Постанова № 20961483, 18.07.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/7894/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.,

при секретаріВарченко В.В.,

за участі:

представника позивача

представника відповідача Войцехівського В.П.,

Монастирського Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Старосинявського відділення смт. Стара Синява Хмельницької області <3-тя особа >до товариства з обмеженою відповідальністю "Синявські граніти" с. Нова Синявка Старосинявського району Хмельницької області <3-тя особа >про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить стягнути з відповідача кошти у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 2918165,70 грн., з рахунків відповідача, відкритих на момент ухвалення судового рішення та з тих, що будуть відкриті в обслуговуючих банках на момент його виконання та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Свій позов позивач мотивує тим, що за відповідачем рахується податковий борг по орендній платі за землю в сумі 59226,58 грн., комунальному податку в сумі 1850,41 грн., збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 4904,85 грн., платі за користування надрами в сумі 35748,80 грн., податку на прибуток в сумі 2315411,31 грн., податку з власників транспортних засобів в сумі 115,20 грн., податку з доходів фізичних осіб в сумі 885,02 грн., пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 72097 грн., збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 16803,15 грн., податку на доходи фізичних осіб в сумі 411123,38 грн., а всього загальна сума податкового боргу становить 2918165,70 грн., який виник внаслідок подання відповідачем податкових декларацій, та прийнятих позивачем податкових повідомлень-рішень.

Так як відповідач добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобовязання у встановлені строки, тому його необхідно стягнути примусово з відповідача в сумі 2918165,70 грн., на користь бюджету в рахунок погашення податкового боргу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснивши суду, що обставини підтверджуючі позовні вимоги викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме: визнав податковий борг по всіх податках і зборах згідно розрахунку ціни позову і не визнав податковий борг по податку на прибуток в сумі 2315411,31 грн., пояснивши суду, що нарахування цього податку було проведено внаслідок визнання позивачем нікчемними певних договорів купівлі-продажу, які при розгляді іншої справи про законність відшкодування податку на додану вартість судом такими визнані не були, податкові повідомлення-рішення про нарахування податку на додану вартість судом були скасовані, тоді як податок на додану вартість був нарахований позивачем з тих же підстав, що нарахування податку на прибуток, та подав до суду письмові заперечення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач 20.04.2004 року зареєстрований Старосинявською районною державною адміністрацією Хмельницької області як юридична особа та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» який діяв до 01.01.2011 року та ст. ст. 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів та обовязкових платежів і зобовязаний їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством.

Податкові зобовязання відповідача виникли в період дії Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до 01.01.2011 року, та в період набрання чинності Податковим кодексом України, починаючи з 01.01.2011 року.

Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», від 21.12.2000 року № 2181-3 який діяв до 01.01.2011 року передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України відповідно до пункту 1.1 ст. 1 якого він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як зазначено у підпунктах 4.1.1, 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пункту 4.3 ст. 4, тобто у випадках визначення податкового зобовязання контролюючим органом та за непрямими методами і зобовязаний подати податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового боргу відповідача вважається узгодженою відповідно із вимогами пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», так як податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або в судовому порядку. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такий платник податків зобовязаний подати нову декларацію, що містить виправлені показники.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого у підпункті 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків.

Згідно пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Строки подання податкових декларацій визначені підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме: податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків)- протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно розрахунку позовних вимог до відповідача загальна сума податкового боргу становить 2918165,70 грн., в тому числі:

- по орендній платі за землю в сумі 59226,58 грн., (основний платіж в сумі 53534,32 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 4149,32 грн., і нарахована пеня в сумі 1598,22 грн.);

- комунальному податку в сумі 1850,41 грн., (основний платіж в сумі 1779,90 грн., і нарахована пеня в сумі 70,51 грн.);

- збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 4904,85 грн., (основний платіж в сумі 4754,26 грн., і нарахована пеня в сумі 150,59 грн.);

- платі за користування надрами в сумі 35748,80 грн., (основний платіж в сумі 44704,80 грн., і нарахована пеня в сумі 1784,17 грн.);

- податку на прибуток в сумі 2315411,31 грн., (основний платіж в сумі 1169014 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 1147212 грн.);

- податку з власників транспортних засобів в сумі 115,20 грн.,

- податку з доходів фізичних осіб в сумі 885,02 грн., (основний платіж в сумі 299,11 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 598,22 грн.);

- пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 72097 грн.,

- збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 16803,15 грн., (основний платіж в сумі 16307,02 грн., і нарахована пеня в сумі 496,13 грн.);

- податку на доходи фізичних осіб в сумі 411123,38 грн.

Податковий борг по основним платежах виник в звязку з тим, що відповідач подав податкові декларації, розрахунки по податках і зборах в яких самостійно визначив свої податкові зобовязання.

Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку, що податкові зобовязання, самостійно визначені платником податків у податкових деклараціях, вважаються узгодженими з дня подання таких податкових декларацій як за нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», так і за нормами Податкового кодексу України.

Податковим боргом відповідно до пункту 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визнається податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня нарахована на суму такого зобовязання.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Виходячи із вказаних норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що відповідач був зобовязаний сплатити узгоджену суму податкового зобовязання визначену ним у податкових деклараціях, розрахунках, але не зробив цього.

