Постанова № 20959387, 14.12.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3502/2011

14 грудня 2011 року 12год. 26хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Бляшин М.С.,

відповідача: представник Коритнюк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АКВАТОН"

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне

про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Акватон» (далі ТзОВ «ВП «Акватон») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівне (далі ДПІ у м. Рівне) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.03.2011 року №0001132342, № 0001142342, № 0000252240, № 0000471742.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.03.2011 року №0001132342 по податку на прибуток на суму 123908,00 грн., № 0001142342 податку на додану вартість 39494,44 грн., № 0000252240 податку на прибуток іноземних юридичних осіб 6337,34 грн., №0000471742 податку з доходів фізичних осіб 4265,63 грн., прийняті за результатами планової виїзної перевірки ТзОВ «ВП «Акватон» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року (акт перевірки від 15.03.2011 року № 277/23-100/13970256).

Податкові повідомлення-рішення позивачем оскаржувалися до Державної податкової адміністрації в Рівненській області та Державної податкової адміністрації України, проте скарги залишені без задоволення, а рішення без змін. Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням, з огляду на наступне.

Щодо нарахування податку на прибуток та податку на додану вартість за господарськими операціями з підприємцем ОСОБА_4, які на думку відповідача є фіктивними, то зазначає, що такі висновки безпідставні. ТзОВ «ВП «Акватон» займається виробництвом і продажем емальопроводу та має шість підрозділів на території України, для доставки емальопроводу в регіони підприємство користується транспортно-експедиційними послугами, які у 2010 році надавав підприємець ОСОБА_4 Між ним та позивачем був укладений договір транспортного експедирування від 03.01.2006 року, на виконання якого під час перевірки надані такі документи: акти прийому-передачі робіт, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, банківські виписки, які свідчать про реально надані послуги та проведені розрахунки. Такі документи бухгалтерського обліку не взяті до уваги відповідачем, натомість в акті перевірки викладені показання свідка ОСОБА_4, відібрані слідчим ОВС СВ УСБ України в Рівненській області, в яких підприємець відмовляється від факту ведення господарської діяльності. Разом з тим, ОСОБА_4 за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців є діючим підприємцем, зареєстрований платником податку на додану вартість, декларував податкові зобовязання у відповідних податкових періодах. А тому ДПІ у м. Рівне безпідставно зроблено висновок про нікчемність правочину на перевезення вантажів та відсутність факту надання транспортно-експедиційних послуг. Порушення кримінальної справи проти посадових осіб контрагента не є підставою для визнання укладених з ним договорів нікчемними, та не тягне зняття з валових витрат та податкового кредиту сум, які були до них віднесені за результатами здійснення господарських операцій з таким контрагентом. Позивачем підтверджено належними первинними документами реальність господарських операцій з підприємцем ОСОБА_4, а тому у ДПІ у м. Рівне не було підстав зменшувати валові витрати на 165669,85 грн. та податковий кредит з податку на додану вартість на суму 31595,55 грн.

Інше порушення, за яким донараховано податок на прибуток на суму 57709,00 грн., стосується господарських операцій ТзОВ «ВП «Акватон» з підприємцями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по придбанню маркетингових послуг. Надання таких послуг підтверджено актами приймання-передачі послуг, що були підставою для формування позивачем валових витрат у відповідних податкових періодах. Товариство користується такими послугами для забезпечення просування своєї продукції на ринку та пошуку нових клієнтів. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є керівниками структурних підрозділів товариства у м. Дніпропетровську та м. Черкаси відповідно та виконують функції по забезпеченню діяльності цих структур. Окрім того, вони на підставі цивільно-правових договорів, виконують іншу роботу, що не входить до їх трудових обовязків, тобто надають маркетингові послуги ТзОВ «ВП «Акватон». Жоден закон не містить обмежень щодо провадження підприємницької діяльності працівником підприємства. А відтак, реально отримавши такі послуги, товариство підставно сформувало валові витрати у відповідних податкових періодах.

Підставою для нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб є помилковий висновок ДПІ у м. Рівне про те, що позивач має утримувати податок з виплаченого доходу нерезиденту. В спірному випадку мова йде про придбання позивачем послуг у фірми Underwriters Laboratories INС, США, з яким укладено договір глобальних послуг від 01.02.2008 року. Стаття 13 договору передбачає проведення взаєморозрахунків виключно на рахунок головного офісу в США та не допускає жодних третіх сторін-бенефіціарів. Договір № 14/04/2009 від 14.04.2009 року з польським підрозділом International Underwriters Laboratories, Польща був укладений лише з метою проведення інспектування на відповідність продукції ТзОВ «ВП «Акватон» умовам сертифікату якості UL, а кошти за надані послуги сплачені згідно з виставленими інвойсами на рахунок головного офісу в США. Для перевірки була надано довідка про підтвердження статусу резидента США, яка дає право не утримувати податок з доходів джерелом походження з України, виплачених нерезиденту, а відтак позивач не зобовязаний утримувати податок на доходи нерезидентів.

