Ухвала суду № 20967469, 08.12.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2011 р. Справа № 61004/11/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Довгополова О.М., Судової-Хомюк Н.М.,

при секретарі судового засіданняЛивак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Гостинець» та обласного комунального підприємства «Івано-Франківське ОБТІ» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до обласного комунального підприємства «Івано-Франківське ОБТІ», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Гостинець» про визнання протиправними та зобовязання вчинення дій, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до обласного комунального підприємства «Івано-Франківське ОБТІ», третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Гостинець» в якому просив визнати протиправними дії обласного комунального підприємства «Івано- Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» по здійсненні реєстраційного запису про право власності за ТзОВ «Гостинець» на нежитлові приміщення, загальною площею 1287,1 кв.м., розташовані за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Шашкевича, буд.6 та видачі Витягу про реєстрацію такого права власності за ТзОВ «Гостинець», та зобов'язати обласне комунальне підприємство «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» скасувати реєстраційний запис про реєстрацію права власності за ТзОВ «Гостинець» на нежитлові приміщення, загальною площею1287,1 кв.м., розташовані за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Шашкевича, буд. 6 і відновити реєстраційний запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежитлові приміщення, загальною площею 1287,1 кв.м., розташовані за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Шашкевича, буд.6.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправними дії обласного комунального підприємства «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» по здійсненні реєстраційного запису про право власності за ТзОВ «Гостинець» на нежитлові приміщення, загальною площею 1287,1 кв.м., розташовані за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Шашкевича, буд.6 та видачі Витягу про реєстрацію такого права власності за ТзОВ «Гостинець», зобов'язано обласне комунальне підприємство «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» скасувати реєстраційний запис про реєстрацію права власності за ТзОВ «Гостинець» на нежитлові приміщення, загальною площею1287,1 кв.м., розташовані за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Шашкевича, буд. 6 та відновити реєстраційний запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на нежитлові приміщення, загальною площею 1287,1 кв.м., розташовані за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Шашкевича, буд.6.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю «Гостинець» та обласне комунальне підприємство «Івано- Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» оскаржили його в апеляційному порядку, вважають, що постанова прийнята з порушення норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю «Гостинець» зазначає, що п.1 ч.1 ст. 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, пунктом 7 ч.1 цієї ж статті дано визначення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною першою статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності».

Якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних управлінських функцій (щодо іншої особи, яка є учасником спору), то такий суб'єкт не перебуває при здійсненні управлінських функцій і не має встановлених нормами КАС України ознак суб'єкта владних повноважень

01 квітня 2011 року ОБТІ за реєстраційним номером 4736025 номер запису :454 в книзі:2в зареєструвало за товариством право власності на нежитлові приміщення по вул.М.Шашкевича,6 в м.Івано-Франківську.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином 01.04.2011 року ОБТІ виконувало рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2004 року по справі № 18/331 та ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.2008 року по справі № 18/331 на підставі відкритого виконавчого провадження.

Враховуючи це, 01.04.2011 року ОБТІ не здійснювало владних управлінських функцій щодо ОСОБА_1, а тому ОБТІ не перебувало при здійсненні управлінських функцій і відповідно не має встановлених нормами КАС України в даному випадку ознак суб'єкта владних повноважень.

Крім того апелянт вказує, що пунктом 2.1. Тимчасового положення «Про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно» що для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач(правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1. Пунктом 2.4. вище вказаного Тимчасового положення передбачено, що під час подання заяви про державну реєстрацію прав фізична особа повинна пред'явити паспорт або інший документ, який унеможливлює виникнення будь-яких сумнівів щодо цієї особи, а у разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - паспорт або інший документ, який унеможливлює виникнення будь-яких сумнівів щодо цієї особи, та документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб. У випадку, встановленому законом, представник іноземної особи пред'являє документи, легалізовані в установленому законодавством порядку. Пунктом 3.1. цього ж Тимчасового положення передбачено, що з моменту прийняття заяви про державну реєстрацію прав реєстратором БТІ розпочинається її розгляд. Пунктом 3.4. цього Тимчасового положення передбачено, що за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в ній.

Зазначені пункти Тимчасового положення встановлюють в якому саме порядку проводиться державна реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно для фізичних і юридичних осіб.

