Ухвала суду № 20972137, 20.12.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2011 р. Справа № 423/11/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Онишкевича Т.В., Попка Я.С.

з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2010 року у справі за позовом приватного підприємства «Укр-Петроль» до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ПП «Укр-Петроль» звернулося в суд з адміністративним позовом до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 30.04.2010 року за №№0000222302/0/4796/23, 0000232302/0/4795/23, 0002281701/0/4818, від 11.06.2010 року за №№0000222302/1/6494/23, 0000232302/1/6493/23, 0002281701/1/6495, від 19.08.2010 року за №№0000222302/2, 0000232302/2, №0000372302/2, 0002281701/2, від 02.11.2010 року за №№0000232302/3/12118, 0000372302/3/112119, 0000222302/3/12120, 0002281701/3/12121.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що Володимир-Волинською ОДПІ в період з 26.02.2010 року по 26.03.2010 року проведено планову виїзну перевірку ПП «Укр-Петроль» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та за її наслідками 19.04.2010 року складено акт № 399/23-25092598. На підставі даного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення за якими ПП «Укр-Петроль» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 6449199 грн., податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 990195 грн. та податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 11571 грн., які в подальшому оскаржено в адміністративному порядку і в силу цього останнє податкове зобов»язання зменшено до 10074,36 грн. При цьому позивач вважає, що вищезазначені податкові повідомлення - рішення винесено з порушенням норм чинного законодавства.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від02.12.2010 року позов задоволено частково та визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Володимир-Волинської ОДПІ від 30.04.2010 року за №№0000232302/0/4795/23, 0000222302/0/4796723, від 11.06.2010 року за №№0000222302/1/6494/23, 0002281701/1/6495, 0000232302/1/6493/23, від 19.08.2010 року за №№0000222302/2, 0002281701/2, 0000232302/2, 0000372302/2, від 02.11.2010 року за №№0000222302/3/12120, 0002281701/3/12121, 0000232302/3/12118, 0000372302/3. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Володимир-Волинська ОДПІ подала апеляційну скаргу за якою просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову в задоволення позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приватне підприємство «Укр-Петроль»12.03.1998 року зареєстровано виконавчим комітетом Володимир Волинської міської ради юридичною особою та 18.03.1998 року взято на податковий облік, 26.03.1998 року зареєстровано платником ПДВ і станом на 12.04.2010 року перебуває на обліку Володимир-Волинської ОДПІ.

Працівниками Володимир-Волинської ОДПІ в період з 26.02.2010 року по 26.03.2010 року проведено планову виїзну перевірку ПП «Укр-Петроль» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та за її наслідками 19.04.2010 року складено акт № 399/23-25092598.

При цьому перевіркою встановлено порушення підприємством п. 1.32 ст.1, п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст.4, п.5.1, п.52, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вiд 28.12.1994 року № 334/94-ВР, в наслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3495575 грн., в тому числі: за І квартал 2009 року в сумі 1574582 грн., за І півріччя 2009 року в сумі 1673883 грн., за ІІІ квартали 2009 року в сумі 2166067 грн., за 2009 рік в сумі 3495575 грн. Також встановлено порушення ПП «Укр-Петроль» п.3.1 ст.3, п.4.1 ст. 4, п.п.7.4.1,7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР в наслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1765859 грн., в тому числі за січень 2009 року в сумі 1124223 грн., за березень 2009 року в сумі 68567 грн., за серпень 2009 року в сумі 381633 грн., за листопад 2009 року в сумі 147732 грн., за грудень 2009 року в сумі 43704 грн. та порушення п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги» від 26.12.2003 року №2035, п.19.2 «а» ст.19, п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» вiд 22.05.2003 № 889-IVв сумі 3857,30 гри.

На підставі акту перевірки від 19.04.2010 року за № 399/23-25092598 Володимир-Волинською ОДПІ прийнято щодо ПП «Укр-Петроль» податкове повідомлення - рішення №0000222302/0/4796723 від 30.04.2010року за яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 6449199,90 грн., в тому числі за основним платежем 3476291 грн. і штрафними санкціями - 2972908,90 грн.; податкове повідомлення - рішення №0000232302/0/4795/23 від 30.04.2010 року за яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 990195 грн., в тому числі за основним платежем - 660130 грн. і штрафними санкціями 330065 грн.; податкове повідомлення-рішення №0002281701/0/4818 від 30.04.2010 року за яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 11571,90 грн., в тому числі за основним платежем 3857,30 грн. та штрафними санкціями 7714,60 грн..

