Єдиний державний реєстр судових рішень ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2011 р. Справа № 53469/09/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого суддіШавеля Р.М.,
суддівЛіщинського А.М. та Каралюса В.М.,
при секретарі судового засідання Васильків А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Яремче Івано-Франківської обл. на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.07.2009р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорзонера» до Державної податкової інспекції в м.Яремче Івано-Франківської обл. про визнання протиправними і скасування повідомлення про розподіл сплачених коштів, першої та другої податкових вимог, рішення про стягнення коштів та продаж активів платника податків, визнання протиправними дій щодо опису активів, на які поширюється право податкової застави, та реєстрації обтяжень рухомого майна, -
В С Т А Н О В И Л А:
03.03.2009р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Скорзонера» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданих під час розгляду заяв про зміну (збільшення) позовних вимог, просив визнати нечинним повідомлення Державної податкової інспекції /ДПІ/ в м.Яремче Івано-Франківської обл. № 109180003864070 від 28.03.2008р., яким здійснено розподіл сплаченої суми коштів в розмір 14135 грн. згідно з платіжним документом № 1463 від 25.03.2008р. за платежем «Збір за використання лісових ресурсів місцевого значення» на погашення податкового боргу; визнати нечинною першу податкову вимогу ДПІ в м.Яремче № 1/140 від 26.11.2008р. про сплату податкового боргу в сумі 7778 грн. 51 коп.; визнати нечинною другу податкову вимогу ДПІ в м.Яремче № 2/150 від 29.12.2008р. про сплату податкового боргу в сумі 7778 грн. 51 коп.; визнати нечинним рішення ДПІ в м.Яремче № 1/489/10/24-0 від 29.01.2009р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу; визнати протиправними дії ДПІ в м.Яремче щодо проведення опису активів позивача, на які поширюється право податкової застави, про що складено Акт № 7 від 28.08.2009р.; визнати протиправними дії ДПІ в м.Яремче щодо звернення 29.05.2009р. в Івано-Франківську філію ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України із заявою про реєстрацію обтяжень рухомого майна ТзОВ «Скорзонера»; стягнути на користь позивача судові витрати, пов'язані із розглядом даної справи (а.с.1-8, 41-42, 66-68).
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.07.2009р. заявлений позов задоволено; визнано недійсним податкове повідомлення ДПІ у м.Яремче № 109180003864070 від 28.03.2008р.; визнано недійсними першу та другу податкові вимоги ДПІ в м.Яремче № 1/140 від 26.11.2008р. та № 2/150 від 29.12.2008р.; визнано недійсним рішення ДПІ в м.Яремче № 1/489/10/24-0 від 29.01.2009р.; визнано протиправними дії відповідача щодо проведення опису активів ТзОВ «Скорзонера», на які поширюється право податкової застави у відповідності до акту № 7 від 28.05.2009р.; визнано протиправними дії податкового органу щодо звернення 29.05.2009р. в Івано-Франківську філію ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України із заявою про реєстрацію обтяжень рухомого майна позивача; стягнуто з державного бюджету в користь позивача 20 грн. 40 коп. судового збору (а.с.87-90).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач ДПІ у м.Яремче, яка покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду та у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.94-99, 105-123).
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що матеріалами справи підтвердження виникнення на 19.11.2008р. у позивача податкового боргу в сумі 7778 грн. 51 коп. по збору на спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення та користування земельними ділянками лісового фонду. Через несплату в установлені строки вказаного боргу відповідачем були скеровані на адресу платника податків перша і друга податкові вимоги; податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися позивачем в порядку процедури апеляційного узгодження, через що податкові зобовязання набули статусу узгоджених, через що відповідачем правомірно розпочато процедуру стягнення податкового боргу та реєстрації податкової застави.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних мотивів.
Як слідує з матеріалів справи, протягом 27.08.2007р.-21.09.2007р. ДПІ в м.Яремче проведено виїзну планову документальну перевірку ТзОВ «Скорзонера» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.06.2007р. та правильності визначення сум податку на додану вартість, задекларованих до відшкодування за липень 2007 року.
За наслідками перевірки складено Акт перевірки № 82/23-31067573 від 28.09.2007р., у якому, зокрема, зроблено висновки про порушення підприємством вимог Порядку справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, затв. постановою КМ України № 1012 від 06.07.1998р., тобто не сплачено збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування ділянками лісового фонду за 2006 рік на загальну суму 7585 грн.