Так як відповідач не сплатив самостійно узгоджені суми податкового зобовязання визначені ним у податкових деклараціях, розрахунках у строки встановлені законом, такі податкові зобовязання необхідно вважати податковим боргом.

Крім того податковий борг відповідача як зазначалось вище складається із штрафних (фінансових) санкцій та нарахованої пені, який виник внаслідок прийняття позивачем відповідних податкових повідомлень-рішень за порушення відповідачем податкового законодавства.

Згідно пункту 6.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли сума податкового зобовязання розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобовязань, сума податку чи збору (обовязкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобовязання (штрафних санкцій за їх наявності).

Пунктами 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податкове зобовязання - це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими Законами України, а податковий борг (недоїмка) це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Сума податкового зобовязання відповідача, яке нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважається узгодженим відповідно до вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, тобто при зверненні платника податків до контролюючого органу із скаргою про перегляд рішення у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом.

Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Процедура адміністративного оскарження закінчується згідно підпункту 5.2.4 пункту 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в тому числі останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.

Підпунктами 5.2.2, 5.2 3 пункту 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що у разі адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення подана заява зупиняє виконання платником податків податкових зобовязань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобовязання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно підпунктів 5.2.4, 5.2.5 пункту 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

З урахуванням строків позовної давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобовязання у будь який момент після отримання відповідного повідомлення.

Із копій поштових повідомлень та копій самих податкових повідомлень рішень вбачається, що частина податкових повідомлень рішень була отримана відповідачем поштою, а інша частина була вручена представникам відповідача особисто.

Відповідач мав право на протязі десяти календарних днів, наступних за днем отримання таких податкових повідомлень-рішень оскаржити його в адміністративному порядку.

Відповідач не скористався своїм правом адміністративного оскарження податкових повідомлень рішень, а також правом звернення до суду, тобто він не оскаржив податкові повідомлення рішення до суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкові зобовязання згідно податкових повідомлень рішень необхідно вважати узгодженими з дати отримання відповідачем цих повідомлень рішень.

У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження, як це передбачено підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідач протягом десяти календарних днів, з дати отримання відповідачем цих податкових повідомлень рішень узгоджену суму податкових зобовязань самостійно не погасив.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Частиною 5 підрозділу 10 розділу 20 Податкового кодексу України встановлено, що у звязку з набранням чинності цим Кодексом штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податків за порушення нормативних актів Кабінету Міністрів України, центрального податкового органу, положень, прямо передбачених цим Кодексом, починають застосовуватися до таких платників податків за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого такі акти були введені в дію.

Аналізуючи цю норму Кодексу, суд приходить до висновку, що позивач правомірно застосував пр прийнятті податкових повідомлень рішень положення Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», хоча деякі з них приймались в 2011 році, тому що штрафні санкції, передбачені Податковим кодексом України необхідно застосовувати починаючи із податкового періоду за січень 2011 року.

Згідно пункту 1.10 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Відповідно до підпунктів 6.2.1, 6.2.2 пункту 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Із вищевказаного суд приходить до висновку, що право на направлення позивачем відповідачу податкової вимоги про сплату нарахованих податків і штрафних (фінансових) санкцій могло виникнути тільки за обставин підтверджуючих узгодження податкового зобовязання відповідача.

Так як податкові зобовязання по податкових повідомленнях рішеннях вважаються узгодженими, позивач направив відповідачу податкові вимоги, тобто письмові вимоги податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу, що підтверджується копіями вказаних вимог доданих до матеріалів справи.

Податковий борг підтверджується копіями податкових декларацій, копіями карток особових рахунків платника податків відповідача, копіями актів перевірки, податкових повідомлень-рішень, копіями податкових вимог, які додані до матеріалів справи.

Суд при вирішенні спору не бере до уваги заперечення представника відповідача про те, що нарахування податку на прибуток було проведено внаслідок визнання позивачем нікчемними певних договорів купівлі-продажу, які при розгляді іншої справи про законність відшкодування податку на додану вартість судом такими визнані не були, податкові повідомлення-рішення про нарахування податку на додану вартість судом були скасовані, тоді як податок на додану вартість був нарахований позивачем з тих же підстав, що і нарахування податку на прибуток, так як жодне із податкових повідомлень-рішень позивача про нарахування податку на прибуток, відповідачем в судовому порядку не оскаржувались.

Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також відповідно до пункту 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Так як відповідачем не сплачена сума податкового боргу в розмірі 2918165,70 грн., суд вважає за необхідне стягнути його в примусовому порядку.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні, тому його необхідно задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. ст. 15, 16, 87, 95 Податкового кодексу України, ст. ст. 1, 5, 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 9, 11, 86, 159 163, 167 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Синявські граніти» с. Нова Синявка Старосинявського району Хмельницької області на користь Державного бюджету України податковий борг в розмірі 2918165,70 грн., (два мільйона девятсот вісімнадцять тисяч сто шістдесят пять гривень сімдесят копійок) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20 липня 2011 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/В.К. Блонський

"Згідно з оригіналом" СуддяВ.К. Блонський