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 30.03.2011 року № 25530437 заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Олійника В.Б., яка була вручена ОБТІ - не є заявою фізичної або юридичної особи адресованою ОБТІ, а є процесуальним документом винесеним державним виконавцем у відповідності із Законом України «Про виконавче провадження», що в черговий раз доводить, що 01.04.2011 року ОБТІ виконувало рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2004 року по справі № 18/331 та ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.2008 року по справі № 18/331 на підставі відкритого виконавчого провадження, і не здійснювало владних управлінських функцій щодо ОСОБА_1, та не перебувало при здійсненні управлінських функцій і не має встановлених нормами КАС України в даному випадку ознак суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, апелянт вважає, що судом не вірно застосовані норми матеріального права.

Також апелянт вказує, що ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 07.08.2007 року по справі № 11а-662/2007 року повернуто ТзОВ «Гостинець» як власнику приміщення по вул.Шашкевича, буд.6 в м.Івано-Франківську. На виконання даної ухвали актом державного виконавця від 24.12.2007 року вказане приміщення вручено(передано) товариству.

Чинним є і правовстановлюючий документ на вищезазначене приміщення - оригінал Договору №1Д-910 купівлі-продажу державного майна орендного підприємства громадського харчування «Світлиця» від 28.09.1995 року, який посвідчено 28.09.1995 року державним нотаріусом першої Івано-Франківської міської державної нотаріальної контори.

Набрало законної сили й рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2004 року по справі N 18/331 згідно якого визнано недійсним дублікат договору купівлі-продажу № 1Д-910 від 28.09.1995 року, який виданий першою Івано-Франківською нотаріальною конторою 28.01.2004 року по реєстру № 6-185, що зареєстрований Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 13.02.2004 року за № 454/2в та реєстраційним номером 4376025.

Апелянт зазначає, що позивач просить суд скасувати реєстраційний запис про реєстрацію права власності за ТзОВ «Гостинець на спірні приміщення, хоча жодного правовстановлюючого документа на дане приміщення немає. Зокрема, в пункті 3 договору купівлі-продажу від 13.02.2004 року, який зареєстрований в реєстрі за №9 Д-66 між закритим акціонерним товариством «Світлиця» та ОСОБА_1 зазначено, що «Договір укладено на підставі дублікату договору купівлі-продажу державного майна (як документу, який свідчить про право власності на нежитлові приміщення ЗАТ «Світлиція») виданого першою Івано-Франківською державною нотаріальною конторою 28.01.2004 року по реєстру № 6- 185, і який зареєстрований Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 13.02.2004 року за № 454/2в та реєстраційним номером 4376025. Однак, дублікат договору купівлі-продажу № 1Д-910 від 28.09.1995 року визнаний недійсним на підставі рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2004 року по справі № 18/331 та скасовано першою Івано-Франківською державною нотаріальною конторою та ОБТІ, що свідчить про відсутність переходу права власності до ОСОБА_1 - а отже, даний документ не є правовстановлюючим.

Крім того суд першої інстанції з метою всебічного та об'єктивного розгляду справи повинен був залучити до участі в справі ТзОВ «Гостинець». Однак, суд жодної ініціативи з цього приводу не проявив, і лише після заявлених декількох клопотань товариства для участі в справі задоволив одне з клопотань ТзОВ «Гостинець і залучив товариство для участі в справі. При цьому постанова по даній справі винесена без участі представника товариства , при цьому суд не повідомив належним чином про дату і час проведення судового засідання.

Також апелянт зазначив, що п. 2 ч. 3 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства. А саме таке вирішення правовідносин вже мало місце при прийнятті ухвали колегією суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 07.08.2007 року по справі № 11а-662/2007 року, якою вирішено повернуто ТзОВ «Гостинець» як законному власнику приміщення по вул.Шашкевича, буд.6 в м. Івано- Франківську. Вказане питання вирішене судом в порядку статті 81 КПК України, за правилами кримінального судочинства. Ухвала набрала законної сили і відповідно до статті 403 КПК України і є обов'язковою для виконання.