11.10.2007р. податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000272301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Плата за використання лісових ресурсів місцевого значення» в розмірі 11377 грн. 50 коп., в тому числі 7585 грн. основного платежу і 3792 грн. 50 коп. штрафних санкцій.
У звязку із несплатою суми узгоджених податкових зобовязань ДПІ в м.Яремче виставлено першу податкову вимогу № 1/181 від 31.10.2007р. про сплату податкового боргу в сумі 7539 грн. 70 коп. (в тому числі 3747 грн. 20 коп. основного платежу і 3792 грн. 50 коп. штрафних санкцій) зі збору за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення та користування земельними ділянками лісового фонду, а з 26.10.2007р. на активи ТзОВ «Скорзонера» розповсюджується право податкової застави.
06.11.2007р. позивачем сплачено податкове зобов'язання з зазначеного платежу в сумі 135 грн. (платіжне доручення № 1507 від 06.11.2007р.).
04.12.2007р. ДПІ в м.Яремче виставлено другу податкову вимогу № 2/203 від 04.12.2007р. про сплату податкового боргу в сумі 7405 грн. 13 коп. (в тому числі 3612 грн. 20 коп. основного платежу і 3792 грн. 50 коп. штрафних санкцій) зі збору за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення та користування земельними ділянками лісового фонду.
Окрім цього, згідно поданих позивачем до ДПІ в м.Яремче розрахунків станом на 26.11.2008р. підприємством самостійно узгоджено 76893 грн. збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування ділянками лісового фонду.
За твердженням позивача, на сплату вказаних зобовязань ним перераховані наступні грошові кошти: 14135 грн. згідно платіжного доручення № 1463 від 25.03.2008р.; 41732 грн. згідно платіжного доручення № 1790 від 23.05.2008р.; 21026 грн. згідно платіжного доручення № 2788 від 20.08.2008р.; всього на суму 76893 грн.
28.03.2008р. відповідачем винесено повідомлення № 109180003864070, яким здійснено розподіл сплаченої суми коштів в розмірі 14135 грн. згідно з платіжним документом № 1463 від 25.03.2008р. № 1463 за платежем «Збір за використання лісових ресурсів місцевого значення» на погашення податкового боргу, який існував по зобовязаннях, які були узгоджені в попередніх періодах (2007р.).
Станом на 19.11.2008р. в ТзОВ «Скорзонера» виник податковий борг в сумі 7778 грн. 51 коп. по збору за спеціальне використання лісових ресурсів місцевого значення та користування земельними ділянками лісового фонду.
Для забезпечення погашення податкового боргу, ДПІ в м.Яремче надіслала ТзОВ «Скорзонера» першу податкову вимогу № 1/140 від 26.11.2008р. про сплату податкового боргу в сумі 7778 грн. 53 коп., який виник в зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду місцевого значення та другу податкову вимогу № 2/150 від 29.12.2008р. про сплату податкового боргу в сумі 7778 грн. 51 коп., який виник в зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду місцевого значення.
27.05.2009р. податковим органом повторно направлено лист ТзОВ «Скорзонера» про виділення майна для реалізації в цілях погашення податкового боргу в сумі 7778 грн. 54 коп.
28.05.2009р. ДПІ в м.Яремче складено акт № 7 опису активів, на які поширюється право податкової застави, згідно якого описано належний позивачу автомобіль ВАЗ 21213, державний номерний знак 72845 ІВ.
В подальшому 29.05.2009р. податковим органом подано до Івано-Франківської філії ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України заяву про реєстрацію обтяжень рухомого майна, що засвідчується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 23627668 від 29.05.2009р.
Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум в рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету є неправомірним.
Таким чином, повідомлення № 109180003864070 від 28.03.2008р. суперечить вимогам чинного законодавства.
Перша податкова вимога № 1/140 від 26.11.2008р., друга податкова вимога № 2/150 від 29.12.2008р., рішення ДПІ в м.Яремче №1/489/10/24-0 від 29.01.2008р. винесені з порушеннями закону, оскільки вони надіслані позивачу в зв'язку з прийнятим відповідачем повідомленням № 109180003864070 від 28.03.2008р., також дії податкового органу щодо проведення опису активів ТзОВ «Скорзонера», на які поширюються право податкової застави, у відповідності до акту № 7 від 28.05.2009р., є протиправними.
