Постанова № 20959510, 14.12.2011, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2011 р. Справа № 2a-1870/7073/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

суддів - Шевченко І.Г., Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Вангородської Ю.В.,

представника позивача - Бондаровець Г.П.,

представника відповідача - Рибкіної Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Комерційна фірма "Агроексім" до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Комерційна фірма "Агроексім" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області № 0000792311 від 12 липня 2011 року.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що податковим органом була проведена позапланова виїзна документальна перевірка підприємства, за результатами якої зроблено висновок про завищення суми податку на додану вартість до відшкодування з бюджету за березень 2011 року в сумі 489843 грн. та прийняте податкове повідомлення-рішення, яким було зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Висновки акту перевірки позивач вважає необґрунтованими та такими, що базуються на припущеннях, оскільки перевіряючим в самому акті були зроблені висновки про відсутність порушень при визначенні відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та сумою податкового кредиту, при зустрічній перевірці його контрагента жодних порушень встановлено не було, в наявності всі первинні документи, які спростовують позицію Конотопської МДПІ Сумської області.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та надав заперечення (т.1 а.с.19-20), в якому зазначав, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є законним та правомірним та зазначав, що підставою для прийняття рішення стали ті обставини, що ПАТ “Конотопм'ясо”, як засновник ПП “КФ “Агроексім”, має всі можливості для самостійної реалізації продукції на експорт та в подальшому відносило б суми до податкових зобовязань, натоміть укладало угоди із позивачем та здійснювало продаж м'ясопродукції ПП “КФ “Агроексім”, між собою дані підприємства є повязаними особами, станом на 01.01.2011р. загальна чисельність працюючих на ПП “КФ “Агроексім” склала 11 осіб, більшість яких працює за сумісництвом, основне місце роботи ПАТ “Конотопм'ясо”. Таким чином, господарські операції між даними товариствами є нікчемними і завідомо суперечать інтересам держави і суспільства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що з 17 по 22 червня 2011 року Конотопською МДПІ Сумської області була проведена позапланова виїзна перевірка ПП “КФ “Агроексім” з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2011 р. у розмірі 489843 грн.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 29 червня 2011 року №269/23-5/33322090 (т.1 а.с.13-33).

З висновку вказаного акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення ПП “КФ “Агроексім” п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП “КФ “Агроексім” при придбанні та продажу товарів (послуг), внаслідок чого завищена сума ПДВ до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок в сумі 489843 грн. за березень 2011 року.

На підставі акту перевірки №269/23-5/33322090 від 29 червня 2011 року Конотопською МДПІ Сумської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000792311 від 12 липня 2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних податкових періодів) з податку на додану вартість в розмірі 489843 грн. (т.1 а.с.10-11).

Як вбачається із акту перевірки та пояснень представника відповідача, підставою для винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення стали обставини, викладені в акті перевірки.

Так, податковим органом зроблено висновок, що власні основні фонди платника на кінець звітного періоду, за результатами якого заявлено суму бюджетного відшкодування - складають 2640 грн. (залишкова вартість). Станом на 01.01.11р. загальна чисельність працюючих на ПП «КФ «Агроексім» склала 11 осіб, в т.ч. за сумісництвом - 8 осіб, станом на 01.03.2011р. - 9 осіб, в т.ч. за сумісництвом - 6 осіб. Основним місцем роботи для 5 із 6 сумісників є ПАТ «Конотопм'ясо». Всі поставки яловичини мороженої по документам проводяться в робочий час, що свідчить про те, що фактично ці працівники не можуть виконувати роботу на ПП «КФ «Агроексім», оскільки в цей час вони задіяні на постійному місці роботи. Таким чином ПП «КФ «Агроексім», згідно наданих документів займалося оптовою торгівлею яловичини на експорт при відсутності власних трудових ресурсів, які необхідно для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності і неможливості здійснення даних операцій.

