Ухвала суду № 20973240, 14.12.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2011 р.Справа № 2-а-9268/09/1570 Категорія:8.2.2Головуючий в 1 інстанції: Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Осіпова Ю.В.,

суддів Золотнікова О.С., Кравця О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Чорноморполіграфметал»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

18.08.2008 року Відкрите акціонерне товариство «Чорноморполіграфметал» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №00993123001/0 від 18.12.2007 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що за результатами перевірки його діяльності відповідач дійшов помилкового висновку про порушення підприємством вимог п.п.7.4.1 п.7.4; п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з чим, товариству визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних санкцій у сумі 22 839 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2009 року адміністративний позов ВАТ «Чорноморполіграфметал»задоволено в повному обсязі.

Визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 18.12.2007 року №00993123001/0 щодо не нарахування за основним платежем суми 10 283 грн. та штрафних санкцій в сумі 5 141 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального та матеріального права та просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2009 року прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ВАТ «Чорноморполіграфметал»в повному обсязі.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та /або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ВАТ «Чорноморполіграфметал»зареєстровано рішенням виконкому Іллічівської райради м.Одеси від 28.01.1994р. (код ЄДРПОУ 00383708) та взято на податковий облік у ДПІ у Малиновському районі м.Одеси 02.03.1994р.

На підставі наказу начальника ДПІ у Малиновському районі м.Одеси №1768 від 31.10.2007р. та направлень №1277 від 22.10.2007р. і №1404 від 16.11.2007р., податковими інспекторами-ревізорами ДПІ у Малиновському районі м.Одеси в період з 22.10.2007р. по 30.11.2007р. була проведена виїзна планова документальна перевірка ВАТ «Чорноморполіграфметал».

За результатами проведеної виїзної планової документальної перевірки фінансово - господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 01.07.2007 року Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м.Одеси було складено акт №21/23-213/00383708 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 грудня 2007 року №0099312301/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 22839 грн., в тому числі 15226 грн. - за основним платежем та за штрафними санкціями - 7613 грн. (а.с.36).

Відповідно до акту перевірки, Товариством, в порушення п.п. 4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», було завищено суму податкового кредиту: за січень 2007 року - на суму 11092 грн., липень 2006 року - на суму 699 грн.. за серпень 2006 року - на суму 762 грн., за вересень 2006 року - на суму 795 грн., за жовтень 2006 року - на суму 773 грн., за листопад 2006 року - на суму 629 грн., за грудень 2006 року - суму 620 грн. (а.с.18-19).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд 1-ї інстанції обгрунтовано виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та не заснованим на законі.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Згідно п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168-97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування, такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно приписів п.11.44 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування»від 30.11.2006 року №398 V, тимчасово до 1 січня 2008 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів, згідно з УКТ ЗЕД, затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до п.4 розділу 2 «Прикінцевих положень»Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування»від 30.11.2006 року №398 V, Кабінету Міністрів України, протягом 1-го місяця після набрання чинності цим Законом, необхідно забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; забезпечити приведення органами виконавчої влади виданих ними нормативно-правових актів у відповідність із нормами цього Закону.

В судовому засіданні встановлено, що Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №104 від 31 січня 2007 року «Про затвердження переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на дану вартість, якою, в свою чергу, було затверджено перелік відходів і брухту чорних металів, що звільнялися від оподаткування. Дана постанова №104 набрала чинності 06 лютого 2007 року, що підтверджується її публікацією в газеті «Урядовий кур'єр»від 06.02.07р. №22.

Відповідно до пункту 5 Указу Президента України від 10.06.1997 року №3/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»(із змінами і доповненнями), нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.

Дослідивши матеріали справи та надані в суді 1-ї інстанції докази, судова колегія встановила, що в акті перевірки відповідач помилково зробив висновок про завищення позивачем суми податкового кредиту за січень 2007 року на 11092 грн., у тому числі 10680 грн. нарахованого податкового кредиту по залишках металобрухту згідно норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування»від 30.11.2006 року №398 V, до податкового обліку операцій позивача за січень 2007 року.

Також в акті перевірки зазначено, що в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168-97-ВР, позивачем було завищено суми податкового кредиту на суму 4690 грн., у тому числі по періодах: за липень 2006 р. - на суму 699 грн., за серпень 2006р. - на суму 762 грн., за вересень 2006 р. - на суму 795 грн., за жовтень 2006р. - на суму 773 грн., за листопад 2006р. - на суму 629 грн., за грудень 2006р. - на суму 620 грн., за січень 2007р. - на суму 412 грн., яка визначена на підставі розрахунку розбіжності по масі з урахуванням засміченості відпущеної та прийнятої по кожній партії металобрухту з 01.02.2006 р. по 01.02.2007 р.(а.с.19, том 1).

