Ухвала суду № 20964588, 13.12.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/1854/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"13" грудня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка В.В.,

при секретарі Наталюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника прокурора міста Чернігова на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.05.2011 у справі за адміністративним позовом першого заступника прокурора міста Чернігова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Чернігові до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансової санкції в порядку, передбаченому ст.3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», -

В С Т А Н О В И В:

Прокуратура м. Чернігова звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 фінансової санкції в розмірі 7528 000, 00 грн. та перерахування її до Державного бюджету м. Чернігова на рахунок № 31118106700002 ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код отримувача 22825965.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.05.2011 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників судового процесу, які зявились у судове засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.12.2010 посадовими особами прокуратури м. Чернігова проведено перевірку приміщення інтернет-клубу по АДРЕСА_1 в м.Чернігові.

Як зазначено у протоколі огляду місця події, у вказаному приміщенні було встановлено знаходження шести підєднаних до електричної мережі компютерів з програмним забезпеченням для здійснення азартних ігор; за одним з компютерів знаходився чоловік, який здійснював азартну гру. Також у приміщенні була присутня жінка, яка за допомогою окремого компютера, підєднаного до інших шести, здійснювала адміністративні дії щодо надання доступу до мережі Інтернет та азартних ігор, за відповідними грошовими тарифами.

Зазначені шість системних блоків та моніторів були вилучені та опечатані паперовими стрічками працівниками прокуратури, які проводили перевірку.

Встановлено, що приміщення орендує ФОП ОСОБА_2 на підставі договору оренди, укладеного 01.11.2010 між відповідачем та ТОВ «НЛД». Зазначене нежитлове приміщення передано в користування відповідачу по справі для цілей, визначених умовами договору оренди, а саме для розміщення та роботи інтернет-клубу.

Згідно договору про надання доступу до мережі передачі даних від 12.08.2009, укладеного між ДП «КТВ»ЗАТ «ТРК «Дитинець»та ФОП ОСОБА_2, останньому надано доступ до мережі з виходом до глобальної мережі Інтернет за адресою: АДРЕСА_1.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано достатніх доказів здійснення відповідачем грального бізнесу.

Доводи апелянта тотожні викладеним у позовній заяві.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»встановлено, що до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Абзацом 4 частини 4 Прикінцевих положень Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»було зобовязано Кабінет Міністрів України прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону.

Оскільки на час розгляду справи нормативно-правових актів, які б забезпечували реалізацію норм вищезазначеного Закону, зокрема визначали б порядок здійснення перевірки, порядок доведення обставини здійснення організації та проведення азартних ігор, під час розгляду справи не прийнято, колегія суддів доходить висновків, що застосуванню підлягають норми частини 1 статті 69 КАС України, відповідно до якої доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Зазначеною правовою нормою встановлено перелік засобів доказування, які можуть застосовуватися у адміністративному процесі, за допомогою яких суд може встановити наявність чи відсутність певних обставин.

Крім того, відповідно до положень Закону України від 15.05.2009 № 1334-VI «Про заборону грального бізнесу в Україні»у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються у такому значенні:

1) гральний бізнес діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку;

2) азартна гра будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем жодних відомостей про одержання відповідачем доходу від проведення азартних ігор в матеріали справи не надано, відомостей про їх існування заявлено не було. Жінка, яка здійснювала адміністративні функції в інтернет-клубі за адресою АДРЕСА_1 в м. Чернігові, дала пояснення, що отримувала грошові кошти за користування ресурсами мережі Інтернет.

Колегія суддів погоджується, що судом першої інстанції вірно встановлено, що у протоколі огляду місця події від 04.12.2010 лише в загальному зазначено, що за допомогою 6 гральних автоматів здійснюється підприємницька діяльність щодо надання доступу до Інтернету та азартних ігор, проте не наведено вид азартної гри, а також не встановлено особу, що проводила азартну гру. Даний факт підтверджено також довідкою про рух кримінальної справи № 75/4317-м, виданою начальником Чернігівського відділення міліції УМВС України в Чернігівській області 26.04.2011 № 5/3732.

Також, відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Отже, порушення кримінальної справи за фактом проведеної перевірки від 04.12.2010 не може вважатися належним доказом по даній справі.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, позивач не довів факту організації та проведення ФОП ОСОБА_2 азартних ігор, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора міста Чернігова залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.05.2011 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 19.12.2011.