За результатами розгляду скарг ПП «Укр-Петроль» в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення про донарахування сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість залишені без змін, а скарги без задоволення.

При цьому відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 11.06.2010 року за №0000222302/1/6494/23, №0000232302/1/6493/23 від 19.08.2010 року за №0000222302/2, №0000232302/2, від 02.11.2010 року №0000232302/3/12118, № 0000222302/3/12120.

Разом з тим, рішенням Володимир-Волинської ОДПІ від 11.06.2010 року №6494/23-001 податкове повідомлення-рішення по податку з доходів фізичних осіб №0002281701/0/4818 від 30.04.2010 року частково скасовано в частині правомірності надання податкової соціальної пільги в сумі 1497,54 грн., а в сумі 10074,36 грн. (основний платіж - 3358,12 грн., штрафна санкція - 6716,24 грн.) податкове повідомлення-рішення залишено без змін. В зв'язку з цим винесено податкові повідомлення-рішення №0002281701/1/6495 від 11.06.2010 року, №0002281701/2 від 19.082010 року, № 0002281701/3/12121 від 02.112010 року.

Також на підставі акту № 399/23-25092598 від 19.04.2010 року та рішення про результати розгляду повторної скарги ДПА у Волинській області від 16.08.2010 року № 4118/10/25-006, ПП «Укр-Петроль» донараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1480,90 грн. (основний платіж 107 грн., штрафна санкція - 1373,90 грн.) і винесено податкове повідомлення-рішення №0000372302/2 від 19.08.2010 року та податкове повідомлення-рішення № 0000372302/3/112119 від 02.11.2010 року.

Господарські правовідносини між ПП «Укр-петроль» та ПП «ТД «Укр-петроль» здійснювались на підставі договору №2 від 05.01.2009 року з приводу купівлі-продажу нафтопродуктів на користь ПП ТД «Укр-Петроль».

Суд першої інстанції, аналізуючи положення ст.62, 190 ГК України, вірно вказав, що даний договір є прибутковим, оскільки сума отриманих передоплат (валовий дохід - 149445120,96 грн.) суттєво перевищила валові витрати - 131590487,35 грн., понесені в зв'язку з придбанням товарів у тому ж періоді і це співвідношення валового доходу та валових витрат виникло тому, що позивач отримував передоплату від ПП ТД «Укр-Петроль» за ще не відвантажений йому товар більшу ніж здійснюваний обсяг поставок на ПП «ТД»Укр-Петроль».

При цьому колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду, що здійснювані ПП «Укр-Петроль» передоплати зі сторони ПП «ТД «Укр-Петроль» правомірно та своєчасно віднесені ПП «Укр-Петроль» до складу валового доходу останнього, на виконання абз. 2 п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України вiд 28.12.1994 року № 334/94-ВР та подальше відвантаження зазначених товарів на ПП «ТД «Укр-Петроль», загальний обсяг поставки яких був меншим від розміру отриманих авансів від нього, що свідчать про прибутковість договору та виключає реалізацію товарів нижче ціни їх придбання, а також вказує на здійснення даних операцій в межах господарської діяльності ПП «Укр-Петроль».

Також проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.5.1, .п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України вiд 28.12.1994 року № 334/94-ВР, не проведення коригування валових витрат в І кв. 2009 року в сумі 5528647 грн., а саме, що по наданих для перевірки документах бухгалтерського обліку, сальдо по ПП «ТД «Укр-Петроль» станом на 01.01.2009 року відображено в сумі 13687706 грн. по Кт. рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» сальдо відсутнє ( тобто згорнуто сальдо по Кт рах. 631 та Дт рах. 37.1), без будь-яких підтверджуючих договорів, первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку.

Позивач стверджує і це жодними доказами не спростовує сторона відповідача, що будь-якої зміни суми компенсації товару переданого ПП «ТД «Укр-Петроль» не відбувалось, як не мав місця і факт повернення останнім товару ПП «Укр-Петроль». Згортання сальдо по Д-т рах.37.1. «Розрахунки за виданими авансами» станом на 01.01.2009 року на суму у розмірі 6634377 грн. не відбувалось. Суми оплат в розрізі 5528647 грн. (6 634 377 грн. за мінусом ПДВ) відбулися як сплата за одержаний товар від ПП «ТД» Укр-Петроль», тому вищевказаний контрагент і відвантажив більше товару ніж позивач оплатив. Відповідно сальдо по двох рахунках не мало бути відображено. А так як згортання дебетового сальдо по розрахунках з ПП «ТД «Укр-Петроль» не відбулось, то й будь-які підтверджуючі цю операцію документи позивачем не оформлялися.

