Ухвала суду № 20973831, 16.11.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2011 р.Справа № 2-а-2315/10/2170 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравець О.О.

судді Золотнікова О.С.

судді Осіпова Ю.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ресурснафта» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2010 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Ресурснафта" до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

30.04.2010 року позивач Приватне підприємство «Ресурснафта» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області, в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001012301/0 від 28.04.10 року.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2010 року у задоволенні позову - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм матеріального права, просить її скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України, але до судового засідання не зявилися.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі : відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та /або неприбуття жодної з осіб , які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату , час і місце судового розгляду.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та оргзчи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу ДПС;

копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

За змістом приписів ст.228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а, отже, є нікчемним.

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобовязання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязанням, а в разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, нікчемним.

Судом першої інстанції встановлено, що приватне підприємство "Ресурснафта" є юридичною особою, платником податку на додану вартість, знаходиться в с. Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області. Згідно з деклараціями по податку на додану вартість позивачем за серпень 2008 року задекларовано до сплати 5455 грн., за вересень 2008 року - 5683 грн., за жовтень 2008 року - 5825 грн.

В квітні 2010 року фахівцями ДПІ у Білозерському районі Херсонської області проводилася позапланова невиїзна перевірка приватного підприємства "Ресурснафта" з питань відображення в бухгалтерському та податковому обліку фінансово-господарських операцій та взаєморозрахунків з платником податків ПП "Ост-Вест-Компани АК" (м. Нова Каховка) за період з 01.08.08 по 31.10.08 року.

За наслідками перевірки було складено акт від 19.04.10 №185/23-020/33487283. , яким встановлено, що між позивачем та ПП "Ост-Вест-Компани АК" був укладений договір від 01.08.08 № 6 постачання нафтопродуктів, на виконання якого позивач одержав від постачальника дизпаливо та бензин-А-95 в серпні 2008 року на загальну суму 1889708 грн. 32 коп. (в т.ч. ПДВ 377941 грн. 68 коп.). На підставі податкових накладних, виданих ПП "Ост-Вест-Компани АК", позивач відніс до податкового кредиту суму 377941,68 грн., в тому числі в серпні 195489 грн. 62 коп., вересні 146020 грн. 06 коп., в жовтні 2008 року 36432 грн. Доставка пального здійснювалось за рахунок позивача. Позивач орендує безоплатно автомобіль-бензовоз у гр.-на ОСОБА_4

Згідно акту документальної перевірки № 609/23-8/35931395 Каховської ОДПІ постачальника паливно-мастильних матеріалів - ПП"Ост-Вест-Компани АК" від 19.10.09 року , була встановлено відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

На підставі акту перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.04.10 №0001012301/0, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 377942 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 188971 грн.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за № 250/2054, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції , що помилковим є висновок відповідача, викладений у акті перевірки відносно нікчемності укладеного договору ,так як не підтверджено належними та достатніми доказами, що укладений між позивачем та його контрагентом договір віднесено законом до нікчемних, а судове рішення ,із врахуванням вимог ст. 204 ЦК України, про визнання їх недійсним відсутнє, та хо позивачем не надано достатніх та допустимих доказів наявності зв'язку між понесеними витратами на придбання товарів, робіт та послуг з господарською діяльністю позивача ,тобто, наявності реального характеру відповідних операцій, а наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому продавцем товару ПП "Ост-Вест-Компани АК" та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з урахуванням ПДВ є необхідною, але не достатньою підставою для визначення податкового кредиту. Надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, постановлене рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідає чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин і норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України ,за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Виходячи з цього, апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав для зміни чи скасування постанови суду .

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.197, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ресурснафта»залишити без задоволення , а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя пис/

Судді