Нарахування податку з доходів фізичних осіб повязане, в одному випадку, з виплатою позивачем доходу фізичній особі ОСОБА_8 в розмірі 12750,00 грн. на підставі укладеного попереднього договору від 28.12.2010 року, за яким сторони мають укласти договір купівлі-продажу корпоративних прав. Для забезпечення виконання зобовязань передбачалась сплата завдатку, який внесено в розмірі 12750,00 грн. В бухгалтерському обліку кошти, сплачені за попереднім договором, відображені як витрати на придбання корпоративних прав. При здійсненні операцій з цінними паперами та корпоративними правами податок з доходів не утримається і позивач в даному випадку не виступає по відношенню до ОСОБА_8 податковим агентом. В іншому випадку, ТзОВ «ВП «Акватон» надало благодійну допомогу ОСОБА_9 як безкорисливе пожертвування особі, яка виховує трьох і більше дітей, та підпадає під ознаки цільової благодійної допомоги, що не включається до оподаткованого доходу одержувача і не передбачає сплати податку з доходів фізичних осіб, а висновок податкового органу ґрунтується на нормах, які встановлені для зовсім інших випадків благодійності.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.03.2011 року №0001132342, № 0001142342, № 0000252240, №0000471742

Державна податкова інспекція адміністративний позов не визнала, про що подала письмові заперечення.

В судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов не визнав, суду пояснив, що в ході проведення перевірки встановлено, що відповідно до договору транспортного експедирування від 03.01.2006 року, укладеного між ТзОВ «ВП «Акватон» та підприємцем ОСОБА_4, останній мав надавати послуги, повязані з перевезенням вантажу. За даними ДПІ підприємець має стан платника податку 10 «запит на встановлення місцезнаходження (місце проживання)», а з протоколу допиту свідка ОСОБА_4 слідує, що він особисто ніякої господарської діяльності з моменту реєстрації не здійснював, а тому зроблено висновок, що кошти перераховувались на розрахункові рахунки в банку з метою переведення їх у готівку. Таким чином, встановлено відсутність реального надання експедиційно-транспортних послуг, а угода визнана такою, що не спрямована на настання правових наслідків. Такий нікчемний правочин не може бути підставою для формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, відтак, позивачем завищено валові витрати на суму 165669,85 грн., податковий кредит з податку на додану вартість в розмірі 31595,55 грн. На обґрунтування своєї позиції представник відповідача наводить положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закон України «Про податок на додану вартість».

Ще одне порушення, описане в акті перевірки, повязане з придбання позивачем маркетингових послуг на підставі договорів № 4-08 від 01.06.2009 року та № 02-09 від 01.06.2009 року, укладених з підприємцями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно. На підставі актів приймання-передачі послуг товариство віднесло до складу валових витрат сплачені за послуги витрати у відповідних податкових періодах. Водночас, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є працівниками ТзОВ «ВП «Акватон» і відповідно займались збутом продукції, їм виплачувалась заробітна плата. На підставі цього зроблено висновок, що позивач безпідставно відніс до валових витрат, витрати повязані з придбання маркетингових послуг на загальну суму 396505,69 грн.

В ході перевірки було встановлено порушення законодавства при здійсненні виплати доходів нерезиденту джерелом походження з України у вигляді оплати послуг, наданих нерезидентом на території України згідно з контрактом № 14/04/2009 від 14.04.2009 року, укладеним з фірмою UL International Polska Sp.Zo.o (Польща). Виконавець надавав послуги у сфері сертифікації мідного емальованого дроту на відповідність стандарту якості UL 1446 «Стандарт систем ізоляції матеріалів, 6 Видання». Всього за 2010 рік перераховано нерезиденту фірмі UL International Polska Sp.Zo.o (Польща) кошти в сумі 4284.13 дол. США / 33799,13 грн. за надання послуг, з яких не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходу нерезидента в сумі 5069,87 грн.

За результатами перевірки ТзОВ «ВП «Акватон» донараховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 1912,50 грн., який не утриманий і не перерахований до бюджету при виплаті доходу фізичній особі ОСОБА_8 на суму 12750,00 грн. як авансу відповідно до договору від 28.12.2010 року. Предметом такого договору є умови, на яких укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав продавця ОСОБА_8 у приватному підприємстві «Рівнемонтажспецбуд», які складають 100 % статутного фонду (капіталу) підприємства. В даному випадку під час виплати доходу фізичній особі позивач виступає податковим агентом, на якого покладається обовязок своєчасно та повністю нарахувати, утримати та сплатити податок з доходів фізичних осіб. Також ТзОВ «ВП «Акватон» не утримано податок з доходів фізичних осіб в сумі 1500,00 грн. при виплаті додаткового блага фізичній особі ОСОБА_9 в розмірі 10000,00 грн.

Представник відповідача просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «ВП «Акватон» є субєктом господарювання, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Рівне, зареєстроване платником податку на додану вартість.

ДПІ у м. Рівне була проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «ВП «Акватон» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, про що складено акт №277/23-100/13970259 від 15.03.2011 року. В зазначеному акті перевірки податковим органом встановлено ряд порушень податкового законодавства, зокрема,

- неправомірне формування валових витрат та податкового кредиту на підставі договору транспортного експедирування від 03.01.2006 року, укладеного з підприємцем ОСОБА_4, по якому встановлено відсутність реальних правових наслідків, правочин визнано нікчемним;

- завищення валових витрат у звязку з придбанням маркетингових послуг на підставі договорів, укладених з підприємцями ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які є працівниками ТзОВ «ВП «Акватон» і відповідно займались збутом продукції та отримували заробітну плату;

- не утримання та не перерахування до бюджету податку з доходу нерезидента при здійсненні виплати доходів нерезиденту компанії UL International Polska Sp.Zo.o (Польща) з джерелом походження з України за надані послуги згідно з контрактом;

- не утримання та не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб при виплаті доходу фізичній особі ОСОБА_8 на підставі договір купівлі-продажу корпоративних прав та при виплаті додаткового блага фізичній особі ОСОБА_9

У висновку акту №277/23-100/13970259 від 15.03.2011 року зазначено, що перевіркою встановлено такі порушення:

1. пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 99126 грн. 00 коп., у тому числі за перший квартал 2010 року 23971,00 грн., за другий квартал 2010 року 38256,00 грн., третій квартал 2010 року 18856,00 грн., за четвертий квартал 2010 року 18043,00 грн.;

2. підпунктів 7.4.1, 7.4., 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 31595,55 грн., в тому числі за січень 2010 року на суму 3223,63 грн., лютий 2010 року 2819,51 грн., березень 2010 року 2190,25 грн., квітень 2010 року 8349,82 грн., травень 2010 року 4766,84 грн., червень 2010 року 8867,34 грн., липень 2010 року 1130,83 грн., серпень 2010 року 258,33 грн.;

3. пунктів 1.2, 1.3, 1.6, 1.15 статті 1, підпунктів 3.1.1, 3.1.3 пункту 3.1 статті 3, підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4, пункту 7.1 статті 7, підпунктів 8.1.1, 8.1.2, 8.1.4 пункту 8.1 статті 8, підпункту «а» пункту 17.2 статті 17, підпункту «а» пункту 19.2 статті 19, підпункту «а» пункту 20.2, підпункту «а» підпункту 20.3.1, підпункту 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого не утриманий і не перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 3412,50 грн. за 2010 рік; частини другої статті 9 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обовязкових платежі» та пункту 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003 року № 451, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2003 року № 960/8281, по яких встановлено подання податкових розрахунків за формою 1 ДФ за перекрученими даними, а саме: за четвертий квартал 2010 року не включено доходи, отримані фізичною особою ОСОБА_8 в сумі 12750,00 грн. та фізичною особою ОСОБА_9 в сумі 10000,00 грн.

4. абзацу «й» пункту 13.1, пункту 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та при здійснені виплати доходу нерезиденту фірмі UL International Polska Sp.Zo.o (Польща) в сумі 42843.13 дол. США / 33799,13 грн. за надання послуг у сфері сертифікації мідного емальованого дроту на відповідність стандарту якості UL 1446 «Стандарт» систем ізоляції матеріалів, 6 Видання», не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходу нерезидента в сумі 5069,87 грн.

На підставі акта перевірки №277/23-100/13970259 від 15.03.2011 року ДПІ у м. Рівне прийняті податкові такі повідомлення-рішення від 29.03.2011 року:

- №0001142342, яким ТзОВ «ВП «Акватон» збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на 39494,44грн., у тому числі за основним платежем 31595,55грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7898 грн. 89коп.,

- № 0001132342, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на суму 123908,00 грн., в тому числі за основним платежем 99126,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 24782,00 грн.,

- № 0000252240, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 6337,34 грн., в тому числі за основним платежем 5069,87 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1267,47 грн.,

- № 0000471742 про збільшення грошового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб на 4265,63 грн., у тому числі за основним платежем 3412,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 853,13 грн.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Судом встановлено, що 03.01.2009 року між ТзОВ «ВП «Акватон» (клієнт) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (експедитор) було укладено договір транспортного експедирування, за умовами якого експедитор за плату і за рахунок клієнта зобовязується організувати виконання визначених договором послуг, повязаних з перевезенням вантажу клієнта по території України. Відповідно до внесених змін і доповнень до даного договору від 11.01.2010 року його строк було продовжено до 31.12.2010 року.

Відповідні витрати, які поніс позивач у звязку з придбанням послуг перевезення у підприємця ОСОБА_4, були відображені у складі валових витрат у відповідні податкові періоди на суму 165669,85 грн., у тому числі за перший квартал 2010 року 48804,01 грн., за другий квартал 2010 року 109920,00 грн., третій квартал 2010 року 6945,84 грн., а сплачений податок на додану вартість віднесено складу до податкового кредиту на підставі податкових накладних всього на суму 31595,55 грн., в тому числі за січень 2010 року на суму 3223,63 грн., лютий 2010 року 2819,51 грн., березень 2010 року 2190,25 грн., квітень 2010 року 8349,82 грн., травень 2010 року 4766,84 грн., червень 2010 року 8867,34 грн., липень 2010 року 1130,83 грн., серпень 2010 року 258,33 грн.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до пункту 1.32 статті 1 цього ж Закону господарська діяльність це є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обовязкових реквізитів.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів ДПІ у м. Рівне про нікчемний характер угоди, укладеної між позивачем та підприємцем ОСОБА_4, судом при розгляді справи підлягали зясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, по яких сформовано валові витрати та визначено суму податкового кредиту, використання в господарській діяльності придбаних послуг, належного оформлення первинних документів та дотримання умов формування валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що предметом діяльності ТзОВ «ВП «Акватон» є виробництво і продаж емальопроводу, товариство має шість підрозділів на території України в містах Донецьку, Києві, Дніпропетровську, Харкові, Запоріжжі, Черкасах. Для перевезення продукції емальопроводу в регіони України товариство придбавало транспортно-експедиційні послуги у інших субєктів господарювання, протягом 2010 року їх надавав підприємець ОСОБА_4

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 10.03.2011 року підтверджено державну реєстрацію ОСОБА_4 з 16.03.2001 року субєктом господарювання за місцем проживання АДРЕСА_1, серед інших видів діяльності він займається організацією перевезення вантажів. Крім того, в акті перевірки №277/23-100/13970259 від 15.03.2011 року зазначено, що підприємець ОСОБА_4 перебуває на загальній системі оподаткування і є платником податку на додану вартість, тобто має право виписувати податкові накладні при продажу товарів (робіт, послуг).

Протягом періоду з січня 2010 року по серпень 2010 року підприємець ОСОБА_4 надавав позивачу послуги перевезення вантажів, про що свідчать такі докази, долучені до матеріалів справи: заявки ТзОВ ВП «Акватон» для організації перевезення вантажу з визначенням маршруту, виду вантажу, строків доставки, місця завантаження, розвантаження тощо, та відповідним підтвердженням (погодженням) експедитором підприємцем ОСОБА_4, який зазначав марку, номер автомобіля, водія, що здійснюватиме перевезення; товарно-транспортні накладні, належним чином оформлені, з вказівкою на автопідприємство підприємець ОСОБА_4, замовника та вантажовідправника ТзОВ «Акватон», вантажоодержувача Донецьке представництво чи Київське, Дніпропетровське, Харківське чи Запорізька філія, Черкаська філія залежно від маршруту, зазначенням відомостей про вантаж, водія та інше; накладні на внутрішнє переміщення товару; акти прийому-передачі робіт, укладені між виконавцем підприємцем ОСОБА_4 та замовником ТзОВ «ВП «Акватон»; податкові накладні. Всього надано послуг перевезення на суму 188023,40 грн., в тому числі податок на додану вартість 31595,55 грн. Розрахунки проведені повністю на суму 188023,40 грн.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердив факти надання послуг ТзОВ «ВП «Акватон» з перевезення вантажів.

Також, свідки ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 при надані показань підтвердили обставини щодо надання ОСОБА_4 послуг перевезення вантажів

Оцінюючи наведені вище докази, які стосуються придбання позивачем послуг перевезення у підприємця ОСОБА_4, суд приходить до висновку, що такі господарські операції мали місце та реально здійснювались, а відтак висновки відповідача про їх нікчемність спростовані. На думку суду, умови договору транспортного експедирування не суперечать нормам чинного законодавства, договір було укладено з діючим субєктом господарювання, який є платником податку на додану вартість. Позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що виконання договору носило реальний характер, що підтверджено і показами свідків, придбання послуг здійснювалось в межах господарської діяльності позивача.

Судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та повязані з рухом активів, виконанням зобовязань, останні відповідають змісту, відображеному в укладеному платником податку договорі, та підтверджують обґрунтованість формування валових витрат та визначення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, товарно-транспортна накладна визначена як обовязковий документ, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом та зберігатися як у вантажовідправника, так і у вантажоодержувача. Згідно із пунктом 1 зазначених Правил товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктами 1, 2 наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 року №488/346 затверджено типову форму №1-ТН «Товарно-транспортна накладна» (складається у чотирьох примірниках, з яких 1 вантажовідправнику, 2 вантажоодержувачу, 3,4 автопідприємству) та визнано обовязковим застосування вказаної форми всіма субєктами господарської діяльності, незалежно від форм власності.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. В даному випадку документи бухгалтерського обліку, в тому числі товарно-транспортні накладні, засвідчують реальне виконання господарських зобовязань сторонами договору перевезення.

Оскільки в даному випадку підтверджено факт придбання послуг, тому відповідні суми правомірно включені до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з ПДВ, документи бухгалтерського обліку містять достовірні відомості про господарські операції.

При цьому, протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 01.03.2011 року, допитаного в межах кримінальної справи № 82/254-10, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, суд оцінює нарівні з іншими доказами та враховує показання ОСОБА_4, надані в судовому засідання в даній адміністративній справі, які підтверджуються іншими письмовими доказами та показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11

Інше порушення, описане в акті перевірки №277/23-100/13970259 від 15.03.2011 року, стосується завищення валових витрат у звязку з придбанням маркетингових послуг.

Так, 01.03.2008 року та 02.02.2009 року було укладено договори № Ч-08 та № 02-09-дн між позивачем (замовник) і фізичними особами підприємцями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (виконавцями) відповідно. За умовами таких договорів замовник, бажаючи реалізувати виготовлену ним продукцію та здійснюючи свою господарську діяльність доручає, а виконавець бере на себе обовязок за завданням замовника надати послуги щодо сприяння в реалізації продукції замовника на певній території з пошуку потенційних споживачів продукції посередницькі послуги, а замовник зобовязаний їх оплатити. Результати наданих послуг щомісяця оформлялися актами приймання-передачі послуг за договором. До матеріалів справи долучено плани роботи фізичної особи підприємця ОСОБА_5 Черкаського представника за період з січня 2010 року по грудень 2010 року та звіти про пророблену роботу фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 Дніпропетровським представником за період з січня 2010 року по грудень 2010 року, звіти про нових клієнтів по Дніпропетровському представництву, з зазначенням найменувань покупців та кількості придбаного ними товару.

Всього ТзОВ «ВП «Акватон» на підставі вказаних договорів отримано маркетингових послуг протягом 2010 року від підприємця ОСОБА_5 на суму 71901,75 грн., від підприємця ОСОБА_6 на суму 158934,09 грн., які у відповідних податкових періодах віднесені до складу валових витрат підприємства.

Також судом встановлено, що ОСОБА_5 протягом 2010 року перебував на посаді керівника Черкаського регіонального структурного підрозділу ТзОВ «ВП «Акватон» відповідно до наказу № 38-к від 01.06.2009 року, а ОСОБА_6 був призначений керівником структурного підрозділу у місті Дніпропетровську на підставі наказу № 207-к від 13.12.2004 року. До обовязків керівника регіонального структурного підрозділу відповідно до посадової інструкції № 17, затвердженої генеральним директором ТзОВ «ВП «Акватон» від 16.01.2006 року, входило забезпечення можливості ведення підприємцем, що надає маркетингові послуги та співпрацює з головним підприємством згідно з чинним законодавством, господарської та фінансово-економічної діяльності регіонального підрозділу, вирішення питань щодо забезпечення діяльності підрозділу, участь у проведенні інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, звіряння залишків у підприємця, що надає маркетингові послуги з даними бухгалтерського обліку не рідше одного разу на місяць, участь в процесі укладення договорів з операторами, що надають послуги звязку, участь в процесі укладення договорів оренди офісних та складських приміщень, договорів страхування майна, співпраця з юридичною службою головного підприємства, здійснення у співпраці з підприємцем забезпечення безперебійного відпуску клієнтам продукції. Для виконання таких обовязків посадовою інструкцією передбачено право отримувати у встановленому порядку від структурних підрозділів підприємства інформацію і матеріали, необхідні для виконання посадових обовязків, вносити керівництву установи пропозиції щодо вдосконалення фінансово-економічної та господарської діяльності підрозділу.