Перевірками Конотопської МДПІ Сумської області встановлено, що виготовлена ПАТ "Конотопм'ясо" продукція, зберігається на складі-холодильнику ПАТ "Конотопм'ясо". Зазначене підтверджується умовами договорів поставки, за якими ПП "КФ "Агроексім" придбає яловичину у ПАТ «Конотопм'ясо». Постачальник (ПАТ «Конотопм'ясо») своїми силами забезпечує завантаження яловичини у надані покупцем транспортні засоби безпосередньо з холодильних камер власного промислового холодильника. Тому податковий орган вважає, що продаж м'яса від ПАТ "Конотопм'ясо" на ПП "КФ "Агроексім" відбувається лише по документам.

Окрім того в акті перевірки зазначено, що дані факти лягли в основу постанови Сумської обласної прокуратури від 28 квітня 2011 року про порушення кримінальної справи стосовно службових осіб ПП "КФ "Агроексім" - фактами замаху на заволодіння державним майном в особливо великих розмірах та службового підроблення за ознаками злочинів, а також стосовно службових осіб ПАТ "Конотопм'ясо".

Таким чином, податковий орган приходить до висновку, що ПП «КФ «Агроексім» були проведені операції, які суперечать основним принципам господарської діяльності, основна мета даних операцій - створення умов для відшкодування ПДВ, що в свою чергу дає підстави вважати правочин укладений між ПАТ «Конотопм'ясо» та ПП Комерційна фірма «Агроексім» від 02.08.2010р. № 02/08-10 ПТ нікчемним.

В судовому засіданні представником відповідача підтверджено, що саме вищезазначені обставини і стали підставою для висновку Конотопської МДПІ Сумської області про завищення позивачем суми ПДВ до відшкодування з бюджету за березень 2011 року в сумі 489843 грн.

Суд не погоджується із висновками податкового органу, виходячи із наступного.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 14.1.71 ст. 14 ПКУ визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом, якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Відповідно до п. 1.20 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств”, діючого на час винесення спірного повідомлення-рішення, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Визначення звичайної ціни прямо регламентовано діючими на час виникнення спірних правовідносин приписами п.п. 1.20.1, п.п. 1.20.2 п. 1.20 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Згідно з пп. 153.2.1 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Відповідно до пп. 153.2.2 ПКУ витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи, визначаються виходячи з договірних цін, але не вищих за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Згідно з пп. 14.1.159 ПКУ пов'язані особи юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль за платником податку; посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени її сім'ї; платники податку учасники об'єднання підприємств незалежно від його виду та організаційно-правової форми, що провадять свою господарську діяльність шляхом утворення такого об'єднання.

Під контролем господарської діяльності платника податку слід розуміти: а) володіння безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку в розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду платника податку; б) вплив безпосередньо або через пов'язаних фізичних та/або юридичних осіб на господарську діяльність суб'єкта господарювання в результаті: надання права, яке забезпечує вирішальний влив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління платника податку; обіймання посад членів наглядової (спостережної) ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів платника податку особами, які вже обіймають одну чи декілька із зазначених посад в іншому суб'єкті господарювання; обіймання посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу платника податку особою, яка вже обіймає одну чи декілька із зазначених посад в інших суб'єктах господарювання; надання права на укладення договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління платника податку.

Із довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ№283364 вбачається, що ПП "КФ “Агроексім” є юридичною особою, основними видами діяльності підприємства є: оптова торгівля мясом та мясопродуктами, шкурами та шкірою, виробництво мясом , посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки (т.1 а.с.222).

Як вбачається із статуту ПП "КФ “Агроексім”, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів протокол №24 від 16 листопада 2010 року (т.1 а.с.214), засновником (власником) ПП "КФ “Агроексім” є Відкрите акціонерне товариство “Конотопм'ясо” (на даний час - ПАТ “Конотопм'ясо”).

Пунктами 1.3-1.5 статуту передбачено, що ПП "КФ “Агроексім” є юридичною особою, має круглу печатку, штампи та бланки зі своїм найменуванням, самостійний баланс, поточний, валютний та інші рахунки в установах банку, засновник (власник) не відповідає за зобовязаннями ПП "КФ “Агроексім”, так як і ПП "КФ “Агроексім” не відповідає за зобовязаннями засновника (власника), крім випадків, передбачених законом, ПП "КФ “Агроексім” несе відповідальність усім належним йому майном за своїми зобовязаннями, ПП КФ “Агроексім” є власником майна, переданого йому засновником у власність, продукції, виробленої ПП "КФ “Агроексім” в результаті господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, незаборонених законом (т.1 а.с.214).

