Рішення № 20963862, 17.01.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

17 січня 2012 р. Справа 12/98/2011/5003

за позовом: Прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 37979894).

до: Публічного акціонерного товариства "Вінничинна-авто" (вул. Ватутіна,172, м. Вінниця, 21011, код ЄДРПОУ 03112811).

про відшкодування збитків в сумі 1 018,58 грн.

Головуючий суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Матущак О.В.

Представники :

прокуратури: Стецюк Н.Д.

позивача: ОСОБА_1 - за дорученням

відповідача: не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Прокурор Замостянського району м. Вінниці в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до ВАТ "Вінничинна-авто", в якому просить суд стягнути з відповідача 1 018,58 грн. збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Позов мотивовано тим, що проведеною 25.09.2009р. позаплановою перевіркою дотримання ВАТ "Вінниччина-авто" вимог природоохоронного законодавства встановлено, що у процесі своєї діяльності відповідач здійснював забір свіжої води з однієї свердловини, глибиною 80 м., дебітом 4.0 м. куб. за год., та з мереж міського водопроводу без відповідного дозволу на спеціальне водокористування, що свідчить про порушення вимог ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України. Також, в порушення ст.ст. 19, 21, 56 кодексу України "Про надра" підприємство не отримало дозвіл на користування надрами, хоча здійснює збір підземних вод із артезіанської свердловини. В результаті протиправних дій відповідача державі нанесено збитки в загальному розмірі 964594,06 грн.

Ухвалою суду від 11.11.2011р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 08.12.2011р.

Ухвалою суду від 08.12.2011р. замінено неналежного відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Вінничинна-авто" на належного - Публічне акціонерне товариство "Вінничинна-авто", розгляд справи розпочато заново та відкладено до 17.01.2012р.

В судове засідання 17.01.2012р. з"явились представники прокуратури та позивача, які позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, відзиву та витребуваних судом документів не надав. Про дату, місце та час слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції відповідачу 26.12.2012р. за № 2101120247040.

Відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на це, справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні представником позивача подано клопотання б/н від 16.01.2012р., про заміну позивача - Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 34939477) на його правонаступника - Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 37979894) відповідно до ст. 25 ГПК України.

Помічником прокурора м. Вінниці також подано заяву б/н від 17.01.2012р., в якій він просить замінити прокуратуру Замостянського району м. Вінниці на її правонаступника - прокуратуру м. Вінниці, в зв"язку з реорганізацією прокуратур міста Вінниці.

Ухвалою суду від 17.01.2012р. клопотання представника позивача та заяву помічника прокурора м. Вінниці задоволено; замінено позивача на його процесуального правонаступника - Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 37979894); замінено прокуратуру Замостянського району м. Вінниці на її правонаступника - прокуратуру м. Вінниці.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши і оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Згідно з наказом Державної екологічної інспекції від 25.09.2009 року №233-П було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ "Вінниччина-авто", правонаступником якого є відповідач.

За результатами перевірки складено Акт від 25.09.2009 р. перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

В ході перевірки встановлено, що основною діяльністю підприємства є технічне обслуговування та ремонт автомобілів, роздрібна торгівля автомобілями. Підприємство здійснювало забір свіжої води з однієї свердловини, глибиною 80 м., дебітом 4.0 м. куб. за год., та з мереж міського водопроводу.

Згідно довідки ВАТ "Вінниччина-авто" в період з 19.05.2009 року по 24.09.2009 року підприємство використало 32 м. куб. підземних вод (з артезіанської свердловини).

За результатами перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення № 009072 від 25.09.2009р. стосовно головного інженера ВАТ "Вінниччина-авто" ОСОБА_2, на якого на підставі ст. 44 Водного кодексу України постановою № 05/499 від 28.09.2009р. накладено адміністративне стягнення у розмірі 85,00 грн. штрафу.

25.09.2009р. Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області внесено припис № 05/195 про усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства з боку відповідача.

Перевіркою Державної екологічної інспекції у Вінницькій області встановлено порушення відповідачем вимог ст.ст. 44,49 Водного Кодексу України та 19, 21, 56 кодексу України "Про надра", зокрема: відсутність на підприємстві дозволу на спеціальне водокористування та дозволу на користування надрами (забір підземних вод із артезіанської свердловини).