Крім апелянт зазначив, що в 2009 році ОСОБА_1 звертався з адміністративним позовом до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, ОБТІ, треті особи на стороні відповідача ТзОВ «Гостинець» (м.Івано-Франківськ, вул.Шашкевича, буд.6) та ТзОВ «Гостинець» (м.Івано-Франківськ, вул.Новгородська, буд. 34А) з вимогами про встановлення заборони суб'єкту владних повноважень вчинення дій та прийняття рішень щодо оформлення за ТзОВ «Гостинець» права власності на нежитлові приміщення по вул.Шашкевича, буд.6 в м.Івано-Франківську та вимогами про визнання протиправними дій ОБТІ по здійсненні реєстрації права власності та зобов'язання до скасування реєстраційного запису. По даному позову ОСОБА_1 16.04.2009 року Івано- Франківський міський суд по справі № 2а-180/2009 року виніс ухвалу якою закрив провадження по справі, мотивувавши це тим, що відповідно до пункту 10 статті 30 закону України «Про місцеве самоврядування» до компетенції виконавчих органів місцевого самоврядування належить облік тз реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності. Документи на підставі яких проводиться така реєстрація, є в тому числі судові рішення. Як вбачається з досліджених доказів відповідач в своїх діях по реєстрації керувався саме ними, а тому не мав підстав проводити оцінку їх законності, вирішуючи спір про право. А оскарження судових рішень, їх подальший перегляд чи зміна, як підстава для визнання недійсними дій відповідачів свідчить про приватно-правовий характер цього спору, не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий. Дана ухвала Львівським апеляційним адміністративним судом залишила без змін

Також апелянт вказує, що однією з позовних вимог позивача ОСОБА_1 була вимога про «Витребування з ОБТІ інвентарну справу на нежитлові приміщення площею (згідно технічного паспорту) 1287,1 кв.м, які розташовані за адресою : м.Івано-Франківськ, вул.Шашкевича, буд.6». Незважаючи на те, що позов задоволено, дана позовна вимога в резолютивній частині постанови не зазначена.

Також суд не задоволив клопотання ТзОВ «Гостинець» про витребування у позивача технічного паспорту на який він посилається у позовній заяві.

Враховуючи те, що 01.04.2011 року ОБТІ не здійснювало владних управлінських функцій, а тому ОБТІ не перебувало при здійсненні управлінських функцій і не має встановлених нормами КАС України в даному випадку ознак суб'єкта владних повноважень, а виконувало рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2004 року по справі № 18/331 та ухвалу цього ж суду від 12.06.2008 року по справі N9 18/331 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.03.2011 року № 25530437, то апелянт вважає, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Апелянт зазначає, що ним право власності на спірні нежитлові приміщення, набуте у відповідності до вимог статті 334 Цивільного кодексу України

Враховуючи вище викладене, просить скасувати постанову суду першої інстанції і постановити ухвалу про закриття провадження в справі.

Обласне комунальне підприємство «Івано-Франківське ОБТІ» в апеляційній скарзі зазначає, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2004 року позов ТзОВ «Гостинець» задоволено та визнано недійсним дублікат договору купівлі- продажу №1-Д-910 від 28.09.95р. (на підставі якого ОБТІ було зареєстровано право власності за ОСОБА_1) та зобов'язано ОБТІ скасувати реєстрацію дублікату договору купівлі- продажу №1Д-910 від 28.09.95р. та відновити реєстрацію оригіналу договору купівлі- продажу № 1Д-910 станом на 13.02.2004р. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.2008р. роз'яснено рішення суду від 09.09.2004р. по справі та встановлено порядок виконання даного рішення. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2010р. у справі № 18/331 задоволено скаргу ТзОВ «Гостинець» на дії підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання постанови підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 25.05.09. про закінчення виконавчого провадження недійсною та зобов'язання відновити виконавче провадження та виконати рішення суду від 09.09.2004р. та ухвали від 12.06.2008р. у справі № 18/331. Дану ухвалу залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 29.03.2011р.

Постановою про відновлення виконавчого провадження від 22.02.2011р. відновлено виконавче провадження з виконання рішення суду від 09.09.2004р. та ухвали від 12.06.2008р. у справі № 18/331. Постановою про відкриття виконавчого провадження від 30.03.2011р.відкрито виконавче провадження з виконання рішення суду від 09.09.2004р. та ухвали від 12.06.2008р. у справі № 18/331.

Отже, ОБТІ було зобов'язано зареєструвати право власності на нежитлові приміщення по вул. Шашкевича, 6 м. Івано-Франківськ за ТзОВ «Гостинець».

