Постанова № 20960824, 23.12.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

23 грудня 2011 р. №2а-13916/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Скріпнік О.М.

за участю сторін: представника позивача - Кириченко Н.В.,

представника відповідача - Синюшко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.10.2011 року №0000391800. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі висновків акту перевірки №2888/18/31644761 від 11.10.2011 року щодо порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Позивач зазначив, що висновки вказаного акту є необґрунтованими, такі, що не відповідають дійсним обставинам справи і ґрунтуються лише на висновках акту перевірки Харківської ОДПІ контрагента позивача ПП "СКАНТО". Зазначена позиція відповідача спростовується наявністю первинної документації щодо угод між позивачем та його контрагентом.

Відповідач проти позову заперечував, від в.о. начальника юридичного відділу ОСОБА_3 до суду надійшли письмові заперечення, в яких відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на висновки акту перевірки ПП "СКАНТО", а саме відсутність реального здійснення діяльності ПП "СКАНТО", відсутність основних фондів, основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних засобів, складських приміщень, наявності транспорту, трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності. Вказав, що фактичне місцезнаходження контрагента позивача встановити не має можливості. Таким чином, відповідач вважає, що задекларовані відомості щодо здійснення господарської діяльності між позивачем та ПП "СКАНТО" не відповідають дійсності, оскільки відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності, тобто правочини не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже угоди є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача".

Представник позивача Кириченко Н.В. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача Синюшко С.О. у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся" зареєстровано Харківською міською радою 30.04.2003 року №Ю0028908 (а.с.25), перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова як платник податків, є платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва №29283543 НБ №174429 від 13.05.2003 року (а.с.87).

Відповідно до довідки Харківського обласного управління статистики №3730 від 06.05.2003 року (а.с.25), видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся" за КВЕД є: оптова торгівля автотоварами, роздрібна торгівля автотоварами, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, створення програмного забезпечення, посередництво в торгівлі різними товарами.

Фахівцем Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ "Полісся" (код 31644761) з питань взаємовідносин з ПП "СКАНТО" (код 36875101) за період з 01.06.2010 р. по 31.08.2010 р.

За результатами перевірки складено акт від 11.10.2011 року №2888/18/31644761 (а.с.8-16), яким встановлені порушення ПДВ з витрат підприємства понесених на придбання ТМЦ (послуг), тобто п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого відповідачем зроблений висновок, що сума ПДВ у розмірі 10299,00 грн., а саме: за червень 2010 р. - 3043,00 грн., за липень 2010 р. - 3440,00 грн., за серпень 2010 р. - 3816,00 грн. не підлягає включенню до складу податкового кредиту.

За виявленими порушеннями керівником ДПІ у Московському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №0000391800 від 18.10.2011 року на загальну суму 12873,75 грн. (10299,00 грн. - основний платіж, 2574,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

З акту перевірки вбачається, що підставою для висновку щодо порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” у вигляді завищення податкового кредиту по ПДВ на загальну суму 10299,00 грн., став акт перевірки ХОДПІ у Харківській області контрагента позивача - ПП "СКАНТО" №385/234/36875101 від 17.03.2011 року.

За висновками вказаного акту ХОДПІ у Харківській області №385/234/36875101 від 17.03.2011 року щодо ПП "СКАНТО", встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ПП “СКАНТО” та ведення ним господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України, у перевіреному періоді; порушення ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "СКАНТО" з постачальниками та покупцями; відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”; відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст. ст. 3, 4, 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Таким чином, відповідачем на підставі акту перевірки ПП "СКАНТО" №385/234/36875101 від 17.03.2011 року зроблено висновок про завищення позивачем розміру податкового кредиту з ПДВ у сумі 10299,00 грн., а саме: за червень 2010 р. - 3043,00 грн., за липень 2010 р. - 3440,00 грн., за серпень 2010 р. - 3816,00 грн., який був задекларований позивачем на підставі отриманих податкових накладних від ПП "СКАНТО".

Проте суд не погоджується з висновками, зазначеними в акті перевірки ТОВ "Полісся", виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ПП "СКАНТО" як продавцем та ТОВ "Полісся" як покупцем укладено договір купівлі-продажу ТМЦ (запчастин) від 01.06.2010 року №01/06-1 (а.с.26).

На виконання умов договору ПП "СКАНТО" передало, а позивач ТОВ "Полісся" прийняв товар, сплативши його вартість. ПП "СКАНТО" були виписані ТОВ "Полісся" податкові накладні №15208 від 01.06.2010 року на суму 22818,60 грн., в т.ч. ПДВ 3439,61 грн., №18209 від 01.07.2010 року на суму 20637,65 грн. в т.ч. ПДВ 3803,10 грн., №21416 від 02.08.2010 року на суму 22895,63 грн. в т.ч. ПДВ 3815,94 грн. (а.с.33-34, 42, 50), які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість у ціні придбаного ним за вказаним договором товару, видаткові накладні (а.с.35,43,51), які підтверджують факт передачі товару. За даним договором відбулися розрахунки, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 36, 44, 52).

