Постанова № 20960825, 23.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

23 грудня 2011 р. №2а- 12108/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Скріпнік О.М.

за участю: представника позивача - Агічеєвої О.А.,

представника відповідача - Горбатенко Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СНАРК, ЛТД" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "СНАРК, ЛТД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №00003701520 від 29.08.2011 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведена документальна виїзна перевірка ТОВ "СНАРК, ЛТД" з питань виявленої недостовірності даних, що містяться в податкових деклараціях з ПДВ за період лютий-квітень 2009 року. За результатами перевірки складено акт від 08.08.2011 року №3230/15-215/24139808, на підставі висновків якого винесено податкове повідомлення-рішення №00003701520 від 29.08.2011 року. Позивач зазначив, що він не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, вважає неправомірним донарахування ПДВ на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивач мав законні підстави на включення суми ПДВ за лютий-квітень 2009 року у розмірі 6196,00 грн. до складу податкового кредиту. Позивач зазначив, що бухгалтерський та податковий облік підприємства позивача здійснювався без порушень цивільного, господарського законодавства України, вимог Закону України “Про податок на додану вартість”. Укладена позивачем угода, що визнана відповідачем нікчемною, а саме з ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" є дійсною, спрямованою на реальне встановлення між сторонами цивільних прав та обовязків, за якою відбулося фактичне отримання послуг, проведення розрахунків. Отримані за цією угодою первинні документи оформлені відповідно до вимог законодавства, є підставою для відображення здійснених операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача Горбатенко Д.Д. надійшли письмові заперечення, в яких відповідач зазначив наступне. ТОВ "СНАРК, ЛТД" до складу податкового кредиту з ПДВ у лютому-квітні 2009 року включено суми ПДВ у загальному розмірі 6196,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс". Згідно акту документальної невиїзної перевірки ДПІ Печерського району м.Києва - не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини між ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" та ТОВ "СНАРК, ЛТД" здійснені без мети настання реальних наслідків. Також, у ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. Таким чином, первинні документи отримані ТОВ "СНАРК, ЛТД" від ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" не відповідають умовам дійсності угод і відповідно до ст.ст. 215, 216, 203 ЦК України є нікчемними та не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже не можуть бути основою для податкового обліку та подальшого декларування податкових показників декларацій з податку на прибуток та ПДВ.

Представник позивача Агічеєва О.А. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила суд їх задовольнити, посилаючись на наведені у позові обставини.

Представник відповідача - Горбатенко Д.Д. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на висновки актів перевірки позивача та його контрагента.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СНАРК, ЛТД" зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 29.02.1996 року (а.с.90), перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, є платником податку на додану вартість (а.с.45).

Фахівцями Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова проведена документальна виїзна перевірка ТОВ "СНАРК, ЛТД" з питань виявленої недостовірності даних, що містяться в податкових деклараціях з ПДВ за період лютий-квітень 2009 року. За результатами перевірки складено акт від 08.08.2011 року №3230/15-215/24139808, висновками якого встановлено завищення податкового кредиту в сумі 6195,83 грн., в т.ч. за лютий 2009 р. - 833,33 грн., за березень 2009 р. - 2862,50 грн., за квітень 2009 р. - 2500,00 грн. у звязку з відсутністю обєктів, які підпадають під визначення ст. 198 ПК України (а.с. 13-17).

ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №00003701520 від 29.08.2011 року форми "Р", яким на підставі акту перевірки від 08.08.2011 року №3230/15-215/24139808 встановлено порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.97 р. (в редакції, яка діяла на момент вчинення правопорушення), який відповідає п. 198.3 ст. 198 ПК України, у звязку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ на 7745 грн., з яких: 6196,00 грн. основний платіж, 1549,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою встановлено безпідставність формування податкового кредиту з ПДВ по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) за лютий 2009 року в сумі 833,33 грн., за березень 2009 р. - 2862,50 грн., за квітень 2009 р. - 2500,00 грн., а всього в сумі 6195,83 грн., який сформовано за рахунок контрагента-постачальника ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" на підставі договору №1/03 від 02.02.2009 року (а.с.21) та податкових накладних №54 від 27.02.2009 р. на суму ПДВ 833,33 грн., №150 від 31.03.2009 року на суму ПДВ 2283,33 грн., №151 від 04.03.2009 року на суму ПДВ 579,17 грн., №271 від 30.04.2009 р. на суму ПДВ 2500,00 грн. (а.с. 27-31).

З акту перевірки від 08.08.2011 року №3230/15-215/24139808 вбачається, що висновки ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова щодо порушення позивачем податкового законодавства у вигляді заниження податку на додану вартість за лютий-квітень 2009 року на загальну суму 6195,83 грн. ґрунтуються на висновках акту перевірки ДПІ у Печерському районі м.Києва від 14.03.2011 року №205/23-10/35573967 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2008 року по 31.04.2009 рік, за результатами якої не підтверджено наявність поставок товарів від ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" до підприємства покупця, що свідчить про те, що правочини між ТОВ "СНАРК, ЛТД" та ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" здійснені без мети настання реальних наслідків.

