Постанова № 20961478, 15.07.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/6413/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.,

при секретаріВарченко В.В.,

за участі:

прокурора

представника позивача Будняк О.В.,

Пятковського А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом заступника прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області <3-тя особа >до приватної фірми "Аріадна-К" м. Хмельницький Хмельницької області <3-тя особа >про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить стягнути з відповідача 40150,74 грн., з рахунків у банках, обслуговуючих платника та за рахунок готівки, що належить платнику податків для погашення податкового боргу.

Свій позов позивач мотивує тим, що за відповідачем рахується податковий борг по податку на додану вартість, який виник внаслідок подання відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2010 року, січень, лютий 2011 року та прийнятих позивачем податкових повідомлень-рішень № 0009411502/0/8548 від 17.11.2010 року, № 0000131502/0/61 від 17.01.2011 року.

Так як відповідач добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобовязання у встановлені строки, тому його необхідно стягнути примусово з відповідача в сумі 40150,74 грн., на користь позивача в рахунок погашення податкового боргу.

Представник позивача в судовому засіданні подав в суд письмову заяву в якій збільшив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача податковий борг в сумі 44830,41 грн., з банківських рахунків відповідача, за рахунок готівки, що належить відповідачу, а за недостатності коштів-за рахунок майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі, збільшені позовні вимоги підтримав повністю, пояснивши суду, що обставини підтверджуючі позовні вимоги викладені у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

Прокурор в судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримала повністю, пояснивши суду, що обставини підтверджуючі позовні вимоги викладені у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не зявився повторно, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач 04.01.1993 року зареєстрований виконавчим комітетом Хмельницької міської ради як юридична особа та відповідно до ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування» який діяв до 01.01.2011 року та ст. ст. 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів та обовязкових платежів і зобовязаний їх сплачувати в терміни передбачені чинним законодавством.

Податкові зобовязання відповідача виникли в період дії Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до 01.01.2011 року, та в період набрання чинності Податковим кодексом України, починаючи з 01.01.2011 року.

Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», від 21.12.2000 року № 2181-3 який діяв до 01.01.2011 року передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України відповідно до пункту 1.1 ст. 1 якого він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як зазначено у підпунктах 4.1.1, 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пункту 4.3 ст. 4, тобто у випадках визначення податкового зобовязання контролюючим органом та за непрямими методами і зобовязаний подати податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового боргу відповідача вважається узгодженою відповідно із вимогами пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», так як податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або в судовому порядку. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такий платник податків зобовязаний подати нову декларацію, що містить виправлені показники.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого у підпункті 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків.

Згідно пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Строки подання податкових декларацій визначені підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме: податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків)- протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, як це передбачено пунктом 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 203 цього Кодексу податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно розрахунку позовних вимог до відповідача з податку на додану вартість загальна сума податкового боргу становить 44830,41 грн., в тому числі основний платіж в сумі 38846,09 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 5877,37 грн., і нарахована пеня в сумі 106,95 грн.

Податковий борг по основному платежу в сумі 38846,09 грн., виник в звязку з тим, що відповідач подав податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року № 212796 від 20.01.2011 року на загальну суму 55514 грн., за січень 2011 року № 5583 від 18.02.2011 року, за лютий 2011 року № 20171 від 17.03.2011 року.

Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку, що податкові зобовязання, самостійно визначені платником податків у податкових деклараціях, вважаються узгодженими з дня подання таких податкових декларацій як за нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», так і за нормами Податкового кодексу України.

Податковим боргом відповідно до пункту 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визнається податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня нарахована на суму такого зобовязання.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Виходячи із вказаних норм Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що відповідач не пізніше 30.01.2011 року був зобовязаний сплатити узгоджену суму податкового зобовязання визначену ним у податкових деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2010 року не пізніше 30.02.2011 року, за січень 2011 року не пізніше 02.03.2011 року, за лютий 2011 року не пізніше 30.03.2011 року, але не зробив цього.

Так як відповідач не сплатив самостійно узгоджені суми податкового зобовязання визначені ним у податкових деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року у строки встановлені законом, такі податкові зобовязання на загальну суму 38846,09 грн., необхідно вважати податковим боргом.