Судом встановлено, що між ПП "КФ “Агроексім”та ПАТ “Конотопм'ясо” укладено договір поставки №02/08-10ПТ від 02 серпня 2010 року (т.1 а.с.106).

Згідно п.1-2 договору, продавець (ПАТ “Конотопм'ясо”) зобовязувався передавати у власність покупцю ПП "КФ “Агроексім” товар (асортимент товару, кількість та ціна зазначена у специфікаціях): м'ясо та продукти мясопереробки ВРХ та свиней, а покупець зобовязувався оплатити цей товар на умовах зазначеного договору.

Сторонами договору були підписані специфікації узгодження асортименту товару, кількості, ціни та строків доставки від 05.01.2011р., 07.02.2011р., 14.02.2011р., 15.02.2011р., 04.03.2011р. (т.1 а.с.108-110).

ПАТ “Конотопм'ясо” були виписані рахунки-фактури, видаткові накладні (т.1 а.с.112-115), надані посвідчення про якість (т.1 а.с.116-119), виписані податкові накладні (т.1 а.с.120-146).

В матеріалах справи наявні податкові накладні, на підставі яких позивачем до складу податкового кредиту зарахований сплачений в ціні товару податок на додану вартість. Всі накладні містять адресу місцезнаходження покупця, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних відповідачем в ході проведення перевірки не виявлено та судом не встановлено.

На підставі виписаних ПАТ “Конотопм'ясо” рахунків позивачем здійснено оплату придбаного товару, що підтверджується платіжними дорученнями (т.1 а.с.151-175) та не заперечується представниками сторін, що також відображено в акті перевірки.

Пунктом 4 договору поставки передбачалося, що товар повинен бути переданий силами і за рахунок продавця (ПАТ “Конотопм'ясо”), всі вантажно-розвантажувальні роботи на придбання та продаж товару здійснюються силами та за рахунок продавця (ПАТ “Конотопм'ясо”).

Також між ПАТ “Конотопм'ясо” та ПП "КФ “Агроексім” укладено договір оренди №30-12/11-Х від 30 грудня 2010 року (т.1 а.с.193-194), відповідно до якого орендодавець - ПАТ “Конотопм'ясо” передало, а орендар - ПП "КФ “Агроексім” прийняло в оренду (тимчасове платне користування) холодильну камеру №202, площею 756 кв.м. у приміщенні промислового холодильника за адресою: м. Конотоп, вул. Генерала Тхора, 150 для зберігання продовольчих товарів (в т.ч. мясної продукції). Між сторонами підписані акти виконаних послуг, виписані рахунки фактури (т.1 а.с.195-203).

Згідно договору оренди нежилого приміщення №30/2010-ОП від 30 грудня 2010 року орендодавець - ПАТ “Конотопм'ясо” передало в тимчасове платне володіння та користування орендарю - ПП "КФ “Агроексім” складське приміщення, розташоване за адресою: м. Конотоп, вул. Ген.Тхора, 150 загальною площею 546 кв.м. (т.1 а.с.191-192), підписані акти виконаних робіт, виписані рахунки фактури (т.1 а.с.195-203).

Згідно договору №1 від 01 січня 2011 року орендодавець - ПАТ “Конотопм'ясо” передало орендарю - ПП "КФ “Агроексім” в оренду під офіс приміщення №2,17 на першому поверсі цегляного приміщення за адресою: м. Конотоп, вул. Ген.Тхора, 150 з телефоном, оргтехнікою, офісними меблями (п. 1.1 договору) (т.1 а.с.189), підписані акти виконаних робіт, виписані рахунки-фактури, виписані податкові накладні.

При цьому, про фактичне надходження товару на ПП "КФ “Агроексім” та його подальше використання в господарській діяльності підприємства (реалізація на експорт згідно укладених договорів) свідчать митні декларації (т.1 а.с.65-89), складені акти виконаних робіт Сумською торгово-промисловою палатою (т.1 а.с.184-186), підтверджувалося в судовому засіданні представником відповідача та відображено в акті перевірки.

