Ухвала суду № 20969502, 13.12.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2011 р. Справа № 64969/11 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Довгополова О.М.,

суддів: Святецького В.В., Глушка І.В.,

при секретарі судового засідання Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпромвироби» до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ

У вересні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 460/23-0/7348/33572631 від 26.05.2010 року, прийнятого відповідачем на підставі акта планової виїзної перевірки № 762/23-2/33572631 від 27.04.2010 року. Вимоги обґрунтовані неправильністю висновків відповідача про безпідставність включення до валового доходу суму в розмірі 7949238,00 грн. кредиторської заборгованості, яка утворилася внаслідок господарських операцій з ТОВ «Данвер Трейд Груп», визнавши її безнадійною. Також вважає безпідставним нарахування умовних відсотків по дебіторській заборгованості з контрагентами ТОВ «Технофетіш» та ТОВ «Поліграфія-2006», в результаті чого безпідставно збільшено валовий дохід на суму 662491,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі з підстав неправильного застосування п.п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (далі Закон № 283/97-ВР) відповідач просить скасувати постанову суду, відмовивши у позові.

У письмовому запереченні позивач просить залишити скаргу відповідача без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, зясувавши обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного.

В результаті поведеної відповідачем планової виїзної перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року складено акт № 762/23-2 /33572631 від 27.04.2010 року та прийнято податкове повідомлення-рішення № 460/23-0/7348/33572631 від 26.05.2010 року.

Приводом для цього став висновок відповідача про порушення вимог п.п. 1.22 ст. 1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Закону № 283/97-ВР, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1987310,00 грн., в тому числі за III квартал 2009 року - 1900242,00 грн., за IV квартал 2009 року - 87068,00 грн.

Такі порушення мали місце у звязку із наявністю у позивача кредиторської заборгованості перед ТОВ «Данвер Трейд Груп» у сумі 7286747,00 грн., яке ухвалою від 29.07.2009 року у справі № 49/72-6 Господарського суду м. Києва ліквідовано і в подальшому знято з податкового обліку. В результаті цього відповідач вважає, що кредиторська заборгованість є безнадійною та підлягає включенню до валових доходів підприємства.

Крім того, відповідачем було враховано наявність у позивача дебіторської заборгованості перед ТОВ «Поліграфія-2006» на суму 11797237,00 грн. та ТОВ «Технофетіш» на суму 1683036,00 грн. Під час перевірки було встановлено, що ТОВ «Поліграфія-2006» не знаходиться за юридичною адресою, остання звітність подана 19.05.2009 року, свідоцтво платника ПДВ анульовано 26.06.2009 року, свідоцтво про державну реєстрацію скасовано 08.07.2009 року; ТОВ «Технофетіш» не знаходиться за юридичною адресою, свідоцтво платника ПДВ анульовано 20.07.2009 року, свідоцтво про державну реєстрацію скасовано 10.08.2009 року. Про стягнення дебіторської заборгованості позивач не звертався. У звязку з наведеним відповідачем нараховано позивачу умовні відсотки на дебіторську заборгованість. Так, по дебіторській заборгованості із ТОВ «Поліграфія-2006» - на загальну суму 594870,00 грн., по дебіторській заборгованості із ТОВ «Технофетіш» - на загальну суму 67621,00 грн. Відповідач вважає, що вказана дебіторська заборгованість підпадає під визначення безповоротної, в результаті чого, при відсутності факту повернення товару, заборгованість має значення, тотожне фінансовій допомозі.

З такими висновками відповідача обґрунтовано не погодився суд першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону № 283/97-ВР під валовим доходом розуміється загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає, зокрема, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Водночас різновидом безповоротної фінансової допомоги, згідно з п.п. 1.22.1 Закону № 283/97-ВР, є сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора.

Згідно з визначенням безнадійної заборгованості, наведеним у п. 1.25 ст. 1 Закону № 283/97-ВР, такою є заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності; прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості; заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна:фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення; фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності); заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості; заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Вирішуючи спір щодо правовідносин позивача із ТОВ «Данвер Трейд Груп», судом першої інстанції правильно враховано наявність договору про заміну кредитора у зобовязанні від 11.05.2009 року, укладеного між ТОВ «Данвер Трейд Груп» та ТОВ «Технопромвироби» із ПП «Побут і Техніка», відповідно до якого було замінено кредитора у зобов'язанні з ТОВ «Данвер Трейд Груп» на ПП «Побут і Техніка». Таким чином, у зв'язку із припиненням ТОВ «Данвер Трейд Груп» заборгована позивачем сума 7286747,00 грн. не могла мати статусу безнадійної заборгованості та, відповідно, доходу, тому висновок відповідача про заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток у цьому звітному періоді є неправильним.

Виходячи із вищенаведеного визначення валових доходів, під доходом платника податку слід розуміти дохід від усіх видів діяльності, отриманий (нарахований) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Отже, обовязковою ознакою доходу є його отримання (нарахування).

У звязку з цим невжиття позивачем заходів щодо погашення своєї дебіторської заборгованості не може призводити до отримання ним доходу та, як наслідок, виникнення підстав для оподаткування. Таким чином, висновок відповідача про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток унаслідок його правовідносин із ТОВ «Поліграфія-2006» на суму 11797237,00 грн. та ТОВ «Технофетіш» на суму 1683036,00 грн. є необґрунтованим.

При цьому судом першої інстанції правильно зазначено, що законодавством не передбачено нарахування умовних відсотків на суму дебіторської заборгованості, тому у відповідача не було підстав для здійснення такого.

Доводи відповідача висновків суду не спростовують.

Правильність і повнота встановлених судом першої інстанції обставин справи з правильним застосуванням норм матеріального права при додержанні процесуальних правових норм є підставою для залишення постанови суду без змін.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2011 року у справі № 2а-8397/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: О.М. Довгополов

Судді: І.В. Глушко

В.В. Святецький

Повний текст рішення виготовлено 16.12.2011 року.