних правових актів індивідуальної дії (податкових повідомлень-рішень № 0003952301/0/2418 від 04.08.2009 року та № 0003982301/0/2418 від 04.08.2009 року на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

З дослідженого в судовому засіданні акту перевірки та наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що 01.09.2007 року ПП «Нафто Кретор» укладено договір про посередництво № 0109 з ПП «Фірма «Максіком», за умовами якого ПП «Фірма «Максіком» зобовязалася виконати дії щодо пошуку покупців нафтопродуктів та укладення з ними договорів.

На підставі актів виконаних робіт № 2 від 30.11.2007 року, № 4 від 31.01.2008 року, № 3 від 29.12.2007 року та податкових накладних № 790 від 28.11.2007 року, № 333 від 31.01.2008 року та № 1047 від 28.12.2007 року позивачем було включено до валових витрат 700000 грн. та сформовано податковий кредит на суму 140000 грн. Відповідно до актів виконаних робіт «ПП «Фірма «Максіком» здійснено необхідну комерційну та маркетингову роботу для укладення договорів на поставку нафтопродуктів.

01.10.2008 року ПП «Нафто Кретор» укладено договір про посередництво № 01/10 - 01 з ПП «Октант», за умовами якого ПП «Октант» зобовязалося виконати дії щодо пошуку покупців нафтопродуктів та укладення з ними договорів

На підставі акту виконаних робіт № 1 від 28.11.2008 року та податкової накладної № 2860 від 18.11.2008 року позивачем було включено до валових витрат 866666,7 грн. та сформовано податковий кредит на суму 173333,33 грн. Відповідно до акту виконаних робіт ПП «Октант» здійснено необхідну комерційну та маркетингову роботу для заключення договорів на поставку нафтопродуктів.

01.06.2008 року ПП «Нафто Кретор» укладено договір про посередництво № 0106 - 08 - 01 з ПП «Стройзаказ», за умовами якого ПП «Стройзаказ» зобовязалося виконати дії щодо пошуку покупців нафтопродуктів та укладення з ними договорів.

На підставі актів виконаних робіт № 1 від 30.06.2008 року, № 2 від 31.07.2008 року, № 3 від 29.08.2008 року, № 4 від 30.09.2008 року та податкових накладних № 2501 від 30.06.2008 року, № 2501 від 31.07.2008 року, № 3158 від 29.08.2008 року, № 3772 від 30.09.2008 року позивачем було включено до валових витрат 2500 000 грн. та сформовано податковий кредит на суму 500000 грн. Відповідно до актів виконаних робіт ПП «Стройзаказ» здійснено необхідну комерційну та маркетингову роботу для укладення договорів на поставку нафтопродуктів.

Із документів, якими оформлені відносини позивача з контрагентами, вбачається, що всупереч вимогам ч. 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вони не відображають конкретного змісту та обсягу господарських операцій по наданню послуг, не дають уявлення про конкретний перелік робіт, калькуляцію їх вартості із врахуванням витрат на оплату праці залучених робітників, вартості матеріалів, необхідних при наданні послуг тощо, місця їх здійснення.

Акти здачі-прийняття робіт містять лише загальне найменування послуг, при цьому матеріали справи не містять звітів повіреного.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, контрагенти позивача надали суду першої інстанції інформацію, що договори ними укладались з позивачем особисто без залучення третіх осіб.

В ході проведення перевірки надано запит до ПМ КОДПІ та отримано пояснення посадових осіб субєктів господарювання ТОВ «Українська енергетична група» - Ожерелова В.Ю., ТОВ «Інтеральфа» - Громова В.І., ПП «Євротранснафта» - Цимбалюк О.М., пошук яких для укладення договорів поставки нафтопродуктів здійснювали ПП «Фірма «Максіком», ПП «Стройзаказ» та ПП «Октант».

Згідно пояснень Цимбалюка О.М., останній працює директором ПП «Євротранснафта» з 2006 року, 15.10.2008 року між ПП «Нафто Кретор» та ПП «Євротранснафта» було укладено договір на поставку ПММ. Ініціатором договору був особисто Цимбалюк О.М., який зателефонував директору ПП «Нафто Кретор» та запропонував ОСОБА_4 укласти договір. Посередники при укладенні та виконанні договору не залучались.

Згідно пояснень ОСОБА_5, він працює директором ТОВ «Інтеральфа» з червня 2005 року. В 2007 році підприємство придбавало ПММ у ПП «Нафто кретор». Домовленість та укладення договору відбувалися в офісі ПП «Нафто Кретор» за участю його керівника та ОСОБА_5 Ніяких посередників при укладенні договору не залучалось.

Згідно пояснень ОСОБА_1, останній працює комерційним директором ТОВ «Українська Енергетична група» з березня 2007 року. В червні 2008 року підприємство придбавало у ПП «Нафто Кретор» бензин А 92 та А 95. Оскільки операція була тілька одна, договір не укладався. Посередників при здійсненні цієї операції не було.

За даними попередньої перевірки позивача (акт перевірки № 847/23 210/34607790 від 28.12.2007 року) ПП «Нафто Кретор» вже мало таких контрагентів паливо мастильних матеріалів як ПП «Юг 2000» (м. Черкаси) - в 2006 році; ПП «Югпромбуд» (м. Южноукраїнськ) - 2007 рік.

Перевіркою також встановлено, що до актів виконаних робіт № 3 від 29.08.2008 року та № 4 від 30.09.2008 року двічі включено покупця ТОВ «Баркор» (м. Київ, вул. Краківська 11/А).

Крім того, вартість посередницьких послуг по деяких контрагентах перевищує вартість реалізованої продукції: вартість посередницьких послуг без ПДВ щодо укладення договорів з ТОВ АІП «Агроінтер» складає 100000 грн.. вартість реалізованої продукції за договором без ПДВ 25833,33 грн.; вартість посередницьких послуг щодо ПП «Югпромбуд» - 100000 грн., вартість реалізованої продукції 56 235 грн.; вартість посередницьких послуг щодо ПП «О Лекс Плюс» - 100000 грн., вартість реалізованої продукції 14389,17 грн.; вартість посередницьких послуг щодо ПП «Аметист Н» - 100000 грн., вартість реалізованої продукції 65088 грн.; вартість посередницьких послуг щодо ТОВ «Українська енергетична група» - 100000 грн., вартість реалізованої продукції 60018,67 грн.; вартість посередницьких послуг щодо ПП «Інтеральфа» - 100000 грн., вартість реалізованої продукції 45289,33 грн.; вартість посередницьких послуг щодо ТОВ «Євротранснафта» - 216 666 грн., вартість реалізованої продукції 57639,17 грн.; вартість посередницьких послуг щодо ТОВ «Компанія Цес - Холдинг» - 216666,67 грн., вартість реалізованої продукції 157170,83 грн.; вартість посередницьких послуг щодо СФГ «Оберіг» - 100000 грн., вартість реалізованої продукції 51217,17 грн. вартість посередницьких послуг щодо ВАТ «Баркор» - 100000 грн. + 300000 грн., вартість реалізованої продукції 309131,5 грн.; вартість посередницьких послуг щодо ВАТ «Анкор 2» - 100000 грн., вартість реалізованої продукції 27 675 грн.; вартість посередницьких послуг щодо ТОВ «Транспортні сіті» - 216666, 66 грн., вартість реалізованої продукції 73810 грн.

За приписами п. 1.32. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно п. 5.1. цього закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.2.1. до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

З аналізу означених норм законодавства, отримання посередницьких послуг вартістю, що перевищує вартість поставок суперечить цілям господарської діяльності. Розумні економічні причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок відшкодування з бюджету ПДВ. Намір одержати доход лише в зазначений спосіб не можна розглядати як самостійну ділову мету.

Перевіркою також встановлено, що ПП «Максіком», ПП «Октант» та ПП «Стройзаказ» за місцем реєстрації відсутні, внаслідок чого неможливо провести їх перевірку; діяльність щодо надання маркетингових послуг згідно КВЕД відсутня, наймані працівники крім директорів також відсутні.

Враховуючи викладені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те відсутність господарських операцій щодо надання ПП «Максіком», ПП «Октант», ПП «Стройзаказ» посередницьких маркетингових послуг на користь ПП «Нафто Кретор» в перевіряємому періоді внаслідок невідповідності цих послуг цілям господарської діяльності та у звязку із спростуванням фактів надання таких послуг вищезазначеними обставинами справи.

Відтак контролюючий орган дійшов правильного висновку про те, що позивачем безпідставно завищено податковий кредит з ПДВ в розмірі 813333 грн. віднесено до валових витрат 4066666,7 грн. за результатами відображення цих операцій в бухгалтерському обліку.

Перевіркою також встановлено, що позивач у перевіряємому періоді відніс до валових витрат вартість транспортних послуг, наданих ПП «Фірма «Максіком» та ТОВ «Бест Оіл» в розмірі 1052735 грн. та збільшив податковий кредит з ПДВ за цими операціями на 210546 грн.

Згідно наданих первинних документів перевізниками були ПП «Фірма «Максіком» та ПП «Стройзаказ».

В ході проведення перевірки отримано лист ВРЕР ДАІ ГУМВС України в Полтавській області № 3019 від 18.07.2009 року, згідно якого за перевізниками ТОВ «Бест Оіл» та ПП «Фірма «Максіком» транспортні засоби з державним номерним знаком ВІ 10107 ХТ, який зазначається в первинних документах, - не значаться в базі даних ДАІ, а державні номерні знаки 13169 СК та ВІ 3501 ХТ належать причепам. Інші транспортні засоби, зазначені в первинних документах, за ТОВ «Бест Оіл» та ПП «Фірма «Максіком» не зареєстровані.

Крім того, перевіркою встановлено, що деякими транспортними засобами здійснювалося по декілька рейсів за один день, що враховуючи відстань по рейсам та необхідний час на завантаження та розвантаження товару (транспортування бітуму та нафтопродуктів), є неможливим.

Згідно положень Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 27.06.1969 року № 401 та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за № 128/2568 від 20.02.1998 року основним документом на перевезення вантажів та списання товарно матеріальних цінностей у вантажовідправника, оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для складського, оперативного та бухгалтерського обліку є, зокрема, товарно транспортна накладна.

Згідно пункту 11.5 цих Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Пунктом 11.7 передбачено, що перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Таким чином, єдиним законодавчо встановленим документом, який прямо підтвердження укладення договору перевезення та його фактичне повне або часткове виконання, є товарно транспортна накладна. Наявність такої накладної належним чином підтверджує факт здійснення перевезення вантажу та відповідно понесені затрати замовником.

Товарно транспортна накладна, з урахуванням того, що вона є документом суворої звітності, має містити обовязкові реквізити, передбачені приписами ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно ч. 2. ст. 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5.06.1995 року за № 168/704 встановлено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадиться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Як вбачається з опису перевірених документів, що підписаний перевіряючим та головним бухгалтером ПП «Нафто Кретор», товарно транспортні накладні позивачем на перевірку не надавались.

В судовому засіданні суду першої інстанції позивачем надано товарно транспортні накладні, згідно яких позивач отримав транспортні послуги від ПП «Фірма «Максіком» та ПП «Стройзаказ».

Між тим, як вбачається з наданих товарно транспортних накладних, вони не відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: відсутні відомості щодо прийняття вантажу водієм експедитором, прізвище, імя, по батькові водія, марка автомобіля, відомості про подорожній лист, дані про осіб, які здійснюють відпуск та прийняття товарів, вартість товару тощо.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем безпідставно віднесено у перевіряємому періоді до валових витрат вартість транспортних послуг в розмірі 1 052 735 грн. та сформовано податковий кредит з ПДВ на суму 210546 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у справі була призначена і проведена експертиза.

Згідно ч. 5 ст. 82 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не є обовґязковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Колегія суддів не погоджується з висновком експерта судово економічної експертизи № 9076 від 21.12.2010 року, проведеної Харківським науково дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, яким встановлено правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з ПДВ за операціями з ПП «Максіком», ПП «Октант», ПП «Стройзаказ», оскільки висновки експерта зроблено без врахування фактичних обставин справи, а саме: відсутності можливостей виконання операцій у контрагентів позивача; економічної недоцільності отримання посередницьких послуг у випадках перевищення вартості посередницьких послуг над вартістю поставок; попереднє співробітництво позивача з контрагентами, які згідно актів виконаних робіт були знайдені посередниками у перевіряємому періоді; пояснення керівників покупців позивача - ТОВ «Українська енергетична група», ТОВ «Інтеральфа» - Громова В.І., ПП «Євротранснафта», які підтверджують відсутність посередників при укладенні та виконанні договорів; висновок по транспортним послугам зроблено без дослідження товарно транспортних накладних, які, як встановлено судом, не відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні»; висновок по транспортним послугам також зроблено без врахування даних отриманих від Кременчуцького ВРЕР ДАІ ГУМВС України в Полтавській області під час проведення перевірки про те, що перевізники не мають зазначених у первинних документах транспортних засобів, а транспортні засоби з державними номерними знаками 13169 СК та ВІ 3501 ХТ, якими ніби то здійснювалося перевезення, є причепами.

Перевіркою також встановлено, що позивачем не було зменшено валові витрати на суму 166667 грн. у ІІІ кварталі 2008 року, внаслідок того, що контрагент позивача ПП «Сучасні матеріали», по якому значиться дебіторська заборгованість в розмірі 200000 грн. визнано банкрутом рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.09.2008 року, внаслідок чого порушено п.п. 1.32 ст. 1 та п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З таким висновком контролюючого органу не можна погодитись, виходячи з наступного.

Перевіркою встановлено, що дебіторська заборгованість ПП «Сучасні матеріали» існувала станом на 01.10.2007 року.

Згідно п. 1.32. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно п. 5.1. цього закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 5.2.1. до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі, витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 11.2.1. п. 11.2 ст. 11 цього Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; - або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

При цьому пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Перевіряючими зроблено висновок, що позивач повинен зменшити валові витрати внаслідок визнання банкрутом ПП «Сучасні матеріали», проте не встановлено чи відносив ПП «Нафто Кретор» до валових витрат суму 166667 грн. та до податкового кредиту з ПДВ 33333 грн., саме за першою подією і в якому періоді.

Підпунктом 5.2.8. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.

Згідно п.п. 1.7. п. 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 (далі Порядок) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п.п. 2.3.4 п. 2.3 п. 2 Порядку не допускається відображення в акті необгрунтованих даних, а також суб`єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб`єкта господарювання.

Враховуючи те, що перевіркою не встановлено коли виникла дебіторська заборгованість ПП «Сучасні матеріали» в сумі 200000 року, внаслідок чого неможливо встановити чи минув строк позовної давності, не встановлено чи збільшував ПП «Нафто Кретор» валові витрати та податковий кредит з ПДВ і якщо збільшував, то в якому періоді, а також не встановлено чи вживалися позивачем заходи щодо стягнення цього боргу, висновок податкового органу про необхідність зменшення позивачем валових витрат на 166667 грн. у ІІІ кварталі 2008 року та зменшення податкового кредиту з ПДВ на 33333 грн. є субєктивним припущенням і внаслідок цього є неправомірним.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині визнання нечинними податкового повідомлення - рішення № 0003982301/0/2418 від 04.08.2009 року, в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 54 167,1 грн., в тому числі основний платіж - 41 667 грн. та штрафні санкції - 12 500,1 грн., а також податкового повідомлення рішення № 0003952301/0/2419 від 04.08.2009 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 49 999,5 грн., в тому числі основний платіж - 33 333 грн. та штрафні санкції - 16 666,5 грн. є правомірними і підлягають задоволенню.

При цьому, судом першої інстанції правильно застосовано положення ч. 2 ст. 162 КАС України, виходячи з того, що повідомлення - рішення є правовими актами індивідуальної дії, тому згідно ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі їх неправомірності, визнаються судом протиправними і скасовуються.

Зважаючи на встановлені колегією суддів обставини, постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2011р. по справі №2-а-3662/10/1670 підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним і скасування № 0003982301/1/3337 від 26.10.2009 року, № 0003982301/2/4128 від 29.12.2009 року, № 0003982301/3/954 від 30.03.2010 року та № 0003952301/1/3338 від 26.10.2009 року, № 0003952301/2/953 від 29.12.2009 року, № 0003952301/3/953 від 30.03.2010 року з прийняттям нової постанови про задоволення позову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, <197 >п. 3 ст. 198, <Список >ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Нафто-Кретор" задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2011р. по справі №2-а-3662/10/1670 за позовом Приватного підприємства "Нафто-Кретор" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання нечинними податкових повідомлень -рішень скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Нафто-Кретор" про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0003982301/1/3337 від 26.10.2009 року, № 0003982301/2/4128 від 29.12.2009 року, № 0003982301/3/954 від 30.03.2010 року та № 0003952301/1/3338 від 26.10.2009 року, № 0003952301/2/953 від 29.12.2009 року, № 0003952301/3/953 від 30.03.2010 року.

Прийняти в цій частині нову постанову про часткове задоволення позову.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0003982301/1/3337 від 26.10.2009 року, № 0003982301/2/4128 від 29.12.2009 року, № 0003982301/3/954 від 30.03.2010 року та № 0003952301/1/3338 від 26.10.2009 року, № 0003952301/2/953 від 29.12.2009 року, № 0003952301/3/953 від 30.03.2010 року в повному обсязі.

В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2011р. по справі №2-а-3662/10/1670залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

<Звіт про виконання >

Головуючий суддя<підпис >Філатов Ю.М.

Судді<підпис >

<підпис >Тацій Л.В. Водолажська Н.С. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 16.08.2011 р.