Між тим, з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, з наступних підстав.
В частині доводів позивача про неузгодження податкового повідомлення-рішення № 0000272301/0 від 11.10.2007р. через оскарження такого позивачем в судовому порядку, колегія суддів виходить з того, що відповідно до приписів пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при зверненні платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті і прийняття відповідного рішення.
У той же час податковий борг - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Таким чином, податковий борг виникає, зокрема, у разі не сплати у встановлений строк податкового зобов'язання, узгодженого в адміністративному порядку.
Днем узгодження податкового зобов'язання платника податків у разі апеляційного оскарження такого податкового зобов'язання є день закінчення процедури адміністративного оскарження (ч.5 пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 наведеного Закону).
У свою чергу, процедура адміністративного оскарження згідно з пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» закінчується:
останнім днем строку, передбаченого пп.5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі, коли така заява не була подана у зазначений строк;
днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;
днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.
Водночас відповідно до пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Якщо ж сума узгодженого платником податків податкового зобов'язання не сплачена у встановлений строк, вона визнається сумою податкового боргу платника податків (пп.5.4.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).
Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку. Для випадків апеляційного порядку узгодження сум податкового зобов'язання строк сплати визначається пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і становить десять днів.
Зазначений строк переривається у разі звернення платника податків до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу згідно з пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При цьому податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті.
Однак, у разі несвоєчасного звернення платником податку до суду (поза межами строку сплати узгодженого в апеляційному порядку податкового зобов'язання, але в межах строків давності, як це передбачено пп.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») несплачене податкове зобов'язання, процедура апеляційного оскарження якого була завершеною, перетворюється на податковий борг платника податків у силу прямого припису пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
При цьому порядок погашення податкового боргу регулюється нормами ст.ст.6 - 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Ці норми не передбачають зупинення процедур погашення, у тому числі примусового стягнення податкового боргу в разі оскарження платником податків до суду раніше узгодженої суми податкового зобов'язання.
Виходячи з наведеного, оскарження платником податків до суду суми податкового зобов'язання, узгодженого в апеляційному порядку, поза межами строку сплати такого податкового зобов'язання не надає відповідному податковому зобов'язанню статусу неузгодженого. Відтак, зазначена сума залишається податковим боргом платника податків.
Разом із тим, у разі позитивного вирішення справи на користь платника податків відповідні податкові повідомлення та вимоги вважаються відкликаними на підставі пп.6.4.1 «в» п.6.4 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Сплачені (стягнуті) на погашення такого податкового боргу суми можуть за відповідних обставин набути статус надмірно сплачених і підлягають поверненню платникові податків у порядку, визначеному п.п.15.3, 15.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Таким чином, оскільки позивачем не оскаржувалось в порядку процедури апеляційного узгодження податкових зобовязань податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Яремче № 0000272301/0 від 11.10.2007р., тому останнє набуло статусу узгодженого.
В частині доводів позивача про безпідстане зарахування відповідачем поточних платежів в рахунок погашення податкового боргу за минулі періоди колегія суддів враховує, що Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.
Разом з тим, згідно платіжного доручення № 1463 від 25.03.2008р. на суму 14135 грн., по якому податковим органом проведено розчеплення коштів і скерування частини таких на погашення податкового боргу за минулий період, в графі призначення платежу вказано «попнева плата за лісопродукцію», при цьому будь-яких інших реквізитів платежу (період погашення зобовязань, номер і дата розрахунку (декларації)) платником податків тощо) не вказано.
Також в Розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду за І квартал 2008 року позивачем визначено суму податкового зобовязання в розмірі 9135 грн., а таку, яка вказана у вищевказаному платіжному дорученні.
Таким чином, конкретного призначення платежу в розмірі 14135 грн. згідно платіжного доручення № 1463 від 25.03.2008р. позивачем не визначено.
Пунктом 7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Також установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Приписами пп.16.3.3 п.16.3 ст.16 наведеного Закону визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.
Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
Форма зазначеного повідомлення наведена в додатку 1 до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затв. наказом ДПА України № 290 від 11.06.2003р.
