Ухвала суду № 20971758, 22.12.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2011 р. Справа № 33802/10/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.,

суддів Довгополова О.М., Глушка І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в місті Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Мережа концептуальних авторських ресторанів ,,!Фест” до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

06 липня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю ,,Мережа концептуальних авторських ресторанів ,,!Фест” (надалі-ТзОВ ,,!Фест”) звернулося в суд з адміністративним позовом, в якому з врахуванням уточнення позовних вимог просило скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції (ДПІ) у Галицькому районі м. Львова № 0008121511/0/723 від 16 квітня 2010 року та №0008121511/1/939 від 21.05.2010 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ у Галицькому районі м. Львова подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права та з неповним зясуванням обставин справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що податкову декларацію з податку на прибуток за 2009 рік позивач надіслав поштою до ДПІ у Галицькому районі м.Львова 09.02.2010 року. Дана декларація отримана ДПІ у Галицькому районі м.Львова 13.02.2010 року №1408 та зареєстрована 17.02.2010 року №130816.

Оскільки в порушення вимог підпункту 4.1.7 пункту 4.7 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивач надіслав декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, тому до нього правомірно застосовано штрафні санкції.

З огляду на викладене податковий орган просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що за наслідками проведеної невиїзної документальної перевірки своєчасності подання позивачем податкової звітності, оформленої актом №1397/475/151/35101387 від 31 березня 2010 року, ДПІ у Галицькому районі м.Львова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008121511/0/723 від 16 квітня 2010 року, яким до ТзОВ ,,!Фест” застосовано штрафні санкції в сумі 170 грн..

Висновки податкового органу базуються на тому, що в порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п. 16.4 Закону України ,,Про оподаткування прибутку підприємств” ТзОВ ,,!Фест” не подано (несвоєчасно подано) декларацію з податку на прибуток за 2009 рік, граничний строк подання якої був 09.02.2010 року.

За наслідками розгляду первинної скарги податковим органом винесено податкове повідомлення рішення №0008121511/1/939 від 21.05.2010 року, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 16 квітня 2010 року.

Відповідно до вимог п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181 ,,Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( чинного на час виникнення спірних правовідносин) позивач зобовязаний був подати податкову декларацію з податку на прибуток за 2009 рік

протягом 40 календарних днів, за наступним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя), тобто до 09.02.2010 року.

Підпунктом 4.1.7 пункту 4.7 статті 4 Закону №2181 встановлено, що платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

З матеріалів справи суд вбачає, що податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2009 рік позивач здав на пошту 09.02.2010 року. Разом із декларацією одним цінним листом ДПІ у Галицькому районі м. Львова позивач надіслав заяву, в якій повідомив керівника податкового органу про те, що 09.02.2010 року службова особа ДПІ відмовила ТзОВ ,,!Фест” у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2009 рік з підстав малої суми нарахованого податку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до підпункту 4.1.2 статті 4 Закону №2181, прийняття податкової декларації є обовязком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідних нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування відємного значення обєктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобовязань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобовязаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на імя керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Відповідач, на якого відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КАС України покладено тягар доказування правомірності своїх дій та рішень, доводів позивача не спростував, аргументованих доказів неподання позивачем у визначенні законодавством строки декларації не надав.

За таких обставин апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо протиправності оскаржених податкових повідомлень-рішень, оскільки позивач діяв у відповідності з наведеними нормами законодавства.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року у справі № 2а-6106/10/1370 без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

І.В. Глушко