Ухвала суду № 20974200, 08.09.2011, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2011 р.Справа № 2а-16395/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді:

Суддів: Зеленського В.В. , Пянової Я.В.

за участю секретаря судового засіданняТрофімової Н.С.

за участю представників позивача Носова К.В., Мосіюка О.В. представників відповідача Вараніна Ю.в. ,Старцевої О.М. та представника третьої особи Плескач І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 03.03.2011р. по справі№2а-16395/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар"

до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області,

Головного управління Державного казначейства України у Харківській області

треті особи ТОВ " Хімпромпоставка"

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень та стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" (далі по справі позивач) звернулось до суду з позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області (далі по справі відповідачі), третя особа: ТОВ " Хімпромпоставка", в якому просило суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, Дергачівської міжрайонної Державної податкової інспекції Харківської області №0000081601/0 від 28.05.2008р., № 0000101601/0 від 13.06.2008р;

- стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за січень 2008р. в сумі 197 445,16грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2011 року зазначений позов задоволено частково .

Скасовано податкові повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області, винесені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар", а саме: № 0000081601/0 від 28.05.2008 року та № 0000101601/0 від 13.06.2008р.

В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем, Дергачівською міжрайонною Державною податковою інспекцією Харківської області, подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ “Слобожанський миловар” пройшло передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу юридичної особи, на момент спірних правовідносин знаходилось на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Дергачівській МДПІ Харківської області.

02.04.2008 року Дергачівською МДПІ Харківської області була проведена виїзна позапланова перевірка достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленої ТОВ “Слобожанський миловар” за січень 2008р.

Результати перевірки оформлені довідкою від 02.04.2008р. № 377/16-015/30357250. Вказаною довідкою було підтверджено заявлену ТОВ “Слобожанський миловар” суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2008р. у сумі 498600,0 грн. без урахування підтвердження правових відносин з контрагентами.

20.05.2008р. Дергачівською МДПІ Харківської області була проведена документальна невиїзна правомірності декларування сум ПДВ до відшкодування ТОВ “Слобожанський миловар” за січень 2008р. Результати перевірки оформлені актом від 20.05.2008р. №587/16-015/30357250.

28.06.2008р. з посиланням на даний акт Дергачівською МДПІ Харківської області було винесено податкове повідомлення-рішення №0000081601/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 113 681,0 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував відображений в акті від 20.05.2008р. №587/16-015/30357250 висновок Дергачівської МДПІ Харківської області про порушення ТОВ “Слобожанський миловар” вимог п. 1.8 ст. 1 Закону України “Про ПДВ”, а саме: відсутність надмірної сплати ПДВ; жодним із контрагентів ТОВ “Слобожанський миловар” не нараховано та не сплачено до бюджету податок у сумі, заявленій до відшкодування ТОВ “Слобожанський миловар”.

03.06.2008р. Дергачівською МДПІ Харківської області була проведена документальна невиїзна перевірка правомірності декларування сум ПДВ до відшкодування ТОВ “Слобожанський миловар” за січень 2008р. Результати перевірки оформлені актом від 03.06.2008р. №646/16-015/30357250.

13.06.2008р. з посиланням на даний акт Дергачівською МДПІ Харківської області було винесено податкове повідомлення-рішення №0000081601/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 83 764,16 грн.

Фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував відображений в акті від 03.06.2008р. №646/16-015/30357250 висновок Дергачівської МДПІ Харківської області про порушення ТОВ “Слобожанський миловар” вимог п. 1.8 ст. 1 Закону України “Про ПДВ”, а саме: відсутність надмірної сплати ПДВ; жодним із контрагентів ТОВ “Слобожанський миловар” не нараховано та не сплачено до бюджету податок у сумі, заявленій до відшкодування ТОВ “Слобожанський миловар”.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, щопередбачено Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач склав і подав до відповідача, Дергачівської МДПІ Харківської області податкову декларацію з ПДВ за січень 2008р., в рядку 25.1 якої (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) зазначив показник - 498 600,00грн.. Згідно з додатком №4 до декларації з ПДВ за січень 2008р. (заява про повернення суми бюджетного відшкодування) позивач виявив намір отримати суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 498 600,00грн. на рахунок в установі банку.

За наслідками проведених перевірок (довідка від 02.04.2008р. №377/16-015/30357250, акт від 20.05.2008р. №587/16-015/30357250, акт від 03.06.2008р. №646/16-015/30357250) відповідач, Дергачівська МДПІ Харківської області, не встановив порушень у формуванні ТОВ “Слобожанський миловар” податкового кредиту з ПДВ, у формуванні даним платником відємного значення з ПДВ, у визначенні ТОВ “Слобожанський миловар” суми податку, оплаченій постачальникам товарів (робіт, послуг).