Аналізуючи наведене та положення п.5.10 ст.5 Закону України вiд 28.12.1994 року № 334/94-ВР суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що ПП «Укр-Петроль» не здійснюючи згортання Сальдо по Д-т рах.37.1. «Розрахунки за виданими авансами», не вчиняв зазначених дій у бухгалтерському обліку, оскільки між ним та ПП «ТД «Укр-Петроль» не було вчинено жодних дій, які б могли бути підставою для коригування валових витрат відповідного періоду.

Окрім цього з акту перевірки вбачається, що ПП «Укр-Петроль» діяло в порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п. 5.2 ст.5 Закону України вiд 28.12.1994 року № 334/94-ВР, а саме завищені валові витрати в частині витрат, які не використані в господарській діяльності платника, по нарахуванню оренди за користування земельними ділянками, які знаходяться під об'єктами оренди (автозаправочних станцій, які передані в оренду ПП «ТД «Укр-Петроль»), орендна плата в 2009 році не компенсує понесених витрат за нарахування орендної плати за користування земельними ділянками в сумі 306830 грн.

На спростування цього позивач вказує і це стверджується матеріалами справи, що між ПП «Укр-Петроль» та ПП «ТД «Укр-Петроль» укладено договір оренди №111/7 від 01.11.2007 року, в якому зафіксовано розмір орендної плати, який відображений в акті перевірки. Проте, між позивачем та ПП «ТД «Укр-Петроль» укладено доповнення від 10.01.2009 року до додатку №2 від 01.11.3007 року до договору оренди №111/7 від 01.11.2007 року (укладенню якого передувало листування між господарюючими суб'єктами), у п. 1 якого визначено, що розмір оренди за період з 01.01.2011 року по 01.11.2011 року по АЗС №3 (Одеська обл., Біляєвський район, с. Усатово, 465 км) і АЗС №4 (Одеська обл., Біляєвський район, с. Усатово, 464 км) встановлюється у наступному розмірі: по АЗС №3 - 47 031 грн. у місяць, яка включає в себе амортизаційні відрахування, орендну плату за землю і 15790 грн. компенсації витрат ПП «Укр-Петроль» на утримання об'єктів оренди, які не компенсуються доходами від орендної плати у відповідний місяць 2009 року; по АЗС №4 - 39942 грн. у місяць, яка включає в себе амортизаційні відрахування, орендну плату за землю і 9780 грн. компенсації витрат ПП «Укр-Петроль» на утримання об'єктів оренди, які не компенсуються доходами від орендної плати у відповідний місяць 2009 року.

Отже укладення позивачем наведених вище угод дають підстави вважати, що розмір орендної плати орендаря, починаючи з 01.01.2011 року повністю в майбутньому компенсуватиме витрати позивача на утримання відповідного вищевказаного об'єкту оренди, що не компенсовані доходами у 2009 році.

При цьому суд першої інстанції вірно вказав, що доповнення від 10.01.2009 року до додатку №2 від 01.11.3007 року договору оренди №111/7 від 01.11.2007 року свідчать про те, що ПП «Укр-Петроль» завчасно вчинено дії, направлені на отримання доходу у грошовій формі, що відповідає визначенню господарської діяльності в розумінні п.1.32 ст.1 Закону України вiд 28.12.1994 року № 334/94-ВР та свідчить про вчинення ПП «Укр-Петроль» дій в межах його господарської діяльності.

Аналізуючи положення п. 5.1, п. 5.2 ст.5, п.п. 8.1.1, п.п.8.1.2 п. 8.1, п.п.8.7.1 п.8.7 ст. 8 Закону України вiд 28.12.1994 року № 334/94-ВР суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що невірним є висновок Володимир-Волинської ОДПІ про завищення позивачем валових витрат звітного періоду у зв'язку з невірним їх визначенням по виданих авансах у розмірі 511717 грн., оскільки ПП «Укр-Петроль» правомірно відніс витрати на поліпшення основних фондів до складу валових витрат за звітний період, у тому числі, за рахунок авансів.