Крім того податковий борг відповідача як зазначалось вище складається із штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5877,37 грн.

Позивачем проведено невиїзну перевірку відповідача з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання по податку на додану вартість за квітень 2010 року, про що за результатами перевірки складено акт перевірки від 08.10.2010 року за № 9647/15-2/14165733.

Проведеною перевіркою встановлено, що відповідач порушив вимоги підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

До такого висновку посадова особа податкового органу прийшла на підставі того, що відповідач не сплатив у визначений законодавством строк, тобто до 30.05.2010 року податкове зобовязання з податку на додану вартість за квітень 2010 року.

Позивачем проведено невиїзну перевірку відповідача з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання по податку на додану вартість за квітень, травень 2010 року, про що за результатами перевірки складено акт перевірки від 06.12.2010 року за № 12484/15-2/14165733.

Проведеною перевіркою встановлено, що відповідач порушив вимоги підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

До такого висновку посадова особа податкового органу прийшла на підставі того, що відповідач не сплатив у визначений законодавством строк, тобто до 30.05.2010 року податкове зобовязання з податку на додану вартість за квітень 2010 року і до 30.06.2010 року податкове зобовязання з податку на додану вартість за травень 2010 року.

Також позивачем проведено невиїзну перевірку відповідача з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання по податку на додану вартість за травень, червень, липень, вересень, жовтень, листопад 2010 року, про що за результатами перевірки складено акт перевірки від 25.02.2011 року за № 1346/15-2/14165733.

Проведеною перевіркою встановлено, що відповідач порушив вимоги підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

До такого висновку посадова особа податкового органу прийшла на підставі того, що відповідач не сплатив у визначений законодавством строк, тобто до 30.06.2010 року податкове зобовязання з податку на додану вартість за травень 2010 року, до 30.07.2010 року податкове зобовязання з податку на додану вартість за червень 2010 року, до 30.08.2010 року податкове зобовязання з податку на додану вартість за липень 2010 року, до 01.11.2010 року податкове зобовязання з податку на додану вартість за вересень 2010 року, до 30.11.2010 року податкове зобовязання з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, до 30.12.2010 року податкове зобовязання з податку на додану вартість за листопад 2010 року.

Згідно пункту 6.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли сума податкового зобовязання розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобовязань, сума податку чи збору (обовязкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобовязання (штрафних санкцій за їх наявності).

За результатами перевірки відповідача на підставі акту перевірки від 08.10.2010 року за № 9647/15-2/14165733 за порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з підпунктом 17.1.17 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було нараховано податкове зобовязання та прийняте податкове повідомлення рішення № 000914502/0/8548 від 17 листопада 2010 року по податку на додану вартість в сумі 64 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 64 грн.

За результатами перевірки відповідача на підставі акту перевірки від 06.12.2010 року за № 12484/15-2/14165733 за порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з підпунктом 17.1.17 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було нараховано податкове зобовязання та прийняте податкове повідомлення рішення № 000131502/0/61 від 17 січня 2011 року по податку на додану вартість в сумі 1240,65 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1240,65 грн.

За результатами перевірки відповідача на підставі акту перевірки від 25.02.2011 року за № 1346/15-2/14165733 за порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з підпунктом 17.1.17 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було нараховано податкове зобовязання та прийняті податкові повідомлення рішення № 0003241600/0/1077 від 20 квітня 2011 року по податку на додану вартість в сумі 4311,01 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 4311,01 грн., та № 0003251600/1078 від 20 квітня 2011 року по податку на додану вартість в сумі 261,71 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 261,71 грн.

Пунктами 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податкове зобовязання - це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими Законами України, а податковий борг (недоїмка) це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Сума податкового зобовязання відповідача, яке нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважається узгодженим відповідно до вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, тобто при зверненні платника податків до контролюючого органу із скаргою про перегляд рішення у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом.

Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Процедура адміністративного оскарження закінчується згідно підпункту 5.2.4 пункту 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в тому числі останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк.