За висновками акту перевірки ДПІ у Печерському районі м.Києва від 14.03.2011 року №205/23-10/35573967 ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" (а.с. 197-210), перевіркою встановлено, що товар (послуги) по правочинах не був переданий в порушення ст.ст. 662, 655, 656 ЦК України, встановлено відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.03.2008 року по 31.04.2010 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Судом встановлено, що ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" зареєстровано в ДПІ у Печерському районі м.Києва. У періоді, за який проводилась перевірка, відповідальним за фінансово-господарську діяльність ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" був директор - ОСОБА_3 (і.н. НОМЕР_1). Загальна чисельність працюючих на ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" відповідно до даних 1-ДФ складає 1 особа. Будь-яка інформація щодо приміщень, які використовував ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" у своїй діяльності, відсутня (а.с. 198-199). В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства (а.с. 201). Фактично у ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності (а.с. 202).

Судом встановлено з акту перевірки ДПІ Печерського району м.Києва від 14.03.2011 року №205/23-10/35573967 (а.с.202), що відносно директора ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" ОСОБА_3 порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва шляхом створення ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" та підроблення реєстраційних документів, за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. ст. 358 КК України. Відповідно до протоколу допиту в якості обвинуваченого, ОСОБА_3 зазначив, що реєстрацію підприємства ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" він здійснив за грошову винагороду та без мети здійснення підприємницької діяльності. Веденням фінансово-господарської діяльності він ніколи не займався, договори з підприємствами-контрагентами не укладав та не підписував, первинні бухгалтерські документи та іншу документацію не виписував, не заповняв, звітність не заповняв, не надавав та не підписував.

Судом встановлено з висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на Південно-західній залізниці №41 від 04.02.2010 року про проведення почеркознавчої експертизи щодо директора ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" ОСОБА_3, направленого на запит суду, що підписи від імені ОСОБА_3 в документах: протоколі №1 загальних зборів учасників ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" від 12.11.2007 року, акті оцінки та прийому-передачі майна, яке вноситься для формування статутного капіталу ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" від 14.11.2007 року, статуті ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" від 14.11.2007 року, копії довіреності від 14.11.2007 року, тощо, виконані ОСОБА_3, підпис в протоколі № 2 загальних зборів ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" від 13.03.2009 року виконаний ймовірно ОСОБА_3.

З копії постанови Печерського районного суду м. Києва від 23.10.2010 року, направленої на запит суду, встановлено, що підсудний ОСОБА_3 визнав вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 358 КК України, його звільнено від кримінальної відповідальності у звязку з передачею особи на поруки трудовому колективу, тобто з нереабілітуючих підстав.

Виходячи з наведеного, в ході розгляду справи підтвердилися висновки податкового органу щодо вчинення ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" дій, спрямованих на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової винагороди третім особам, а також висновки щодо відсутності обєктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям, в розумінні ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд зазначає, що надані суду копії первинних документів щодо вчинення правочину між позивачем ТОВ "СНАРК, ЛТД" та ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" підписані від імені директора ОСОБА_3

Суд розглядає справу, враховуючи вимоги Законів та інших нормативних актів, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно п.2.2 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" зареєстрованого Міністерством фінансів України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції, якщо це можливо, безпосередньо після її проведення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників

Таким чином, первинні документи, отримані ТОВ "СНАРК, ЛТД" від ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" оформлені з порушенням п.п.1.2, 2.1-2.4, 2.7, 2.14, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, п.п. 6, 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), тому не спричиняють реального настання правових наслідків, отже не можуть бути основою для податкового обліку та подальшого декларування податкових показників декларацій з ПДВ.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документи, надані підприємством, не підтверджують реальність проведених операцій та не відповідають ст.. 9 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Суд зазначає, що виходячи зі змісту вказаної норми, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Факт реальності здійснення надання послуг позивачу не може бути підтверджений без з'ясування, зокрема, обставин щодо виконавця, умов його виконання, тощо. Сам по собі факт сплати коштів не є безумовним свідченням того, що надання послуг мало місце.

Згідно п.п.7.2.6. п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997, № 168/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно ст.198 ПК України, зокрема встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо відсутності порушень податкового законодавства при декларуванні податкового кредиту по взаємовідносинам між позивачем та ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс", оскільки відповідачем в ході судового розгляду доведено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість висновку про порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, який зазначено в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні. Віднесення підприємством сум ПДВ по витратам на придбання послуг у ТОВ "ТЕК "Київ-Логістикс" суперечить вимогам п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, тому позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 6196,00 грн.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідачем правомірно та в межах повноважень органу державної податкової служби виявлені здійснені позивачем порушення вимог податкового законодавства, через що відповідачем обґрунтовано нараховане позивачу податок на додану вартість в сумі 6196,00 грн. та штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1549,00 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач при винесенні податкового повідомлення-рішення №00003701520 від 29.08.2011 року діяв в межах своєї компетенції, обґрунтовано та законно, зазначене рішення прийнято з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, є правомірним та не підлягає скасуванню, через що у задоволенні позову належить відмовити у повному обсязі.

Згідно ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "СНАРК, ЛТД" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2011 року №00003701520 - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова виготовлена в повному обсязі 30.12.2011 року.