Відповідно до п. 10 Додатку № 1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України від 07.02.2002р. № 7/5, до переліку правовстановлюючих документів на підставі яких здійснюється реєстрація права власності належить рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна. 01.04.2011р. ОБТІ самостійно виконано рішення суду від 09.09.2004р. та ухвалу від 12.06.2008р. у справі № 18/331, а саме зареєстровано право власності на нежитлові приміщення по вул. Шашкевича, 6 в м. Івано-Франківськ за ТзОВ «Гостинець».

За результатами виконання рішення та ухвали господарського суду Івано-Франківської області у справі № 18/331 складено акт державного виконавця від 06.04.2011р. та винесено постанову про закриття виконавчого провадження від 15.04.2011р., якими державний виконавець підтверджує факт повного та фактичного виконання ОБТІ згадуваного рішення та ухвали.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд задовольняючи позов посилався на ч.2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обмежень» (дана редакція Закону втратила чинність з 11.02.2010р.), відповідно до якої державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.

Однак, апелянт зазначає, що на підставі норм вказаного Закону реєстрація права власності на нерухоме майно ніколи не здійснювалась. Окрім того, з 11.02.2010р. даний Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обмежень» викладено в новій редакції (в тому числі змінено назву - Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень»). Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» встановлено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2012 року. Отже суд першої інстанції приймаючи рішення застосував не чинну норму матеріального права.

Посилаючись на п.3.9. Тимчасового положення суд дійшов висновків, що без проведення технічної інвентаризації у відповідача не було законних підстав та повноважень для проведення скасування попередньої реєстрації права власності на нерухоме майно. Відповідно до даної норми Тимчасового положення державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, окрім випадків, коли заява про державну реєстрацію прав подається не пізніше ніж через дванадцять місяців після виникнення цього права.

Апелянт при цьому вказує, що реєстрації права власності на спірний об'єкт нерухомого майна передувала технічна інвентаризація. Суд дійшов до невірних висновків, оскільки питання проведення технічної інвентаризації в ході судового засідання не досліджувалось, реєстраційна чи інвентаризаційна справа не оглядались. Тому, висновки суду першої інстанції є не вірними та необгрунтовані.

Реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 за ТзОВ «Гостинець» здійснювалась відповідно до рішення суду та на підставі п. 10 Додатку №1 до Тимчасового положення, згідно якого до переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється реєстрація права власності, належить рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна. На час здійснення оскаржуваних реєстраційних дій реєстратор ОБТІ повинен був керуватись та керувався виключно нормами Тимчасового положення, а не Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обмежень».

Крім того апелянт вважає, що судом першої інстанції також зроблені невірні висновки про те, що реєстратором ОБТІ відповідно до п. 3.5. Тимчасового положення мало б бути прийнято рішення про відмову у реєстрації права власності, у зв'язку з тим, що заявлене право уже зареєстровано (пп.3.5.5.). При цьому зазначає, що підставою для здійснення переходу права власності (скасування попередньої реєстрації) є достатньо судового рішення про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна (п.10 Додатку 1 до Тимчасового положення). Тимчасове положення не містить норм, які б зазначали, що наступна реєстрація права власності можлива у випадку наявності судового рішення про скасування попередньої реєстрації права власності. Отже, для здійснення реєстрації права власності не потрібно рішення суду про скасування попередньої реєстрації. Кожна наступна реєстрація передбачає автоматичне скасування попередньої.

Крім того апелянт вважає, що посилання суду на пп.3.5.4. Тимчасового положення ( у зв'язку з неможливістю встановити відповідність заявлених прав вимогам законодавства) як на підставу для відмови у реєстрації права власності є необґрунтованим, бо питання належності нежитлових приміщень по вул.Шашкевича, 6 в м. Івано-Франківськ саме ТОВ «Гостинець» було предметом дослідження суду у справі № 18/331, що набрало законної сили, а тому ревізуватись реєстратором БТІ не може. В рішенні та ухвалі господарського суду Івано-Франківської області виписаний порядок виконання рішення суду, тому і підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації права власності не було.А згідно п.3.8. Тимчасового положення реєстратору забороняється тлумачення прав та відомостей про заявлені права власності і більше того відповідач виконував рішення та ухвалу суду, обов'язковість виконання яких встановлена ст. 19, 129 Конституції України, ст.4-5, 115 ГПК України. Принцип обов'язковості судових рішень, передбачений зокрема ст. 14, 257 КАС України. Вважає, що не можуть бути визнані неправомірними дії, що вчинені на виконання рішення суду.