З посиланням на наведене, прокурор і позивач просять стягнути з відповідача нанесені державі збитки в сумі 1 018,58 грн., які нараховані, як зазначено у Розрахунку, відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Мінприроди України № 309 від 20.07.2009 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783 (а.с. 14).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об"єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.Спеціальне водокористування здійснюється для промислових, транспортних, енергетичних та інших державних та громадських потреб. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У дозволі з метою раціонального використання вод, встановлюється ліміт забору води, ліміт використання води. Спеціальне водокористування є платним. Забір за спеціальне водокористування справляється з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Розмір збору за використання води з водних об"єктів для потреб, не пов"язаних з вилученням води з водних об"єктів, визначається: для потреб і гідроенергетики - на основі нормативів збору, фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни та лімітів використання води.

Порушення водного законодавства, зокрема, порушення правил спеціального водокористування тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України (ст. 110 Водного кодексу України).

Згідно зі ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Разом з тим:

Виходячи з даних акту перевірки, самовільне використання відповідачем підземної води здійснювалось у період з 19.05.2009р. по 24.09.2009р. Розрахунок збитків здійснено за формулою 23 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783 (у розрахунку зазначено: "Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Мінприроди України № 309 від 20.07.2009 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783) з використанням тарифів на воду згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування від 03.06.2008 р. № 309-УІ", що набрав чинності 04.06.2008 р.

Однак, у період до 25.08.2009р. діяла Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 року N 37, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 червня 1995 р. за N 162/698 (зі змінами та доповненнями).

25.08.2009 р. набрала чинності "Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 року та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783.

Отже, у випадку, коли правопорушення тривало до та після 25.08.2009 року та виявлено після 25.08.2009р. для розрахунку розмірів відшкодування збитків, нанесених до 25.08.2009р. слід використовувати Методику, затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 року № 37; а для розрахунку розмірів відшкодування збитків, нанесених після 25.08.2009р. - Методику, затверджену наказом Міністерством охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 року.

Такої думки притримується зокрема Вищий господарський суд України у постанові від 26.04.2011 р. у справі № 4/169-10 за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ТОВ "Томашпільський райсільгоспкомунгосп".

Згідно з п. 6.1 Методики № 37 при самовільному водокористуванні збитки розраховуються за формулою (12) Зс.б. = W x Тар., де:

W - об'єми води при самовільному водокористуванні, куб.м;

Тар. - діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях національної валюти за 1 куб.м.

Наданий позивачем розрахунок збитків за період самовільного водокористування до 25.08.2009 р. цій Методиці не відповідає.

Пунктами 1.2, 9.1 Методики № 389 встановлено порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до:

забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів;

та обумовлені самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування. Розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20м), здійснюється за формулою З сам = 100 х W х Тар, (23)

де W - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, куб.м;

Тар - норматив збору за спеціальне водокористування, грн./куб.м., що діє в регіоні на момент виявлення порушення.

Таким чином, обов'язковими передумовами для застосування позивачем Методики № 389 при визначенні розміру збитків від самовільного водокористування визначено факти забруднення підземних вод водокористувачем та самовільного використання ним водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування в їх сукупності.

Методикою № 389 також передбачено виняток для застосування формули розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, а саме в разі забору прісних підземних вод з глибини більше 20м.

Водночас, згідно з п.4.1 Методики № 389 факт забруднення підземних вод встановлюється державними інспекторами за результатами перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю, на основі візуальних спостережень чи встановлених розслідуваннями або оцінених у результаті еколого-гідрологічних вишукувань.

Проведеною позивачем перевіркою не встановлено факту забруднення товариством підземних вод внаслідок самовільного водокористування. Свердловина, з якої відповідач здійснював забір води, має глибину більше 20 м, а саме 80 м. (про що зазначено в акті перевірки), що виключає можливість розрахунку збитків за формулою, визначеною п. 9.1 Методики №389.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а тому в позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

В позові відмовити.

Суддя Кожухар М.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 20 січня 2012 р.

надр.прим.:

1 -до справи;

2 - відповідачу-ПАТ"Вінниччина-авто" (вул.Ватутіна,172, м.Вінниця, 21011).