Податкові накладні ПП "СКАНТО" №15208 від 01.06.2010 року, №18209 від 01.07.2010 року, №21416 від 02.08.2010 року зареєстровані у реєстрі отриманих податкових накладних ТОВ "Полісся" (а.с.32, 41, 49).

Згідно п.3.1 договору купівлі-продажу, відвантаження запчастин відбувається за рахунок ТОВ "Полісся".

На підтвердження виконання умов поставки, позивачем до матеріалів справи надано договір надання транспортних послуг №1 від 01.06.2010 року, який укладено між ТОВ "Полісся" та ТОВ СП "Замміра" (а.с.56), акти виконаних робіт (послуг) (а.с.57-59), товарно-транспортні накладні (а.с.60-62).

Придбаний позивачем у ПП "СКАНТО" товар відвантажено у орендованому позивачем згідно договору суборенди нежилого приміщення від 01.03.2010 року №1 (а.с.63) магазині у м. Харкові по вул. Фейєрбаха, 19.

На отримання товару від ПП "СКАНТО" позивачем виписано відповідні довіреності, що підтверджується витягом з журналу реєстрації довіреностей (а.с. 53-55).

Також позивачем надано до матеріалів справи роздруківку операцій по продажу ТМЦ (а.с.66-82) на підтвердження подальшої реалізації у роздріб оприбуткованого позивачем в бухгалтерському обліку товару - запчастини, які придбано у ПП "СКАНТО".

Податкові накладні №15208 від 01.06.2010 року, №18209 від 01.07.2010 року, №21416 від 02.08.2010 року, виписані ПП "СКАНТО", відповідають вимогам п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037.

На час укладання та виконання договору ПП "СКАНТО" було зареєстровано як юридична особа та був платником податку на додану вартість, що зазначено в акті перевірки, встановлено в ході розгляду справи та не заперечується сторонами.

Таким чином, ПП "СКАНТО" виконав свої зобов'язання за договором купівлі-продажу, а ТОВ "Полісся" прийняло товари за цим договором, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано до податкового органу податкову декларації з ПДВ за червень 2010 р., за липень 2010 р., за серпень 2010 р. з Додатками № 5, відповідно яких позивачем задекларовано операцію з ПП "СКАНТО" на загальну суму ПДВ 10299,00 грн., а саме: за червень 2010 р. - 3043,00 грн., за липень 2010 р. - 3440,00 грн., за серпень 2010 р. - 3816,00 грн., як операцію з придбання з ПДВ, яка надає право формування податкового кредиту.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з законом про податок на додану вартість.

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем у повному обсязі.

Згідно п.10.2 ст.10 наведеного закону, платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем, а також і контрагентами покупця (в тому числі внаслідок ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем на суму бюджетного відшкодування.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" при формуванні податкового кредиту та залишку відємного значення попереднього звітного періоду по взаємовідносинах з ПП "СКАНТО".

Крім того, правовідносини щодо нікчемності правочинів врегульовано ст. 228 Цивільного кодексу України, зі змісту якої вбачається, що з 01.01.2011 р. законодавцем виключено правочини, які укладені з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів та віднесено такі правочини до оспорюваних.

Таким чином, з 01.01.2011 р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит з ПДВ належать до компетенції судових органів.

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу між ТОВ "Полісся" та ТОВ "СКАНТО" №01/06-1 від 01.06.2010 року у встановленому законом порядку недійсним визнаний не був.

Посилання відповідача на висновки акту ДПІ Комінтернівському району м. Харкова щодо нікчемності угод між "СКАНТО" та ТОВ "Полісся" суд не бере до уваги, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Також суд зазначає, що відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2011 року дії Харківської обєднаної державної податкової інспекції щодо проведення документальної невиїзної перевірки приватного підприємства “СКАНТО” (код ЄДРПОУ 36875101), за наслідками якої було складено акт № 385/234/36875101 від 17 березня 2011 року, визнано протиправними. В цій частині постанову суду першої інстанції постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 року залишено без змін, тобто постанова набрала законної сили.

Згідно ч.1 ст. 72 КАС України - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, акт перевірки ХОДПІ № 385/234/36875101 від 17 березня 2011 року щодо ПП «Сканто»не є допустимим доказом, відповідно на такому доказі не можуть правомірно ґрунтуватися висновки ДПІ у Московському районі щодо ТОВ "Полісся", викладені в акті від 11.10.2011 року №2888/18/31644761.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ПП «Сканто»та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковій накладній, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.10.2011 року №0000391800 прийнято відповідачем ДПІ у Московському районі м. Харкова необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова від 18.10.2011 року №0000391800.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова виготовлена у повному обсязі 30.12.2011 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.