Ухвала суду № 20968590, 07.12.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2011 р. Справа № 57163/11/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

при секретарі судового засідання: Шаблій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу спільного Українсько-Іспанського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Санза ТОП» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.06.2011 року по справіза позовом спільного Українсько-Іспанського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Санза ТОП» доБережанської міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України в Тернопільській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення та повернення заборгованості з бюджету,

встановив:

10.05.2011 року Українсько-Іспанське спільне підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю «Санза ТОП» (далі по тексту - УІСП ТОВ «Санза ТОП» або позивач) звернулося з адміністративним позовом до Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №6465/0000392301/0 від 27.09.2010 року та повернення з державного бюджету заборгованості з податку на додану вартість за червень 2010 року в сумі 40000,00 гривень.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що висновки викладені в акті перевірки №439/23-134/31274081 від 17.09.2010 не відповідають дійсним обставинам справи, в зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року на 40000,00 гривень є незаконним та підлягає до скасування.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.06.2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставини викладені в позовній заяві, твердження позивача щодо неправомірності висновків Бережанської МДПІ про завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року спростовуються наявними в справі доказами, в зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення №6465/0000392301/0 від 27.09.2010, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року на 40000,00 гривень винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже позовні вимоги в частині скасування оскаржуваного повідомлення - рішення до задоволення не підлягають.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи наступні факти.

УІСП ТОВ «Санза ТОП» зареєстроване в Бережанській РДА як юридична особа 29.12.2002 року та отримало свідоцтво про державну реєстрацію № 237-240 від 29.06.2006 року з присвоєнням ідентифікаційного коду № 31274081. З 09.01.2003 року позивач перебуває на обліку в Бережанській МДПІ та відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон №2181) та ст. 16 Податкового кодексу України відповідач є платником податків та зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Підприємство здійснює реалізацію власної виробленої продукції за межі митної території України, податок на додану вартість при цьому обчислюється за нульовою ставкою відповідно до пп. 6.2.1, п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним станом на момент виникнення спірних правовідносин.

14 липня 2010 року позивачем подано до Бережанської МДПІ звітну декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року, в якій визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податків у банку в розмірі 97169,00 гривень.

На підставі направлення на перевірку №235-23 від 06.09.2010 старшим ДПРІ Корнелюком Г.М. проведено перевірку УІСП ТОВ «Санза ТОП», результати якої викладені в акті перевірки №439/23-134/31274081 від 17.09.2010 «Про результати виїзної позапланової перевірки УІСП ТОВ «Санза ТОП» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість «на рахунок платника у банку» за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.2010 по 31.05.2010».

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту за травень 2010 року 40000,00 гривень податку на додану вартість, а саме: 20000,00 гривень по операціях з приватним підприємцем ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу лісоматеріалів від 01.02.2010 №23 та 20000,00 гривень ПДВ по операціях з ТзОВ ДП «Жидачів ліс».

В акті перевірки зазначено, що УІСП ТОВ «Санза Топ» (Покупець) уклало договори купівлі - продажу лісоматеріалів: від 1 лютого 2010 року №23 з ПП ОСОБА_2 (Продавець), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця лісоматеріали, товар відвантажується на адресу Покупця щомісячно після узгодження з Покупцем факту готовності його прийняти. Пунктом 4.3 договору встановлено, що Продавець забезпечує перевізника товару оригіналом товарно-транспортної накладної про відпуск матеріалів; від 2 січня 2010 року №43 з ТОВ деревообробним підприємством «Жидачів ліс» (Продавець) згідно з умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця лісоматеріали, товар відвантажується на адресу Покупця після узгодження з Покупцем.

Перевіркою документів, що відображають рух вантажів від Продавців (ПП ОСОБА_2, та ТОВ деревообробного підприємства «Жидачів ліс») до Покупця УІСП ТОВ «Санза Топ» встановлено порушення документування операцій відправки та отримання товарів, в товарно-транспортних накладних: не вказано повні адреси місць відправки та отримання товарів; відсутні записи про якісні характеристики вантажу, що перевозиться; відсутні записи про документи, що супроводжують перевезення вантажу (санітарні, якісні сертифікати, свідоцтва, довідки паспорти тощо, що визначаються правилами перевезення вантажів); відсутні або не повністю зазначені дані про матеріально відповідальну особу вантажовідправника та вантажоодержувача (посада, прізвище, ім'я, по батькові, штамп, № та дата видачі довіреності); відсутні відмітки перевізника (підпис, штамп).

В акті перевірки зроблено висновок, що операції по договорах купівлі - продажу лісоматеріалів від 1 лютого 2010 року №23 з ПП ОСОБА_2 та від 2 січня 2010 року №43 з ТОВ деревообробним підприємством «Жидачів ліс» не мали реального товарного характеру, оскільки не підтверджується факт надходження лісоматеріалів на підприємство. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів. В актах перевірки зазначено, що УІСП ТОВ «Санза Топ» перераховувало кошти ПП ОСОБА_2, ТОВ деревообробному підприємству «Жидачів ліс» без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Перевіркою зроблено висновок, що УІСП ТОВ «Санза Топ» в порушення вимог п.1.4, 1.8 ст.1, п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищило на 40000,00 гривень бюджетне відшкодування з ПДВ по декларації за червень 2010 року.