Порядок направлення платнику податків повідомлення з інформацією про розподіл сплаченої платником податків суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), регулюється п.3.7 Інструкції.
Як зазначено у вказаній нормі, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Державного казначейства України та ДПА України № 74/194 від 25.04.2002р., самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини). При цьому протягом трьох робочих днів податковий орган складає та надсилає такому платнику податків у порядку, аналогічному Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затв. наказом ДПА України № 253 від 21.06.2001р., повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, за формою згідно з додатком 1.
Оцінюючи в сукупності вищенаведене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про підставність проведеного податковим органом зарахування самостійно сплачених платником податків коштів на погашення наявного податкового боргу.
Оскільки наведені дії вчинені з дотримання вимог закону, тому всі решта дії та рішення податкового органу (перша та друга податкові вимоги, рішення про стягнення коштів та продаж активів платника податків, опис активів, на які поширюється право податкової застави, та реєстрація обтяжень рухомого майна) відповідають вимогам закону.
При вирішенні питання про можливість звернення платника податку до адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправними повідомлень податкового органу з інформацією про здійснений розподіл судам колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Повідомлення про розподіл сплачених коштів є результатом дій податкового органу, вчинених ним на реалізацію своїх повноважень, передбачених пп.16.3.3 п.16.3 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Зазначені повідомлення є способом інформування платника податків про дії, вчинені податковим органом на підставі вказаної норми закону; при цьому підставою для виникнення у платника податків додаткових обов'язків є саме дії податкового органу із самостійного розподілу сплачених таким платником сум.
В свою чергу, повідомлення із відповідною інформацією не впливає на права та обов'язки платника податків, а тому не є актом індивідуальної дії в розумінні п.1 ч.1 ст.17 КАС України.
Ураховуючи викладене, позовні вимоги про визнання протиправними повідомлення податкового органу про здійснений ним самостійний розподіл сум, сплачених платником податків, не можуть бути предметом розгляду в адміністративних судах, при цьому в частині цих позовних вимог провадження в адміністративній справи належить закрити на підставі п.1 ч.1 ст.157 зазначеного Кодексу.
Окрім цього, ухвалою суду від 16.06.2009р. вжиті заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії повідомлення № 109180003864070 від 28.03.2008р., першої податкової вимоги № 1/140 від 26.11.2008р., другої податкової вимоги № 2/150 від 29.12.2008р., рішення № 1/489/10/24-0 від 29.01.2009р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків винесених ДПІ в м.Яремче до вирішення справи по суті; заборони ДПІ в м.Яремче і третім особам вчиняти дії стосовно та на підставі повідомлення № 109180003864070 від 28.03.2008р., першої податкової вимоги № 1/140 від 26.11.2008р., другої податкової вимоги № 2/150 від 29.12.2008р., рішення № 1/489/10/24-0 від 29.01.2009р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків винесених ДПІ в м.Яремча.
Відповідно до ч.4 ст.118 КАС України якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили. Проте суд може одночасно з прийняттям постанови або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення адміністративного позову або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим.
За таких обставин, вжиті згідно ухвали суду від 16.06.2009р. заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними і скасування першої та другої податкових вимог, рішення про стягнення коштів та продаж активів платника податків, визнання протиправними дій щодо опису активів, на які поширюється право податкової застави, та реєстрації обтяжень рухомого майна, а також про закриття провадження в частині вимог про визнання протиправним і скасування повідомлення податкового органу про розподіл сплачених коштів, з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.п.3, 4 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.1 ст.203, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Яремче Івано-Франківської обл. задоволити частково.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.07.2009р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Скорзонера» до Державної податкової інспекції в м.Яремче Івано-Франківської обл. про визнання протиправними і скасування першої та другої податкових вимог, рішення про стягнення коштів та продаж активів платника податків, визнання протиправними дій щодо опису активів, на які поширюється право податкової застави, та реєстрації обтяжень рухомого майна, - відмовити.
В частині позовних вимог про визнання протиправним і скасування повідомлення податкового органу про розподіл сплачених коштів - провадження у справі закрити.
Вжиті згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.06.2009р. заходи забезпечення адміністративного позову скасувати.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: А.М.Ліщинський
В.М.Каралюс
Судове рішення № 20968696, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.12.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-698/09/0970. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: