Постанова № 20959509, 07.12.2011, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2011 р. Справа № 2a-1870/3390/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.

за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,

представника позивача - Ломака Ю.М.,

представника відповідача - Сумцова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Укртех" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Суми-Укртех» (далі - позивач, ТОВ «Суми-Укртех») звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в місті Суми (далі - відповідач, ДПІ в м. Суми), в якій з урахуванням уточнень заявлених представником позивача в судовому засіданні, просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30 вересня 2010 року №0007691503/0/75401, від 8 грудня 2010 року №0007691503/1/75401, від 10 лютого 2011 року №0000371503/2/75401, від 27 квітня 2011 року №0000371503/3/75401.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Стверджує, що визна чення суми податкового зобов'язання є невірними, а податкові повідомлення-рішення є такими, що суперечать законодавству з питань оподаткування. Вважає, що господарській операції між позивачем та ПП «Вєріт» були виконані належним чином, а ТОВ «Суми-Укртех» правомірно включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачених на користь ПП «Вєріт», за придбаний від ПП «Вєріт» металобрухт у травні 2010 року в розмірі 523276грн. 20коп. Суми податку на додану вартість підтверджені належним чином оформленими первинними документами, зокрема, податковою накладною. Стосовно нарахування фінансових санкцій, позивач зазначив, що ТОВ «Суми-Укртех» підтвердив включення сум податку на додану вартість в розмірі 523276грн. податковою накладною, виписаною ПП «Вєріт», а тому вважає, що нарахування відповідачем фінансових санкцій суперечить нормам Закону України «Про податок на додану вартість». Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, заперечуючи проти позову надав письмові заперечення (т.1, а.с.39-41). В обґрунтування своєї позиції зазначив, що податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми є такими, що прийняті у відповідності до норм чинного законодавства та підстави для їх скасування відсутні. Відмітив, що основним видом діяльності ТОВ «Суми-Укртех» було оброблення металевих відходів та брухту чорних металів, постачальником якого було ПП «Вєріт» (м. Луганськ). При цьому у ПП «Вєріт», відмічає відповідач, за даними податкових звітностей були відсутні земельні ділянки, транспортні засоби, складські приміщення, інші основні фонди, та працюючі особи. Стверджує, що відсутність у ПП «Вєріт» фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення дій, що становлять зміст господарської операції, а саме: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів, свідчить про неможливість здійснення ПП «Вєріт» господарської діяльності та заявлених господарських операцій. Приймаючи до уваги викладене, а також те, що на момент перевірки, контрагентом позивача - ПП «Вєріт» податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2010р. не подана, а позивач в ході перевірки не надав товарно-транспортні накладні та інші первинні документи, які б підтверджували переміщення товарно-матеріальних цінностей від постачальника до покупця, ДПІ в м. Сум вважає, що позивач ТОВ «Суми-Укртех» безпідставно відніс суми податку на додану вартість сплачених ПП «Вєріт» в розмірі 523276,00грн. до складу податкового кредиту. В задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі. (т.1, а.с.39-41).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з підстав, викладених у позові підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях (т.1, а.с.39-41), в задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Суми-Укртех» зареєстровано юридичною особою (код ЄДРПОУ 33698651), та зареєстрований платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 02.09.2005р. за №25783391, про що зазначено в акті про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки дотримання вимог податкового законодавства від 24.09.2010р. №7708/15-319/33698651 (т.1,а.с.26).

18 червня 2010р. ТОВ «Суми-Укртех» було подано до ДПІ в м. Суми податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010р. (т.1, а.с.42-43).

Запрошенням від 07.09.2010р. за №68174, як вбачається з акта (т.1, а.с.26), було запрошено посадових осіб ТОВ «Суми-Укртех» для проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки дотримання вимог податкового законодавства податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010р. та підписання акту. Супровідним листом від 22.09.2010р. підприємством позивача на адресу ДПІ в м. Суми були надані копії видаткових накладних, податкової накладної, звіти про дебетові та кредитові операції по рахунку, реєстру податкових накладних за травень2010р., журналу-ордер за травень 2010р. (т.1,а.с.49).

24 вересня 2010року службовими особами ДПІ в м. Суми було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Суми-Укртех». В ході перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пп.7.2.3. п.7.2, п.п.7.4.5. п.7.4. п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого, було зменшено суму податкового кредиту за травень 2010 року на 523276,00грн. та збільшено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 523276,00грн.

За результатами перевірки, висновки якої зафіксовані в акті від 24.09.2010р. №7708/15-319/33698651 (т.1,а.с.26-29), 30.09.2010року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення за №0007691503/0/75401 (т.1,а.с.25), яким ДПІ в м. Суми було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 784914,00грн., в т.ч. за основним платежем 523276,00грн. та штрафні (фінансові) санкцій 261638,00грн.

Позивач, не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до ДПІ в м. Суми, а згодом до ДПА в Сумській області та ДПА України. Однак, рішеннями ДПІ в м. Суми від 08.12.2010р. за №93605/10/25-010/93-94ск (т.1, а.с.22-24), ДПА в Сумській області від 10.02.2011р. за №2323/10/25-005-195-196/276-277 (т.1, а.с.18-20), рішенням ДПА України від 27.04.2011 року № 7951/6/25-0515 (т.1, а.с.14-15) за результатами розгляду первинної та повторних скарг ТОВ «Суми-Укртех» податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарги без задоволення.

За результатами оскарження ДПІ м. Суми були винесені податкові повідомлення-рішення від 08.12.2010року за №0007691503/1/75401, від 10.02.2011 року за №0000371503/2/75401, від 27.04.2011 року №0000371503/3/75401 (т.1, а.с.16,17,21).

Як вбачається з акта перевірки (т.1, а.с.26-27), підставою для зменшення позивачу податковим органом суми податкового кредиту за травень 2010р. податковим повідомленням-рішенням від 30.09.2010р. за №0007691503/0/75401 стало не надання позивачем товарно-транспортних накладних, які б підтверджували переміщення товарно-матеріальних цінностей від постачальника ПП «Вєріт» до покупця. Відсутність у ТОВ «Суми-Укртех» документів первинного бухгалтерського обліку як того вимагає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», свідчило, на думку ДПІ в м. Суми, про безпідставність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару ПП «Вєріт». Також згідно поданої звітності ПП «Вєріт», ДПІ в м. Суми було встановлено, що ПП «Вєріт» - має стан 10 запит на встановлення місцезнаходження, у даного підприємства відсутні трудові ресурси, складські та виробничі приміщення. Також підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало те, що за результатами автоматизованого співставлення даних податкової звітності за травень 2010р. з податку на додану вартість на момент перевірки ПП «Вєріт» податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010р. не подавало. А враховуючи, що діюче законодавство ставить у пряму залежність факт включення постачальником товарів (послуг) податкових зобовязань з відповідним їх декларуванням, з наданням податкової накладної, і відповідно унеможливлює надання податкової накладної покупцю товару чи отримувачу послуг без включення податкових зобовязань з боку ПП «Вєріт», відповідач робить висновок про неможливість виконання договору між позивачем та ПП «Вєріт» та про лише документальне його оформлення без створення жодних реальних наслідків.

Однак, суд не погоджується з даними висновкам відповідача та зазначає наступне.

Відповідач стверджує, що, у звязку з тим ТОВ «Суми-Укртех» не було надано на перевірку первинні документи на підтвердження здійснення господарської операції з ПП «Вєріт», ДПІ в м. Суми правомірно зменшено позивачу суму податкового кредиту по вказаній операції.

Однак, в судовому засіданні встановлено, що ще до складання акта перевірки, супровідним листом від 22.09.2010р. ТОВ «Суми-Укртех» були надані копії видаткових накладних, податкової накладної від 31.05.2010р. №1512001, звіти про дебетові та кредитові операції по рахунку, реєстрів податкових накладних за травень 2010р., журнал-ордер за травень 2010р. (т.1, а.с.49). Надання вказаних документів до ДПІ в м. Суми підтверджується і копіями зазначених документів, що додані відповідачем до матеріалів справи (т.1, а.с.62-87). Вказане спростовує доводи, викладені у письмових запереченнях, зокрема, про не надання на перевірку видаткових накладних (а.с.40).

Надання копій вказаних документів, в тому числі копії податкової накладної (т.1, а.с.66) та не надання на перевірку у вересні 2010р., зокрема договору, укладеного з ПП «Вєріт», пояснюється тим, що ще в серпні 2010р. оригінали вказаних первинних документів, в тому числі договір та платіжні доручення були вилучені заступником начальника відділу ОУ УПМ ДПА в Сумській області згідно протоколу виїмки від 06.08.2010р. (т.1, а.с.175-192).

Крім того, на запит суду від 30.11.2011р. (т.1, а.с.163) заступником начальника УПМ начальником слідчого відділу податкової міліції ДПА в Сумській області надано копію доручення (т.1,а.с.168-174) по кримінальній справі №16100013, порушеної відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 (які, як вбачається з матеріалів справи (т.2, а.с.1-65,79,185-194) не являються посадовими особами вказаних підприємств, та які брали б участь в зазначених господарських операціях) за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.27,212 ч.3 КК України. На виконання вказаного доручення заступником начальника відділу ОУ УПМ ДПА в Сумській області проведено виїмку бухгалтерських документів ТОВ «Суми-Укртех», серед яких знаходились документи, що підтверджують взаємовідносини ТОВ «Суми-Укртех» з ПП «Вєріт», що підтверджується копією протоколу виїмки від 06.08.2010р. (т.1,а.с.175-192).

Крім того, на запит суду надано належним чином завірені копії договору, укладеного ТОВ «Суми-Укртех» з ПП «Вєріт» від 28.02.2010року №28/02-10 (т.2, а.с.185-187), копії додаткової угоди №1 та специфікацій до вказаного договору (т.2, а.с.188-194), копію податкової накладної від 31.05.2010р. за №1512001 на суму 3139657,20грн. (в т.ч. ПДВ 523276грн. 20коп.) (т.2, а.с.79), копії видаткових накладних (т.2, а.с.1-65), копії платіжних доручень на оплату придбаного товару за вказаним договором (т.2, а.с.68-69,71,73-76,84-92,94,96-99,103-108,110,112-113,115,156-172,176,195,196). Також зазначено, що оригінали вказаних документів знаходяться в матеріалах додаткової перевірки (т.1, а.с.166).

За таких обставин, суд вважає, що визначення податкового зобов'язання з причин самої лише відсутності у платника первинних документів, з причин, що від позивача не залежали, зокрема, не надання договору, є протиправним.

Також відповідач, як на підставу для нарахування позивачу зобов'язання з податку на додану вартість, посилається на те, що у ПП «Вєріт» відсутні трудові ресурси, складські та виробничі приміщення, та саме підприємство має стан 10 «запит на встановлення місцезнаходження» (т.1, а.с.27). Разом з тим, на переконання суду, належних доказів на підтвердження вказаного відповідачем не надано, в акті перевірки також не відображено яким чином було встановлено вказані факти. ДПІ в м. Суми надано відповідь Ленінської МДПІ у м. Луганську від 21.07.2010р. з якої вбачається, що Ленінська МДПІ у м. Луганську було надіслано на ПП «Вєріт» відповідний запит для надання пояснень щодо господарських операцій. Відповідь не отримано (т.1, а.с.46). Таким чином вказані вище висновки ДПІ в м. Суми про здійснення операцій з метою надання податкової переваги у вигляді надання податкового кредиту позивачу, насамперед зроблено у звязку з неможливістю проведення перевірки. З такою позицією суд погодитись не може, оскільки відсутність ПП «Вєріт» за місцем реєстрації та неможливість проведення перевірки в вересні 2010 року не свідчить про недійсність договору, укладеного в лютому 2010р., або про відсутність у сторін договору наміру виконати його умови, створивши тим самим підстави для виникнення податкових зобовязань, податкового кредиту.

Крім того, варто звернути уваги, що згідно наданих заступником начальника УПМ начальником слідчого відділу податкової міліції ДПА в Сумській області документів вбачається (т.2, а.с.185-187), що 28.02.2010р. між ТОВ «Суми-Укртех» та ПП «Вєріт» був укладений договір поставки металобрухту згідно специфікацій, що є невідємною частиною договору (а.с.189-194).

Згідно додаткової угоди до вказаного договору №1 від 28.02.2010р. (т.1,а.с.188), постачання продукції здійснюється автотранспортом постачальника - ПП «Вєріт» на виробничі площадки покупця - ТОВ «Суми-Укртех». При цьому у травні 2010р. згідно видаткових накладних (т.2, а.с.1-65, т.1, а.с.71-87), податкової накладної від 31.05.2010року №1512001 (т.2, а.с.79) на суму 3139657,20грн. (в т.ч. 523276,20грн.) ТОВ «Суми-Укртех» був придбаний металобрухт у ПП «Вєріт» та оплачений в травні-червні 2010р. згідно платіжних доручень (т.2, а.с.68-69,71,73-76,84-92,94,96-99,103-108,110,112-113,115,156-172,176,195,196, т.3, а.с.40-52).

Також позивачем на підтвердження факту подальшої реалізації придбаного металобрухту надано оборотно-сальдову відомість, копії видаткових накладних, приймально-здавальних актів, залізничних квитанцій (т.3,а.с.64-97).