Представником позивача надано суду журнал реєстрації довіреностей на отримання продукції ПП "КФ “Агроексім” від ПАТ “Конотопм'ясо” (т.1 а.с.111).

Згідно договору заявки №1 від 01 лютого 2011 року укладеного між ПП "КФ “Агроексім” та СПД ОСОБА_3, придбаний товар від ПАТ “Конотопм'ясо” було транспортовано у м. Москва (Росія) (т.1 а.с.90), виписано рахунки-фактури (т.1 а.с.97,104), підписані акти здачі-прийняття робіт (т.1 а.с.98,105).

Згідно договору - заявки №1 від 07 лютого 2011 року, укладеного між ПП "КФ “Агроексім” та ПАТ “Конотопм'ясо” було транспортовано отриманий товар до м. Москва (Росія) (т.1 а.с.91), виписано рахунки-фактури, підписані акти здачі-прийняття робіт.

Згідно договору №2 від 10 лютого 2011 року, укладеного між ПП "КФ “Агроексім” та СПД ОСОБА_4, транспортовано отриманий товар до м. Москва (т.1 а.с.92), складено рахунок (т.1 а.с.100), підписано акт виконаних робіт (т.1 а.с.101).

Згідно договору №2 від 14 лютого 2011 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні, укладеного між ПП "КФ “Агроексім” та СПД ОСОБА_5, транспортовано отриманий товар до м. Москва (т.1 а.с.93-94), виписано рахунок (т.1 а.с.102), підписано акт здачі-приймання виконаних робіт (т.1 а.с.103).

Із актів приймання - передачі наданих послуг за договором про надання послуг №509 від 26 квітня 2010 року вбачається, що між ПП "КФ “Агроексім” та Державною екологічною інспекцією в Сумській області вивчався радіаційний стан експортних партій вантажів (т.1 а.с.181-183).

Крім того, після проведених податковим органом перевірок ПАТ “Конотопм'ясо”, складні довідки №231/23-5/00444049 від 09 червня 2011 року та №292/23-5/00444049 про результати документальної звірки ПАТ “Конотопм'ясо” щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП "КФ “Агроексім” за січень - лютий 2011 року та за березень 2011 року, згідно висновків яких, не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ПП "КФ “Агроексім”, встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ПП "КФ “Агроексім”, яке мало правові відносини з платником податків, жодних зауважень до ПАТ “Конотопм'ясо” та укладених договорів, продажу продукції перевіряючим встановлено не було (т.2 а.с.2-8, 9-14).

Згідно довідки Конотопської МДПІ №10828 від 28 липня 2011 року ПАТ “Конотопм'ясо” станом на 12 липня 2011 року по картках особових рахунків не має заборгованості зі сплати податків, зборів та обовязкових платежів (т.2 а.с.15).

Як доказ того, що ПП "КФ “Агроексім” не є виключно одним підприємством, якому здійснює продаж ПАТ “Конотопм'ясо” продукції на експорт, представником позивача надано суду довідку №1396 від 22.09.2011р., з якої вбачається, що за період з квітня 2011 р. по липень 2011р. включно, весь обсяг виробленої ПАТ “Конотопм'ясо” яловичини мороженої у напівтушках, придатної для реалізації на експорт, реалізовано на митній території України, 399000кг продукції реалізовано підприємствам оптової торгівлі, які в подальшому реалізували її на експорт, при цьому ПАТ “Конотопм'ясо” самостійно не здійснювало експортних поставок (т.2 а.с.18).

Дана обставина не спростовувалася в судовому засіданні представником відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІУ, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Позивачем відображено у бухгалтерському обліку операції з придбання у ПАТ “Конотопм'ясо” товару, зафіксовані первинними документами, зміст та форма яких відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Встановлені судом обставини фактичного надходження товару позивачу та подальше його використання в господарській діяльності підприємства спростовують твердження відповідача про те, що угоди, укладені між позивачем та ПАТ “Конотопм'ясо” не спричинили реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними. Дане твердження відповідача спростовується матеріалами справи.

