Ухвала суду № 20968728, 21.11.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2011 р. <Текст >Справа № 65620/09 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Ігнатович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу това-риства з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив-Буд» на постанову Івано-Франківсько-го окружного адміністративного суду від 27липня 2009 року в адміністративній справі № 2-а-33/09/0970 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив-Буд» до державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську про визнання нечинним податково-го повідомлення-рішення за № 0000502302/0 від 26 грудня 2007 року,

В С Т А Н О В И В :

05 січня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив-Буд» (да-лі ТОВ «Ексклюзив-Буд») звернулося до Івано-Франківського окружного адміністратив-ного суду із зазначеним позовом та просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську (далі ДПІ в м.Івано-Франківську) за № 0000502302/0 від 26 грудня 2007 року, яким для ТОВ «Ексклюзив-Буд» визначено податкове зобовязання за платежем: податок на прибуток в сумі 38045 грн., в т.ч. 27120 грн. за основним платежем та 10925 грн. за штрафними (фінансовими) санк-ціями.

В обгрунтування позову ТОВ «Ексклюзив-Буд» покликається на те, що перевіряю-чими безпідставно виключено з валових витрат витрати, повязані з перебазуванням крану, на суму 90370 грн. та витрати, понесені в звязку з придбанням та використан-ням в господарській діяльності елементів риштувань, на суму 112215 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеною постановою, її оскаржив позивач ТОВ «Ексклюзив-Буд», який вважає, що судом при винесенні рішення неповно зясовано обставини справи, допущено неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до непра-вильного вирішення позовних вимог. Тому просить скасувати постанову суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що транспортні витрати були понесені підприємством не у звязку з придбанням крана, а у звязку з перебазуванням його з обєкта в м.Тисмениці, де він надавався в позичку ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця»», на інший обєкт в м.Івано-Франківську, де він надавався в оренду ВАТ «Машбуд». Крім того, комплект елементів риштувань, які ТОВ «Ексклюзив-Буд» придбало у ТОВ «Компанія Газ-Ойл Карпати» не є основним фондом, оскільки підприємство призначило термін використання елементів риштувань меншим, ніж 365 днів. Крім того, підприємство придбало елементи риштувань як набір матеріалів, необхідних для ведення будівельно-монтажних робіт, а не закінчений, змонтований конкретний обєкт.

Попри те, що такі витрати підлягають включенню до валових витрат підприємства, посадовими особами, які проводили перевірку, безпідставно виключено ці суми зі складу валових витрат.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, обговорив-ши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга є безпідставна і не належить до задоволення з наступних мірку-вань.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ДПІ в м. Івано-Франківсь-ку проводилася виїзна планова документальна перевірка ТОВ «Ексклюзив-Буд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 27.04.2005 року по 30.09.2007 року.

За наслідками перевірки був складений акт № 604/23-5/33426934 від 19.12.2007 року, яким встановлено порушення ТзОВ «Ексклюзив-Буд» п.1.22, п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.2.1 п.8.2, п.п.8.3.2 п.8.3, п.п.8.4.1 п.8.4 та п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податкове зобовязання з податку на прибуток за 2006 рік на 17108 грн., за 3 квартали 2007 року на 10012 грн.

Із акта перевірки вбачається, що ТОВ «Ексклюзив-Буд» укладено договір від 08.08.2006 року № 16/03 з ПП «Кран-Захід», предметом якого є проведення робіт по перебазуванню баштового крана КБ-401.А з м. Тисмениці до м. Івано-Франківська. За даними оборотно-сальдової відомості по бухгалтерських рахунках № 949 «Інші витрати операційної діяль-ності» витрати на оплату робіт по перебазуванню (демонтаж, перевезення, монтаж) баштового крана від продавця ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця»» на обєкт будівництва по вул. Г.Мазепи в м. Івано-Франківську, складає 90370 грн., які товариство включило до складу валових витрат. У звязку з вищезазначеним, в акті зроблено висновок, що ТОВ «Ексклюзив-Буд» в порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.2 п.5.3. ст.5 та п.п.8.4.1 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищило валові витрати за III квартал 2006 року на суму 5000 грн. та IV квартал 2006 року на суму 15370 грн. Вартість послуг по перебазуванню (демонтаж, перевезення, монтаж) баштового крана від продавця ВАТ «Хутрофірма «Тисмениця»» на обєкт будівництва по вул. Г.Мазепи в м. Івано-Франківську не відноситься до складу валових витрат, а збільшує вартість да-ного обєкта та групи основних засобів.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Ексклюзив-Буд», в порушення вище-наведених статей, завищило витрати за ІІІ квартал 2007 року на 112215 грн., оскільки у вказаному періоді воно включило до складу валових витрат витрати на зазначену суму з придбання у ТОВ «Компанія Газ-Ойл Карпати» 1 комплекту металоконструкцій ришту-вань, які відносяться до основних засобів.

За результатами проведеної перевірки та відповідно до встановлених порушень ДПІ в м.Івано-Франківську було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000502302/0 від 26 грудня 2007 року, яким для ТОВ «Ексклюзив-Буд» визначено податкове зобовязання за платежем: податок на прибуток в сумі 38045 грн., в т.ч. 27120 грн. за основним платежем та 10925 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) визначені як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 даного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 5.7 цієї статті.

Водночас підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 вказаного Закону визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, повязані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Визначення основних фондів та їх груп дано п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 цього Закону, відповідно до якого під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень іпоступово зменшується у звязку з фізичним або моральним зносом.

Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 гривень, що призначені для використання у господарській діяльності платника податку, включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються для цілей застосування пункту 5.9 статті 5 цього Закону.

Як зазначено в підпункті 8.4.1 пункту 8.4 ст. 8 зазначеного вище Закону у разі здійснен-ня витрат на придбання основних фондів балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у звязку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість.

Згідно із п. 3 Розділу III Методичних рекомендацій з формування собівартості буді-вельно-монтажних робіт, затверджених наказом Державного комітету України з будів-ництва та архітектури від 16.02.2004 року № 30, до статті «Прямі матеріальні витрати» вклю-чаються основні будівельні матеріали та конструкції, а додатком 2 даних рекомендацій перед-бачений перелік загальновиробничих витрат на організацію робіт на будівельних майданчиках та вдосконалення технології, з них амортизація та витрати на проведення поточного ремонту пристроїв та обладнання, що належить до основних засобів і не передбачені у прямих витратах, а саме риштувань.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що висновок податкового органу, з яким пого-дився суд першої інстанції, про те, що факт використання баштового крана продавцем ще рік після його продажу не дає підстав вважати витрати позивача по перебазуванню крана від про-давця до покупця такими, що не повязані з його придбанням, а риштування як окремий обєкт (а не набір будівельних матеріалів) належать до складу основних засобів будівельної організації і строки їх списання товариством визначені безпідставно, є обгрунтованим та правомірним.

Суд першої інстанції не взяв до уваги наказ позивача № 29 від 29.12.2006 року «Про облі-кову політику підприємства» щодо визнання основними засобами матеріальних активів, очікува-ний строк корисного використання яких більше 1 року та вартість більш 1 тис. грн., оскільки та-ке питання облікової політики позивача згідно його статуту входить до компетенції зборів учас-ників товариства.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ексклюзив-Буд» за-лишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27липня 2009 року в адміністративній справі № 2-а-33/09/0970, без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й. Коваль

Судді В.В.Гуляк

Н.М.Судова-Хомюк

Ухвала складена у повному обсязі 25 листопада 2011 року.