З наведених вище обовязків керівника регіонального структурного підрозділу слідує, що позивач для здійснення господарської діяльності, зокрема, в інших регіонах України, передбачив можливість залучення інших субєктів господарювання, які б здійснювали пошук потенційних покупців продукція ТзОВ «ВП «Акватон», тобто придбання маркетингових послуг у підприємців є виправданим і необхідним для розширення ринку збуту товару, здійснювалось в межах господарської діяльності. Позивачем представлені суду бухгалтерські довідки про кількість реалізованої продукції ТзОВ «ВП «Акватон» завдяки придбаним послугам у фізичних осіб підприємців ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які становлять відповідно 10008419,59 грн. та 20975139,93 грн., тобто від придбання таких послуг позивач отримав економічний ефект у вигляді зростання показників збуту продукції.

Враховуючи положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо формування валових витрат (наведений вище), та враховуючи встановлені обставини у справі суд приходить до висновку, що позивач не порушив вимоги підпунктів 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тобто правомірно включив до складу валових витрат вартість маркетингових послуг, отриманих від підприємців ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на загальну суму 230835,84 грн. При цьому, на думку суду, позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що укладення договорів про надання послуг було обумовлено отриманням економічної вигоди, якою характеризується будь-яка господарська діяльність, та їх звязок із господарською діяльністю позивача. Відтак, в цій частині висновки акту перевірки №277/23-100/13970259 від 15.03.2011 року не знайшли свого підтвердження.

Інше порушення, що було виявлене податковою перевіркою, стосується взаємовідносин позивача з нерезидентом та виплати йому доходів джерелом походження в Україні, щодо якого судом встановлено таке.

Позивач (клієнт) 01.02.2008 року уклав договір глобальних послуг з фірмою Underwriters Laboratories Inc. (Лабораторія з техніки безпеки), Корпорацією Делавар, що діє заради вигоди, її дочірними підприємствами, філіями (що разом називаються «UL»), США. Договір глобальних послуг, умови і терміни надання специфічних послуг, що вимагається клієнтом, входять до даного договору, що є керівництвом здійснення послуг компанією UL для клієнта. Якщо інше не визначено умовами і термінами надання послуг, стороною яка надає послуги згідно з договором є Underwriters Laboratories Inc. (Лабораторія з техніки безпеки). Передача прав по цьому договору дозволяється лише UL при попередньому письмовому повідомленні клієнта своїм дочірнім підприємствам чи філіалам (Розділ «Без передачі прав»). Відповідно до умов оплати за даним договором клієнт повинен сплатити повністю і без взаємозаліків всі суми належні UL і інші повязані з цим витрати по квитанції або інвойсу, клієнт не повинен відраховувати будь-які суми за перерахунок, податки мито або оподаткування UL (Розділ «Умови оплати)..

Згідно з довідкою Департаменту казначейства внутрішнього фінансового управління, Філадельфія, Пенсільванія 19255, від 04.03.2010 року, форми 6166 (перекладеною українською мовою) платник податку компанія Underwriters Laboratories Inc., податковий ідентифікаційний номер 36-1892375 звільнена від сплати податку згідно з Розділом 501 (с) внутрішнього Податкового кодексу Сполучених Штатів Америки, та є компанією-резидетном Сполучених Штатів Америки та підлягає правилам оподаткування у США.

14.04.2009 року між позивачем (замовник) та польським підрозділом UL International Polska Sp.Zo.o, Польща (виконавець) був укладений договір №14/04/2009 від 14.04.2009 року, за умовами якого виконавець надавав послуги у сфері сертифікації продукції замовника на відповідність стандарту якості UL 1446 «Стандарт систем ізоляції матеріалів, 6 Видання». Розрахунку за даним договором (відповідно до додаткової угоди від 29.01.2010 року) проводились у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Underwriters Laboratories Inc.

