Постанова № 20963643, 27.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 грудня 2011 року 13:58 № 2а-15691/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.;

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача Ялі К.А.,

представників відповідача Тернової Г.В., Бліщуна А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Корона 2000»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що оскаржуване податкове повідомлення рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки у позивача не існувало заборгованості перед іншими підприємствами як ліквідованої юридичної особи, а існувала заборгованість перед такими особами, тобто сталася ліквідація кредитора, що не є підставою для визнання заборгованості безнадійною.

В позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.04.11 р. №0000132305.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представники відповідача проти позову заперечували з підстав викладених в запереченні, та вважали висновки викладені в акті позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Корона 2000»правомірними.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників позивача та представника відповідача, суд дійшов наступних висновків:

Судом встановлено, що з 09.02.11 р. по 01.03.11 р. Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Корона 2000»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.09 р. по 01.03.11 р. за результатами якої складено акт №532/23-522-33444644 від 10.03.11 р.

В ході перевірки встановлено порушення ТОВ «Корона 2000»п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами»в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3235231,00 грн.

На підставі акту перевірки №532/23-522-33444644 від 10.03.11 р. Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення рішення з податку на прибуток підприємств № 0000132305 від 05.04.11 р. за основним платежем 3235231,00 грн. та 810848,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

В Акті перевірки зазначено, що ТОВ «Корона 2000»у отримавши у 2008 році товар не віднесло до валового доходу безнадійну кредиторську заборгованість контрагентів (ТОВ «Лакмар», ТОВ «Енергорембуд», ТОВ «Будсинтез»), які ліквідовані за рішенням суду на загальну суму отриманого та неоплаченого товару 12159526,85 грн. Також зазначено, що в ході перевірки факт оплати (погашення заборгованості) документально не підтверджено.

Обґрунтовуючи свою позицію про виникнення у позивача безповоротної фінансової допомоги, відповідач керувався ст. 205 Господарського кодексу України, згідно якої господарське зобовязання припиняється за неможливістю виконання у разі ліквідації субєкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобовязанням.

З огляду на це, відповідач дійшов висновку, що якщо кредитор ліквідується без правонаступництва, то сума заборгованості платника податку перед цим кредитором включається до валового доходу зазначеного платника податку (боржника) відповідно до п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» як безповоротна фінансова допомога.

Також відповідач зазначив, що ТОВ «Корона 2000»заборгувало іншим контрагентам за товари, відвантажені за договором купівлі-продажу в податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, а тому набуває статусу безповоротної фінансової допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем здійснено розрахунки за відвантажений товар, надані роботи, послуги простими векселями, строк погашення 2013 рік, про що свідчать копії вексельних угод та акти прийому передачі векселів.

Обіг векселів в Україні врегульований Конвенцією, якою запроваджений Уніфікований закон про прості та переказні векселі, від 07.06.30 (дата приєднання України 06.07.99) та Законом України «Про обіг векселів в Україні»від 05.04.01 № 2374-ІІІ (із змінами і доповненнями) (ст. 4), яким встановлено, що у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Таким чином, з моменту видачі векселів оплату за поставлені товари, такі товари вважаються оплаченими.

Згідно приписів ст.ст. 33,70 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року, відповідно до Закону України “Про приєднання України до Женевської конвенції 1930р., якою запроваджено Уніфікований закон про прості та переказні векселі”, переказний векселю може бути виданий із строком платежу на визначену дату; позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Відповідно до ст.ст. 77,78 Уніфікованого Закону, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме: положення щодо, зокрема, строку платежу, позовної давності; векселедавець простого векселя зобовязаний так само, як акцептант за переказним векселем.

Під визначенням валовий доход, наведеним у п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», слід розуміти - загальну суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 валовий доход включає доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Згідно із п.п. 1.22.1. п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94 № 334/94-ВР безповоротна фінансова допомога це: сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Пункт 1.25. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності відносить до безнадійної заборгованості.

Як зазначено в акті перевірки строки виникнення заборгованості ТОВ «Корона 2000»перед: ТОВ «Лакмар»- 20.06.08 р., ТОВ «Енергорембуд»- 21.03.08 р., ТОВ «Будсинтез»- 20.11.08 р.

Тобто строк позовної давності з урахуванням ст.257 Цивільного кодексу України спливав 20.06.11 р., 21.03.11 р., 20.11.11 р. відповідно до дати проведення перевірки.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача щодо безпідставного включення до валових витрат витрати на маркетингові та юридичні послуги у сумі 559238,95 грн., оскільки як вбачається із матеріалів справи маркетингові та юридичні послуги надавалися позивачем згідно договорів №0110Ю від 01.10.09 р. та №0109М від 01.09.09 р.

Також в матеріалах справи містяться акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) які є невід'ємною частиною договорів №0110Ю від 01.10.09 р. та №0109М від 01.09.09 р. в яких в свою чергу чітко визначено обсяг та зміст послуг.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з ч.4 п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи те, що Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва не надало доказів правомірності податкового повідомлення-рішення від 05.04.11 р. №0000132305, суд вважає, що воно підлягає скасуванню як протиправне.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 05.04.11 р. №0000132305.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 30.12.11 р.

Суддя Аблов Є.В.