Постанова № 20957663, 10.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 січня 2012 року Справа № 2а-12084/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ципко О.В.

при секретарі Гаркуші Ю.О.,

за участю прокурора - заявника: ОСОБА_1,

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2,

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства "Донбасантрацит" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ

23.12.2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов зазначений адміністративний позов.

В обґрунтування позову, позивач посилається на вимоги ч. 1 п. 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України, яка передбачає стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Позивач зазначає, що Державним підприємством "Донбасантрацит" не сплачено до бюджету узгоджену суму податкового боргу з податку на додану вартість за жовтень 2011 року. Зазначений податковий борг виник у зв'язку з несплатою відповідачем суми податком зобов'язань визначених податковими деклараціями.

Позивач стверджує, що указану суму не сплачено у передбачений п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України строк, у звязку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з рахунків відповідача вказаного податкового боргу.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. 06.01.12р. через канцелярію суду надав відгук на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав в повному обсязі, однак у звязку з важким фінансовим становищем підприємства дана сума не може бути сплачена у повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство "Донбасантрацит" зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності Краснолуцьким виконавчим комітетом від 30.04.2003 року (а.с.5) та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, про що видана довідка № 073736 (а.с.6). Відповідач взятий на податковий облік в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську з 13.05.2003 року № 29 (а.с.7).

Конституцією України (ч.1 ст.67) визначено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до підпункту 168.4.3. пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Згідно із пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до податкового органу була подана податкова декларація з податку на додану вартість від 21.11.2011 року, якою самостійно визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 4030455,00 гривень (а.с.18).

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом було сформовано 11.07.2003 року першу податкову вимогу № 1/127 (а.с.14) та 18.08.2003 року другу податкову вимогу № 2/131 (а.с.15), але прийняті позивачем заходи, спрямовані на погашення відповідачем податкового боргу, результатів не дали.

Відповідно до пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. встановлено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Зокрема, пунктом 88.1 ст.88 вказаного кодексу встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно п. 89.2 ст. 89 вказаного кодексу з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Таким чином, відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПКУ активи платника податків були передані у податкову заставу, що підтверджується витягом № 31786777 від 15.06.2011 року (а.с.16).

30.11.2011 року між Спеціалізованою державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Луганську та Державним підприємством "Донбасантрацит" було проведено звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.03.11р. по 30.11.11р., про що складено акт від 30.11.2011 року (а.с.19).

Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом, зазначене податкове зобовязання відповідачем не сплачено, а отже, несплачена сума податкового боргу складає 4030455,00 грн.

Позивач стверджує, що Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську були здійснені всі можливі заходи щодо погашення податкового боргу, але вони результатів не надали.

Правовою підставою звернення до суду податковий орган визначив вимоги статті 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи наявність у Державного підприємства "Донбасантрацит" податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 4030455,00 грн.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

<Текст >

Позовні вимоги Заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства "Донбасантрацит" про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Донбасантрацит", код 32446546 (адреса: 94500, Луганська область, м.Красний Луч, вул.Косіора, 10) податкову заборгованість з податку на додану вартість за жовтень 2011 року в сумі 4030455,00 грн. (чотири мільйона тридцять тисяч чотириста пятдесят пять грн. 00 коп.) на користь Державного бюджету України за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову викладено в повному обсязі 16.01.2012 року.

<Текст >

СуддяО.В. Ципко