Судом встановлено, що за надані послуги позивачу були виставлені інвойси компанією Underwriters Laboratories Inc., оплата проводилась у безготівковому порядку через філію відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Рівне, всього перераховано кошти в сумі 4284.13 дол. США / 33799,13 грн. компанії Underwriters Laboratories Inc. за надані послуги. Відповідно до довідки філії відділення ПАТ Промінвестбанку в м. Рівне від 04.10.2011 року № 20-1/1883 оплата коштів від ТзОВ «ВП «Акватон» на рахунок Underwriters Laboratories Inc. була здійснена на підставі договору № 14/04-2009 від 14.04.2009 року (з додатками та доповненнями) та відповідно до договору глобальних послуг, укладеному між ТзОВ «ВП «Акватон» та компанією Underwriters Laboratories Inc.

Відповідно до пункту 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Між урядами України та Сполучених Штатів Америки укладено Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал, яка підписана 04.03.1994 року, ратифікована Верховною Радою України 26.05.1995 року та набула чинності 05.06.2000 року, тому, виходячи із приписів статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України.

Даною Конвенцією було передбачено, що вона застосовується до осіб, що є резидентами однієї чи обох Договірних Держав а також до інших осіб, якщо це спеціально передбачено в Конвенції (пункт 1 статті 1 Конвенції); незважаючи на будь-які положення Конвенції за винятком параграфа 4 Договірна Держава може оподатковувати відповідно до її внутрішнього законодавства резидентів (як це визначено Статтею 4) (Резиденція) цієї Держави, та у випадку Сполучених Штатів Америки їх громадян та колишніх громадян (пункт 3 статті 1 Конвенції).

Стаття 2 Конвенції визначає, що податками, до яких застосовується ця Конвенція, є: а) у Сполучених Штатах Америки: Федеральні податки на доход, які запроваджені Внутрішнім Кодексом Доходів (за винятком податку на накопичення валового прибутку, податку на приватну холдингову компанію, податків на соціальне страхування) та акцизного податку, що стягується з інвестиційних доходів приватних фондів (в подальшому податок США); b) в Україні: податок на доход (прибуток) підприємств та прибутковий податок з громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства.

З метою вдосконалення процедури адміністрування оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку, та відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про міжнародні договори України» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 06.05.2001 року № 470 «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування» (чинного до 31.12.2010 року). Відповідно до абзаців 1-3 пункту 4 даного Порядку підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію: повну назву або прізвище нерезидента; підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі; назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження; дату видачі. Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.

В матеріалах справи є довідка від 04.03.2010 року Департаменту казначейства внутрішнього фінансового управління, Філадельфія, Пенсільванія 19255, від 04.03.2010 року, форми 6166, яка відповідно до змісту містить усю необхідну інформацію, визначену пунктом 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 року №470.

Судом на підставі письмових доказів встановлено, що ТзОВ «ВП «Акватон» виплачувались доходи за надані послуги компанії Underwriters Laboratories Inc., яка є резидентом Сполучених Штатів Америка, її доходи підлягають оподаткуванню за правилами США відповідно до довідки від 04.03.2010 року Департаменту казначейства внутрішнього фінансового управління, Філадельфія, Пенсільванія 19255, від 04.03.2010 року, форми 6166, а тому у позивача не було підстав утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходу, виплаченого нерезиденту, оскільки це призвело б до подвійного оподаткування доходів.

Суд не приймає позицію відповідача, що дохід виплачувався польському підрозділу UL International Polska Sp.Zo.o, оскільки з платіжних доручень на перерахування коштів та інформації банківської установи, яка перераховувала кошти, вбачається, що вони сплачені на рахунок компанії Underwriters Laboratories Inc. За таких обставин, суд приходить до висновку про безпідставність визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 5069,87 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1267,47 грн.

Донарахування податку з доходів фізичних осіб повязані з виплатою доходів фізичній особі ОСОБА_8 на підставі попереднього договору про укладення угоди купівлі-продажу корпоративних прав та фізичній особі ОСОБА_9 як благодійної допомоги, при цьому судом зясовані такі обставини.