Також проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.5.1, п.5.2, п.53 ст.5, п.п.11.2.3 ст.11 Закону України вiд 28.12.1994 року № 334/94-ВР внаслідок чого ПП «Укр-Петроль» зайво віднесено до складу валових витрат в грудні 2009 року витрати з придбання паливно-мастильних матеріалів в сумі 4334451 грн., факт придбання яких не було підтверджено остаточною вантажно-митною декларацією типу ІМ-40, а підтверджено лише декларацією типу ІМ-ТД.

Такий висновок відповідачем зроблено за актом перевірки з якого слідує, що митне оформлення придбання паливно-мастильних матеріалів було здійснено ПП «Укр-Петроль» на підставі митної декларації типу ІМ-ТД (тимчасове ввезення) за № 2690202 у грудні 2009 року та реалізовано вищезазначені товарно-матеріальні цінності ПП «ТД «Укр-Петроль» відповідно до видаткової накладної від 26.12.2009 року.

Відповідно до п. 1.4 Розділу 1 Наказу Державної митної служби України «Про затвердження Порядку застосування тимчасової та неповної декларацій відповідно до митного режиму імпорту (при випуску у вільний обіг)» від 30.12.2003 року № 932, зокрема, тимчасова декларація застосовується відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію» від 09.06.1997 року № 574.

Згідно з п. 2 цього Положення, ВМД ІМ-40 - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються черга митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.

Аналізуючи наведені норми, тимчасові ВМД та ВМД ІМ-40 не є первинними документами та не засвідчують факту переходу права власності на зазначені товари до ПП «Укр-Петроль», оскільки оформлення будь-якої першої з них засвідчує лише факт належного митного оформлення товарів (сплати всіх необхідних митних платежів), а отже робити висновок про оприбуткування товару на підставі цих документів є помилковим.

Оприбуткування вказаних паливно-мастильних матеріалів, які поставлялись залізничним транспортом ПП «Укр-Петроль» відбулось по відповідних залізничних накладних у грудні 2009 року, що й засвідчило факт оприбуткування зазначеного товару та відповідно й правомірність віднесення суми у розмірі 4334451 грн., витраченої на придбання цього товару до складу валових витрат у 2009 році, а також правомірність продажу цього товару ПП «ТД « Укр-Петроль» саме у грудні 2009 року.

Зважаючи на наведені обставини справи суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що відповідачем не доведено порушення ПП «Укр-Петроль» п. 1.32 ст. 1, п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п. 52, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України вiд 28.12.1994 року № 334/94-ВР, що викладені в акті перевірки за № 399/23-25092598 від 19.04.2010 року.

Крім того актом перевірки № 399/23-25092598 від 19.04.2010 року Володимир-Волинською ОДПІ встановлено порушення позивачем п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР, а саме, що в січні, березні, серпні, листопаді, грудні 2009 року при реалізації ПП «Укр-Петроль» паливно-мастильних матеріалів нижче ціни придбання підприємством занижено податкові зобов'язання по ПДВ у розмірі 660132 грн.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній територц України.

Згідно п. 4.1 ст. 4 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

В акті перевірки відповідач зазначає про заниження товариством бази оподаткування, посилаючись на факт реалізації паливо-мастильних матеріалів нижче ціни придбання, однак не обґрунтовує, що договірна вартість реалізованих позивачем ПММ не відповідає рівню звичайної ціни на такі товари.

Відповідно до п. 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності юридичними особами, затвердженого наказом ДПА України №326 від 11.06.2004 року не допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень посадовими особами, що здійснюють перевірку, які не мають підтверджених доказів.

З аналізу положень ст. 62, 190 ГК України, ст. 632 ЦК України, Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 03.12.1990 № 507-XII слідує, що останні надають суб'єктам підприємницької діяльності гарантії і свободи при здійсненні на власний ризик господарської діяльності, в тому числі і можливість самостійно визначати вартість продукції, що передбачається до продажу, та містять заборону державним органам втручатись в підприємницьку діяльність, крім випадків, передбачених законодавчими актами.

Окрім цього підтвердженням факту здійснення позивачем даних операцій в межах господарської діяльності є встановлення судом обставин щодо правомірного та своєчасного віднесення ПП «Укр-Петроль» до складу валового доходу та подальшого відвантаження зазначених товарів ПП «ТД «Укр-Петроль», загальний обсяг поставки яких був меншим від розміру отриманих авансів від останнього.