За результатами перевірки Бережанською МДПІ податковим повідомленням - рішенням від 27.09.2010 №6465/0000392301/0 зменшено на 40000,00 гривень бюджетне відшкодування з ПДВ, заявлені УІСП ТОВ «Санза Топ» до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок платника у банку за червень 2010 року.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону ). а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні доказів та встановлено під час проведення перевірки податковим органом позивачем не доведено реального товарного характеру взаємовідносин УІСП ТОВ «Санза Топ» із ПП ОСОБА_2 та ТОВ ДП «Жидачів ліс» внаслідок виявлення порушень документування операцій відправки та отримання товарів, а саме: в товарно-транспортних накладних не вказано повні адреси місць відправки та отримання товарів, відсутні записи про якісні характеристики вантажу, що перевозиться; відсутні записи про документи, що супроводжують перевезення вантажу (санітарні, якісні сертифікати , свідоцтва, довідки, паспорти тощо , що визначаються правилами перевезення вантажів); відсутні або не повністю зазначені дані про матеріально відповідальну особу вантажовідправника та вантажоодержувача (посада, прізвище, ім'я, по-батькові, штамп, номер та дата видачі довіреності); відсутні відмітки перевізника (підпис, штамп).

Так, зокрема відповідно до пункту 2 Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю» затвердженої постановами Державного арбітражу Союзу РСР від 15.06.1965 №П-6 та від 25.04.66 №П-7 при поставці товарів і створення умов для своєчасного і правильного приймання отримувачем відправник (постачальник) зобов'язаний дотримуватись наступних умов:

-не порушувати правила пакування і завантаження продукції, маркування і опломбування окремих місць;

-чітко і правильно оформляти документи, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікати, посвідчення якості);

-дотримуватись відповідності вказаних у відвантажувальних та розрахункових документах даних про якість, комплектність продукції фактичній її якості та комплектності.

Згідно з пунктом 5 Інструкції при прийманні товарів, як передбачено правилами, що діють на транспорт (перевезення), одержувач зобов'язаний витребувати від органу транспорту складання комерційного акту (відмітки на товарно-транспортній накладній або складання акта - при доставці вантажу автомобільним транспортом. Відповідно до пункту 12 Інструкції приймання продукції по кількості проводиться відповідно транспортним і супровідним документам (рахунки-фактури, специфікації, описи, пакувальні ярлики) відправника (виробника). Згідно з пунктами 26,28 Інструкції акт приймання продукції затверджується керівником або його заступником підприємства-одержувача не пізніше наступного дня після складання акта. Акти приймання продукції по кількості реєструються і зберігаються у порядку встановленому на підприємстві-одержувачі.

Згідно з пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України. Типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, зокрема, типова форма товарно-транспортної накладної, затверджено спільним Наказом Мінтрансу України, Мінстату України від 29.12.1995 №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» (із змінами і доповненнями). Відповідно до пункту 2 цього наказу застосування зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 №363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбутковування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу і обліку виконаної роботи. В Правилах перевезення окремими видами продукції виділено, зокрема, продукцію лісової, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості.

Крім зазначеного, підпунктом 11.1 пункту 11 Правил перевезення визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів. Підпункт 11.5 пункту 11 Правил перевезення говорить, що Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної її підписом і при необхідності печаткою(штампом). У відповідності до підпункту 11.6 пункту 11 Правил перевезення, після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри, а відповідно з підпунктом 11.7 пункту 11 Правил перевезення перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий-передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, у разі потреби й печаткою або штампом, передається Перевізнику. Отже, товарно-транспортна накладна належить до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

З огляду на викладене, в акті перевірки правомірно зроблено висновок, що операції по договорах купівлі-продажу лісоматеріалів від 01.02.2010 №23 з приватним підприємцем ОСОБА_2 та №43 від 02.01.2010 з ТОВ ДП «Жидачів ліс» не мали реального товарного характеру, оскільки не підтверджується факт надходження лісоматеріалів на підприємство. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів

За таких обставин, немає підстав стверджувати про факт надходження матеріалів на підприємство, проте встановлено лише факт оплати, відображений на рахунках бухгалтерського обліку, а отже позивачем в порушення п.1.4, 1.8 ст. 1; п.п.7.2.1 п.7.2, п.п. 7.7.1,7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року з податку на додану вартість у розмірі 40000,00 гривень (по розрахунках із ПП ОСОБА_2 - 20000,00 гривень, по розрахунках із ТОВ ДП «Жидачів ліс» - 20000,00 гривень).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до переконання, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставини викладені в позовній заяві, твердження позивача щодо неправомірності висновків Бережанської МДПІ про завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року спростовуються наявними в справі доказами, в зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення №6465/0000392301/0 від 27.09.2010, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року на 40000,00 гривень винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже позовні вимоги до задоволення не підлягають.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ч. 3.ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу спільного Українсько-Іспанського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Санза ТОП» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.06.2011 року по справі№2а-1268/11/1970 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвалу складено в повному обсязі 12 грудня 2011 року.

Головуючий:І.В. Глушко

Судді:О.М. Довгополов

В.В. Святецький