Крім того, Дергачівською МДПІ Харківської області не заперечувався факт сплати ПДВ позивачем по справі постачальникам товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (абз.1 п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (абз.3 п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7).

Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

За змістом п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 названого закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Колегія суддів зазначає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Також колегія суддів зауважує, що у спірних правовідносинах податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту. Крім того, в ході розгляду справи Дергачівською МДПІ Харківської області не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету, або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Підпунктом 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України “Про ПДВ” передбачено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

З матеріалів справи вбачається, що в декларації ТОВ “Слобожанський миловар” по ПДВ за січень 2008р. рядок 25.2 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів) має нульові показники.

В силу п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України “Про ПДВ” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

При огляді декларації ТОВ “Слобожанський миловар” по ПДВ за січень 2008р. колегія суддів відзначає, що в графі 25.1 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку) наведений показник “498600,00грн.”.

В заяві про повернення суми бюджетного відшкодування, яка є додатком №4 до декларації з ПДВ за березень 2009р., також відображено рішення позивача про отримання суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 498600,00грн. на рахунок в установі банку.

Порушень позивачем визначених Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (затверджено наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 із змінами та доповненнями, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. за №702/10982, далі за текстом - Порядок) правил складання декларації з ПДВ за січень 2008р. та додатків до неї колегією суддів в ході розгляду і вирішення справи не виявлено.

Отже, відсутні правові підстави для визнання правильним судження першого відповідача, Дергачівської МДПІ Харківської області, про відсутність у ТОВ “Слобожанський миловар” у спірних правовідносинах права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок в установі банку.

Щодо поставки товару позивачу його контрагентом ТОВ "Хімпромпоставка" колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору оренди №5/07 від 02 квітня 2007 року ТОВ "Хімпромпоставка" орендувала у позивача 150 м.кв. складського приміщення.

Згідно п.1.1 договору поставки товару №3/01/7 від 03 січня 2007 року ТОВ "Хімпромпоставка" продавало ТОВ “Слобожанський миловар” сировину для виготовлення мила, а ТОВ “Слобожанський миловар” приймав товар та сплачував його вартість за погодженими між сторонами цінами. Кількість товару, що поставлявся, зазначалась у видаткових накладних.

Відповідно до п.5.1 договору поставки товару №3/01/7 від 03 січня 2007 року оплата за товар здійснювалась безготівковим переказом на розрахунковий рахунок ТОВ "Хімпромпоставка".

Колегія суддів зазначає, що при поставці ТОВ "Хімпромпоставка" товару покупцю - ТОВ “Слобожанський миловар” не потребувало залучення автомобільного чи іншого транспорту, так як куплений товар у постачальників відразу потрапляв на склад ТОВ "Хімпромпоставка", що знаходився на вировничій території позивача і ТОВ “Слобожанський миловар” мав змогу одразу використовувати його в виробництві мила або, за необхідності, перевантажувати спецтехнікою на територію свого складу.

З матеріалів справи вбачається, що при винесенні спірних рішень першим відповідачем, Дергачівською МДПІ Харківської області, досліджувались лише обставини оплати ТОВ “Слобожанський миловар” податку на додану вартість постачальникам товарів (робіт, послуг) в попередніх звітних податкових періодах, обставини використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності не зясовувались.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, перший відповідач, який є субєктом владних повноважень, не подав до суду фактичних даних, які б доводили юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів винесення спірних рішень.

За таких обставин, позов в частині вимог щодо скасування податкових повідомлень рішень Дергачівської МДПІ Харківської області від 28.05.2008р №0000081601/0, від 13.06.2008р. № 0000101601/0 підлягає задовленню.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У спірних правовідносинах триває процедура судового оскарження позивачем рішень органу державної податкової служби України про зменшення сум ПДВ, що підлягають відшкодуванню.

Таким чином, у спірних правовідносинах не настала подія, з якою законодавець повязує виникнення у Держави Україна в особі відповідних органів державного управління обовязку здійснити повернення на користь платника надміру сплаченого податку на додану вартість.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 03.03.2011р. по справі№2а-16395/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Гуцал М.І.

Судді(підпис)

(підпис)Зеленський В.В. Пянова Я.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В. Повний текст ухвали виготовлений 13.09.2011 р.