28.12.2010 року між продавцем ОСОБА_8 та покупцем ТзОВ «ВП «Акватон» було укладено попередній договір за умовами якого, сторони в подальшому мали укласти договір купівлі-продажу корпоративних прав (пункт 1.1 договору). Характеристика корпоративних прав, які будуть предметом основного договору, наведена в пункту 1.2, а саме: корпоративні права у продавця у Приватному підприємстві «Рівнемонтажспецбуд», які складають 100 % статутного фонду (капіталу) підприємства. Під корпоративними правами, зазначеними у пункті 1.2 цього договору, розуміють право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, та всі майнові та немайнові права і інші правомочності засновника-власника підприємства, визначені діючим законодавством України та статутом підприємства (пункт 1.3 договору). Сторонами погоджено ціну купівлі-продажу корпоративних прав, яка складатиме 300000,00 грн., на підтвердження зобовязання за основним договором і на забезпечення його виконання, в рахунок належним за основним договором платежів покупець сплачує продавцеві завдаток в розмірі 15000,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що позивач в даних правовідносинах виступає податковим агентом та зобовязаний був утримати та сплатити в бюджет суму податку з доходів фізичних осіб з виплаченого ОСОБА_8 авансу в сумі 12750,00 грн., проте такі висновки суперечать положенням Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (чинного на момент спірних правовідносин).

Наслідком укладення попереднього договору є укладення договору купівлі-продажу, за яким від продавця фізичної особи ОСОБА_8 перейдуть до покупця юридичної особи ТзОВ «ВП «Акватон» корпоративні права, тобто відбудеться зміна власника (засновника) Приватного підприємства «Рівнемонтажспецбуд» як юридичної особи. У цьому випадку відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» для цілей оподаткування права на частку в майні приватного підприємства (корпоративні права) розглядаються як інвестиційні активи.

Порядок оподаткування операцій з інвестиційними активами визначено пунктом 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», згідно з яким до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року. Облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Відтак, саме фізична особа ОСОБА_8, який отримав доходи (інвестиційні прибутки) від продажу інвестиційних активів (корпоративних прав) повинен був за підсумками звітного податкового року подати річну податкову декларацію та сплатити податок із суми одержаного інвестиційного прибутку за ставкою, визначеною пункті 7.1 статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». У спірному випадку ДПІ у м. Рівне помилково визначила ТзОВ «ВП «Акватон» податковим агентом та безпідставно нарахувала податок з доходів фізичних осіб на суму 1912,50 грн.

В іншому випадку, податковим органом обчислено податок з доходів фізичних осіб в сумі 15000 грн. 00 коп. при виплаті позивачем благодійної допомоги фізичній особі ОСОБА_9.

Судом встановлено, що ТзОВ «ВП «Акватон» було перераховано платіжним дорученням № 20046 від 07.10.2010 року кошти в сумі 10000,00 грн. на рахунок одержувача ОСОБА_9 як благодійної допомоги згідно листа № 47 від 07.08.2010 року. Такий лист Благодійного форду «Сприяння реанімації економіки» № 47 від 07.08.2010 року був надісланий керівнику підприємства під час проведення благодійної акції допомоги дітям-інвалідам та дітям-сиротам України, які виховуються при Свято-Вознесенському чоловічому монастирі, що знаходиться в Чернівецькій області, Герцаєвському районі, настоятелем якого є ОСОБА_9. Довідкою № 690 від 05.07.2011 року, виданою Молницькою сільською радою Герцаївського району Чернівецької області громадянину ОСОБА_9, підтверджено те, що в нього на утриманні знаходиться 32 дитини (його рідні та усиновлені діти), з їх поіменною вказівкою та зазначенням дати їх народження.

Порядок оподаткування благодійної допомоги визначений в пункту 9.7 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», відповідно до якого не підлягає оподаткуванню та включенню до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку благодійна, у тому числі гуманітарна, допомога (далі благодійна допомога), яка надходить на його користь у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги) та відповідає вимогам, визначеним цим пунктом (підпункт 9.7.1).

Не підлягає включенню до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, яка надається резидентами юридичними або фізичними особами у будь-якій сумі (вартості), зокрема, платникові податку (батькові чи матері), який виховує трьох і більше дітей (підпункт «ж» підпункту 9.7.4 пункту 9.7 статті 9).

Належними доказами підтверджено, що в даному випадку мало місце перерахування коштів батькові ОСОБА_9, який виховує більше як трьох дітей, а тому такі кошти підпадають під визначення цільової благодійної допомоги, яка не підлягає включенню до оподаткованого доходу, а отже податковим органом неправомірно визначено з такої допомоги податок з доходів фізичних осіб.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та зазначених норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне від 29.03.2011 року №0001132342, № 0001142342, № 0000252240, № 0000471742.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень рішень від 29.03.2011 року №0001132342, № 0001142342, № 0000252240, № 0000471742.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0001132342, №0001142342, №0000252240, №000471742 від 29.03.2011 р.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "АКВАТОН" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя <Підпис >Жуковська Л.А.