Постанова № 20963675, 30.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2011 року                     № 2а-14595/11/2670

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м.Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровськомку районі м.Києва

до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у м. Києві ради,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Київська міська рада

про надання дозволу на реалізацію описаних активів,

ВСТАНОВИВ:

          Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м.Києва звернулася до суду з позовом про надання дозволу на реалізацію описаних активів Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у м. Києві ради.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 жовтня 2011 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.

В судовому засіданні 26 грудня 2011 року представник позивача заявив клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні з метою отримання відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна.

Суд, заслухавши думку представника відповідача, задовольнив клопотання про перехід до письмового провадження у справі.

          В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України та зазначає, що Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у м.Києві ради має податковий борг в розмірі 13982156,17 грн., в зв’язку з чим просить надати дозвіл на реалізацію описаних активів Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у м. Києві ради з метою погашення податкового боргу відповідача.

          Представник відповідача заперечила по суті позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України, закони України «Про житлово-комунальні послуги», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «Про місце самоврядування в Україні», «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна»та зазначила, що Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у м. Києві ради є лише балансоутримувачем приміщення за адресою: м. Київ, вул.Березняківська, 28.

          Ухвалою суду від 17 листопада 2011 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Київську міську раду, яка була повідомлена судом належним чином, проте будь-яких пояснень щодо предмету спору до суду не надала.

          Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

          Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у м. Києві ради є юридичною особою (код ЄДРПОУ 35207972) та є платником податків в Державній податковій інспекції у Дніпровському районі м.Києва, місцезнаходження: 02002, м.Київ, вул. Челябінська, 9-г.

          Станом на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача з узгодженого податкового зобов'язання складає 13982156,17 грн.

          Відповідач суму боргу не оспорює.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який був чинний на час виникнення податкового боргу, далі –Закон № 2181) узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Частиною першою підпунктом 5.3.1 пункту 5.3. статті 5 Закону № 2181 передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків, крім випадків, передбачених податковим законодавством, самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податкові (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 зазначеного Кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбачено цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачені узгоджені податкові зобов’язання. Всього відповідачем не сплачено самостійно узгодженого податкового зобов’язання в розмірі 13982156,17 грн., а саме: з податку на прибуток –711362,49 грн., з податку на додану вартість – 9 245 639,99 грн., по земельному податку –3979743,44 грн., по сплаті збору за забруднення навколишнього середовища –45410,25 грн.

Відповідно до пункту 11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем, з метою стягнення податкового боргу, направлено відповідачу першу податкову вимогу від 10 квітня 2008 року № 1/946 та другу податкову вимогу від 11 червня 2008 року № 2/1307.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (підпункт 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-ІІІ).

Вказані податкові вимоги відповідач отримав відповідно 12 травня 2008 року та 17 червня 2008 року.

Вищевказані вимоги відповідачем не оскаржені.

Згідно пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Частиною 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено право органу державної податкової служби звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

17 липня 2008 року заступником начальника Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва винесене рішення № 176 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

9 жовтня 2008 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва складений акт опису активів, на які поширюється право податкової застави та 13 жовтня 2008 року складений акт опису активів № 7, згідно яких право податкової застави поширюється на нежитлову будівлю по вул. Березняківська, 28 площа 951,7 кв.м, рік забудови –1972.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дніпровськовської районної у м. Києві ради від 3 грудня 2008 року № 319 відмовлено Державній податковій інспекції Дніпровського району м. Києва в реалізації нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 28.

Під час розгляду справи, судом направлений запит до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна з метою отримання інформації щодо загальної площі нежитлової будівлі та власників приміщень за адресою: вул.Березняківська, 28, м. Київ.

Як вбачається з відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна від 26 грудня 2011 року № 57459 (И-2011), Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у м.Києві ради не є власником нежитлової будівлі за адресою: вул.Березняківська, 28, м. Київ.

Згідно відповіді Головного управління комунальної власності м. Києва на судовий запит на праві господарюючого відання за КП «Київжитлоспецексплуатаціяі»закріплені нежитлові приміщення загальною площею 136,8 кв.м. за адресою по вул. Березняківська, 28. Загальна площа нежитлової будівлі складає 2694,63 кв.м.

Рішенням Київської міської ради від 1 листопада 2011 року № 117/1551 «Про питання банкрутства підприємств комунальної власності територіальної громади міста Києва»вказано, що положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не застосовуються до юридичних осіб –підприємств, що є об’єктами права комунальної власності територіальної громади міста Києва, а рішенням Київської міської ради від 07.02.2002 № 257/1691 «Про мораторій на застосування примусової реалізації майна, що належить територіальній громаді міста Києва»встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна комунальних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка територіальної громади міста Києва становить не менше 25 відсотків.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність у відповідача права власності на майно, яке описано згідно акту опису активів, на які поширюється право податкової застави, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

          Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

          У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва до Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду»Дніпровської районної у м.Києві ради про надання дозволу на реалізацію описаних активів відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                       М.А.Бояринцева