Крім того, відповідно до положень ч.1 ст. 234 ЦК України, правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним, а згідно ч.2 зазначеної статті фіктивний правочин визнається недійсним судом, а отже, він не є нікчемним (недійсним в силу закону).

При цьому, для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Зазначена правова позиція викладена в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6 листопада 2009 року № 9.

Щодо посилань відповідача, як на підставу нікчемності укладених правочинів на ст. 228 ЦК України, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (далі - ГКУ), зокрема у ст. 3, розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (діючого на час виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Ознаками господарської діяльності, у розумінні приписів ст. 3 ГКУ, п. 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, є здійснення її субєктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ч.1 ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які б вказували на укладення позивачем та ПАТ “Конотопм'ясо” договору з метою, спрямованою на незаконне заволодіння майном держави або з іншими протиправними цілями, порядок укладення договорів між цими підприємствами відповідає вимогам діючого законодавства.

Навпаки, виконання вищевказаних договорів характеризується дотриманням кожною стороною його умов: постачальник ПАТ “Конотопм'ясо” власними силами здійснив продаж товару, а позивач прийняв та оплатив товар в безготівковій формі. Станом на момент проведення перевірки заборгованість позивача за перевіряємий період перед ПАТ “Конотопм'ясо” відсутня, що не спростовувалося представником відповідача.

Доставка товару у такий спосіб не може свідчити про нікчемність угод, оскільки згідно з приписами статей 6, 627 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, проте жодних належних та допустимих доказів щодо перевіряє мого періоду (лютий 2011 р.) на підтвердження вини позивача або його контрагента відповідачем не представлено та не повідомлено про їх наявність.

Як зазначив Пленум Верховного Суду України в абз. 6 п. 18 постанови від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" доказом такої вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідачем не надано суду доказів про наявність умислу у позивача на завдання шкоди інтересам держави, шляхом ухилення від сплати податків, висновки акту перевірки зроблені передчасно, рішення суду про визнання правочинів, укладених між ПП "КФ “Агроексім” та ПАТ “Конотопм'ясо” з підстави їх фіктивності відповідачем не надано.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем під час проведення перевірки було надано документи, які свідчили про виконання зобовязань за угодою, яку відповідач вважав нікчемною, та виникнення у позивача права на отримання податкового кредиту.

Доводи представника відповідача про наявність у штаті ПП "КФ “Агроексім” осіб, які працюють за сумісництвом, а основне місце роботи є ПАТ “Конотопм'ясо”, відсутність основних засобів, не може розцінюватись судом як належне підтвердження факту укладення позивачем договору з метою, спрямованою на незаконне заволодіння майном держави або з іншими протиправними цілям, оскільки в даному випадку, з урахуванням умов договору, зазначені обставини не впливають на належне виконання умов угоди.

Статтею 44 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Згідно зі статтею 56 Кодексу законів про працю України, робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою жодних обмежень трудових прав працівників

Відповідно до ст.102-1 Кодексу законів про працю України працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Представником позивача надані суду накази про прийняття на роботу працівників, в т.ч. за сумісництвом (т.2 а.с.25-31), надані відомості про нарахування та видачі заробітної плати робітникам та службовцям за лютий 2011 року та за березень (т.2 а.с.16,17).

Доводи відповідача з приводу того, що з підстав, які лягли в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, було порушено кримінальну справу, є безпідставними, оскільки з листа Конотопської МДПІ Сумської області № 11725/10/26-3 від 17 серпня 2011 року вбачається, що постановою від 17 серпня 2011 року на підставі ст.6 п.2 КПК України було відмовлено в порушенні кримінальної справи за результатами позапланової виїзної перевірки ПП «КФ «Агроексім» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2011 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

При розгляді даної справи податковим органом не надано суду належних доказів в обґрунтування висновків, зазначених в акті перевірки, та винесеного на підставі даного акту спірного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення Конотопської МДПІ Сумської області № 0000792311 від 12 липня 2011 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Комерційна фірма "Агроексім" до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області № 0000792311 від 12 липня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис) С.М. Глазько

Судді (підпис) І.Г. Шевченко

(підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Глазько

Повний текст постанови складений 19 грудня 2011 року