Окрім вказаного, в межах даної судової справи відповідачем було заявлено клопотання про закриття провадження у справі, оскільки даний спір містить ознаки майнового спору.Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.6.2011р. в задоволенні даного клопотання безпідставно відмовлено. Відмовляючи в задоволенні зазначеного клопотання суд виходив із міркувань, що даний спір є адміністративним, з тих підстав, що ОБТІ делеговано владні управлінські функції щодо реєстрації права власності на нерухоме майно. А будь-які дії чи бездіяльність органу державної влади оскаржуються в адміністративному порядку. Апелянт не заперечує щодо того факту, що ОБТІ делеговані владні управлінські функції щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, однак, наполягає, що даний спір є майновим. Відмовляючи в задоволенні зазначеного клопотання судом першої інстанції не наведено жодного обґрунтування та не зроблено висновків щодо відсутності в даному спорі ознак майнового спору. Вважає, що даний спір є майновим та провадження у справі має бути закрито.

Так, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2010р. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ТзОВ «Гостинець» про визнання права власності та порушення корпоративних прав апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 31.07.2009р. у справі №7/94-6/84 скасовано, прийнято нове рішення. Скасовано рішення господарського суду Івано-Франківської області від 04.05.2007р. у справі № 7/94. У позові ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ТзОВ «Гостинець» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 1230, 50 кв.м по АДРЕСА_1 від 13.02.2004р., укладений між ЗАТ «Світлиця» в особі голови правління ОСОБА_5 та ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2010р. у справі № 7/94/-6/84 роз'яснено зміст постанови Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2010р. у справі 7/94Л6/84 в частині того, що в результаті скасування рішення господарського суду Івано-Франківської області від 04.05.2007р., яким було визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень площею 1230, 50 кв.м. по АДРЕСА_1, яке він набув на підставі договору купівлі-продажу від 13.02.2004р., підлягає відновленню право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення на підставі договору купівлі-продажу від 13.02.2004р., а саме Івано-Франківське ОБТІ зобов'язане відновити запис в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо ОСОБА_1 як власника нежитлових приміщень площею 1230, 50 кв.м. по АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу від 13.02.2004р. та скасувати попередній запис щодо права власності на це майно (ухвала наявна в матеріалах справи).

08.02.2010р. юристом реєстратором прав власності на нерухоме майно, в ході здійснення головним державним виконавцем відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції, виконавчого провадження № В- 19/17178916/781/2010 по примусовому виконанню ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2010р. у справі № 7/94- 6/84, відновлено реєстрацію права власності на нерухоме майно по вул. Шашкевича, 6 м. Івано-Франківськ за ОСОБА_1 Отже, підставою для відновлення реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 (реєстраційний запис, який в межах даної адміністративної справи позивач просить відновити) була постанова Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2010р. та ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2010р. При цьому апелянт зазначає, що реєстрацію права власності на підставі постанови Львівського апеляційного господарського суду від 26.01.2010р. та ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2010р. ОБТІ за ОСОБА_1 не здійснювало (не відбулося переходу права власності). ОБТІ здійснило відновлення реєстрації права власності, тобто технічну дію (яку допускається робити виключно у випадку допущення помилки реєстратором). В ході відновлення реєстрації було безповоротно видалені всі наступні переходи права власності на спірний об'єкт.

Також апелянт вважає, що суд першої інстанції упереджено ставився до розгляду справи

Зважаючи на вище наведене просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріли справи та доводи апеляційної скарг, колегія судів вважає, що апеляційна скарга обласного комунального підприємства «Івано-Франківське ОБТІ» підлягає задоволенню, а ТзОВ «Гостинець» - частковому задоволенню з наступних міркувань.

Розглядаючи спір суд першої інстанції, з чим погодилась колегія суддів, правильно зазначив, що згідно ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження. Згідно п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду, публічно-правовий спір у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. З огляду на це суд вірно вважав, що необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. Крім того суд першої інстанції правильно зазначив, що згідно ч.1, п. 1. ч. 2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень(нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно п.1 наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно» від 07.02.2002 року №7/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за № 157/6445) (зі змінами і доповненнями), встановлено, що до прийняття Верховною Радою України та набрання чинності законом України про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна, бюро технічної інвентаризації здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обласне комунальне підприємство «Івано-Франківське ОБТІ» у спірних правовідносинах з юридичними особами та громадянами реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні п.п.7 п.1 ст.3 КАС України, а отже зазначений спір має ознаки публічно-правового спору, а тому підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на це колегія суддів вважає безпідставним покликання апелянтів на ту обставину, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а провадження у справі підлягає закриттю, бо предметом даного адміністративного спору є протиправні дії відповідача, як суб'єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин, пов'язані з скасуванням реєстраційного запису про право власності на нерухоме майно, а не спір з приводу встановлення права власності на нерухоме майно..