Однак, разом з тим, судами 1-ї та 2-ї інстанцій встановлено, що між ВАТ «Чорноморполіграфметал»та ПП ТОВ «Стіл Трек»було укладено договір від 26.01.2007р. №СТ -1116.2301.0570, згідно п.3.6 якого, приймання металобрухту по кількості та якості здійснюється шляхом зважування на електронних вагах представниками покупця по якості - згідно з вимогами ДСТУ 4121- 2002, контролером ОТК з оформленням акту прийому - здачі Ф-69, який є підставою для взаєморозрахунків та акту приймання. Відповідно п.3.7 договору данні по кількості і якості металобрухту, зазначені в товарно-супровідних документах постачальника, є попередніми а отримані фактичні результати при прийманні кількості та якості, у відповідності до вимог ДСТУ 4121-2002, є основними для сторін (а.с. 52-53).

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи також встановлено, що згідно ДСТУ 4121-2002 «Метали чорні вторинні»: пакет №1 вид 16 - засміченість складає не більше 1,0 %; пакет №2, вид 17 - засміченість не більше 2,0 %; пакет №3, вид 18 - засміченість не більше 3,0 % (а.с.55, т.1).

Враховуючи вищезазначене, суд 1-ї інстанції дійшов правильного висновку, що неврахування відповідачем під час перевірки норм ДСТУ призвело до необгрунтованого розрахунку суми 4690 грн., на яку, згідно акту перевірки, і підлягає зменшенню його податковий кредит.

Також судовою колегією встановлено, що в акті перевірки зазначено порушення ВАТ «Чорноморполіграфметал»п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168-97-ВР (із мінами та доповненнями), згідно якого, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку, а саме, позивачем не нараховувалась орендна плата за передані на підставі акту приймання-передачі від 03.01.2007 року у користування ТОВ «Таламус ЛТД»котел АLТАІR RТN 80 (інв. №4б-2138), АLТАІR RТN 100 та 2 (два) обігрівача МН-45, тому підлягають збільшенню податкові зобов'язання нараховані на суму орендної плати у розмірі 3714 грн., у тому числі по періодах: січень 2007 року 619 грн., лютий 2007 року 19 грн. березень 2007 року 619 грн., квітень 2007 року 619грн., травень 2007 року 619 н. червень 2007 року 619 грн.( а.с.19 т.1).

Згідно ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі.

Окрім того, судом встановлено, що 30.12.2006 року ВАТ «Чорномортоліграфметал»було введено в експлуатацію основні засоби, які перебувають на балансі ВАТ «Чорномортоліграфметал», а саме, котел АLТАІR RТN 80, котел АLТАІR RТN 100, та два газоповітряних обігрівача МН-45, що підтверджується актами введення в експлуатацію основних засобів №69,70,72,73 від 30.12.2006р. наказом №65 від 3012.2006 р., інвентарними картками №№ 46-2141, 46-2138, 46-2139, 46-2140 (а.с.48-51, 133- 137).

З матеріалів справи також вбачається, що між ВАТ «Чорноморполіграфметал»та ТОВ «Таламус ЛТД»був укладений договір оренди №11 від 16.11.1998 року з додатком від 20.06.2003 р. (а.с.44-46, т.1).

Згідно п.3.1 вказаного договору, орендна плата встановлюється відповідно розрахунку орендної плати, затвердженої сторонами за даним договором та дорівнює 117000 грн. в місяць.

Відповідно до п.10.1 цього ж договору, даний договір діє з 01 грудня 1998 року по 01 грудня 2008 року, строком на 10 років. А в п.10.6 договору до того ж зазначено, що у випадку відсутності заяви одної з сторін про припинення або зміни даного договору після закінчення строку, на який він укладений, протягом одного місяця договір вважається продовжений на той самий строк та на тих самих умовах, що були передбачені даним договором.

Судовою колегією встановлено, що 03.01.2007р. згідно з договором оренди №11 від 16.11.1998 р. ВАТ «Чорномортоліграфметал»передало, а ТОВ «Таламус» прийняло котел АLТАІR RТN 80 (інв. №4б-2138) первинною вартістю 57016,17 грн., котел АLТАІR RТN 100 (інв. №46-2139) первинною вартістю 148575,91 грн., обігрівач МН-45 газоповітряний (інв. №46-2140) первинною вартістю 48665,37 грн., обігрівач МН-45 газоповітряний (інв. №46- 2141) первинною вартістю 42974,67 грн., що підтверджується актом прийому-передачі від 03.01.2007 р.

Згідно п.п 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

До того ж, слід зазначити, що згідно із ст.61 Конституції України, юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Приймаючи дане рішення, судова колегія, в даному випадку, також вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, чого, в свою чергу, представниками ДПІ зроблено не було.

Окрім того, згідно зі ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, за таких обставин, рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ВАТ «Чорномортоліграфметал», на думку судової колегії, є правильним і обґрунтованим, а висновки відповідача щодо необхідності збільшення позивачу орендної плати на суму амортизаційних відрахувань, як бази нарахування ПДВ за раніш укладеним договором оренди №11 від 16.11.1998р. та визначення заниження позивачем ПДВ, як і спірне податкове повідомлення-рішення, є неправомірними та не заснованими на законі.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції грубих порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції, відповідно до ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2009 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Осіпов Ю.В.

Судді: Золотніков О.С.

Кравець О.О.