Підпунктами 5.2.2, 5.2 3 пункту 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що у разі адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення подана заява зупиняє виконання платником податків податкових зобовязань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобовязання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно підпунктів 5.2.4, 5.2.5 пункту 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

З урахуванням строків позовної давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобовязання у будь який момент після отримання відповідного повідомлення.

Відповідно копії поштового повідомлення податкові повідомлення рішення № 000914502/0/8548 від 17 листопада 2010 року по податку на додану вартість в сумі 64 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 64 грн., і № 000131502/0/61 від 17 січня 2011 року по податку на додану вартість в сумі 1240,65 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1240,65 грн., направлені на адресу відповідача належним чином і вважаються врученими.

Відповідач мав право на протязі десяти календарних днів, наступних за днем отримання такого податкового повідомлення-рішення оскаржити його в адміністративному порядку.

Відповідач не скористався своїм правом адміністративного оскарження податкового повідомлення рішення, а також правом звернення до суду, тобто він не оскаржив податкові повідомлення рішення до суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкові зобовязання згідно податкових повідомлень рішень № 000914502/0/8548 від 17 листопада 2010 року і № 000131502/0/61 від 17 січня 2011 року необхідно вважати узгодженими з дати отримання відповідачем цих повідомлень рішень.

У разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження, як це передбачено підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідач протягом десяти календарних днів, з дати отримання відповідачем цих податкових повідомлень рішень узгоджену суму податкових зобовязань самостійно не погасив.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Частиною 5 підрозділу 10 розділу 20 Податкового кодексу України встановлено, що у звязку з набранням чинності цим Кодексом штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податків за порушення нормативних актів Кабінету Міністрів України, центрального податкового органу, положень, прямо передбачених цим Кодексом, починають застосовуватися до таких платників податків за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого такі акти були введені в дію.

Аналізуючи цю норму Кодексу, суд приходить до висновку, що позивач правомірно застосував пр прийнятті податкових повідомлень рішень положення Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», хоча два з них приймались в січні 2011 року, тому що штрафні санкції, передбачені Податковим кодексом України необхідно застосовувати починаючи із податкового періоду за січень 2011 року.

Згідно пункту 1.10 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Відповідно до підпунктів 6.2.1, 6.2.2 пункту 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Із вищевказаного суд приходить до висновку, що право на направлення позивачем відповідачу податкової вимоги про сплату нарахованих податків і штрафних (фінансових) санкцій могло виникнути тільки за обставин підтверджуючих узгодження податкового зобовязання відповідача.

Так як податкові зобовязання по податкових повідомленнях рішеннях вважаються узгодженими, позивач направив відповідачу податкові вимоги, тобто письмові вимоги податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу, що підтверджується копіями вказаних вимог доданих до матеріалів справи.

Податковий борг підтверджується копіями податкових декларацій, копією картки особового рахунку платника податків відповідача, копіями актів перевірки, податкових повідомлень-рішень, копіями податкових вимог, які додані до матеріалів справи.

Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також відповідно до пункту 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Так як відповідачем не сплачена сума податкового боргу в розмірі 44830,41 грн., в тому числі з податку на додану вартість в розмірі 44830,41 грн., суд вважає за необхідне стягнути його в примусовому порядку.

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Із вказаного суд приходить до висновку, що із зазначеною позовною вимогою орган державної податкової служби має право звернутися до суду тільки після того якщо буде встановлено, що неможливо виконати рішення суду про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Тому суд вважає, що позовна вимога позивача щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі заявлена передчасно і у її задоволенні необхідно відмовити.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та частково доведений у судовому засіданні, тому його необхідно задовольнити частково.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», ст. ст. 15, 16, 87, 95 Податкового кодексу України, ст. ст. 1, 5, 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 9, 11, 86, 159 163, 167 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із приватного підприємства «Аріадна-К» м. Хмельницький на користь Державного бюджету України податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 44830,41 грн., (сорок чотири тисячі вісімсот тридцять гривень сорок одну копійку) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 липня 2011 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/В.К. Блонський

"Згідно з оригіналом" СуддяВ.К. Блонський