Розглядаючи спір суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до частини 2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень», державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав, однак суд першої інстанції не врахував того, що стаття 27 вище згаданого Закону згідно Закону України від 1.02.2010 року №1878 VІ має іншу редакцію, а такі положення в ній відсутні.

Колегія суддів зазначає, що згідно рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2004 року(а.с. 33-34 т.1) позов ТзОВ «Гостинець» задоволено та визнано недійсним дублікат договору купівлі- продажу №1-Д-910 від 28.09.95р. (на підставі якого ОБТІ було зареєстровано право власності за ОСОБА_1.) та зобов'язано ОБТІ скасувати реєстрацію дублікату договору купівлі- продажу №1Д-910 від 28.09.95р. та відновити реєстрацію оригіналу договору купівлі- продажу № 1Д-910 станом на 13.02.2004р. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.2008 р. (а.с. 35 т. 1) від 09.09.2004р. по справі встановлено порядок виконання вище вказаного рішення суду від 09.09.2004 року. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2010р. у справі № 18/331(а.с. 36-37 т.1) задоволено скаргу ТзОВ «Гостинець» на дії підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання постанови підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області від 25.05.09. про закінчення виконавчого провадження недійсною та зобов'язання відновити виконавче провадження та виконати вище вказані рішення суду від 09.09.2004р. та ухвали від 12.06.2008р. у справі № 18/331. Дані рішення та ухвали набрали законної сили і підлягали до виконання. Постановою про відновлення виконавчого провадження від 22.02.2011р.(а.с.96-98 т.1) відновлено виконавче провадження з виконання рішення суду від 09.09.2004р. та ухвали від 12.06.2008р. у справі № 18/331, а постановою про відкриття виконавчого провадження від 30.03.2011 р. (а.с.100-102 т.1) відкрито виконавче провадження з виконання рішення суду від 09.09.2004р. та ухвали від 12.06.2008р. у справі № 18/331 та зобовязано відповідача виконати вище вказані рішення та ухвалу суду в строк до 06 квітня 2011 року. За результатами виконання рішення та ухвали господарського суду Івано-Франківської області у справі № 18/331 складено акт державного виконавця від 06.04.2011 р.(а.с.40 т.1) та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 15.04.2011р.,(а.с. 105-106 т.1), якими підтверджено факт повного та фактичного виконання Івано-Франківським ОБТІ вказаних рішення та ухвали суду.

Відповідно до п. 10 Додатку № 1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України від 07.02.2002р. № 7/5, до переліку правовстановлюючих документів на підставі яких здійснюється реєстрація права власності належить рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна. 01.04.2011р.

Суду першої інстанції в даній спірній ситуації слід було звернути увагу на вимоги ст. 124 Конституції України, згідно якої, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до ст. 129 Конституції України - одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та обов'язковість рішень суду. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» - державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Державний виконавець при здійсненні, виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» - вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» - державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів. Відповідно до ч.2 ст. 25 України «Про виконавче провадження» - державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Відповідно до ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» - після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобовязує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством.. Відповідно до ч.1 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» - у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. Відповідно до ч.2 ст.76 Закону України «Про виконавче провадження» - якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника - державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону. Відповідно до ч.2 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» - у розі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом, про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» - примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі документи, в тому числі, і рішення та ухвали господарських судів.

Отже, в даній спірній ситуації обласне комунальне підприємство «Івано- Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» було зобов'язано зареєструвати право власності на нежитлові приміщення по вул. Шашкевича, 6 м. Івано-Франківськ за ТзОВ «Гостинець».

З огляду на це суд апеляційної інстанції вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати, бо така прийнята з порушенням норм матеріального ьа процесуального права, а в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.195, ч. 4 ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Гостинець»- задовольнити частково обласного комунального підприємства «Івано-Франківське ОБТІ» задовольнити, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року у справі № 2а-1243/11 скасувати, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді О.М. Довгополов

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст постанови виготовлений 13.12.2011 року