Відповідно до п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

З матеріалів справи, (т.2, а.с.68-69,71,73-76,84-92,94,96-99,103-108,110,112-113,115,156-172,176,195,196, т.3, а.с.40-52), вбачається, що позивач виконав вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника товару, який, в свою чергу, виконав вимоги п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - видав покупцю, яким є позивач, належним чином оформлену податкову накладну на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Не надання на перевірку платіжних доручень (як зазначено в письмових запереченнях (т.1,а.с.40) від позивача чинним законодавством не вимагалось, оскільки згідно вимог ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, право на податковий кредит виникає у платника не лише за фактом оплати а й за фактом поставки товару. В даному випадку, як вбачається з досліджених матеріалів справи (т.2, а.с.49), на перевірку були надані видаткові накладні, податкова накладна, звіт про дебітові та кредитові операції по рахунку, реєстр податкових накладних за травень 2010р., журнал-ордер за травень 2010р.

Таким чином, в судовому засіданні було достовірно встановлено, що на виконання умов договору між ТОВ «Суми-Укртех» та ПП «Вєріт», відбулась поставка товару на підприємство позивача, товар був оплачений позивачем та реалізований покупцям. Таким чином, операція по придбанню товару, на переконання суду, носила реальний характер, та була виконана сторонами належним чином. Із вказаного випливає, що суму податкового кредиту, позивач сформував правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві в ціні товару. Інші доводи відповідача, зокрема, не надання позивачем на перевірку товарно-транспортних накладних, вказані вище висновки суду не спростовують, оскільки, жодними нормами діючого на той час законодавства не вимагалось від субєкта господарювання, якому був поставлений товар, зберігання вказаних товарно-транспортних накладних.

Доводи відповідача про відсутність реальності операцій з підстав недекларування податкових зобовязань ПП «Вєріт» та не подання податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010р. спростовуються наявним в матеріалах справи листом-відповіддю Ленінської МДПІ у м. Луганську, з якого вбачається (т.1, а.с.124), що ПП «Вєріт» декларація з податку на додану вартість за травень 2010р. була подана ще 21.06.2010р, але через наявність в ній помарок, не була визнана як податкова декларація. Разом з тим станом на момент розгляду справи 01.11.2010р. ПП «Вєріт» було подано нову декларацію за травень 2010р., а 26.11.2010р. - уточнюючу декларацію з податку на додану вартість за травень 2010р. Крім того, вказані вище доводи відповідача судом не приймаються до уваги, також у звязку з тим, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом. З викладених норм вбачається, що відповідальність за правильність нарахування податку та обов'язки з контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість, відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», покладаються на самого платника податку та на відповідний податковий орган. При цьому, для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, не передбачалось обовязкової умови сплати цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Що стосується нарахованих позивачу штрафних (фінансових) санкцій податковим повідомленням-рішенням від 30.09.2010року за №0007691503/0/75401, суд, зазначає, що згідно пп.7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, у випадку, якщо суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами. Враховуючи, що судом не було підтверджено факту допущення позивачем порушень вимог Закону України «Про податок на додану вартість», донарахування фінансових санкцій, суд також вважає безпідставним.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 30.09.2010року за №0007691503/0/75401 суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується податкових повідомлень-рішень від 08.12.2010року за №0007691503/1/75401, від 10.02.2011 року за №0000371503/2/75401, від 27.04.2011 року №0000371503/3/75401, суд вважає необхідним відмітити, що підстави та порядок прийняття нового податкового повідомлення-рішення за результатами розгляду скарг платника податків в межах адміністративної процедури оскарження були встановлені ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яка не передбачала прийняття такого повідомлення в разі незадоволення (часткового) скарги платника податків та без здійснення додаткового нарахування податкового зобовязання та/або застосування штрафних санкцій. За таких підстав у відповідача не було законних підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень від 08.12.2010року за №0007691503/1/75401, від 10.02.2011 року за №0000371503/2/75401, від 27.04.2011 року №0000371503/3/75401. Таким чином, враховуючи, що зазначені податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами оскарження податкового повідомлення-рішення від 30.09.2010року за №0007691503/0/75401, правомірність винесення якого не було підтверджено в судовому засіданні, вказані податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ в м. Суми фактично для доведення нових граничних строків сплати податкового зобовязання без законних на те підстав, податкові повідомлення-рішення від 08.12.2010року за №0007691503/1/75401, від 10.02.2011 року за №0000371503/2/75401, від 27.04.2011 року №0000371503/3/75401 суперечать вимогам чинного законодавства, є необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно ст. 94 КАС України вбачається необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Суми-Укртех» в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 3грн. 40коп.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Укртех" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми від 30 вересня 2010 року №0007691503/0/75401, від 08 грудня 2010 року №0007691503/1/75401, від 10 лютого 2011 року №0000371503/2/75401, від 27 квітня 2011 року №0000371503/3/75401.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Суми-Укртех" (код ЄДРПОУ 33698651) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 3грн. 40коп. <Текст >

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст постанови складено 12.12.2011 року