Ухвала суду № 20966300, 28.12.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4630/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" грудня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.

при секретарі Пеньковій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ІНАП і К»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «ІНАП і К»(далі - ПП «ІНАП і К») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва (далі ДПІ у Деснянському районі м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2010 № 0003972301/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 травня 2011 року позов було задоволено.

На вказану постанову ДПІ у Деснянському районі м. Києва подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Деснянському районі м. Києва було проведено невиїзну документальну перевірку Приватного підприємстваПП «ІНАП і К» з питань правових відносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «С.ДЖ..Р.Груп»(далі ТОВ «С.ДЖ..Р.Груп») за період з 01.05.2010 по 31.05.2010, за результатами якої було складено акт про результати перевірки від 23.12.2010 №8514/23-2/30312094 (далі акт перевірки).

В ході перевірки було встановлено, що між ПП «ІНАП і К»та ТОВ «С.ДЖ..Р.Груп»був укладений договір від 23.04.2009 №10 відповідно до якого підрядник (ТОВ «С.ДЖ..Р.Груп») в межах договірної ціни виконує власними та залученими силами і засобами роботи по прокладання трубопроводу, каналізації К1 та дощової каналізації К2 на будівництві з реконструкції комплексу споруд, розташованих на території колишньої садиби памятника архітектури XVIII ст. Кловського палацу в м. Києві у звязку з чим до складу податкового кредиту ПП «ІНАП і К» було віднесено суми податку на додану вартість, на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ «С.ДЖ..Р.Груп».

Згідно акту перевірки, відповідачем зроблений висновок, що вищезазначений договір є недійсним в силу закону, оскільки правочин не відповідає загальним умовам дійсності правочину. Зокрема, відсутнє вільне волевиявлення учасника правочину та його відповідальність внутрішній волі.

Даний висновок був зроблений податковим органом посилаючись на те, що в провадженні слідчого управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України знаходиться кримінальна справа №69-107 за ч.5 ст.191, ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України, яка порушена відносно директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп» ОСОБА_4 Зокрема, в ході досудового слідства встановлено, що громадянин ОСОБА_4 є формально засновником та директором ТОВ «С.Дж.Р.Груп» та ніяких документів фінансово-господарської діяльності підприємства від імені даного товариства не підписував.

На підставі викладеного, актом перевірки було сформульовано висновок, що податкова накладна, виписана ТОВ «С.Дж.Р.Груп», не може бути підставою для віднесення сум податку, сплаченого вказаному підприємству, до податкового кредиту, внаслідок чого позивачем порушено п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення правовідносин), в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2010 року на суму 38112 грн.

На підставі даного акту, ДПІ у Деснянському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.12.2010 №0003972301/0, яким позивачу визначено податкові зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 57168 грн., з яких 38112 грн. основного платежу та 19056 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судом першої інстанції було встановлено, що між позивачем та вказаним товариством було укладено угоду, на виконання якої було підписано акт приймання виконаних робіт за червень 2009 р. на суму 228674,40 грн. і видана податкова накладна від 30.06.2009 №15, згідно якої до складу податкового кредиту за травень 2010 р. було віднесено ПДВ на суму 38112,40 грн

Відповідно до ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок є нікчемним. Визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Оскільки відповідачем не було надано інформації про наявність вироку у кримінальній справі відносно посадової особи ТОВ «С.Дж.Р.Груп», яка зазначена в акті перевірки, колегія суддів вважає, що посилання відповідача на нікчемність такого правочину у звязку з наявністю умислу у директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп»на укладення угоди, спрямованого на ухилення від сплати податків є необґрунтованим.

Крім того, акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоду, здійснену позивачем, нікчемним правочином.

Зокрема, в акті перевірки відсутні будь-які відомості, які можуть бути визначені, як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як вбачається з матеріалів справи послуги, отримані позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, отриманими внаслідок вчинення злочину та на момент укладання позивачем з контрагентом договору на виконання робіт і на момент виконання вказаних робіт, ТОВ «С.Дж.Р.Груп» як юридична особа було внесена в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України та мала свідоцтво платника податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно вимог п.п. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особами, зареєстрованим як платники податку.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Таким чином, враховуючи наявність податкової накладної, наданої позивачу його контрагентом, копії банківської виписки від 10.07.2009 та платіжного доручення від 10.07.2009 № 1330 про перерахунок коштів ТОВ «С.Дж.Р.Груп»і відсутність в акті перевірки жодних зауважень щодо перерахунку таких коштів, посилань на анулювання свідоцтв платника ПДВ контрагента позивача або несплати ним податку на додану вартість до бюджету колегія суддів прийшла до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 30.12.2010 № 0003972301/0 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Деснянському районі м. Києва необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 травня 2011 року без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст.160, 196, 198, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 травня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.

Ухвалу складено в повному обсязі 30.12.2011 року