Наведені вище обставини вказують на правильність висновку суду першої інстанції про безпідставність винесення Володимир-Волинською ОДПІ податкових повідомлень-рішень №0000222302/0/4796723 від 30.04.2010 року, №0000222302/1/6494/23 від 11.06.2010 року, №0000222302/2 від 19.08.2010 року №0000222302/3/12120 від 02.11.2010 року, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 6449199,90 грн. та податкових повідомлень-рішень №№0000372302/2 від 19.08.2010 року та №0000372302/3/112119 від 02.11.2010 року, якими позивачу донараховано суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1480,90 грн., податкових повідомлень-рішень №0000232302/0/4795/23 від 30.04.2010 року, №0000232302/1/6493/23 від 11.06.2010 року, №0000232302/2 від 19.08.2010 року, №0000232302/3/121118 від 02.11.2010 року, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 990195 грн.

Також проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги» від 26.12.2003 року за №2035, п. 19.2 «а» ст. 19, п.п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» вiд 22.05.2003 № 889-IV в сумі 3857,30 грн.

Відповідно до вказаного Порядку за №2035 податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платника податку у вигляді заробітної, плати виключно за одним місцем нарахування (виплати), яке платник обирає самостійно, стосовно чого він подає працедавцю заву про застосування податкової соціальної пільги за встановленою ДПА формою. Пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця, в якому платник податку подав працедавцю заяву про її застосування з відповідними документами, і зупиняється з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцем. У разі неподання платником податку заяви про застосування пільга працедавець застосовує пільгу до нарахованого місячного доходу платника податку, якщо на 1 січня 2004 року працедавцем велася трудова книжка на такого платника податку.

Підставою для такого висновку відповідача послужило те, що працівникам підприємства: ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 протягом одинадцяти місяці року; ОСОБА_8 протягом десяти місяців 2009 року; ОСОБА_9 протягом дев'яти місяців 2009 року, надавалась податкова соціальна пільга без поданої заяви про застосування податкової соціальної пільги за встановленою ДПА формою, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 року за №2035.

Щодо працівника підприємства ОСОБА_4 то відповідачем при розгляді в адміністративному порядку скарги позивача, рішенням Володимир-Волинської ОДПІ від 11.06.2010 року №6494/23-001 податкове повідомлення-рішення по податку з доходів фізичних осіб №0002281701/0/4818 від 30.04.2010 року частково скасовано в частині правомірності надання податкової соціальної пільги в сумі 1497,54 грн., а в сумі 10074,36 грн. податкове повідомлення-рішення залишено без змін. Підставою для цього послужило те, що відповідачем було встановлено, що на вказаного працівника ведеться трудова книжка з 11.08.2003 року і до нього застосовано соціальну пільгу до нарахованого місячного доходу без поданої заяви.

Суд першої інстанції дослідив у судовому засіданні подані заяви ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_11 протягом одинадцяти місяців 2009 року; ОСОБА_8, ОСОБА_12 про застосування податкової соціальної пільги, які містять всі необхідні для них реквізити, що дозволяє застосовувати пільгу працедавцем з податкового місяця, в якому платник податку подав працедавцю заяву про її застосування.

Апеляційний суд не може погодитись з твердженням апелянта, що при перевірці вказані заяви позивачем не подавались, оскільки з акту перевірки за №190/23-25092598 від 27.02.2008 року та №23-25092598 від 28.04.2009 року, представлених позивачем в судовому засіданні вбачається, що порушень про застосування податкової соціальної пільги в тому числі щодо вищевказаних осіб Володимир-Волинської ОДПІ в попередніх перевіряємих періодах встановлено не було, а також відповідачем в ході перевірки не встановлено факт подачі заяв найманих працівників щодо відмови у застосуванні вказаної пільги.

Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними та скасував податкові повідомлення рішення за № 0002281701/1/6495 від 11.06.2010 року, № 0002281701/2 від 19.08.2010 року, № 0002281701/3/12121 від 02.11.2010 року, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 10074,36 грн.

Також необхідно вказати, що за приписами абз. 5 п. 9 наказу ДПА від 11.12.1996 року №29 «Про затвердження Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями» у разі скасування в певній частині раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання.

Зважаючи на дану норму суд першої інстанції підставно відмовив у позові щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002281701/0/4818 від 30.04.2010 року, скасувавши при цьому податкові повідомлення рішення №0002281701/1/6495 від 11.06.2010 року, №0002281701/2 від 19.082010 року, № 0002281701/3/12121 від 02.112010 року.

Згідно ч.ч. 1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності частини оскаржуваних рішень.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Волинський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 02.12.2010 року у справі№2а-2976/10- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Т.В. Онишкевич

Я.С.Попко

Повний текст виготовлено 23.12.2011р.